Решение № 140746826, 15.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026м. ДніпроСправа № 904/1796/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» (65114, Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 140А, код ЄДРПОУ 39731332)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» (51939, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Металургів, буд. 22, вбудоване прим. 1, код ЄДРПОУ 45519712)

про стягнення 569 136,42 гривень

Суддя Дичко В.О.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ«Фрі Рейл» про стягнення 569 136,42 грн, у тому числі пені в сумі 115 574,79 грн, інфляційних втрат у сумі 22 307,93 грн та 3% річних у сумі 11 253,70 гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» неналежним чином виконало зобов`язання за договором поставки № 1404-25/14 від 14.04.2025 у частині повної та своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 у справі №904/1796/26 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано протягом 5 днів із дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати обґрунтований розрахунок загальної суми заборгованості, що заявлена до стягнення; уточнити прохальну частину позовної заяви в частині складових суми заборгованості, що заявлена до стягнення; повідомити, в кого знаходяться оригінали письмових або електронних доказів, копії яких додано до позову.

14 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» надійшла уточнена позовна заява про стягнення заборгованості 569 136,42 гривень. Позивач просить стягнути з відповідача 569 136,42 грн, у тому числі основну заборгованість у сумі 420 000 грн, пеню в сумі 115 574,79 грн, інфляційні втрати в сумі 22 307,93 грн, 3% річних у сумі 11 253,70 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 17.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1796/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» під час розгляду даної справи судом необхідно вказати таке.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (з наступними змінами та доповненнями, далі Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з абз. 1 п. 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до п. 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Суд з`ясував, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2026 у справі № 904/1796/26 надіслана до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл», що підтверджується довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа (а.с. 52), згідно з якою зазначена ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 17.04.2026 о 17:43 год.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Також суд наголошує, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі Реєстр), є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» були всі відомості, необхідні для пошуку та відстеження руху справи № 904/1796/26, у тому числі можливість отримання такої інформації з відкритого джерела Єдиного державного реєстру судових рішень.

З огляду на вищевикладене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2026 про відкриття провадження у справі № 904/1796/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» повідомлене про розгляд справи належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2026 про відкриття провадження у справі № 904/1796/26, з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» не надходило, поважних причин пропуску зазначеного строку суду також не повідомлено.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» не скористалось правом подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» не зробило, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позові обставин відповідач суду також не повідомив.

З огляду на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення правової позиції та надання відповідних доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.

Ураховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» не скористалось наданим законом правом подання відзиву на позовну заяву та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

З огляду на режим воєнного стану та повітряні тривоги, в суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено певні організаційні заходи. Справу розглянуто в розумний строк, ураховуючи вищевикладені обставини, а також з огляду на необхідність надання учасникам справи часу для реалізації їхніх прав.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення суду підписано без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є обставини укладення договору поставки, умови поставки товару, порядок розрахунків, строк договору, наявність/відсутність прострочення постачальника, правомірність/неправомірність нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

14 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрі Рейл» (далі постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» (далі покупець) уклали договір поставки № 1404-25/14 (а.с. 18-21, далі Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов`язується в порядку, строки та на умовах, визначених у цьому Договорі та/або специфікаціях, що є додатком № 1 до Договору та його невід`ємною частиною, передати у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення запасні частини та деталі до вантажних вагонів (надалі продукцію та/або товар), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити її вартість.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування, одиниці виміру, загальна кількість і вартість товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються на кожну окрему партію товару в специфікаціях, які погоджуються сторонами.

Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна, кількість, номенклатура товару вказуються у специфікаціях.

Відповідно до пункту 2.2 Договору загальна вартість товару по Договору визначається у специфікаціях.

Згідно з пунктом 2.3 Договору загальна сума Договору визначається відповідно до загальної вартості поставленого в рамках Договору товару, відповідно до оформлених сторонами видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.4 Договору, якщо у специфікаціях не обумовлено інше, то тара та упаковка, в якій поставляється товар, переходить у власність покупця, та її вартість включається в загальну суму поставки.

Відповідно до пункту 3.1 Договору постачальник постачає товар покупцеві узгодженими партіями в строки та на умовах, вказаних у специфікаціях, оформлених сторонами на кожну партію товару.

Згідно з пунктом 3.2 Договору датою поставки та датою переходу права власності на товар від постачальника до покупця вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі та видаткової накладної на товар.

Відповідно до пункту 3.3 Договору передача товару від постачальника до покупця здійснюється за актом приймання-передачі та видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається.

Згідно з пунктом 3.8 Договору у випадку, якщо у специфікаціях сторони узгодять інші умови розрахунків, поставки та приймання товару, відмінні від умов, вказаних у Договорі, у такому разі до виконання сторонами приймаються умови розрахунків, поставки та приймання товару, які вказані у специфікаціях.

Відповідно до пункту 5.1 Договору всі розрахунки за даним Договором здійснюються в національній валюті України гривні.

Згідно з пунктом 5.2 Договору оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На підставі пункту 5.3 Договору в платіжному документі покупець повинен вказати номер та дату даного Договору. У випадку надходження коштів без зазначених реквізитів, кошти вважаються невизначеними, постачальник відвантаження не здійснює та передбаченої ст. 536 Цивільного кодексу України відповідальності за використання коштів не несе.

Згідно з пунктом 5.4 Договору порядок розрахунків: 100% попередня оплата, якщо інше не обумовлене у специфікаціях.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.5 Договору строк оплати товару зазначається в специфікаціях.

Згідно з пунктом 6.1 Договору за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричинені нею збитки в повному обсязі і порядку, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 7.1 Договору спори, що виникають за Договором, вирішуються шляхом проведення переговорів.

Згідно з пунктом 7.2 Договору, якщо переговори по спірних питаннях не дають бажаного результату, спори вирішуються у господарському суді відповідно до законодавства України.

Згідно з абзацом 1 пункту 10.1 Договору Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2026 р., а в частині розрахунків за поставлений товар до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

14 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрі Рейл» (надалі постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» (надалі покупець) підписали та скріпили печатками специфікацію № 1, що є додатком № 1 до Договору (а.с. 21, надалі Специфікація № 1).

На підставі пункту 1 Специфікації № 1 відповідно до умов даного Договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити наступний товар:

1. Бокова рама б/в, 2002 року виготовлення, в кількості 8 одиниць, за ціною 35 000 грн/од., на суму 280 000 грн (без ПДВ).

2. Бокова рама б/в, 2003 року виготовлення, в кількості 44 одиниці, за ціною 35 000 грн/од., на суму 1 540 000 грн (без ПДВ).

3. Бокова рама б/в, 2004 року виготовлення, в кількості 8 одиниць, за ціною 35 000 грн/од., на суму 280 000 грн (без ПДВ).

4. Бокова рама б/в, 2005 року виготовлення, в кількості 4 одиниці, за ціною 35 000 грн/од., на суму 140 000 грн (без ПДВ).

5. Надресорна балка б/в, 2002 року виготовлення, в кількості одна одиниця, за ціною 35 000грн (без ПДВ), на суму 35 000 грн (без ПДВ).

6. Надресорна балка б/в, 2003 року виготовлення, в кількості 25 одиниць, за ціною 35 000грн/од., на суму 875 000 грн (без ПДВ).

7. Надресорна балка б/в, 2004 року виготовлення, в кількості 4 одиниці, за ціною 35000грн/од., на суму 140 000 грн (без ПДВ).

8. Надресорна балка б/в, 2005 року виготовлення, в кількості 2 одиниці, за ціною 35 000грн/од., на суму 70 000 грн (без ПДВ).

Згідно з пунктом 2 Специфікації № 1 загальна вартість товару за цією специфікацією складає: 3 360 000 грн (три мільйони триста шістдесят тисяч гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ (20%) 560 000 грн (п`ятсот шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до пункту 3 Специфікації № 1 поставка товару здійснюється за адресою: м.Жмеринка, вул. Шекінська, 1, за рахунок постачальника, до 10.05.2025 року.

На підставі пункту 4 Специфікації № 1 покупець здійснює 25% передплату протягом 3(трьох) банківських днів з моменту отримання рахунка від постачальника, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Остаточний розрахунок після отримання рахунка від постачальника, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника та після підписання акта приймання-передачі всієї партії товару, згідно цієї специфікації.

Відповідно до пункту 5 Специфікації № 1 дана Специфікація № 1 складена в двох примірниках по одному для кожної із сторін і є невід`ємною частиною договору поставки від 14.04.2025 № 1404-25/14.

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 78 від 16.04.2025 р. на суму 3 360 000 грн (а.с. 23).

На виконання пункту 4 Специфікації № 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» здійснило передоплату в розмірі 25% у сумі 840 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.04.2025 № 1127 (а.с. 22), з призначенням платежу: передоплата за надресорні балки та бокові рами згідно договору № 1404-25/14 від 14.04.2025 р., рахунок № 78 від 16.04.2025 р., у т.ч. ПДВ 20% - 140 000 гривень.

Відповідно до видаткової накладної № 95 від 19.05.2025 (а.с. 24) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрі Рейл» здійснило часткову поставку товару на суму 420 000 грн (із ПДВ).

23 грудня 2025 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 342 від 17.12.2025 на суму 420 000 грн (а.с. 27). Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотрейн», посилаючись на пункти 6.1, 7.1 Договору, вимагало негайного повернення сплачених коштів у сумі 420 000 грн до 31.12.2025 року. Зазначена претензія направлена на адресу електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрі Рейл» (а.с. 28), що вказана в Договорі (а.с. 18, 20). Відповідь на зазначену претензію не надходила.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» стверджує, що відповідач не поставив товар за Договором у повному обсязі та не повернув 420 000 грн (840 000 грн 420 000грн), одержані за Договором як попередня оплата, що стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, об`єктивному та повному розгляді всіх обставин справи в їхній сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними положеннями про договір поставки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту вказаної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем (постачальником) свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцеві. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця (постачальника), або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця.

Таким чином, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця (постачальника). Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: або звернення до продавця (постачальника) з претензією, листом, телеграмою тощо, або подання до суду позовної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 09.03.2023 у справі №910/5041/22, від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.04.2024 у справі № 909/335/23, від 14.05.2024 у справі № 916/1164/23, від 16.07.2024 у справі № 910/3574/23.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» не надало до суду докази поставки товару за Договором у повному обсязі, позов не спростувало.

З огляду на відсутність доказів поставки товару за Договором у повному обсязі та заперечень відповідача, докази, надані позивачем, є більш вірогідними, тому позовна вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 420 000 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» розрахувало та заявило до стягнення за період з 11.05.2026 до 01.04.2026 пеню в сумі 115 574,79 грн, інфляційні втрати в сумі 22 307,93 грн та 3% річних у сумі 11 253,70 гривень (а.с. 2-3, 41-42).

Щодо пені суд указує таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.3 Договору, у разі порушення строків поставки партії товару, покупець має право вимагати від постачальника сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такого порушення, за кожен день прострочення поставки, від вартості товару, який був поставлений з порушенням строків, якщо сторони не обумовлювали інші умови (строки) поставки.

Позивач нарахував та просить стягнути за період з 11.05.2025 до 01.04.2026 пеню в сумі 115 574,79 грн (а.с. 2, 41).

За правовим висновком, викладеним у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17 та від 08.05.2019 у справі № 910/9078/18, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання.

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» при нарахуванні пені помилково включило до розрахунку день пред`явлення позову до суду 01.04.2026 року.

Ураховуючи вищевикладене, за період з 11.05.2025 до 31.03.2026 пеня становить 115 229,59грн (420 000 грн * 2 * 15,5% : 365 днів * 264 дні : 100%) + (420 000 грн * 2 * 15% : 365днів * 61 день : 100%).

Таким чином, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 115 229,59 гривень.

Із приводу інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" 100 грн = "ЗБ", де "Х" залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Указана правова позиція також викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

З огляду на це, позивач інфляційні втрати (а.с. 2, 41) нарахував правильно, тому позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 22 307,93 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо 3% річних (а.с. 2-3, 42) суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» при обчисленні 3% річних помилково включило до розрахунку день пред`явлення позову до Господарського суду Дніпропетровської області 01.04.2026 року.

Ураховуючи вищевикладене, за період з 11.05.2025 до 31.03.2026 року 3% річних становлять 11 219,18 грн (420 000 грн * 3% * 325 днів : 365 днів : 100%).

Отже, позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 11 219,18 гривень

З огляду на встановлені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, тому з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» підлягають стягненню 568 756,70 грн, у тому числі основна заборгованість у сумі 420 000 грн, пеня в сумі 115 229,59 грн, інфляційні втрати в сумі 22 307,93 грн, 3% річних у сумі 11 219,18 гривень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 6 825,08 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» про стягнення 569 136,42 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фрі Рейл» (51939, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, просп. Металургів, буд. 22, вбудоване прим. 1, код ЄДРПОУ 45519712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейн» (65114, Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 140А, код ЄДРПОУ 39731332) 568 756,70грн (п`ятсот шістдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень 70 копійок), у тому числі основну заборгованість у сумі 420 000 грн (чотириста двадцять тисяч гривень 00 копійок), пеню в сумі 115 229,59 грн (сто п`ятнадцять тисяч двісті двадцять дев`ять гривень 59 копійок), інфляційні втрати в сумі 22 307,93 грн (двадцять дві тисячі триста сім гривень 93 копійки), 3%річних у сумі 11 219,18 грн (одинадцять тисяч двісті дев`ятнадцять гривень 18 копійок), судовий збір у сумі 6 825,08 грн (шість тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень 08 копійок).

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 20.10.2026.

Суддя В.О. Дичко