Решение № 140742763, 19.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1420/26

Провадження №2/338/1255/26

19 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №10.08.2025-100000274 від 10.08.2025 у розмірі 23168 грн, з яких 12800 грн заборгованість за основним боргом, 3968 грн проценти за користування кредитом, 6400 грн нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання. Також позивач просив стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн та поштові витрати у розмірі 145,38 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.08.2025 між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір №10.08.2025-100000274, за умовами якого відповідачці надано кредит траншами на загальну суму 12800 грн зі строком повернення до 14.03.2026. Позивач зазначає, що відповідачка здійснила платежі на загальну суму 12021 грн, однак зобов`язання за договором належним чином не виконала, унаслідок чого станом на 29.07.2026 утворилася заборгованість у заявленому розмірі. Просить стягнути залишок основного боргу, проценти за користування кредитом та нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10.08.2025 укладено кредитний договір №10.08.2025-100000274 в електронній формі. За його умовами кредит надавався траншами: 5500 грн 10.08.2025, 2500 грн 08.10.2025 та 4800 грн 02.12.2025. Загальний розмір наданих коштів становив 12800грн, строк кредитування до 14.03.2026.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною оферти та її прийняття іншою стороною. Якщо електронний правочин підписано у визначений законом спосіб, він має юридичну силу письмового правочину.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що кредитний договір може бути укладений в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання такого договору. При цьому суд має встановити, що позичальник здійснив дії з прийняття оферти, зокрема використав одноразовий ідентифікатор у передбаченому договором порядку. Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19. ipLex Судові рішення

У цій справі надано пропозицію про укладення кредитного договору, заявку та відповідь про прийняття пропозиції. Електронний примірник договору містить позначку про його підписання позичальницею одноразовим ідентифікатором E357. Дані BankID містять відомості про ОСОБА_1 та її фінансовий номер телефону. Платіжні документи засвідчують перерахування коштів на платіжну картку, реквізити якої зазначені у договорі та додаткових договорах.

Оцінюючи ці докази у сукупності, суд вважає доведеним, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця та уклала кредитний договір в електронній формі.

Надання відповідачці кредитних коштів підтверджується не лише умовами кредитного договору та розрахунком позивача, а й документами платіжних установ про виконані перекази. Зокрема, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» підтвердило, що 10.08.2025 о 07:46:54 на платіжну картку клієнтки перераховано 5500грн із призначенням платежу «Видача за договором кредиту №10.08.2025-100000274», а 02.12.2025 о 09:48:08 4800 грн як черговий транш за додатковим договором до цього кредитного договору. Перерахування 2500грн 08.10.2025 підтверджено документом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» зі статусом операції «Виконано» та призначенням платежу «Видача кредитних коштів». У документах зазначено, що кошти перераховано на платіжну картку з однаковими першими та останніми цифрами номера. Отже, квитанції платіжних установ підтверджують фактичне перерахування відповідачці трьох траншів на суми 5500 грн, 2500 грн та 4800 грн, загалом 12800 грн.

Зі змісту кредитного договору та додаткових договорів до нього встановлено, що кредит надавався у формі кредитної лінії траншами: первісний транш у розмірі 5500 грн 10.08.2025 строком на 217 днів; другий транш у розмірі 2500 грн 08.10.2025, унаслідок чого загальна сума кредиту становила 8000 грн; третій транш у розмірі 4800грн 02.12.2025, після надання якого загальна сума кредиту становила 12800 грн. Кінцевою датою повернення кредиту за умовами договору та додаткових договорів визначено 14.03.2026, продовження строку кредитування не передбачено. Сторони погодили фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1% за кожний день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та ставку «Економ» у розмірі 0,5% за день у наступних періодах. У документах щодо траншів денну процентну ставку визначено відповідно як 0,84%, 0,86% та 0,6%. Договором також передбачено комісію за надання кредиту та комісію за його обслуговування; водночас у цій справі позивач просить стягнути основний борг, проценти за користування кредитом і нарахування за прострочення.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За статтями 640, 641, 642 ЦК України договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції укласти договір оферти та її прийняття іншою стороною акцепту. Акцепт має бути повним і безумовним. Укладення договору шляхом обміну офертою та акцептом допускається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог закону. Зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти на погоджених умовах, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти. Відповідно до статей 1048, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути одержані кошти у встановлений договором строк і сплатити проценти за користування ними в порядку та розмірі, визначених договором.

Стаття 1055 ЦК України передбачає, що кредитний договір укладається у письмовій формі. За частиною третьою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною оферти та її прийняття іншою стороною. Договір, укладений у такий спосіб і підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, має юридичну силу письмового правочину.

У постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що договір про надання фінансового кредиту, підписаний позичальником одноразовим паролем-ідентифікатором, може бути належним доказом укладення правочину, якщо сукупність доказів підтверджує волевиявлення особи та її ознайомлення з умовами договору. У цій справі укладення договору підтверджують електронні документи щодо заявки та її підтвердження, результати ідентифікації позичальниці, умови кредитування і документи про фактичне перерахування траншів. Тому суд вважає доведеним факт укладення договору та отримання відповідачкою кредитних коштів.

За договором процентна ставка «Стандарт» становила 1% за кожний день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів, а ставка «Економ» 0,5% за день у наступних періодах. Денна процентна ставка, зазначена в документах щодо окремих траншів, становила 0,84%, 0,86% та 0,6%.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі №552/672/23 розмежував тлумачення умов договору та їх недійсність або зміну. Суд може тлумачити нечіткі чи двозначні умови договору, однак не може без відповідної вимоги споживача визнавати умову недійсною, змінювати її та на цій підставі самостійно зменшувати проценти. У цій справі умови про процентні ставки сформульовані визначено, а зазначені в документах денні ставки не перевищують установленої законом максимальної денної процентної ставки. Підстав для самостійної зміни судом погодженого сторонами розміру процентів немає.

Водночас право кредитодавця нараховувати договірні проценти обмежене строком кредитування. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 дійшла висновку, що після закінчення строку кредитування право нараховувати проценти за користування кредитом на підставі договору припиняється. Після цієї дати наслідки прострочення грошового зобов`язання визначаються, зокрема, статтею 625 ЦК України, якщо для її застосування немає законодавчих обмежень.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нарахував 3968 грн процентів за 62 дні з 12.01.2026 до 14.03.2026 включно, виходячи з 64 грн за день. Нарахування проведено в межах погодженого строку кредитування та не перевищує заявленої позивачем суми. З огляду на умови договору, період нарахування та наданий розрахунок суд вважає вимогу про стягнення 3968 грн процентів обґрунтованою.

Розрахунок відображає платежі відповідачки від 09.09.2025 на суму 2200грн, від 10.10.2025 на суму 2725 грн, від 10.11.2025 на суму 3200 грн, від 11.12.2025 на суму 1912 грн та від 11.01.2026 на суму 1984 грн. Загальна сума платежів становить 12021грн. Відповідно до наданого розрахунку ці кошти зараховано в рахунок нарахованих платежів за договором, а залишок основної суми кредиту становить 12800 грн. Відповідачка іншого розрахунку чи доказів погашення основного боргу суду не надала.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк і відповідно до умов договору; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки позивач надав відповідачці кредитні кошти, а відповідачка не повернула їх у повному обсязі та не сплатила нараховані в межах строку кредитування проценти, вона не виконала належним чином зобов`язання за договором. Отже, з відповідачки підлягають стягненню 12800 грн основного боргу та 3968 грн договірних процентів, усього 16768 грн.

Позивач також просить стягнути 6400 грн нарахувань за прострочення грошового зобов`язання, посилаючись на умови договору та статтю 625 ЦК України.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором або договором позики. Також у цей період позичальник звільняється від сплати неустойки та інших платежів, нарахованих за прострочення.

Верховний Суд у постанові від 03.06.2026 у справі № 686/34448/24 наголосив, що звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України у період воєнного стану ґрунтується на імперативному приписі закону. Сторони не можуть договором усунути дію цього припису: погодження іншої умови не створює обов`язку позичальника сплачувати платежі всупереч законодавчому обмеженню. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.06.2025 у справі № 761/4734/24.

Оскільки заявлені 6400 грн нараховані за прострочення кредитного зобов`язання, правових підстав для їх стягнення з відповідачки в період дії воєнного стану немає, то у цій частині позову слід відмовити.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на суму 16768 грн із заявлених 23168 грн, тобто на 72,3757%.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Пропорційно задоволеній частині позову з відповідачки належить стягнути 1926,93 грн судового збору.

Позивач також просить відшкодувати 145,38 грн поштових витрат на направлення відповідачці копії позову та доданих документів. Надані квитанція та опис вкладення підтверджують понесення цих витрат і їх зв`язок із розглядом справи. Пропорційно задоволеній частині позову з відповідачки належить стягнути 105,22 грн поштових витрат.

У позовній заяві позивач зазначив, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення. На час розгляду справи такі докази суду не подані, тому питання про їх розподіл цим рішенням не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 612, 626-629, 638-642, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №10.08.2025-100000274 від 10.08.2025 у розмірі 16768 грн, з яких 12800 грн основний борг, 3968 грн проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1926,93 грн судового збору та 105,22 грн поштових витрат, а всього судових витрат у розмірі 2032,15 грн.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 6400 грн нарахувань за прострочення грошового зобов`язання відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий О. А. Шишко