Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 161/19734/18
Провадження № 6/161/233/26
У Х В А Л А
14 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань Опальчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, -
В С Т А Н О В И В :
До Луцького міськрайонного суду Волинської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі 161/19734/18 від 26.06.2019 року.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено, та на виконання зазначеного рішення суду видано виконавчий лист 161/19734/18 від 26.06.2019, про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник ПАТ КБ «Приватбанк») та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.
На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 59506184 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
26.06.2019 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу.
Вказує, що станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався, у зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності. 31.03.2026 на адресу ТОВ «Капіталресурс» надійшла відповідь, відповідно до якої оригінал виконавчого листа втрачено.
У зв`язку із відсутністю виконавчого документа ТОВ «Капіталресурс» не має можливості реалізувати свої права як стягувача, набуті внаслідок укладення договору факторингу, та звернутися до органів примусового виконання рішень для подальшого виконання судового рішення.
Боржник ОСОБА_1 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на підтвердження чого надав копію свого військового квитка та довідки з ВЧ НОМЕР_1 .
Розглянувши клопотання боржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення. Обов`язок суду зупинити провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України стосується розгляду справ по суті (вирішення спору), де участь сторін є вирішальною для захисту їхніх процесуальних прав. Натомість розгляд процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення (Розділ VI ЦПК України), є похідною стадією судового процесу, яка спрямована на реалізацію вже ухваленого судового рішення і вирішується переважно на підставі дослідження письмових доказів. Зупинення судового розгляду на цій стадії призвело б до безпідставного затягування процесу виконання та порушення принципу розумних строків (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Тому в задоволенні клопотання боржника слід відмовити
Представник заявника одночасно із поданням заяви заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Абзацом 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України визначено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З огляду на надані заявником докази, які містяться в матеріалах заяви, суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності сторін.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2019 року у справі №161/19734/18 стягнуто з ОСОБА_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість в сумі 56436,23 грн та судові витрати по справі в розмірі 1762,00 грн.
26.06.2019 року на виконання зазначеного рішення суду видано виконавчий лист про стягнення з боржника на користь стягувача боргу за кредитним договором.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник ПАТ КБ «Приватбанк») та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача ОСОБА_2 .
Згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 59506184, де стягувачем є АТ КБ "Приватбанк".
Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області від 26.09.2019 (ВП №59506184), виконавчий лист №161/19734/18 виданий 26.06.2019, було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Листом №20.1.0.0.0/7-260312/78902 від 18.03.2026 АТ КБ «ПриватБанк» повідомив нового кредитора ТОВ «Капіталресурс» про неможливість передачі оригіналів виконавчих листів та постанов про їх повернення щодо боржників, до яких відступлено право вимоги за договором факторингу, оскільки за результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку встановлено, що оригінали документів, які надійшли до Банку до 05.10.2025 включно, знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні в м. Львові, яке 05.10.2025 було знищено під час ракетного обстрілу з боку рф.
Відповідно до інформації Львівського міського управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області (лист від 15.10.2025) та Акту про пожежу б/н від 06.10.2025, у виробничо-складській будівлі з адміністративно побутовими приміщеннями, допоміжних будівлях, спорудах та трансформаторних підстанціях за адресою: м. Львів, вул. Північна, 2 та Північна, 2а 05.10.2025 внаслідок ракетного обстрілу рф та прямого влучання виникла пожежа, в результаті якої пошкоджено майно та документація АТ КБ "ПриватБанк".
21 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь від Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку на запит суду № 161/19734/18/83994/2026 від 04.09.2026 року, згідно з якою відкриті виконавчі провадження щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 58 198,23 грн на виконанні не перебувають. Орган ДВС повідомив, що у виконавчому провадженні № 59506184 за вказаним виконавчим листом 26.09.2019 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з безрезультатністю розшуку майна боржника), а самі матеріали провадження знищено за закінченням трирічного строку їх зберігання, що унеможливлює надання суду їх копій.
ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Згідно ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Частиною 5 ст.442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормою ст.516 ЦПК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.
В постанові від 18.10.2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Судом встановлено, що договір факторингу є чинним, сторонами не оскаржувався, отже відбулася зміна кредитора, а саме ТОВ «Капіталресурс» набуло статусу нового кредитора/стягувача з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2019 року, ухваленого у цивільній справі №161/19734/18.
Щодо вимог про видачу дублікату виконавчого листа, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України зазначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Згідно п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша статті 12 Закону № 1404-VIII).
Положеннями ЦПК України передбачена можливість видачі по справі лише одного виконавчого листа та його дублікат може бути виданий судом лише у випадку втрати оригіналу. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого листа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставини втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу і якими доказами це підтверджується. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути надано відповідні докази довідки органів зв`язку або державного виконавця.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (частина п`ята статті 37 Закону № 1404-VIII у редакції, чинній з 5 серпня 2021 року).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.10.2022 у справі № 201/13239/15-ц зауважила, що з огляду на наведені приписи саме у випадках, визначених частиною першою статті 37 Закону № 1404-VIII для повернення виконавчого документа стягувачеві, застосовні приписи статті 12 цього Закону щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист № 161/19734/18 був повернутий первісному стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» постановою державного виконавця ще 26.09.2019 року. ТОВ «Капіталресурс» уклало Договір факторингу 22 серпня 2025 року. Проте, як зазначає сам заявник, на момент укладення договору оригінал виконавчого листа йому первісним стягувачем взагалі не передавався, оскільки знаходився в архіві банку. Знищення приватного архіву банку в м. Львові відбулося 05.10.2025 року, тобто вже після відступлення права вимоги новому кредитору. Таким чином, ТОВ «Капіталресурс» добровільно прийняло на себе ризики, пов`язані з придбанням права вимоги за відсутності оригіналу виконавчого документа та можливі негативні правові наслідки в разі невчинення передбачених процесуальних дій, тому як юридична особа, а відтак, суб`єкт цивільних правовідносин, зобов`язана була забезпечити належну організацію роботи щодо своєчасного контролю за судовими та виконавчими документами. Відтак, вимоги в частині видачі дубліката виконавчого документа не підлягають до задоволення.
З огляду на вказане, відповідно до зазначених норм матеріального та процесуального права, а також враховуючи, що первісний кредитор вибув із зобов`язання, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для заміни стягувача його правонаступником. При цьому відсутність процесуальних підстав для видачі дубліката виконавчого листа не нівелює матеріального права заявника на правонаступництво та не є перешкодою для заміни сторони.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви.
Керуючись статтями 76, 259-261, 353, 442, пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України, статтями 512, 514 ЦК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити частково.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (04073, місто Київ, вул. Степана Бандери 28А код ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому листі № 161/19734/18 від 26.06.2019 року, виданого на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.
У задоволенні решти вимоги заяви відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк
Судебное решение № 140743702, Луцький міськрайонний суд Волинської області было принято 14.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить полезные данные.
то решение относится к делу № 161/19734/18. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: