Решение № 140746840, 13.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4771/23 (904/4461/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М., за участю секретаря судового засідання Паніної В.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс", м. Дніпро

до ОСОБА_1 , м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про притягнення до солідарної відповідальності та стягнення грошових коштів

Представники:

від позивача: Дробот Денис Миколайович, представник ліквідатора ТОВ "Пром Гарант Плюс" - Сокола Олексія Юрійовича

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Чернова С.С., представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області

СУТЬ СПОРУ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою № 01-32/34-08 від 11.08.2025 до Рувінського Віталія Юрійовича (далі - відповідач) про:

- визнання колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 39726851) Рувінського Віталія Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства;

- покладення на колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 39726851) Рувінського Віталія Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) солідарну відповідальність за вимогами у справі № 904/4771/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 39726851);

- стягнення з Рувінського Віталія Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 39726851) - 4 791 387 528,37 грн.

14.08.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання №01-32/53-08 від 13.08.2025 ліквідатора ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" з доказами направлення заяви про притягнення до солідарної відповідальності та стягнення грошових коштів на адресу Рувінського В.Ю.

14.08.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- залишено без руху позовну заяву;

- запропоновано ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" протягом 7-ми днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- докази сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн.;

- уточнення щодо правового статусу особи, яка притягується до солідарної відповідальності.

18.08.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" з додатками про усунення недоліків.

01.09.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи № 904/4771/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС", 49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд.40-А, код ЄДРПОУ 39726851та відкрито провадження у справі;

- ухвалено здійснювати справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;

- призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.09.2025 об 11:30 год.;

- запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу, докази такого направлення надати суду; докази в обґрунтування заперечень.

23.09.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу якою:

- задоволено усне клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження;

- ухвалено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/4771/23(904/4461/25) за правилами загального позовного провадження;

- призначено підготовче засідання на 07.10.2025 о 11:30 год.;

- залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Cімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 44118658);

- зобов`язано позивача направити позовну заяву на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; докази направлення надати до суду для долучення до матеріалів справи;

- зобов`язано відповідача подати відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу, докази такого направлення надати суду;

- зобов`язано третю особу подати відзив на позовну заяву.

24.09.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання №01-32/26-09 від 24.09.2025 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" про заміну на належного відповідача у справі, в якому заявник просив замінити первісного відповідача ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) у справі №904/4771/23 (904/4461/25) на належного відповідача - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).

26.09.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- залишено без руху клопотання № 01-32/26-09 від 24.09.2025 ліквідатора ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" про заміну на належного відповідача;

- запропоновано ліквідатору ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" у 5-ти денний строк з дня отримання ухвали подати до суду:

- докази направлення позовної заяви з додатками та клопотання №01-32/26-09 від 24.09.2025 про заміну на належного відповідача на адресу ОСОБА_1 ;

- докази, які підтверджують, що адреса: АДРЕСА_3 , - є місцем проживання ОСОБА_1

01.10.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява № 01-32/01-10 від 01.10.2025 ліквідатора ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" про усунення недоліків.

До вказаної вище заяви додано, зокрема:

- лист №15944/0/2-24/19 від 03.07.2024 Міністерства соціальної політики України, з якого встановлено, що з 01.09.2017 адресою проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 ;

- докази направлення позовної заяви з додатками та клопотання №01-32/26-09 від 24.09.2025 про заміну на належного відповідача на адресу ОСОБА_1 .

02.10.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- задоволено клопотання №01-32/26-09 від 24.09.2025 позивача про заміну на належного відповідача у справі № 904/4771/23 (904/4461/25);

- замінено відповідача ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) у справі №904/4771/23 (904/4461/25) на належного відповідача - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 );

- запропоновано відповідачу ОСОБА_1 у строк до 07.10.2025 подати відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування заперечень.

06.10.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання №01-32/12-10 від 03.10.2025 ліквідатора ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" з доказами направлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області позовної заяви з додатками та клопотання № 01-32/26-09 від 24.09.2025 про заміну на належного відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 відкладено підготовче засідання на 11.11.2025 на 12:00 год., повторно зобов`язано відповідача подати до суду відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування заперечень.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 відкладено підготовче засідання на 02.12.2025 на 10:30 год., повторно зобов`язано відповідача подати до суду відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування заперечень.

14.11.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- задоволено клопотання №01-32/20-11 від 12.11.2025 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" про витребування інформації;

- витребувано у Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію чи було зареєстровано факт смерті ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - Україна), з наданням (у разі реєстрації) Витягу з Реєстру про державну реєстрацію смерті;

- витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 39726851, місцезнаходження: 49051, місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 40-А) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Україна) за період з 23.02.2018 по день надання відповіді.

25.11.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь №19/93380-25-Вих від 25.11.2025 Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону України ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.12.2025 о 12:10 год.

08.12.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь №2965/31.30-26 від 24.11.2025 Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2025, в якій повідомлено, що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про смерть на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не виявлено.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2025 відкладено розгляд справи по суті на 13.01.2026 о 15:00 год.

24.12.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання від 24.12.2025 ліквідатора ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" про повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі.

25.12.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява від 24.12.2025 ліквідатора ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" про збільшення розміру позовних вимог, а саме:

- визнати колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 39726851) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) такою, що допустила порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства;

- покласти на колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 39726851) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) солідарну відповідальність за вимогами у справі № 904/4771/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 39726851);

- стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 39726851) 4 791 918 167,69 грн., про що видати відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 задоволене клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №904/4771/23(904/4461/25), здійснено повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі №904/4771/23(904/4461/25), прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2026 о 15:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 відкладено розгляд справи по суті на 10.02.2026 на 10:00 год.

Судове засідання, яке призначено на 10.02.2026 на 10:00 год. не відбулося у зв`язку з відсутністю електроенергії, що спричинено екстреними та/або плановими її відключеннями, що унеможливило проведення судових засідань, підписання документів тощо.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 призначено судове засідання на 10.03.2026 на 11:00 год.

У судовому засіданні 10.03.2026 заслухано додаткові пояснення та обґрунтування правової позиції позивача на стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів; господарським судом акцентовано увагу на необхідності точного визначення позивачем дати настання обставин загрози неплатоспроможності у боржника.

Представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підтримав правову позицію позивача, зазначивши, що вважає достатніми підстави для задоволення позову.

Враховуючи обставини даної справи, господарський суд прийшов до висновку про необхідність відкладення судового засідання по розгляду справи по суті на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2026 відкладено розгляд справи по суті на 31.03.2026 о 15:00 год.

31.03.2026 до суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він на додаток до обґрунтування власної правової позиції зауважує на тому, що в частині наявності підстав для притягнення до солідарної відповідальності колишнього керівника боржника, слід зазначити і на інші обставини, які підтверджують факт недобросовісності в поведінці ОСОБА_1 , а саме: по результатам фінансового аналізу ліквідатором встановлені ознаки доведення та приховування банкрутства; прийняття керівництвом нераціональних рішень, що мали наслідком доведення до банкрутства: укладання договорів поруки по зобов`язаннях третіх осіб, право регресу до яких заявити було неможливо в силу їх неплатоспроможності; виконання зобов`язань з поруки в момент ненастання строку основного зобов`язання; отримання кредиту на суму, що перевищує активи боржника з метою виконання зобов`язань з поруки; невжиття жодних заходів по стягненню дебіторської заборгованості; неподання та заплутування фінансової звітності; ігнорування всіх вимог ліквідатора боржника та суду.

31.03.2026 до суду від третьої особи надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень у справі, в яких управління ДПС, як заявник відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" зазначає, що матеріали справи дають підстави для висновку, що ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" перебувало у стані стійкої та критичної неплатоспроможності щонайменше з 2016 2017 років, тоді як провадження у справі про банкрутство було відкрито лише у жовтні 2023 року, при цьому не з ініціативи боржника, а за зверненням контролюючого органу. За наявності значного обсягу кредиторської заборгованості перед Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, а також інших невиконаних зобов`язань перед кредиторами, ознаки неплатоспроможності боржника мали очевидний, тривалий та об`єктивно встановлюваний характер. За таких обставин керівник боржника, діючи добросовісно, розумно та в інтересах належного виконання покладених на нього обов`язків, повинен був своєчасно вжити передбачених законом заходів реагування на кризовий фінансовий стан підприємства, зокрема ініціювати звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Невчинення відповідних дій протягом тривалого часу свідчить про неналежне виконання керівником своїх обов`язків, недобросовісне ставлення до управління майновими інтересами боржника та ігнорування прав і законних інтересів кредиторів, що, у свою чергу, спричинило подальше поглиблення неплатоспроможності та істотне ускладнення можливості задоволення кредиторських вимог.

У судове засідання 31.03.2026 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 31.03.2026 було заслухано виступ представника позивача та третьої особи в дебатах.

За результатом судового засідання, суд прийшов до висновку про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2026 відкладено розгляд справи по суті на 18.06.2026 об 11:00 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 18.06.2026 об 11:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судове засідання 18.06.2026 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що 18.06.2026 він направив до суду за допомогою системи "Електронний суд" клопотання з процесуальних питань, яке не отримано судом.

Представник третьої особи проти заявленого представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи не заперечував.

За вказаних обставин, господарський суд вбачав підстави для відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 відкладено розгляд справи по суті на 07.07.2026 об 11:45 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 07.07.2026 об 11:45 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

18.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить:

- здійснити повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі № 904/4771/23 (904/4461/25);

- прийняти дану заяву до розгляду, врахувати під час розгляду справи № 904/4771/23 (904/4461/25) та задовольнити;

- подальший розгляд справи № 904/4771/23 (904/4461/25) здійснювати з врахуванням наступної редакції позовних вимог:

- визнати колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" ОСОБА_1 такою, що допустила порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства;

- покласти на колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" ОСОБА_1 солідарну відповідальність за вимогами у справі № 904/4771/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС";

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" - 4 792 777 281,36 грн.

Обґрунтовуючи викладені у вказаній заяві вимоги позивач посилається на положення статті 177 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що усі заяви з процесуальних питань та докази мають подаватися учасниками справи виключно в межах підготовчого провадження; зміна підстав позову, як і з`ясування заперечень чи пояснень проти змінених підстав позову також з`ясовується в межах підготовчого провадження. За викладеного позивач вказує на те, що підлягає зміні прохальна частина заяви про притягнення керівника до солідарної відповідальності, оскільки змінився розмір всіх визнаних судом грошових вимог до боржника (збільшення суми стягнення). Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про необхідність переходу зі стадії розгляду дійсної справи по суті до стадії підготовчого провадження, що б забезпечило гарантування позивачу можливості реалізації права на подання до суду уточнення заяви про притягнення керівника до солідарної відповідальності. Так, позивач зазначає, що на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 у справі № 904/4771/23 розмір загальної суми грошових вимог кредиторів до боржника збільшився на 859 113,67 грн., за рахунок: 1) визнаних вимог Антимонопольного комітету України - 695 565,97 грн.; 2) вимог арбітражного керуючого Сокола О.Ю. - 163 547,70 грн. (винагорода + витрати), тому до реєстру вимог кредиторів боржника внесені вимоги у загальному розмірі 4 792 777 281,36 грн. За вказаного, позивач посилається на положення ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та зазначає, що розмір солідарної відповідальності (за незадоволення вимог кредиторів) збільшився на 859 113,67 грн. та складає 4 792 777 281,36 грн., у зв`язку з чим вбачається необхідність в уточненні позовних вимог - збільшенні розміру покладення солідарної відповідальності/ стягненні: з 4 791 918 167,69 грн. на 4 792 777 281,36 грн.

07.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить долучити до матеріалів справи докази надсилання заяви про збільшення розміру позовних вимог на адресу відповідача.

У судове засідання 07.07.2026 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У вказаному засіданні розглянута заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій він також просить здійснити повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі № 904/4771/23 (904/4461/25), з приводу якої суд зазначав таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Частинами 1 та 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

За змістом п. 3, п. 10, п. 19 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зміст права на справедливий розгляд справи широко висвітлюється в практиці Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ). Так, в рішенні у справі "Руіз-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain, заява № 12952/87, від 23 червня 1993 року, п. 63) ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін (рівних процесуальних можливостей) є одним з проявів справедливого розгляду, який включає фундаментальне право на змагальність розгляду. Зокрема, кожна сторона вправі знати про доводи та докази, представлені іншою стороною, та мати дієву можливість коментувати їх.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 зроблено висновок про те, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

З огляду на викладене, враховуючи подане позивачем клопотання та надані пояснення у судовому засіданні, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку про повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 904/4771/23 (904/4461/25) для здійснення дій, необхідних для забезпечення правильного розгляду справи по суті.

Також судом було відзначено, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки судом було задоволено клопотання позивача про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження, відповідно заява про збільшення розміру позовних вимог є такою, що була прийнята судом до розгляду.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, суд дійшов висновку про призначення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 постановлено про наступне:

- задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 904/4771/23 (904/4461/25);

- здійснено повернення зі стадії розгляду справи № 904/4771/23 (904/4461/25) по суті до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні;

- прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" про збільшення розміру позовних вимог;

- призначено підготовче засідання у справі № 904/4771/23 (904/4461/25) на 06.08.2026 о 10:30 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 06.08.2026 о 10:30 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС;

- запропоновано відповідачу: подати відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог від 18.06.2026.

У підготовче засідання 06.08.2026 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на заяву про збільшення розміру позовних вимог не надав.

Дослідивши в підготовчому засіданні 06.08.2026 матеріали справи, суд вважає за можливе, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2026 постановлено про наступне:

- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.10.2026 об 11:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 3-201 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

- забезпечити участь представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 13.10.2026 об 11:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

- здійснити повідомлення відповідача Єршової А.О. про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

- явку представників позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання визнати обов`язковою.

У судове засідання 13.10.2026 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач Єршова А.О. в судове засідання 13.10.2026 не з`явилась, причини неявки суду не відомі.

Станом на 13.10.2026 відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Судові рішення, внесені до Реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025, від 11.11.2025, від 02.12.2025, від 24.12.2025, від 13.01.2026, від 20.01.2026, від 11.02.2026, від 11.03.2026, від 01.04.2026, від 18.06.2026, від 06.08.2026 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 13.10.2026 представники позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/4771/23 про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» (ідентифікаційний код 39726851, місцезнаходження: 49051, місто Дніпро, проспект СЛОБОЖАНСЬКИЙ, будинок 40-А, далі «Боржник»).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2023, серед іншого завершено попереднє засідання у справі, зобов`язано арбітражного керуючого ЗАЙЦЕВА Д.С. внести до реєстру вимог кредиторів Боржника, вимоги визнані судом, зобов`язано розпорядника майна ЗАЙЦЕВА Д.С. внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яка є предметом застави, згідно з відповідним державним реєстром.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2024 у справі №904/4771/23 Боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого ЗАЙЦЕВА Дмитра Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №342 від 04.03.2013, адреса для листування: 01135, місто Київ, а/с 224).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2025, у даній справі, серед іншого: відсторонено арбітражного керуючого ЗАЙЦЕВА Дмитра Сергійовича від виконання повноважень ліквідатора у справі №904/4771/23 про банкрутство Боржника, призначено ліквідатором Боржника арбітражного керуючого СОКОЛ Олексія Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №193 від 28.02.2013, місцезнаходження: 49038, місто Дніпро, площа ВОКЗАЛЬНА, будинок 2, літера Н, поверх 4, далі «Ліквідатор Боржника»).

Під час здійснення повноважень ліквідатора ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" арбітражним керуючим Соколом О.Ю. встановлено, що керівником Боржника до відкриття провадження у справі №904/4771/23 про банкрутство ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» була ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), що підтверджується також листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області №19054/6/04-36-12-04-05 від 06.03.2025.

Таким чином, відповідно до наявних відомостей отриманих від ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в період з 23.02.2018 по дату введення ліквідаційної процедури колишнім керівником Боржника була саме ЄРШОВА АЛІНА ОЛЕКСАНДРІВНА.

Загроза неплатоспроможності, відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, настає у разі, - якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Так, господарським судом Дніпропетровської області під час процедури розпорядження майном Боржника та ліквідації були визнані наступні кредитори, аналіз вимог яких здійснюється Ліквідатором, а саме: ГУ ДПС у Дніпропетровській області у загальній сумі 158 146 445,57 грн; ПАТ «Укрнафта» у загальній сумі 83 211 007,26 грн; Черкаська медична академія у загальній сумі 30 075,54 грн; АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у загальній сумі 67 093,12 грн; Антимонопольний комітет України у загальній сумі 695 565,97? грн; вимоги арбітражного керуючого ЗАЙЦЕВА Д.С. у сумі 202 245,16 грн. (винагорода); вимоги арбітражного керуючого СОКОЛ О.Ю. у загальній сумі 261 301,04 грн. (винагорода + витрати).

Крім того, на підставі відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна арбітражним керуючим ЗАЙЦЕВИМ Д.С. було виявлено вимоги кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код 14360570), які забезпечені заставою майна Боржника, а саме: Номер обтяження: 29680248, Тип обтяження: застава рухомого майна, Вид обтяження: приватне обтяження, Дата реєстрації обтяження: 09.02.2022, Термін дії обтяження: 09.02.2027, Статус запису: Активна, Тип операції: Реєстрація. Розмір основного зобов`язання: 4 550 000 000,00 гривня. Можливість відчуження: заборонено відчужувати. Строк виконання зобов`язання: 09.02.2027. Звернення стягнення: Не зареєстровано. Боржник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІВДАЛЬНІСТЮ ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС, код: 39726851.Обтяжувач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код: 14360570. Інформація щодо документу-підстави: Договір застави, серія та номер: Г21.1.2.0/5-2007, виданий: 25.10.2016, видавник: ПАТ КБ «Приватбанк». Реєстратор: Постернак Тетяна Василівна, Дніпропетровська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», Дніпропетровська обл. Опис об`єкта: Майнові права на отримання обладнання та товар за договором №Г21.1.2.0/5-2007 від 25.10.2016, 43198 вiд 25.10.2016 року ТОВ ХЕШТ Бензин А-92-Евро 4-Е5 157 000,00т ПТ16-193 вiд 20.10.2016 року ТОВ ТОРГОВИЙ ДIМ АВIАС Паливо дизельне підвищеної якостi 200 000,000т.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р314080 від 30.04.2025, обтяження рухомого майна Боржника наявне.

Колишній керівник Боржника був обізнаний про відсутність необхідної кількості активів у Боржника задля погашення кредиторських вимог, що підтверджується фактом ігнорування судових рішень та виконавчих проваджень.

Відповідно до частини 2 статті 59 Кодексу протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження передачі документів колишнім керівником.

Протягом 2016-2017 років Боржник мав наступні фінансові зобов`язання:

1. У 2017 році перед ПП «ЕКО-ПАРК-СЕРВІС» у розмірі 22 500,00 грн. - основний борг (рішення Суду від 16.03.2017 у справі №904/1111/17), який виник у 2016 році.

2. У 2017 році перед ТОВ «ВІЗИТ» у розмірі 40 565,00 грн. (рішення Суду від 21.03.2017 року у справі №904/1443/17).

3. У 2017 році перед КП «ЗЕЛЕНБУД» у розмірі 44 962,50 грн. (рішення Суду від 14.12.2017 у справі №904/9082/17).

4. У 2017 році перед ТОВ «ВАРВАРІВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ КОМПЛЕК» у розмірі 9 015,00 грн. (рішення Суду від 11.05.2017 у справі №904/4370/17).

5. У 2017 році перед ФОП у розмірі 40 000,00 грн. (рішення Суду від 10.05.2017 у справі №904/4630/17).

6. У 2017 році перед ФОП у розмірі 20 000,00 грн. (рішення Суду від 06.06.2017 у справі №904/4658/17).

7. У 2017 році перед ТОВ «ГАЛИЦЬКА ЗДОБА» у розмірі 13 290,00 грн. (рішення Суду від 22.06.2017 у справі №904/6103/17).

8. У 2017 році перед ДЕРЖАВНИМ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ «КАМ`ЯНСЬКИЙ ЦЕНТР ПІДГОТОВКИ ТА ПЕРЕПІДГОТОВКИ РОБІТНИЧИХ КАДРІВ БУДІВНИЦТВА ТА АВТОТРАНСПОРТУ» у розмірі 4 300,00 грн. (рішення Суду від 02.08.17 у справі №904/7281/17).

9. У 2017 році перед ДП «ДОСЛІДНИЙ ЗАВОД» ПРАТ «ТУРБОГАЗ» у розмірі 24 300,00 грн. (рішення Суду від 03.10.2017 у справі №922/2680/17).

10. У 2017 році перед ФОП БРАТКОВСЬКОГО АНДРІЯ ЙОСИПОВИЧА у розмірі 15 768,78 грн. (рішення Суду від 28.11.2017 у справі №904/9414/17).

11. У 2017 році перед ФОП БОЙКА АНДРІЯ БОГДАНОВИЧА у розмірі 157 000,00 грн. (рішення Суду від 05.12.2017 у справі №904/9764/17).

Всього розмір вимог за рішеннями по стягненню з Боржника грошових коштів складає 391 701,28 грн.

При цьому, вимоги що були визнані рішеннями за 2016-2017 роками, що складає 391 701,28 грн., не погашались, відбувалось нарощування заборгованості Боржника перед контрагентами.

Відповідно до частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює в т.ч. такі повноваження: проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; формує ліквідаційну масу.

При цьому, ліквідатором банкрута на підставі наказу по підприємству, було проведено інвентаризацію майна Боржника, за результатами проведення якої не було виявлено майна боржника.

Тобто, недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів є очевидною та існувала до ініціювання процедури банкрутства ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС».

Колишнім керівником Боржника не було виконано обов`язку, встановленого частиною шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника у місячний строк у разі виникнення передбачених зазначеною нормою обставин. При цьому матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували звернення колишнього керівника Боржника до господарського суду з відповідною заявою у встановлений законом строк, а також інших відомостей, які б свідчили про належне виконання ним зазначеного обов`язку.

ЄРШОВОЮ АЛІНОЮ ОЛЕКСАНДРІВНОЮ, яка виконувала повноваження керівника Боржника з 23.02.2018 до дня відкриття ліквідаційної процедури, не було подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника. Провадження у справі №904/4771/23 про банкрутство Боржника було відкрито 20.10.2023 за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_3 допустила порушення приписів частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, що є підставою для покладення на неї солідарної відповідальності за вимогами кредиторів у справі №904/4771/23 про банкрутство Боржника.

Обґрунтовуючи наявність підстав для покладення на колишнього керівника Боржника солідарної відповідальності ліквідатор Боржника звернув увагу суду і на інші незаконні дії відповідної посадової особи Боржника, що передували порушенню ним приписів частини 6 статті 34 Кодексу та є причиною ігнорування вказаної норми Кодексу, зокрема щодо приховування колишнім керівником ( ОСОБА_4 ) ознак банкрутства Боржника.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства доведення до банкрутства умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема:

- підписання завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів;

- необґрунтованої виплати грошових коштів, необґрунтованої передачі третім особам майна;

- прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат;

- заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо.

При визначенні ознак доведення до банкрутства враховуються ужиті керівництвом підприємства, щодо стягнення заборгованості (повнота та своєчасність проведеної претензійно-позовної роботи) та своєчасності розв`язання проблем у виробничому процесі тощо.

Навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства можна визначити за такими основними ознаками:

- зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства;

- штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості;

- продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів (особлива увага приділяється договорам відчуження майна або оренди майна, зокрема перевіряється відповідність ціни реалізації ринковій та наявність дозволу на вказані операції органу, уповноваженого управляти майном);

- продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав (наприклад, регульована ціна реалізації, яка корегується за рахунок коштів державної підтримки; продаж за передоплатою; тимчасове зниження ціни в рекламних цілях; продаж морально застарілої продукції; продаж продукції, що не користується попитом; продаж товарних залишків готової продукції для перепрофілювання або запуску нового виробництва;

- у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності;

- необґрунтоване зменшення або збільшення штату підприємства.

До економічних ознак доведення до банкрутства Боржника та дій, що свідчать про навмисне погіршення фінансового стану Боржника є:

- Незаконне виведення (реалізація) активів Боржника;

- Відсутність жодних дій щодо повернення активів (невжиття заходів по стягненню дебіторської заборгованості, приховування дійсного стану дебіторської заборгованості);

- Збільшення кредиторської заборгованості;

- Спрямування грошових коштів не за цільовим призначенням;

- Заплутування звітності, знищення та приховування документів, що підтверджують реалізацію активів.

Так, фінансова звітність Боржника подавалась у період з 2016 по 2020 роки.

Відповідно до даних фінансової звітності, у Боржника протягом 2016-2020 років, обліковувалась дебіторська заборгованість: у 2016 5 767 385,00 грн, у 2017 4 705 003,00 грн; у 2018 4 705 002,70 грн, у 2019 4 721 986,10 грн, у 2020 - 4 721 986,10 грн.

Відтак колишнім керівником Боржника приховувався дійсний розмір активів Боржника та подавалась до статистичних органів та органів податкової служби неправдива фінансова звітність.

Відповідно до частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, Боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Отже з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності) визначивши суб`єктом цієї відповідальності лише керівника боржника, та встановивши строк для виконання боржником відповідного обов`язку - один місяць.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини «пронизування корпоративної вуалі» (piercing the veil of incorporation) згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.

За частинами 1-3 статті 96 Цивільного кодексу України (далі «ЦК України») юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Водночас положення Кодексу України з процедур банкрутства установлюють винятки із закріпленого в наведеній нормі принципу про те, що юридична особа самостійно відповідає всім належним їй майном за своїми зобов`язаннями.

У чинному Кодексі доктрина «пронизування корпоративної вуалі» знайшла своє втілення в інститутах солідарної відповідальності керівника боржника (частина 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства) та субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (частина 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства), які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.

Притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної та субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. При його застосуванні необхідно враховувати як сутність конструкції юридичної особи, яка передбачає майнову відособленість цього суб`єкта, його самостійну відповідальність, наявність в засновників, які входять до складу органів юридичної особи, широкої свободи розсуду при прийнятті (узгодженні) ділових рішень, і заборона заподіяння ними шкоди незалежним учасникам обороту у вигляді недобросовісного використання інституту юридичної особи.

Кожен учасник цивільного/господарського обороту, що укладає угоди з певною юридичною особою, має намір отримати відповідний результат, що можливе лише за платоспроможності цієї юридичної особи. Вичерпну інформацію про фінансове (майнове) становище юридичної особи має її керівник як одноосібний виконавчий орган, який повинен діяти розумно і сумлінно, зокрема щодо контрагентів боржника.

Істотна та явна диспропорція між зобов`язаннями та активами по суті неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх. У зв`язку з цим для захисту майнових інтересів кредиторів боржника запроваджено правове регулювання своєчасного інформування керівником юридичної особи його кредиторів про неплатоспроможність (недостатність майна) боржника.

За частиною 1 статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства, унормовано, що виконавчий орган боржника, а щодо державних та комунальних підприємств також орган, уповноважений управляти майном боржника, у межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно виявляти та вживати заходів щодо запобігання та реагування у разі настання неплатоспроможності боржника.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що у разі якщо аудитором, бухгалтером, які надають послуги боржнику, або бухгалтером боржника за результатами складання податкової звітності виявлено ознаки неплатоспроможності або її загрози, такі особи протягом 10 днів повідомляють про це боржника.

Частиною 3 статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено, що у разі виникнення ознак неплатоспроможності чи її загрози, а також у разі отримання боржником повідомлення від осіб, зазначених у частині другій цієї статті, керівник боржника зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання відповідної інформації надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника, а також іншим органам управління, до компетенції яких належить вирішення цих питань, відомості щодо наявності ознак неплатоспроможності чи її загрози.

До такої відповідальності віднесено солідарну відповідальність у справах про банкрутство, застосування якої урегульовано нормами частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до абзацу першого частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно та господарсько-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №910/3191/20, від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 14.09.2021 у справі №902/1023/19).

Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (абзац другий частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства).

Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього Кодексу обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави. Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №904/76/21, від 06.10.2022 у справі №903/988/20.

Сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

За змістом наведених норм суб`єкт солідарної відповідальності пов`язується з особою керівника Боржника (як одноосібного органу управління), а з набранням чинності з 15.04.2023 змін, що були внесені Законом України №2971-IX від 20.03.2023 в положення частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, - з органами управління боржника (які можуть бути як одноосібним, так і колективним органом управління).

Крім цього, суб`єктом солідарної відповідальності (одноосібним або колективним) також може бути особа (особи), що за законом, статутом, рішенням власників тощо виконує обов`язки керівника (органів управління) та, відповідно, діє від імені Боржника у правовідносинах з третіми особами. При цьому належний суб`єкт солідарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства визначається тією особою (особами), яка була або одноосібним керівником, або які були у складі колегіального органу управління як на момент виникнення обставин загрози неплатоспроможності боржника, так і протягом періоду, коли ці обставини залишались незмінними стосовно боржника, зокрема, до моменту, коли справа про банкрутство була ініційована кредитором (або боржником з порушенням встановленого частиною 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства місячного строку).

Наведений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, сформульованим в постанові від 04.07.2023 у справі №911/293/21 (911/682/22) (пункт 7.8), згідно з яким у разі, якщо суди, досліджуючи обставини справи про банкрутство, встановлять, що обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи тривали певний час (більше одного місяця), протягом цього часу керівника боржника було замінено на іншого, або ці заміни відбувались неодноразово, а повноваження кожного із призначених керівників юридичної особи, що весь цей час перебувала в стані загрози неплатоспроможності, тривали більше одного місяця й жодний із них, після спливу, зокрема місяця перебування на посаді керівника юридичної особи, не подав до суду заяви боржника про банкрутство, то це є підставою для встановлення судом порушення положень абзацу першого частини 6 статті 34 Кодексу щодо кожного із відповідних керівників як передумови для покладення солідарної відповідальності.

При цьому, тлумачення змісту частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.

Відтак передбачений частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок по подачі до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення ознак загрози неплатоспроможності покладений був саме на ОСОБА_5 , отже остання несе солідарну відповідальність за порушення вимог частини 6 статті 34 Кодексу.

Верховний Суд Постанова від 09.06.2022 № 904/76/21: «Частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв`язку між неподанням керівником боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості».

Однак наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Невиконання керівником вимог абзацу першого частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.

Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов`язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника».

Усвідомлюючи правові наслідки вчинених дій по доведенню до банкрутства та приховування ознак банкрутства Боржника, колишнім керівником ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) тому і не було подано до суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, оскільки відповідні дії могли привести до розкриття незаконних дій колишніх керівників Боржника.

Порядок покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство урегульовано абзацом другим частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тлумачення абзацу другого частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства із застосуванням філологічного та логічного способів його інтерпретації для цілей покладення на керівника боржника, у разі допущення ним порушення вимог наведених в абзаці першому цієї норми, солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів дозволяє виокремити такі два взаємопов`язаних між собою етапи порядку її застосування:

І етап - розгляд господарським судом питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності, що передбачає з`ясування дотримання керівником боржника вимог абзацу першого цієї норми, в тому числі наявності ознак загрози неплатоспроможності, моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника, належного та своєчасного виконання відповідного обов`язку керівником боржника тощо;

ІІ етап - звернення кредиторів (після встановлення ухвалою суду порушення зі сторони керівника боржника) з грошовими вимогами (попередньо визнаними судом) до керівника боржника та розгляд їх судом.

Розгляд господарським судом питання порушення керівником боржника вимог абзацу першого цієї норми, а відтак і з`ясування наявності підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, як свідчить формулювання вжитого законодавцем у реченні другому абзацу другого частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства словосполучення "під час здійснення провадження у справі", відбувається на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство боржника та може бути ініційованим, з урахуванням відсутності чіткого визначення в цьому реченні суб`єктів, яким надано таке право, не лише виключно кредитором боржника.

За результатом такого розгляду суд постановляє рішення, в якому встановлюються факти наявності/відсутності:

- загрози неплатоспроможності боржника;

- порушення керівником боржника імперативно визначеного абзацом першим частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язку зі звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- вини керівника боржника в невиконанні цього обов`язку.

У своїй заяві про збільшення ліквідатор Боржника просить стягнути з колишнього керівника розмір всіх визнаних кредиторських вимог (4 792 777 281,36 грн. ) у справі про банкрутство на користь Боржника.

Викладені в даній заяві обставини беззаперечно підтверджують вину колишнього керівника оскільки, фактичні ознаки неплатоспроможності ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» мали свій початок починаючи з перебування на посаді керівника ОСОБА_6 та виникли ще у 2016 році.

З 23.02.2018 перебуваючи на посаді керівника Боржника ОСОБА_7 зобов`язана була звернутись з відповідною заявою про банкрутство Боржника в місячний строк з моменту отримання інформації про фінансовий стан Боржника (тобто протягом місяця з моменту набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства), оскільки як керівник була обізнана про фінансовий стан Боржника та наявність загрози неплатоспроможності.

З набранням чинності Кодексу і введенням відповідальності за порушення вимог ч.6 ст.34 Кодексу керівник Боржника ОСОБА_7 несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

ОСОБА_8 було порушено вимоги положення ч.5 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, і вказане порушення є триваючим. Відповідальність за це порушенням ОСОБА_7 несе з моменту набрання чинності Кодексу.

В контексті наведеного, варто звернутися також до висновків, викладених в Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 30.09.2026 у справі №916/5286/24(916/2403/25) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/140308877) передбачено:

« 79. При цьому триваючий характер невиконання Боржником обов`язку звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство не означає, що поведінка всіх осіб, які послідовно здійснювали повноваження керівника, утворює одне неподільне правопорушення. Щодо кожного керівника наявність складу правопорушення визначається окремо з урахуванням періоду його повноважень. Зокрема, якщо стан загрози неплатоспроможності продовжував існувати після призначення нового керівника, у такої особи виникає власний обов`язок забезпечити звернення боржника до суду; порушення цією особою частини 6 статті 34 КУзПБ може бути встановлено після спливу місячного строку в період здійснення нею відповідних повноважень.

80. До введення в дію КУзПБ законодавство про банкрутство не передбачало солідарної відповідальності керівника (органів управління) боржника за вказану бездіяльність. Однак після запровадження зазначеної відповідальності подальше невиконання керівником боржника відповідного обов`язку може утворювати самостійний склад цивільного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 34 КУзПБ.

81. Наведене стосується саме тієї бездіяльності боржника, яка мала місце після 21.10.2019, однак не лише випадків, коли загроза неплатоспроможності боржника виникла після зазначеної дати. Якщо передбачені абзацом першим частини 6 статті 34 КУзПБ у редакції, чинній до 31.12.2024, обставини загрози неплатоспроможності виникли до 21.10.2019 та продовжили існувати після цієї дати, однак боржник протягом місяця з дня введення в дію КУзПБ не звернувся до господарського суду з відповідною заявою, то за наявності повного складу відповідного цивільного правопорушення його керівник може бути притягнутий до запровадженої КУзПБ солідарної відповідальності. Водночас поведінка керівника до 21.10.2019 не перетворюється на правопорушення внаслідок введення КУзПБ у дію. Оцінці підлягає саме подальше невиконання чинним керівником обов`язку після набрання чинності КУзПБ.

82. Необхідно зауважити, що зазначена бездіяльність не закінчується внаслідок самого лише факту спливу передбаченого законом строку для вчинення відповідної дії, а юридична відповідальність має індивідуальний характер, тобто особа може бути притягнена до відповідальності лише за власне правопорушення. З огляду на це особа може бути притягнена до солідарної відповідальності лише за невиконання відповідного обов`язку, яке мало місце в період здійснення нею повноважень, у зв`язку з якими редакція частини шостої статті 34 КУзПБ, чинна в цей період, визначала її суб`єктом такої відповідальності.….

152. Викладені у касаційній скарзі ОСОБА_4 аргументи про неможливість притягнення керівника (органу управління) Боржника до солідарної відповідальності на підставі зазначеної норми у зв`язку з тим, що загроза неплатоспроможності мала місце до введення у дію КУзПБ, підлягають відхиленню з огляду на викладені у цій постанові висновки щодо застосування частини 6 статті 34 КУзПБ за темпоральним критерієм.…

154. Водночас Верховний Суд зауважує, що у наведеному контексті факт набуття ОСОБА_3 статусу учасника Боржника у 2014 або 2016 році не має вирішального значення, позаяк сам корпоративний статус не є підставою відповідальності, передбаченої частиною 6 статті 34 КУзПБ. Притягнення … до такої відповідальності було б можливим лише за умови, що вони щонайменше протягом одного місяця здійснювали повноваження керівника Боржника після введення КУзПБ у дію та/або повноваження члена виконавчого органу Боржника після 15.04.2023 (дати набрання чинності Законом України №2971-ІХ від 20.03.2023 щодо внесення змін до частини 6 статті 34 КУзПБ) і до відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.…».

У разі якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів.

У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої поведінки (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 11.03.2025 у справі № 5011-44/2141-2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з положеннями ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В цивільних (господарських) справах стандартом доказування є "перевага доказів", стандарт також відомий як "баланс ймовірностей", де основним принципом є змагальність сторін, а суд виступає лише арбітром.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 14.12.2021 у справі № 917/2117/19.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку щодо наявності у даному конкретному випадку всіх складових елементів цивільного правопорушення колишнього керівника Боржника - ОСОБА_9 стосовно доведення до банкрутства ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС», а також щодо відсутності доказів на підтвердження добросовісної поведінки ОСОБА_9 у вчинених нею діях, економічної доцільності, добросовісності та розумності цих дій.

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд встановив факт існування загрози неплатоспроможності ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» у період перебування ОСОБА_1 на посаді керівника Боржника, а також невиконання останньою передбаченого частиною шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язку щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство протягом установленого законом місячного строку.

При цьому матеріали справи не містять відомостей про виконання ОСОБА_1 зазначеного обов`язку, а також доказів, які б спростовували встановлені судом обставини порушення вимог частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

За наведених обставин господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення факту порушення ОСОБА_1 вимог частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства та застосування передбаченого цією нормою механізму солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 7, 61 Кодексу України з процедур банкрутства статтями 73, 74, 76-80, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" до ОСОБА_1 про притягнення до солідарної відповідальності та стягнення грошових коштів задовольнити.

Визнати колишнього керівника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» (ідентифікаційний код 39726851) ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) такою, що допустила порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Покласти на колишнього керівника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» (ідентифікаційний код 39726851) ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) солідарну відповідальність за вимогами у справі №904/4771/23 про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» (ідентифікаційний код 39726851).

Стягнути з ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» (ідентифікаційний код 39726851) грошові кошти у розмірі 4 792 777 281,36 грн. за зобов`язаннями ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» (ідентифікаційний код 39726851) та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 844,80 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.

Повне рішення складено 20.10.2026.

СуддяН.М. Камша