Решение № 140745607, 19.10.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

19.10.2026

Справа № 696/1211/26

Провадження № 2/696/801/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Кам`янського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 14 304,00 грн через порушення виконання відповідачем умов кредитного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 лютого 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено кредитний договір № 250931. Того ж дня відповідачу було перераховано 3 000,00 грн на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .

23 грудня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23122024/1, за яким відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 250931 від 10 лютого 2024 року.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача суму кредитної заборгованості у загальному розмірі 14 304,00 грн, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 554,00 грн - заборгованість за відсотками, 750,00 грн - заборгованість за комісією, 6 000,00 грн - заборгованість за пенею, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн і за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6 000,00 грн. .

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та витребувано у АТ «ОЩАДБАНК» докази в порядку ст. 84 ЦПК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У пред`явленому позові представник Романенко М.Е. просив розгляд справи провести без участі представника позивача, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, - шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем його проживання та шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою сторони позивача суд проводить заочний розгляд справи в порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалює заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

10 лютого 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 250931 з графіком розрахунків та загальної вартості кредиту (додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту № 250931), за яким відповідач отримав кошти в сумі 3 000,00 грн на строк 90 днів, тобто до 09 травня 2024 року, зі сплатою процентів в розмірі 2,2% (процентів) на добу (а.с. 10-12).

Із довідки про ідентифікацію клієнта ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» від 01 липня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 10 лютого 2024 року ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом акцепт оферти позичальником: унікальний ідентифікатор (код підпису) KL4360, номер картки НОМЕР_1 , дата відправки ідентифікатора - 10 лютого 2024 року 18:52:06 (а.с. 26).

На підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача в сумі 3 000,00 грн 10 лютого 2024 року на номер платіжної картки НОМЕР_1 за договором № 250931 (а.с. 8 (на звороті)).

За наданою АТ «Ощадбанк» інформацією від 10 вересня 2026 року за № 46/12-11/105139/2016/БТ, яка витребувана ухвалою від 18 серпня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) відкрито банківський рахунок НОМЕР_3 , який обслуговується за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 ; фінансовий номер, на який відправляється інформація: + 380935280716.

По рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) надано виписку за період з 10 лютого 2024 року по 09 вересня 2026 року, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, що свідчить про визнання останнім факту укладення кредитного договору № 250931 від 10 лютого 2024 року між ним та первісним кредитором, а також те, що йому були відомі умови кредитування.

В подальшому, 23 грудня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23122024/1, з додатками, у відповідності до умов якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, та сплатило ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» суму фінансування за таке відступлення (а.с. 26-30).

Із платіжних інструкцій № 11010 від 23 грудня 2024 року, № 11147 від 15 січня 2025 року, № 11416 від 13 лютого 2025 року вбачається, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перерахувало ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» кошти за договором факторингу № 23122024/1 від 23 грудня 2024 року (а.с. 13 (на звороті) - 14).

Як вбачається з акту приймання-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № 23122024/1 від 23 грудня 2024 року, загальна сума заборгованості складає 118 796 877,83 грн, кількість боржників - 6765 (а.с. 18).

Відповідно до витягу із додатку № 1 до договору факторингу № 23122024/1 від 23 грудня 2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14 304,00 грн, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 554,00 грн - заборгованість за відсотками, 750,00 грн - заборгованість за комісією, 6 000,00 грн - заборгованість за пенею (а.с. 22).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» заборгованість за кредитним договором № 250931 від 10 лютого 2024 року ОСОБА_1 не погашена та складає 14 304,00 грн, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 554,00 грн - заборгованість за відсотками, 750,00 грн - заборгованість за комісією, 6 000,00 грн - заборгованість за пенею (а.с. 23-25).

Даний кредитний правочин відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року в справі № 234/8084/20.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Так, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».

Відтак, враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як позичальник, має заборгованість за кредитним договором, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю виконав зобов`язання за кредитним договором як перед позивачем у справі, так і перед первісним кредитором.

Відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів, не надав заперечень стосовно факту укладення спірного кредитного договору та не спростував наявну заборгованість.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості за індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 250931 від 10 лютого 2024 року в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 000,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 4 554,00 грн та заборгованості за комісією в сумі 750,00 грн, а всього 8 304,00 грн, підлягають задоволенню.

Разом з тим позивач просить також стягнути з відповідача заборгованість за пенею в сумі 6 000,00 грн.

Суд зауважує, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Оскільки спірну індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 250931 від 10 лютого 2024 року було укладено в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем пеня не може бути стягнута з ОСОБА_1 , так як відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати. Нарахована пеня підлягає списанню позивачем, відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягають до часткового задоволення. Щодо стягнення з відповідача 6 000,00 грн витрат за надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених позивачем витрат на правничу допомогу позивачем надано такі документи: договір про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року; додаткову угоду № 250931 до договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року; акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21 липня 2026 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, до договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність серії КС № 5618/10 від 17 березня 2016 року (а.с. 8, 14 (на звороті), 18 (на звороті), 22 (на звороті), 28 (на звороті) - 30).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 1 545,62 грн (8 304,00 х 2 662,40 / 14 304,00).

На підставі ст.ст. 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 1054, 1077 ЦК України, керуючись 10, 12, 13, 89, 137, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» суму заборгованості за індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 250931 від 10 лютого 2024 року в розмірі 8 304 (вісім тисяч триста чотири) грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3 000 (три тисячі) грн, заборгованість за відсотками 4 554 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн, заборгованість за комісією 750 (сімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» сплачений судовий збір в розмірі 1 545 (одна тисяча п`ятсот сорок п`ять) грн 62 (шістдесят дві) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406; код в ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт ID НОМЕР_5 від 16 липня 2018 року, орган, що видав, - 7119; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Н.А. Білопольська