Решение № 140743668, 19.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4815/26

Провадження № 2/159/2804/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі

головуючого судді - Смалюх Р.Я.,

за участю:

секретаря суцдового засідання - Клевецької О.М.,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє представник Грибанов Денис В`ячеславович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач або ТОВ «ФК «ЄАПБ»), від імені якого діє представник Грибанов Денис В`ячеславович (далі представник позивача) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник або боржник або ОСОБА_1 ) в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 102096291 від 21.10.2024 в розмірі 21317,08 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено електронний договір про споживчий кредит № 102096291, за умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 7800,00 грн, строк кредитування 345 днів. ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання та перерахувало грошові кошти на банківську карту відповідача.

В подальшому ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

Заборгованість ОСОБА_1 становить 21317,00 грн, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача на користь позивача 21317,00 грн з яких: 6056,78 грн тіло кредиту, 4492,00 грн проценти, 4914,00 грн комісія за обслуговування кредиту, 5854,30 грн - неустойка.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 17.08.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд (формування та зберігання) справи вирішив здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Як вбачається з відомостей підрозділу УДМС України у Волинській області, відповідач ОСОБА_1 був знятий з реєстрації місця проживання 12.05.2025.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач, який викликався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд.

В судове засідання позивач та відповідач не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з`явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.

У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.

Зважаючи на зазначені обставини, суд, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на основі наявних у справі доказів. Це зумовлено тим, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явився без пояснення причин та не подав відзиву, позивач просить задовольнити позов, заперечень проти прийняття заочного рішення позивач не висловлював.

В зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з`явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

21.10.2024 між позичальником та ТОВ «Мілоан» укладено Договір про споживчий кредит № 102096291, за умовами якого кредитор зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у сумі 7800,00 грн (п. 1.2), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (п. 1.1).

Договір укладено загальним строком на 345 днів із датою надання кредиту 21.10.2024 та датою остаточного повернення кредиту 01.10.2025 (п. 1.3, 1.4).

Процентна ставка за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховується за ставкою 220,00 відсотків річних на фактичну заборгованість (п. 1.5.3), а протягом решти строку кредитування за стандартною процентною ставкою 220,00 відсотків річних (п. 1.5.4).

Договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1560,00 грн, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту та сплачується в перший день розрахункового періоду (п. 1.5.1, 2.2.1), а також комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 12012,00 грн за весь строк кредитування, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього) та сплачується в день закінчення відповідного розрахункового періоду згідно з Графіком платежів (п. 1.5.2, 2.2.1).

За порушення зобов`язань зі сплати платежів, якщо порушення триває більш ніж 4 дні, передбачено штраф у розмірі 700,00 грн за кожний випадок порушення (п. 4.1), при цьому сукупна сума неустойки та інших платежів за порушення не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми одержаного кредиту (п. 4.3).

Умовами договору визначено порядок повернення кредиту згідно з Графіком платежів, а також право дострокового погашення заборгованості (п. 2.4.1, 2.4.2).

Договором передбачено право кредитора відступити, передати або будь-яким іншим чином відчужувати свої права за цим договором на користь третіх осіб у будь-який час протягом строку дії договору без згоди позичальника (п. 3.2.6).

В реквізитах кредитного договору зазначені паспортні дані, РНОКПП, номер телефону, адреса проживання, електронна поштова адреса, а також номер банківської картки НОМЕР_1 позичальника. Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «290415», а кредитором кваліфікованим електронним підписом.

У додатку № 1 «Графік платежів за Договором про споживчий кредит № 102096291 від 21.10.2024» розраховано розпланований графік повернення заборгованості, який складається з 23 платежів із періодичністю 15 днів на загальну суму 34 333,35 грн (з яких 7 800,00 грн тіло кредиту, 12961,35 грн - проценти, 12012,00 грн - комісія за обслуговування, 1560,00 грн - комісія за надання кредиту: 05.11.2024 - 1560,00 грн, 20.11.2024 - 546,00 грн, 05.12.2024 - 546,00 грн, 20.12.2024 - 546,00 грн, 04.01.2025 - 546,00 грн, 19.01.2025 - 546,00 грн, 03.02.2025 - 546,00 грн, 18.02.2025 - 546,00 грн, 05.03.2025 - 546,00 грн, 20.03.2025 - 546,00 грн, 04.04.2025 - 546,00 грн, 19.04.2025 - 546,00 грн, 04.05.2025 - 546,00 грн, 19.05.2025 - 546,00 грн, 03.06.2025 - 546,00 грн, 18.06.2025 - 546,00 грн, 03.07.2025 - 546,00 грн, 18.07.2025 - 546,00 грн, 02.08.2025 - 546,00 грн, 17.08.2025 - 546,00 грн, 01.09.2025 - 546,00 грн, 16.09.2025 - 546,00 грн, 01.10.2025 - 546,00 грн).

У додатку № 2 «Заява на отримання кредиту № 102096291 від 21.10.2024» міститься звернення позичальника до ТОВ «Мілоан» про надання кредиту в розмірі 7800,00 грн на строк 345 днів із викладенням анкетних даних, відомостей про майновий стан та реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 для перерахування кредиту.

У додатку № 3 «Додаткові контактні дані Позичальника для взаємодії за Кредитним договором від 21.10.2024» зазначені контактні номери телефонів позичальника для здійснення взаємодії щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, документ підписаний сторонами.

У матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту № 102096291 від 21.10.2024, у якому викладено стандартизовану інформацію про основні умови кредитування (сума кредиту 7800,00 грн, строк 345 днів, процентна ставка 220,00 % річних, комісія за надання 1560,00 грн, комісія за обслуговування 12012,00 грн, штраф 700,00 грн). Паспорт підписано позичальником 21.10.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «829192» та кредитором кваліфікованим електронним підписом.

У матеріалах справи міститься Анкета-заява на кредит № 102096291 від 21.10.2024, сформована на вебсайті tengo.ua, що містить відомості про запитувані позичальником умови кредиту (сума 7800,00 грн, початковий строк 15 днів), персональні дані позичальника, а також фіксацію етапів і точного часу автоматичної перевірки, скорингу, підписання Паспорта кредиту та підписання кредитного договору.

Платіжним дорученням № 96223671 від 21.10.2024 підтверджується перерахування 21.10.2024 кредитором ТОВ «Мілоан» (через ТОВ ФК «Контрактовий дім») грошових коштів у розмірі 7800,00 грн на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 із призначенням платежу: «Кошти згідно договору 102096291».

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено договір факторингу № 28072025. За цим договором Клієнт зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові права грошової вимоги до боржників, включаючи суму основного зобов`язання, проценти, комісії та неустойки (п. 1.1).

Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п. 1.2).

Загальна сума прав вимоги, що відступається за договором, становить 117 440 009,13 грн, а ціна продажу складає 9 152 698,12 грн без ПДВ (п. 3.2, 3.3).

29.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 1 до Договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025, за умовами якої Реєстр боржників № 3, Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 3 та Акт прийому-передачі інформації викладено в новій редакції. Загальну суму прав вимоги за договором визначено в розмірі 116 574 189,43 грн, а ціну продажу у розмірі 9 070 320,30 грн без ПДВ (п. 1.4, 1.5).

Актом прийому-передачі Реєстру боржників № 3 від 28.07.2025 до Договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025, складеним 28.07.2025, підтверджується передача ТОВ «Мілоан» та прийняття ТОВ «ФК «ЄАПБ» Реєстру боржників № 3 у кількості 3730 боржників на загальну суму заборгованості 57520115,06 грн, внаслідок чого новий кредитор набув прав вимоги до цих боржників (п. 1, 2).

Платіжною інструкцією в національній валюті № 745 від 31.07.2025 підтверджується сплату 31.07.2025 платником ТОВ "ФК "ЄАПБ" на користь отримувача ТОВ "Мілоан" коштів у сумі 9070320,30 грн із призначенням платежу: «Оплата за відступлення прав вимоги зг. ДУ №1 до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025. Без ПДВ.».

Витягом з Реєстру боржників № 3 в новій редакції згідно Додаткової угоди № 1 від 29.07.2025 до Договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 (станом на 29.07.2025) підтверджується наявність у переліку під порядковим номером 3648 кредитного договору № 102096291 від 21.10.2024 щодо позичальника. Загальна сума заборгованості за цим договором складає 21317,08 грн, з яких: 6056,78 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням у межах строку, 908,78 грн прострочена заборгованість по кредиту, 4492,00 грн прострочена заборгованість по процентам, 4914,00 грн прострочена заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 4368,00 грн прострочена заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 5854,30 грн неустойка (штраф, пеня).

У розрахунку заборгованості за кредитним договором № 102096291 первісний кредитор зазначив, що 21.10.2024 позичальнику видано кредит у розмірі 7800,00 грн та нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 1560,00 грн.

За період з 22.10.2024 по 28.07.2025 за договором щоденно нараховувалися проценти за користування кредитом.

Також щомісячно нараховувалася комісія за обслуговування кредиту за п. 1.5.2 в розмірі 546,00 грн та періодично нараховувалися штрафи за п. 4.1 у розмірі 700,00 грн.

З розрахунку видно, що позичальник здійснював часткові сплати за кредитним договором: 04.11.20242218,14 грн, 06.11.202447,01 грн, 19.11.20242000,00 грн, 02.12.20242000,00 грн, 07.12.2024109,53 грн, 25.12.20241793,65 грн, 04.01.20251093,65 грн, 10.02.20252187,30 грн, 19.02.20251793,65 грн, 18.03.20251793,65 грн, 26.03.20251793,65 грн.

Нарахування процентів первісним кредитором припинилося 28.07.2025 (28.07.2025 є останнім днем нарахування процентів, після чого заборгованість відображена як списана за рахунок фінансового результату у зв`язку з відступленням права вимоги за договором факторингу).

Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи Серії ФК № 183 від 27.12.2007 та Додатком до нього від 03.07.2009, виданими Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, підтверджується внесення ТОВ «ФК «ЄАПБ» до Державного реєстру фінансових установ та право здійснювати фінансову послугу з факторингу.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг № 691 від 23.03.2017 підтверджується видача ТОВ «ФК «ЄАПБ» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу.

Ліцензією Нацкомфінпослуг (розпорядження № 2843 від 10.11.2016) підтверджується наявність у ТОВ «Мілоан» ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.) Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 102096291 від 21.10.2024 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «290415», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) . Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Відповідно до кредитного договору товариство має право без згоди відповідача поступатися своїм правом вимоги за даним договором третій особі. В зв`язку з чим відбудеться зміна сторони кредитодавця за цим договором.

На виконання договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025 позивач сплатив ТОВ "Мілоан" кошти передбачені умовами цього договору, та сторони підписали Акт приймання передачі Реєстру боржників. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 102096291 від 21.10.2024

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Платіжним дорученням № 96223671 від 21.10.2024 підтверджується перерахування 21.10.2024 кредитором ТОВ «Мілоан» (через ТОВ ФК «Контрактовий дім») грошових коштів у розмірі 7800,00 грн на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 із призначенням платежу: «Кошти згідно договору 102096291».

Доказів того, що банківська карта із зазначеним номером не належить відповідачу, що кошти не надходили на цю банківську карту, відповідач суду не надав, а тому суд дійшов висновку, що відповідач 21.10.2024 отримав кредитні кошти в розмірі 7800,00 грн.

Дата остаточного повернення кредиту визначена як 01.10.2025 (п. 1.3, 1.4).

Відтак позивач вправі вимагати стягнення тіла кредиту яке було видано позичальнику та не повернуто ним.

Щодо правомірності встановлених в умовах кредитного договору комісій за надання кредиту в розмірі 1560,00 грн (п. 1.5.1, 2.2.1) та комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 12012,00 грн (п. 1.5.2, 2.2.1) суд зазначає таке.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 зазначеного Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом визначаються як витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Аналогічна норма закріплена у Додатку 1 до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49.

Цим нормативно-правовим актом передбачено, що загальні витрати за споживчим кредитом включають витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, чинне законодавство наділяє кредитодавця правом вимагати від позичальника сплати комісії при видачі кредиту та під час його обслуговування, однак встановлює для цього чіткі умови: така комісія повинна бути платою за реальне надання додаткових та/або супутніх послуг банку, пов`язаних з отриманням чи обслуговуванням кредиту.

Відтак, кредитодавець зобов`язаний фактично вчинити певні дії на користь споживача (оцінка майна, нотаріальні послуги, провести оцінку платоспроможності позичальника, здійснивши запити щодо його майнового стану чи наявності боргових зобов`язань тощо), за які стягується така плата, та вказати їх у договорі.

Як встановив суд під час розгляду справи, укладений між сторонами кредитний договір містить умову щодо сплати позичальником одноразової комісії за видачу кредиту та комісії за обслуговування кредиту. При цьому суд звертає увагу на те, що ані у тексті самого кредитного договору, ані у правилах про кредитування жодним чином не описано, які саме дії (додаткові чи супутні послуги) будуть вчинені або вже вчинені на користь позичальника в обмін на сплату комісії за видачу кредиту.

Підготовка, організація та надання кредиту, не може вважатися такою, що вчиняється в інтересах позичальника, адже є необхідною умовою для видачі кредиту та становить зміст діяльності самого позикодавця.

Крім того, під час судового розгляду кредитодавець не надав жодних доказів того, що він фактично вчинив якісь дії чи надав супутні послуги, за які має бути сплачена комісія за видачу кредиту.

Водночас кредитному договорі в розділі терміни та визначення, зазначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) встановлена п.1.5.2 цього договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування (білінг, сервісні повідомлення, актуалізація інформації в особистому кабінеті позичальника, тощо), що нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Частина 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» імперативно визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до частини 2 статті 18 цього ж Закону, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за видачу кредиту й не відповідає вимогам чинного законодавства, та обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими ЗУ «Про споживче кредитування» (ч. 2 ст. 8), відтак, відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, такі умови кредитного договору є нікчемними, а тому під час розрахунку заборгованості за кредитним договором необхідно враховувати відсутність у позичальника обов`язку сплачувати цю комісію.

Водночас комісія за обслуговування кредиту в розмірі 12012,00 грн (відповідно до графіку платежів), є підставною і може бути стягнута з відповідача протягом часу існування кредитної заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Процентна ставка за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховується за ставкою 220,00 відсотків річних на фактичну заборгованість (п. 1.5.3), а протягом решти строку кредитування за стандартною процентною ставкою 220,00 відсотків річних (п. 1.5.4).

З розрахунку заборгованості наданого позивачем видно, що позичальник здійснював часткові сплати за кредитним договором: 04.11.20242218,14 грн, 06.11.202447,01 грн, 19.11.20242000,00 грн, 02.12.20242000,00 грн, 07.12.2024109,53 грн, 25.12.20241793,65 грн, 04.01.20251093,65 грн, 10.02.20252187,30 грн, 19.02.20251793,65 грн, 18.03.20251793,65 грн, 26.03.20251793,65 грн.

Здійснюючи розрахунок заборгованості суд також враховує п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо безпідставності нарахування неустойки за кредитними зобов`язаннями протягом дії в України воєнного стану.

Отже, за період з 21.10.2024 по 04.11.2024 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 658,19 грн (7800,00 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 14 днів). Позичальник 04.11.2024 сплатив 2218,14 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 6240,05 грн (7800,00 грн тіла кредиту + 658,19 грн нарахованих процентів 2218,14 грн сплачених коштів) та 0,00 грн процентів.

За період з 05.11.2024 по 06.11.2024 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 75,22 грн (6240,05 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 2 дні). Позичальник 06.11.2024 сплатив 47,01 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 6240,05 грн, несплачені проценти - 28,21 грн (6240,05 грн тіла кредиту + 75,22 грн нарахованих процентів 47,01 грн сплачених коштів).

За період з 07.11.2024 по 19.11.2024 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 488,95 грн (6240,05 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 13 днів). Позичальник 19.11.2024 сплатив 2000,00 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 4757,19 грн (6240,05 грн тіла кредиту + 488,95 грн нарахованих процентів + 28,21 грн процентів за попередній період 2000,00 грн сплачених коштів) та 0,00 грн процентів.

За період з 20.11.2024 по 02.12.2024 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 372,76 грн ( 4757,19 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 13 днів), водночас позичальник зобов`язаний був сплатити 20.11.2024 комісію в розмірі 546,00 грн. Позичальник 02.12.2024 сплатив 2000,00 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 3676,95 грн (4757,19 грн тіла кредиту + 372,76 грн нарахованих процентів + 546,00 грн комісії 2000,00 грн сплачених коштів) та 0,00 грн процентів.

За період з 03.12.2024 по 07.12.2024 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 110,81 грн (3676,95 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 5 днів), водночас позичальник зобов`язаний був сплатити 05.12.2024 комісію в розмірі 546,00 грн. Позичальник 07.12.2024 сплатив 109,53 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 3676,95 грн, несплачені проценти - 1,28 грн ( 3676,95 грн тіла кредиту + 110,81 грн нарахованих процентів + 546,00 грн комісії 109,53 грн сплачених коштів) та несплачена комісія - 546,00 грн.

За період з 08.12.2024 по 25.12.2024 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 398,92 грн ( 3676,95 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 18 днів), водночас позичальник зобов`язаний був сплатити 20.12.2024 комісію в розмірі 546,00 грн. Позичальник 25.12.2024 сплатив 1793,65 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 3375,50 грн ( 3676,95 грн тіла кредиту + 398,92 грн нарахованих процентів + 1,28 грн процентів за попередній період + 546,00 грн поточної комісії + 546,00 грн комісії за попередній період 1793,65 грн сплачених коштів).

За період з 26.12.2024 по 04.01.2025 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 203,45 грн (3375,50 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 10 днів), водночас позичальник зобов`язаний був сплатити 04.01.2025 комісію в розмірі 546,00 грн. Позичальник 04.01.2025 сплатив 1093,65 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 3031,95 грн ( 3375,50 грн тіла кредиту + 203,45 грн нарахованих процентів + 546,00 грн комісії 1093,65 грн сплачених коштів).

За період з 05.01.2025 по 10.02.2025 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 676,17 грн (3031,95 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 37 днів), водночас позичальник зобов`язаний був сплатити комісії 19.01.2025 (546,00 грн) та 03.02.2025 (546,00 грн) на загальну суму 1092,00 грн. Позичальник 10.02.2025 сплатив 2187,30 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 2612,82 грн (3031,95 грн тіла кредиту + 676,17 грн нарахованих процентів + 1092,00 грн комісій 2187,30 грн сплачених коштів).

За період з 11.02.2025 по 19.02.2025 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 141,74 грн ( 2612,82 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 9 днів), водночас позичальник зобов`язаний був сплатити 18.02.2025 комісію в розмірі 546,00 грн. Позичальник 19.02.2025 сплатив 1793,65 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 1506,91 грн ( 2612,82 грн тіла кредиту + 141,74 грн нарахованих процентів + 546,00 грн комісії 1793,65 грн сплачених коштів).

За період з 20.02.2025 по 18.03.2025 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 245,23 грн (1506,91 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 27 днів), водночас позичальник зобов`язаний був сплатити 05.03.2025 комісію в розмірі 546,00 грн. Позичальник 18.03.2025 сплатив 1793,65 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 504,49 грн (1506,91 грн тіла кредиту + 245,23 грн нарахованих процентів + 546,00 грн комісії 1793,65 грн сплачених коштів).

За період з 19.03.2025 по 26.03.2025 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 24,33 грн (504,49 грн тіла кредиту * 220% / 365 * 8 днів), водночас позичальник зобов`язаний був сплатити 20.03.2025 комісію в розмірі 546,00 грн. Позичальник 26.03.2025 сплатив 1793,65 грн. На цю дату в позичальника виникла переплата в розмірі 718,83 грн (504,49 грн тіла + 24,33 грн процентів + 546,00 грн комісії 1793,65 грн).

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач повністю погасив заборгованість за тілом кредиту та нарахованими процентами за фактичний час користування кредитними коштами.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6056,78 грн та процентів в розмірі 4492,00 грн є безпідставними та у їх задоволенні необхідно відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути неустойку (штраф, пеню) у розмірі 5854,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 547 ЦК України)

У ст. 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє на 90 діб Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 затвердженого Законом України № 4220-IX від 15.01.2025.

Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє воєнний стан.

Відтак, за період дії кредитного договору до позичальника не могли бути застосовані штрафні санкції та положення ст. 625 ЦК України.

На підставі викладеного, суд вважає що вимоги про стягнення неустойки в розмірі 5854,30 грн є безпідставними та у їх задоволенні належить відмовити.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач повністю виконав умови кредитного договору повернувши тіло кредиту та сплативши проценти, а тому в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить відмовити в повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте Ковельським міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2; ЄДРПОУ 35625014);

Відповідач - ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 ; РНКООП НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 19.10.2026.

Головуючий Р.Я. Смалюх