Решение № 140742869, 19.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12101/26

Провадження № 2/344/6343/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

19 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Домбровської Г.В.,

секретаря Петришин Р.Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №35702 від 14.11.2019 року в розмірі 25 037,14 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (надалі також «Позивач») звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі також «Відповідач») про стягнення заборгованості за кредитним договором №35702 від 14.11.2019 року у розмірі 25 037,14 грн., яка складається з 16 100,63 грн. заборгованості за тілом кредиту та 8 936,51 грн. заборгованості за відсотками.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.11.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №35702 відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти в сумі 21 429,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

12.10.2020 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №20201012, згідно умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №35702 від 14.11.2019 року.

Як зазначено у позовній заяві, всупереч умов Договору №35702 Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 25 037,14 грн., яка складається з 16 100,63 грн. заборгованості за тілом кредиту та 8 936,51 грн. заборгованості за відсотками, у зв`язку із чим Позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.07.2026 року відкрито провадження в даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Представником Позивача у позовній заяві зазначено про розгляд справи без участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо винесення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі від 01.07.2026 року із позовною заявою, на зареєстровану адресу: АДРЕСА_1 , згідно трекінгу «Укрпошти» R067238727348 - (Одержувач відсутній за вказаною адресою), днем вручення якої відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України є 01.08.2026 року. Правом на подання відзиву не скористався.

У строк встановлений судом ухвалою відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подав, будь-яких інших заяв чи клопотань від сторони Відповідача не надходило, відтак, у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

13.11.2019 року ОСОБА_1 звернулася до ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" із заявою на видачу кредиту №100115938 у якій просив ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» на підставі договору встановити кредит в

Із п.7 Заяви вбачається, що загальна сума кредиту становить 30 000,00 грн., загальний строк кредитування 36 тижнів, сума внеску 3435,83 грн., періодичність оплати двотижневий.

14.11.2019 року між ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №35702.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору, сторони підтверджують, що правовою основою для укладання даного договору є Заява на видачу кредиту, оформлена позичальником 13.11.2019 року що є додатком №1 до Договору.

Сторони погодили, що кредит в безготівковій формі може бути надано безпосередньо Позичальнику та/або шляхом перерахування коштів на рахунки третіх осіб, якщо Позичальник має грошові зобов`язання перед такими особами (пункт 1.2.1 кредитного договору).

Згідно пункту 1.2.2. Позичальник, підписанням цього договору, підтверджує, що до підписання цього Договору отримав для ознайомлення проект договору про споживчий кредит у паперовому та електронному вигляді, всі умови йому зрозумілі, він погоджується їх виконувати вільно без будь-якого примусу.

Відповідно до п.2.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 21 429,00 грн., на споживчі потреби, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти Кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у Договорі.

Сума кредиту надається Позичальнику шляхом перерахування з поточного рахунку Кредитодавця у наступному порядку:

- у розмірі 15 000,30 грн. на поточний рахунок/картку Позичальника № НОМЕР_1 відкритий у банку: код банку 336310-ПАТ Ідея Банк;

- у розмірі 6428,70 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_2 Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Проксіма» ідентифікаційний код:33592726, відкритий у АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 з метою оплати Позичальником страхових платежів (страхових сум) встановлених Договором добровільного страхування №ЗК-136481 від 14.11.2019 року (п. 2.1.1. Кредитного договору).

Пунктом 3.1 Кредитного договору передбачено, що Сторони домовились про наступні окремі умови Договору передбачені Графіком платежів, що подається в Додатку №2 та є невід`ємною частиною договору.

Перебіг строку на який надається кредит розпочинається з моменту підписання цього договору і перерахування коштів Кредитодавцем за реквізитами вказаних в п. 3.1. цього Договору та складає 36 тижнів. Строк правомірного користування кредитом закінчується відповідно до Графіку платежів (п. 3.1.1. Кредитного договору).

Згідно пункту 3.1.2. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю 210,00% річних від суми кредиту. Тип процентної ставки фіксована.

Загальна вартість кредиту (в грошовому виразі) становить 41 377,14 грн., реальна річна процентна ставка по кредиту становить 672,61% (п. 3.3. кредитного Договору).

Договір підписаний 14.11.2019 року Відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом.

Згідно графіку платежів, що є додатком №2 до договору №35702 від 14.11.2019 року, вбачається, що сума кредиту 21 429,00 грн., строк користування кредитом 36 тижнів, дата першого платежу: 13.11.2019 року, періодичність платежу: 1 раз на 14 днів, наведено графік планових дат чергових платежів, графік платежів підписаний власноручним підписом ОСОБА_1 .

У паспорті споживчого кредиту до договору про споживчий кредит №35702 від 14.11.2019 року, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом, зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту: кредит, сума кредиту: 21429,00 грн, строк кредитування: 252 дня, мета отримання: споживчі цілі, що не заборонені законодавством та не пов`язані з підприємницькою діяльністю, спосіб отримання кредиту - безготівковим шляхом не пізніше наступного дня після укладення договору, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка: 210% річних, тип процентної ставки: фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування складає 41377,14 грн; реальна річна процентна ставка: 672,61 % річних.

Видача ОСОБА_1 кредиту в сумі 15000,30 грн за договором №35702 від 14.11.2019 року здійснена шляхом перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_1 , 14.11.2019 року підтверджується довідкою про переказ коштів ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС».

Докази, які б спростовували факт належності банківського рахунку № НОМЕР_1 , зазначеного Відповідачем в договорі №35702 від 14.11.2019 року, саме ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Згідно витягу з реєстру оплат страхових платежів на рахунок Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Проксіма» наданий ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», вбачається, що відповідно до договору №35702 від 14.11.2019 року було здійснено сплату страхового платежу зг. Дог. Страхування №PR-136481 від 14.11.2019 року (за рахунок кредиту за договором КД №35702 від 14.11.2019) без ПДВ, на суму страховки в розмірі 6428,70 грн.

Докази, які б спростовували факт, що грошові кошти в сумі страховки в розмірі 6428,70 грн. не були перераховані «Страховій Компанії «Проксіма» визначених в умовах кредитного договору №35702 від 14.11.2019 року в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до картки обліку виконання за договором №35702 від 14.11.2019 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , станом на 12.10.2020 року за ним рахується заборгованість у загальному розмірі 25 037,14 грн., яка складається з 16 100,63 грн. заборгованості за тілом кредиту та 8 936,51 грн. заборгованості за відсотками.

При цьому, зі змісту даної картки обліку вбачається, що Відповідачем вносилися кошти на погашення заборгованості за кредитом, зокрема:

- 16.12.2019 року на загальну суму 4900,00 грн., з яких 1244,27 грн. погашення тіла кредиту, 3415,73 грн. погашення відсотків за користування кредитом, 240 грн. погашення пені;

- 16.12.2019 року на загальну суму 4900,00 грн., з яких 1244,27 грн. погашення тіла кредиту, 3415,73 грн. погашення відсотків за користування кредитом, 240 грн. погашення пені;

- 11.01.2020 року на загальну суму 4975,00 грн., з яких 1357,88 грн. погашення тіла кредиту, 3217,12 грн. погашення відсотків за користування кредитом, 400 грн. погашення пені;

- 24.01.2020 року на загальну суму 2425,00 грн., з яких 901,14 грн. погашення тіла кредиту, 1523,86 грн. погашення відсотків за користування кредитом;

- 11.02.2020 року на загальну суму 2430,00 грн., з яких 968,72 грн. погашення тіла кредиту, 1461,28 грн. погашення відсотків за користування кредитом;

- 26.02.2020 року на загальну суму 2450,00 грн., з яких 856,36 грн. погашення тіла кредиту, 1393,64 грн. погашення відсотків за користування кредитом, 200 грн. погашення пені;

- 12.10.2020 року на загальну суму 2880,00 грн., з яких 2880,00 грн. погашення пені;

Звертаючись до суду зі вказаним позовом, Позивач посилається на те, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №35702 від 14.11.2019 року перейшло до нього на підставі договору факторингу.

Так, 12.10.2020 року між ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «Кредіплюс» було укладено договір факторингу №20201012, у відповідності до умов якого ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» отримало право вимоги за кредитними договорами до боржників, згідно із реєстром боржників, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №35702 від 14.11.2019 року на загальну суму 25037,14 грн.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» укладено договір №35702 від 14.11.2019 року.

Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» у повному обсязі виконало зобов`язання, надавши Відповідачу кредит, що підтверджується матеріалами справи.

Натомість, як зазначено в позовній заяві, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором №35702 від 14.11.2019 року не виконував, суму кредиту та відсотки за користування ним не повернув.

Докази, які б спростовували зазначене в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №35702 від 14.11.2019 року.

Отже, як зазначено Позивачем у позовній заяві, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором №35702 від 14.11.2019 року не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Тому з підстав, заявлених в позові, з позичальника підлягають стягненню проценти, які є звичайною платою за користування грошима, нараховані за період до прострочення боржника відповідно до умов договору та частини першої ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит).

Відповідно до картки обліку виконання за договором №35702 від 14.11.2019 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , станом на 12.10.2020 року за ним рахується заборгованість у загальному розмірі 25 037,14 грн., яка складається з 16 100,63 грн. заборгованості за тілом кредиту та 8 936,51 грн. заборгованості за відсотками.

Докази, які б спростували наявність у ОСОБА_1 суми заборгованості в частині тіла кредиту в сумі 16 100,63 грн. в матеріалах справи відсутні.

Відтак, сума тіла кредиту у 16 100,63 грн. (з урахуванням часткових погашень Відповідачем тіла кредиту) підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Частиною четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

За умовами Договору №35702 від 14.11.2019 року кредит надавався на 36 тижнів (252 дня), процентна ставка 210% річних, тобто 0,575% в день.

Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач просив стягнути нараховані проценти, які розраховані за період з 14.11.2019 року по 23.07.2020 року.

Тобто, нарахування відсотків відбувається в межах узгодженого сторонами кредитного договору строку кредитування.

Докази які б спростували вказаний розрахунок в матеріалах справи відсутні.

Відтак вимога про стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 8936,51 грн., з Відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за кредитним договором №35702 від 14.11.2019 року підлягає задоволенню.

Отже, враховуючи, що Відповідач не виконував зобов`язання за укладеним договором №35702 від 14.11.2019 року, Суд вважає доведеними наявність підстав для задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договором №35702 від 14.11.2019 року в розмірі 25 037,14 грн., яка складається з 16 100,63 грн. заборгованості за тілом кредиту та 8 936,51 грн. заборгованості за відсотками.

Докази, які б спростовували доводи Позивача про факт невиконання Відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за Договором №35702 від 14.11.2019 року в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості Відповідача за укладеним договором або ж спростовували доводи Позивача в обґрунтування ним позовних вимог, Відповідачем суду не подано.

Виходячи із вищевикладеного, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини 1статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин 1-4статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами пункту 3 частини 2статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з вимогами ч.5, 6ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Пунктом 4 частини 1статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3ст.27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано відповідні документи.

Таким чином, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 3000 грн. є співмірними по відношенню до обставин справи, а тому з відповідача у користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282,288-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №35702 від 14.11.2019 року в розмірі 25 037,14 грн.,-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації : індекс 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором №35702 від 14.11.2019 року в розмірі 25 037,14 грн., яка складається з 16 100,63 грн. заборгованості за тілом кредиту та 8 936,51 грн. заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації : індекс 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Домбровська Г.В.