Решение № 140741807, 19.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2755/26

Єдиний унікальний № 742/4025/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

у складі: головуючого-судді Павлова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО» про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини -

за участі сторін:

представника позивача - адвокат Маркович А.Ю.,

представник відповідача Бойко Г.Є.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем - своїм батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Вимоги обґрунтовані тим, що 20 жовтня 2022 року її батько ОСОБА_2 склав заповіт, яким усе належне йому майно заповів позивачці. У червні 2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса для оформлення спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю відмітки про реєстрацію її місця проживання разом із спадкодавцем у паспорті.

Позивачка зазначає, що вона дійсно постійно проживала разом із батьком за вказаною адресою без реєстрації, вела з ним спільне господарство, здійснювала догляд за ним до дня його смерті та організувала його поховання за власний рахунок. Встановлення даного факту необхідно позивачу для реалізації спадкових прав.

Представник відповідача Малодівицької селищної ради подав заяву про визнання позову.

Від представника відповідача ТОВ «НАТАША-АГРО» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник товариства заперечує проти позову, зазначаючи про відсутність з їхнього боку спору про право на спадкове майно. Свою позицію обґрунтовує тим, що ТОВ «НАТАША-АГРО» не має статусу спадкоємця після смерті ОСОБА_2 , оскільки заповіт від 30.10.2019 р., складений на користь товариства, втратив чинність у зв`язку зі складенням спадкодавцем нового заповіту від 20.10.2022 р. на користь позивачки ОСОБА_1 .

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Маркович А.Ю. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Малодівицької селищної ради Журавель О.П. у судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Представник відповідача ТОВ «НАТАША-АГРО» у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, вказуючи на неналежність обраного позивачем способу захисту та стверджуючи, що дана вимога підлягала розгляду в порядку окремого, а не позовного провадження, оскільки з боку товариства відсутній спір про право.

Крім того, звертала увагу на недоведеність позовних вимог та критично оцінювала показання допитаних свідків як недостатні для беззаперечного підтвердження факту постійного проживання позивачки разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків, витребувано матеріали спадкової справи № 7/2023 від приватного нотаріуса, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дмитрівка Прилуцького району Чернігівської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 28.10.2022 р. виконавчим комітетом Малодівицької селищної ради (актовий запис № 83).

20 жовтня 2022 року, ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Зеленським С.М. (зареєстровано в реєстрі за № 726, бланк НСА 644200), яким усе належне йому майно заповів своїй доньці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивачу у справі).

Цим заповітом від 20.10.2022 р. скасовано попередній заповіт від 30.10.2019 р., складений ОСОБА_2 на користь ТОВ «НАТАША-АГРО» (посвідчений приватним нотаріусом Шрайбером В.В. на бланку НОВ 409060, зареєстрований за № 1433).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Малодівицької селищної ради № 222 від 23.02.2023 р., спадкодавець ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідок Дмитрівського старостинського округу Малодівицької селищної ради № 163 від 28.10.2022 р. та № 05 від 03.05.2023 р., позивачка ОСОБА_1 дійсно проживала без реєстрації разом зі своїм батьком ОСОБА_2 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала за ним постійний догляд, вела спільне господарство та здійснила його поховання за власний рахунок.

За даними витягу зі Спадкового реєстру про реєстрацію спадкової справи №71680130 від 03.03.2023 р., приватним нотаріусом Шрайбером В.В. заведено спадкову справу № 7/2023 щодо майна померлого ОСОБА_2 .

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили обставини проживання позивачки разом зі спадкодавцем за однією адресою на момент відкриття спадщини.

Зокрема, свідок ОСОБА_3 , який є старостою відповідного старостинського округу, повідомив обставини, пов`язані з їхнім проживанням за зазначеною адресою. Свідок ОСОБА_4 під час допиту підтвердила аналогічні обставини та вказала на відсутність даних щодо спільного проживання зі спадкодавцем будь-яких інших осіб. Разом з тим, свідок заперечила підписання нею довідки № 222 від 23.02.2023 р., повідомивши суду, що довідка є шаблонною, а підпис замість неї поставила секретар селищної ради.

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців, а спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до частини першої статті 1221 цього Кодексу місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для застосування зазначеної норми необхідно встановити не лише факт родинних відносин між спадкоємцем і спадкодавцем, а й факт їхнього постійного спільного проживання саме на час відкриття спадщини.

При цьому відповідно до статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Правове значення має фактичне проживання особи, а не виключно наявність реєстрації за відповідною адресою.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією та законами України, або підставою для їх обмеження.

У постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц, від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 та від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 Верховний Суд виходив із того, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає встановлення фактичного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а відсутність реєстрації за однією адресою сама по собі не спростовує такого проживання.

Таким чином, вирішуючи цей спір, суд має з`ясувати, чи підтверджується належними та допустимими доказами фактичне постійне проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 станом на 27 жовтня 2022 року, а не обмежуватися перевіркою відомостей про реєстрацію їхнього місця проживання.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а суд установлює обставини справи на підставі належних, допустимих і достовірних доказів.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи кожен доказ окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази у цій справі, суд виходить із того, що факт постійного проживання особи за певною адресою є обставиною, яка встановлюється на підставі сукупності даних про її фактичне місце проживання. Самі по собі твердження позивачки про спільне проживання з батьком не були б достатніми для задоволення позову, однак у цьому випадку вони підтверджуються письмовими доказами та показаннями свідків.

Так, довідка Дмитрівського старостинського округу № 163 від 28 жовтня 2022 року складена безпосередньо наступного дня після смерті ОСОБА_2 та містить відомості про проживання ОСОБА_1 разом із ним за відповідною адресою саме на день смерті спадкодавця.

Час складення цієї довідки має значення для оцінки її доказового значення, оскільки відомості про проживання позивачки стосуються періоду, безпосередньо пов`язаного з відкриттям спадщини, а не лише обставин, зафіксованих через тривалий час після смерті спадкодавця.

Відомості довідки № 163 узгоджуються з довідкою № 05 від 03 травня 2023 року, у якій додатково зазначено про здійснення позивачкою постійного догляду за батьком, ведення спільного господарства та організацію його поховання за власний рахунок.

Хоча зазначені довідки самі по собі не замінюють судового встановлення юридичного факту, їхній зміст має доказове значення в частині підтвердження обставин, на які посилається позивачка. При цьому обидва документи містять відомості, що узгоджуються між собою щодо адреси проживання, особи спадкодавця та факту проживання позивачки разом із ним на час відкриття спадщини.

Суд також бере до уваги показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили обставини проживання позивачки разом зі спадкодавцем за однією адресою.

Показання свідка ОСОБА_3 оцінюються з урахуванням повідомлених ним відомостей про проживання позивачки та спадкодавця за відповідною адресою і того, що він є старостою відповідного старостинського округу. Саме по собі виконання ним посадових обов`язків не надає його показанням наперед установленої доказової сили, однак такі показання підлягають оцінці разом з іншими доказами у справі.

Показання свідка ОСОБА_4 також узгоджуються з письмовими доказами щодо спільного проживання позивачки зі спадкодавцем. Повідомлена нею відсутність відомостей про проживання зі спадкодавцем інших осіб додатково враховується судом, проте сама по собі не є достатньою для встановлення факту проживання позивачки. Визначальним є підтвердження фактичного постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Таким чином, показання свідків не оцінюються ізольовано, а зіставляються зі змістом довідок старостинського округу. У своїй сукупності ці докази стосуються однієї юридично значущої обставини та узгоджуються щодо факту проживання позивачки разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .

Окремої оцінки потребує довідка виконавчого комітету Малодівицької селищної ради № 222 від 23 лютого 2023 року, відповідно до змісту якої ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований та проживав один.

Суд критично оцінює вказану довідку № 222 від 23.02.2023 р. з огляду на показання свідка ОСОБА_4 , надані під присягою в судовому засіданні. Свідок заперечила факт особистого підписання цього документа, пояснивши, що довідка мала шаблонний характер, а підпис від її імені виконала секретар селищної ради.

Враховуючи, що довідка підписана не уповноваженою на те особою без відповідних застережень, вона не є допустимим та вірогідним доказом у розумінні статей 78, 79 ЦПК України і не може спростовувати факт спільного проживання позивачки зі спадкодавцем.

Крім того, самі по собі відомості про те, що спадкодавець був зареєстрований за вказаною адресою один, не спростовують факт фактичного проживання з ним іншої особи без реєстрації. Реєстрація місця проживання та фактичне проживання не є тотожними поняттями. Натомість довідки № 163 від 28 жовтня 2022 року та № 05 від 03 травня 2023 року прямо підтверджують таке проживання, а показання допитаних свідків узгоджуються з цими письмовими доказами. За таких обставин суд відхиляє довідку № 222 як доказ відсутності спільного проживання.

Суд ураховує позицію ТОВ «НАТАША-АГРО», викладену у відзиві на позовну заяву, відповідно до якої товариство не претендує на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , оскільки заповіт від 30 жовтня 2019 року, складений на його користь, скасовано заповітом від 20 жовтня 2022 року. Товариство також прямо зазначає про відсутність спору щодо спадкового майна.

Наведена позиція свідчить про відсутність заперечень товариства щодо спадкових прав позивачки, однак сама по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність передбачених законом підстав для встановлення юридичного факту. Вирішуючи заявлену вимогу, суд виходить із предмета позову та оцінює докази фактичного проживання позивачки зі спадкодавцем, не вирішуючи питання про спадкові права товариства, які не є предметом цього розгляду.

Разом із тим відсутність заперечень щодо факту проживання не звільняє суд від обов`язку самостійно перевірити обґрунтованість позову. Висновок про доведеність відповідної обставини суд робить не лише з огляду на позицію відповідачів, а насамперед на підставі досліджених письмових доказів та показань свідків.

Відповідно до встановлених обставин ОСОБА_2 за життя склав заповіт на користь позивачки, яким скасував попередній заповіт на користь ТОВ «НАТАША-АГРО». Ці відомості пояснюють юридичну мету звернення ОСОБА_1 до суду, проте самі по собі не підтверджують її фактичного проживання зі спадкодавцем. Для вирішення заявленої вимоги суд оцінює їх у контексті спадкових правовідносин, не підміняючи встановлення факту проживання вирішенням питання про оформлення права на спадкове майно.

Суд також враховує, що позивачка звернулася до суду після того, як виникла необхідність документально підтвердити обставини її проживання зі спадкодавцем для оформлення спадкових прав. Встановлення такого факту має для неї юридичне значення, оскільки від нього залежить застосування положень частини третьої статті 1268 ЦК України.

Оцінюючи всі наведені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони є достатніми для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Такий висновок ґрунтується на узгодженості відомостей двох довідок старостинського округу, зокрема довідки, складеної наступного дня після смерті спадкодавця, та показань свідків, які підтвердили обставини спільного проживання.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявив про відмову від неї у встановлений законом строк. Отже, встановлений судом факт може бути використаний позивачкою для підтвердження прийняття спадщини в силу закону та реалізації її спадкових прав у передбаченому законом порядку.

При цьому суд не вирішує питання про видачу свідоцтва про право на спадщину, склад спадкового майна або визнання за позивачкою права власності на конкретне майно, оскільки такі вимоги не є предметом цього позову.

Щодо аргументів представника ТОВ «НАТАША-АГРО» про те, що дана вимога позивача підлягала розгляду в порядку окремого провадження, а не позовного, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 293, частини шостої статті 294 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, за відсутності спору про право. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного судочинства, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює зацікавленим особам їхнє право подати позов на загальних підставах.

Водночас розгляд справи в порядку позовного провадження (на відміну від окремого) забезпечує ширші процесуальні гарантії для всіх учасників справи щодо подання доказів, їх дослідження та висловлення заперечень. Оскільки позивач звернулася із позовом до двох відповідачів (зокрема селищної ради та спадкоємця за попереднім заповітом), розгляд цієї справи у формально більш суворому та гарантованому позовному провадженні не порушує процесуальних прав відповідачів та не є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги по суті.

Крім того, сама по собі позиція ТОВ «НАТАША-АГРО» про відсутність у нього заперечень щодо спадкового майна не спростовує наявності у позивача юридичного інтересу у встановленні факту спільного проживання зі спадкодавцем для реалізації своїх спадкових прав. З огляду на це, обрання позовного порядку розгляду цієї справи не перешкоджає суду встановити наявність або відсутність юридичного факту на підставі досліджених доказів.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є обґрунтованими та підтвердженими належними й допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір, але за відсутності даної вимоги судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст.1216,1217,1221,1268 ЦК України, ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.4,12,13,76-81,89,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАША-АГРО» про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) разом із спадкодавцем - батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини (на день смерті спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Г. Павлов