Приговор № 140740747, 20.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5714/14-к

Провадження № 1-кп/466/45/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«20» жовтня 2026 року

Шевченківський районний суд міста Львова

у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140000000362 від 14.06.2014р. про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 в тому, що працюючи на посаді головного спеціаліста - державного інспектора відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління з контролю за використанням земель Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, будучи службовою особою, якій присвоєно 13 ранг державного службовця 6 категорії, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, в обов`язки якої згідно посадової інструкції входить контроль за використанням земель, будучи уповноваженим на проведення перевірок щодо дотримання земельного законодавства України та розгляду звернень громадян, діючи з корисливих мотивів, неодноразово одержував від директора спільного Україно - Польського товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд» ОСОБА_6 неправомірну вигоду на загальну суму 18163,2 гривні за надання позитивної відповіді ініціатору звернення, а саме TOB «Ламела» про відсутність порушень земельного законодавства України зі сторони СУП ТзОВ «Термобуд», яке очолює ОСОБА_6 .

Так, зазначено, що у квітні 2014 року, у невстановлений день, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про скаргу та виявлені порушення, запропонував за 4 000 грн надати сприятливу відповідь і одержав зазначені кошти. 03.06.2014 він повідомив про чергове звернення та підготовлений проєкт відповіді і висловив вимогу передати 15 000 грн. 13.06.2014, він передав відповідь, одержав 100 доларів США, еквівалент яких в обвинувальному акті визначено як 1 163,20 грн, та вимагав ще 13 000 грн. 17.06.2014 він залучив ОСОБА_7 як посередника та останній одержав від ОСОБА_6 13 000 грн, які надалі були вилучені правоохоронцями (т. 2, а.с. 34).

Органом досудового слідства такі дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України як одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно та з вимаганням.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину заперечив, скористався правом відповідно ст. 63 Конституції України та відмовився від давання показань.

Заслухавши в судовому засіданні свідків, перевіривши представлені суду стороною обвинувачення та стороною захисту докази, суд приходить до наступних висновків.

Сторона обвинувачення покликається як на докази винуватості ОСОБА_4 на письмові та речові докази, показання свідків, а також на результати проведених НСРД.

Допитана в судовому засіданні 14 травня 2024 року свідок ОСОБА_6 зазначила, що працювала директором ТзОВ «Термобуд». Оскільки події були 10 років тому, вона їх повністю не пригадує. Зазначила, що ОСОБА_4 або їй телефонував, що їде на перевірку, або приїхав на перевірку. Сказав, що в них проблема по землі. Що саме хотів перевіряти, вона не знала. Перевірив документи і сказав, що все гаразд. ОСОБА_6 зазначила, що в подальшому ОСОБА_4 телефонував і говорив, що йому потрібно написати відповідь на ТзОВ «Ламела». Сказав, що він може написати тільки позитивну відповідь, але оскільки на нього тисне начальство, йому потрібно «закрити це питання». ОСОБА_4 написав суму на телефоні, яку вона мала йому передати, щоб він дав позитивну відповідь. Вона передала йому таку суму. Потім вдруге зателефонував і сказав, що йому потрібно 15 000 гривень. Вона ще раз передала кошти. Вона пам`ятає, що давала 100 доларів і 13 000 гривень, які були вилучені. Після цього випадку вона написала заяву в правоохоронні ограни. Детально події вона не пригадує, оскільки пройшло багато часу.

Допитаний в судовому засіданні 14 травня 2024 року свідок ОСОБА_8 зазначив, що працював технічним директором ТзОВ «Термобуд». Бачив ОСОБА_4 один раз, коли був присутній, як ОСОБА_4 приходив. Знає тільки те, що йому сказала ОСОБА_6 . При ньому ОСОБА_4 нічого не давав. ОСОБА_6 казала, що ОСОБА_4 вимагав гроші. ОСОБА_6 мала дати йому 15 000 гривень. Попередньо, як йому здається, ОСОБА_6 давала ОСОБА_4 100 доларів. Особисто свідок нічого не бачив.

Допитаний в судовому засіданні 3 червня 2024 року свідок ОСОБА_9 зазначив, що був начальником інспекції сільського господарства Львівської області. ОСОБА_4 був його підлеглим, працював в одному з управлінь, потім був переведений в інше управління. Коли він, ОСОБА_9 , повертався з відрядження, то йому стало відомо, що відбулася провокація хабаря відносно одного з інспекторів. Зазначив, що інспекція є органом, який розглядає скарги. Раніше існувала процедура, коли скарги розписувалися на когось начальником особисто. Скарги розглядали інспектора. ОСОБА_4 був на посаді інспектора земельного управління. На момент провокації хабаря ОСОБА_4 був на посаді в іншому управлінні. Як правило, інспектор складає припис. Якщо була перевірка, повинен бути акт, припис та штраф. Але спочатку мав бути дозвіл на перевірку через Київ. Документи по результатах скарги підписує начальник інспекції або інші посадові особи. Інспектор підписує службову записку. Подання прокурора відносно себе ОСОБА_4 не міг розглядати. Зазначив, що на поданні від 22 травня 2014 року, можливо, була віза ОСОБА_9 .

З витягу з кримінального провадження за № 12014140000000362 від 14.06.2014 року вбачається, що 14.06.2014 року у ВРОВС та ЗУОГ ЗО СУ ГУМВСУ у Львівській області надійшли матеріали про те, що службова особа вимагає від директора ТОВ неправомірну вигоду в розмірі 15000грн. (т.1 а.с.1).

Згідно повідомлення про початок досудового розслідування від 14.06.2014 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12014140000000362 по матеріалах, які надійшли з УСБУ у Львівській області щодо наміру отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 від директора ТзОВ (т.1 а.с.2).

Із заяви ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення вбачається, що остання просить прийняти міри до ОСОБА_4 , який вимагає 15000грн. за надання позитивної відповіді скаржникам про те, що під час перевірки очолюваною ОСОБА_6 . ТзОВ ніяких порушень не виявлено (т.1 а.с.13-14).

22.05.2014 Прокуратура Львівської області скерувала начальнику Державної інспекції сільського господарства в Львівській області ОСОБА_9 подання про усунення порушень вимог законодавства про охорону земель та звернення громадян, причин та умов, що їм сприяють (т.1 а.с.24-26, 130-132). Зокрема, заступник прокурора області ОСОБА_10 вимагав повторно розглянути звернення генерального директора ТзОВ «Ламела» ОСОБА_11 , а також вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 та інших посадових осіб.

Із відповіді Державної інспекції сільського господарства в Львівській області №3368/3-7-8 від 30.05.2014, адресованої Генеральному директору ТзОВ «Ламела» (т.1 а.с.18-20), вбачається, що інспекція здійснювала розгляд подання прокуратури Львівської області від 22.05.2014 про усунення порушень вимог законодавства про охорону земель та звернення громадян стосовно СУП ТзОВ «Термобуд». Відповідь підписана начальником інспекції ОСОБА_9 . Виконавець не зазначений.

Із відповіді Державної інспекції сільського господарства в Львівській області №3369/3-10-8 від 30.05.2014, адресованої Прокуратурі Львівської області (т.1 а.с.21-23), вбачається, що інспекція здійснювала розгляд подання прокуратури Львівської області від 22.05.2014 про усунення порушень вимог законодавства, які було допущено головним спеціалістом державним інспектором ОСОБА_4 . Із відповіді вбачається, що здійснював розгляд звернень директора ТзОВ «Ламела» ОСОБА_11 щодо можливих порушень вимог земельного законодавства ТзОВ «Термобуд». Відповідь підписана начальником інспекції ОСОБА_9 .

Згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 16 червня 2014 року (т.1 а.с.31-33) постановлено впродовж червня 2014 року здійснити контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки злочину та з використанням заздалегідь ідентифікованих та помічених грошових коштів в сумі 13 000 грн., аудіо- відеоконтролю особи ОСОБА_4 за місцем його діяльності та перебування (окрім житла); візуального спостереження за ОСОБА_4 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження за особою, зняття інформації з номеру телефона НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку «Київстар», яким він користується.

Таким чином, постановою передбачено обмеження конституційних прав ОСОБА_4 , яке згідно ч.8 ст.271 КПК України вимагає попереднього отримання рішення слідчого судді згідно з вимогами цього кодексу.

Протоколом ідентифікації та помічення грошових коштів від 17.06.2014 року грошові кошти в сумі 13 000 грн. після їх огляду та оброблення було надано гр. ОСОБА_6 для подальшого використання їх під час проведення заходів з підтвердження фактичних даних про вимагання та отримання ОСОБА_4 від неї неправомірної вигоди, а саме коштів в сумі 13 000 грн. за виготовлення та скерування відповідей ініціатором звернення про відсутність порушень земельного законодавства України зі сторони СУП ТОВ «Термобуд», яке очолює ОСОБА_6 (т.1 а.с.38-41).

17.06.2014 слідчий ОСОБА_12 надав начальнику СП БКОЗ УСБУ у Львівській області доручення в порядку ст.40 КПК України на проведення обшуку на підставі ухвали Галицького районного суду міста Львова (т.1 а.с.43).

Згідно протоколу огляду місця події від 17.06.2014р. оглянуто ділянку біля проїжджої частини дороги, яка розташована навпроти будинку №11 по вул. Мазепи у м. Львові. На ділянці, яка оглядається, виявлено невідомого мужчину, який представився як ОСОБА_7 , 1977р.н., та повідомив, що за вказівкою знайомої особи на ім`я « ОСОБА_13 » від невідомої жінки в автомобілі марки «Шкода» отримав кошти, сума яких йому не відома, дані кошти в руки він не брав та дані кошти знаходяться при ньому в його сумочці, яка висить в нього через плече. В результаті огляду сумочки, яка висіла на плечі у ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено 7 купюр номіналом по 500 грн. кожна, 3 купюри номіналом 200 грн. та 89 купюр номіналом по 100грн. В ході проведення огляду ОСОБА_7 настоював, що дані кошти належать не йому, а особі на ім`я « ОСОБА_13 », за вказівкою якого він отримав дані кошти та номер телефону «Івана» міститься в його мобільному телефоні як останній контакт. При огляді сумочки, яка належить ОСОБА_7 , було виявлено мобільний телефон марки Нокіа, останній контакт в якому записаний « ОСОБА_14 », також в даній сумочці знаходяться 3 пачки сигарет, хустинка, в`язка ключів та особисті кошти ОСОБА_7 в сумі 1094грн. (т.1 а.с.45-48).

Згідно протоколу обшуку від 17.06.2014р., проведеного в службових приміщеннях Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, вилучено документи та речі, які зазначені в описовій частині, та знаходяться в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.49-52).

Згідно протоколу огляду предметів від 18.06.2014 року були оглянуті наступні предмети: Диск фільтрувального паперу зі взірцем спецхімпрепарату «Промінь-1», який при освітлюванні за допомогою лампи ультрафіолетового світіння світиться світло-зеленими кольором, який не видно при природньому освітленні; гумові рукавиці, в яких проводилась ідентифікація та помічення грошових коштів, які при освітлюванні за допомогою лампи ультрафіолетового світіння світиться світло-зеленими кольором, який не видно при природньому освітленні; гумові рукавиці, в яких проводився огляд місця події; Мобільний телефон марки НОКІЯ 110, корпус якого виготовлений з пластику чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , в середині телефону міститься сім картка оператора мобільного зв`язку «ЛАЙФ» № НОМЕР_3 , при огляді даного телефону міститься з`єднання за 17.06.2014 року з номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та даний номер записаний під ім`ям « ОСОБА_14 », мобільний телефон, який оглядався, належить ОСОБА_7 . Мобільний телефон марки «Нокія 8800», корпус якого виготовлений із металу чорного кольору № НОМЕР_4 , в середині якого міститься сім картка оператора мобільного зв`язку «КИЇВСТАР» з номером НОМЕР_1 ; Грошові кошти в сумі 13000 грн., 7 (сім) купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна, 3 (три) купюри номіналом 200 (двісті) гривень та 89 (вісімдесят дев`ять) купюр номіналом 100 (сто) гривень, дані купюри при освітлюванні за допомогою лампи ультрафіолетового світіння світяться світло-зеленим кольором притаманним для світіння спецхімпрепарату « Промінь-1»; - документація яка вилучена під час обшуку у ДІСГ у Львівській області - копія подання заступника прокурора Львівської області ОСОБА_15 від 22.05.2014 року №05/3-3219-14 на ім`я начальника ДІСГ у Львівській області ОСОБА_9 про усунення порушень вимог законодавства про охорону земель та звернення громадян, причин та умов, що їм сприяють, на 3- х аркушах; особова справа ОСОБА_4 на 58 аркушах, наказ №275-К від 16.06.2014 року про переведення ОСОБА_4 на посаду заступника начальника управління контролю якості насіння та садивного матеріалу на 1 аркуші; заява написана ОСОБА_4 про перевід на іншу посаду на 1-му аркуші; клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, скероване в Яворівську РД 03.04.2014 за №175, ініціатором даного клопотання є головний спеціаліст державний інспектор сільського господарства в Львівській області ОСОБА_4 , згідно клопотання останній просить Яворівську РДА про надання документів, які стосуються діяльності ТзОВ «Термобуд»; копія договору 41/2013 купівлі-продажу земельної ділянки не с/г призначення від 17.12.2013 року, продавець РДА Яворіського р-ну Львівської області, покупець ТзОВ «Термобуд», предмет земельна ділянка площею 0.5604га, розташована за адресою: Львівська область, Яворівський р-н, с/рада Залузька, даний договір на 2 арк.; договір №28 про оплату авансового внеску від 22.06.2014 року на 1-аркуші; копія розпорядження голови Яворівської РДА від 04.05.2012 року №237 про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для продажу у власність СУП ТзОВ «Термобуд» на 1-арк.; висновок на 1- арк.; договір оренди земельної ділянки від 27.01.2005 року між Яворівською РДА та ТзОВ «Термобуд» про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,5604 га, яка розташована на землях Залузької с/р Яворівського р-ну; копія відповіді від 10.04.2014 року №2083/3-78 отримувачі ТзОВ «Ламела», Прокуратура Яворівського р-ну, підписана дана відповідь заступником начальника інспекції ОСОБА_16 , виконавець ОСОБА_4 , на 3-х аркушах; лист Залузької с/р Яворівського району Львівської області; супровідна про розгляд клопотання на ім`я ОСОБА_4 за підписом першого заступника голови Яворівської РДА ОСОБА_17 ; копія розпорядження №465 від 18.11.2013 року про продаж земельної ділянки СУП ТзОВ «Термобуд»; відповідь генеральному директору TOB «Ламела» від 21.03.2014 р. № 1665/3-7-8, підписана першим заступником ОСОБА_16 , виконавцем даного листа є ОСОБА_4 та додатки до листа на 11-аркушах; відповідь генеральному директору TзOB «Ламела» та прокуратурі Львівської області від 22.04.2014р. № 2473/37-8, підписана першим заступником ОСОБА_16 , виконавцем даного листа є ОСОБА_4 та додатки до листа на 14-аркушах; копії переписки та договорів, які стосуються TOB «Термобуд» на 58 аркушах (т. 1 а.с.79-82).

Згідно постанови про визнання речей речовими доказами та долучення їх до матеріалів досудового розслідування від 18.06.2014р. всі предмети, які були оглянуті Протоколом огляду предметів від 18.06.2014 року - визнано речовими доказами (т.1 а.с.83-86, 87-249).

Із відповіді Державної інспекції сільського господарства в Львівській області №2473/3-7-8 від 22.04.2014, адресованої Генеральному директору ТзОВ «Ламела» та прокуратурі Львівської області (т.1 а.с.97), вбачається, що інспекція здійснювала розгляд звернення ТзОВ «Ламела» від 08.04.2014 стосовно імовірного порушення вимог земельного законодавства. Відповідь підписана першим заступником начальника інспекції ОСОБА_16 . Виконавцем зазначений ОСОБА_4

Із відповіді Державної інспекції сільського господарства в Львівській області №1665/3-7-8 від 21.03.2014, адресованої Генеральному директору ТзОВ «Ламела» (т.1 а.с.112), вбачається, що інспекція здійснювала розгляд звернення ТзОВ «Ламела» від 06.03.2014 стосовно імовірного порушення вимог земельного законодавства. Відповідь підписана першим заступником начальника інспекції ОСОБА_16 . Виконавцем зазначений ОСОБА_4

Із відповіді Державної інспекції сільського господарства в Львівській області №2083/3-7-8 від 16.04.2014, адресованої Генеральному директору ТзОВ «Ламела» та прокуратурі Яворівського району (т.1 а.с.124, 192), вбачається, що інспекція здійснювала розгляд звернень стосовно імовірного порушення вимог земельного законодавства. Відповідь підписана першим заступником начальника інспекції ОСОБА_16 . Виконавцем зазначений ОСОБА_4

Наказом №183-к від 06.07.2012 Державної інспекції сільського господарства в Львівській області ОСОБА_4 призначений на посаду головного спеціаліста - державного інспектора відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Львівській області з 06 липня 2012 року (т.1 а.с.163).

В т.1 на а.с.166 міститься Присяга державного службовця ОСОБА_4 від 06 липня 2012 року.

Наказом №327-к від 08.10.2012 Державної інспекції сільського господарства в Львівській області ОСОБА_4 присвоєно 13 ранг державного службовця, посада якого віднесена до шостої категорії класифікації посад (т.1 а.с.167).

Наказом №275-к від 16.06.2014 Державної інспекції сільського господарства в Львівській області ОСОБА_4 переведений з посади головного спеціаліста - державного інспектора відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Львівській області на посаду заступника начальника управління контролю якості насіння та садивного матеріалу начальника відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти рослин як такого, що успішно пройшов стажування на цій посаді, з 17 червня 2014 року (т.1 а.с.133).

Згідно постанови про припинення негласних слідчих (розшукових) дій від 18 червня 2014 року (т.1 а.с.252-253) постановлено припинити у кримінальному провадженні №12014140000000362 від 14.06.2014р. контроль за вчиненням злочину ОСОБА_4 та подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно посадової інструкції головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського Господарства в Львівській області ОСОБА_4 (т.1 а.с.254-256) передбачено, що до повноважень головного спеціаліста належить здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства (п.2.1.), а також, здійснення своєчасного розгляду листів, заяв і скарг громадян та юридичних осіб (п.3).

Наказом №562 від 19.12.2012 року Державної інспекції сільського господарства в Львівській області за ОСОБА_4 закріплено Яворівський район (т.1 а.с.257).

В ході досудового розслідування проводились негласні слідчі (розшукові) дії, за результатами яких складено протокол про результати аудіо- відеоконтролю особи від 20.06.2014 року та протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 20.06.2014 року. Додатками до протоколів є електронний носій інформації Verbatim DVD R 4.7 GB інв. №14/3/12-43, електронний носій інформації Verbatim DVD R 4.7 GB інв. №14/3/12-39, електронний носій інформації Verbatim DVD R 4.7 GB інв. №14/3/12-42, (т. 1 а.с.292-296, 297-300). Протоколи складені старшим оперуповноваженим спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_18 .

Згідно Висновку судової криміналістичної експертизи відео звукозапису №4282 від 05.12.2016 року файли звукозаписів, наявні на оптичному диску Verbatim DVD R №14/3/12-42 від 16.06.2014р. є копіями, записаними на оптичний диск з іншого носія інформації. При дослідженні цифрових фонограм, зафіксованих на оптичному диску Verbatim DVD R №14/3/12-42 від 16.06.2014р. ознак монтажу та інших змін не виявлено. Дати категоричний висновок щодо відсутності ознак монтажу у зазначених фонограмах не виявилось можливим у зв`язку з тим, що дані фонограми є копіями у форматі WAV, що отримані шляхом зняття інформації по каналах GSM зв`язку. На представленому оптичному диску Verbatim DVD R №14/3/12-42 від 16.06.2014р. відсутня видалена інформація, яку можливо відновити ( т. 3 а.с.16-17).

В томі 2 на а.с.201-202 міститься клопотання адвоката ОСОБА_5 про зобов`язання прокурора прийняти рішення про розсекречення грифу секретності Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії з втручанням у приватне спілкування ОСОБА_4 ; після розсекречення зобов`язати прокурора долучити до матеріалів даного кримінального провадження Ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Львівської області щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії з втручанням у приватне спілкування ОСОБА_4 .

Аналогічне клопотання було подане 07 лютого 2017 року та міститься в т.3 а.с.22-23.

Згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 27 березня 2017 року на керівника прокуратури Львівської області покладено обов`язок надати суду доступ до розсекречених в установленому законом порядку матеріалів клопотання щодо проведення в установленому законом порядку щодо ОСОБА_4 негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо- відеоконтролю особи та ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області про надання дозволу на їх проведення. А також надати доступ до отриманих матеріалів в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, і надати їх до суду до 24.04.2017 (т.3 а.с.37-39).

05 травня 2017 року заступник прокурора Львівської області ОСОБА_19 звернулась до голови апеляційного суду Львівської області з клопотанням провести розсекречення грифів секретності ухвали апеляційного суду Львівської області №01531т від 16.06.2014, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 (т.3 а.с.44-45).

В т.3 на а.с.76 міститься заява прокурора у справі ОСОБА_20 , зі змісту якої вбачається, що на виконання ухвали суду про розтаємнення ухвали апеляційного суду Львівської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 прокурор виніс відповідну постанову та скерував клопотання до апеляційного суду про зняття грифів секретності з вказаної ухвали. Однак, 20.06.2017 з апеляційного суду надійшла відповідь під грифом «ДСК» про відмову у задоволенні вказаного клопотання. У зв`язку із наведеним долучити вказану відповідь до матеріалів справи не є можливим.

Постановлений раніше вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 09.10.2017 у даній справі було скасовано ухвалою Львівського апеляційного суду від 03.05.2019 з призначенням нового розгляду. Апеляційний суд вказав, зокрема, на недоліки перевірки допустимості НСРД, оцінки показань з чужих слів та недопит ОСОБА_7 під час попереднього розгляду (т. 3, а.с. 148149).

На виконання вказівок ухвали апеляційного суду прокурор вживав заходів щодо розтаємнення ухвали слідчого судді апеляційного суду Львівської області за №01531т від 16.06.2014.

В т.5 міститься постанова прокурора ОСОБА_3 від 05.02.2026, згідно якої розсекречено ухвалу слідчого судді апеляційного суду Львівської області за №01531т від 16.06.2014 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 .

Суд наголошує, що з моменту скасування вироку Шевченківського районного суду м. Львова 03.05.2019 та по винесення постанови про розсекречення прокурором минуло сім! років.

Згідно відповіді Львівського апеляційного суду від 24.03.2026 (т.5 а.с.31) матеріальні носії секретної інформації за 2014 рік були знищені у зв`язку із закінченням строків їх зберігання (акт №17 дск від 28.01.2020).

Згідно відповіді СУ ГУ НП у Львівській області від 19.03.2026 (т.5 а.с.___) ухвала слідчого судді апеляційного суду Львівської області за №01531т від 16.06.2014 знищена на підставі акту Слідчого управління ГУНП у Львівській області від 24.02.2022 у зв`язку із загостренням ситуації біля границь України, збільшенням збройної агресії з боку Російської Федерації, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації.

Згідно відповіді УСБУ у Львівській області від 09.02.2026 (т.5 а.с.___) у зв`язку із неможливістю забезпечення подальшого надійного зберігання документальних матеріалів, на підставі вказівки Голови СБУ від 24.02.2022 ухвалу слідчого судді апеляційного суду Львівської області за №01531т від 16.06.2014 було знищено у встановленому порядку.

Свідок ОСОБА_7 не допитаний. Заходи щодо його виклику до суду для допиту вживались неодноразово. За повідомленою прокурором інформацією в травні 2022 року ОСОБА_21 помер.

Відповідно до ст. 17 КПК України обов`язок довести винуватість поза розумним сумнівом покладається на сторону обвинувачення. Обвинувачений не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Відповідно до положень статей 91, 92 і 94 КПК України кожний доказ оцінюється щодо належності, допустимості й достовірності, а сукупність доказів - щодо достатності та взаємозв`язку. Відсутність належного спростування захистом обвинувальної версії не усуває обов`язку прокурора її довести.

Процесуальні питання вирішуються за законом, чинним на час відповідної процесуальної дії або рішення, з урахуванням ст. 5 КПК України. Кримінально-правова оцінка діянь здійснюється відповідно до статей 4 і 5 КК України.

Згідно ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Згідно ч. 3 ст.17 КПК України підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Згідно з ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідальність за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (в редакції від 13.05.2014) настає, зокрема, за одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Для відповідальності за ст.368 КК України потрібно встановити, чи здійснює особа, яка притягається до відповідальності, функції представника влади; чи виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

Представником влади є, зокрема, працівник державного органу, який у межах компетенції може ставити обов`язкові вимоги та приймати обов`язкові рішення щодо фізичних і юридичних осіб незалежно від їх підлеглості.

Вирішуючи питання, чи був ОСОБА_4 суб`єктом злочину, передбаченого ст.368 КК України, суд виходить з наступного.

Згідно посадової інструкції ОСОБА_4 був державним інспектором за посадою та підпорядковується керівництву. Мав право давати обов`язкові вказівки або приписи щодо дотримання земельного законодавства, проводити перевірки у встановленому порядку, складати протоколи, розглядати справи про адміністративні правопорушення в межах компетенції. Наказом №327-К від 08.10.2012 підтверджується присвоєння ОСОБА_4 13 рангу і віднесення посади до VI категорії.

Отже, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду головного спеціаліста - державного інспектора відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління з контролю за використанням земель, виконував функції представника влади.

Проте, визнання ОСОБА_4 представником влади не звільняє обвинувачення від доведення того, за яку конкретну дію чи бездіяльність було одержано неправомірну вигоду та якими саме службовими можливостями останній міг забезпечити цей результат. Саме цей зв`язок суд повинен перевірити за доказами щодо кожного епізоду.

Згідно обвинувального акту, в квітні 2014 року ОСОБА_4 прибув на територію СУП ТзОВ «Термобуд», яке розташоване за адресою: Львівська область, Яворівський район с. Новий Яр, де повідомив директору СУП ТзОВ «Термобуд», про те, що в нього є на розгляді скарга про порушення земельного законодавства України ТзОВ, яке очолює ОСОБА_6 , та в подальшому, у невстановлений органом досудового розслідування день в квітні 2014 року, ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік закладу громадського харчування «Макдональдс», який розташований на перехресті вул. Липинського - проспект В.Чорновола у м.Львові, в салоні належного ОСОБА_6 автомобіля марки «JEEP», маючи умисел на власне незаконне збагачення та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , виконуючи свої службові повноваження по перевірці підприємства з приводу дотримання земельного законодавства, запропонував ОСОБА_6 за незаконну винагороду в сумі 4000 гривень надати відповідь ініціатору звернення, а саме TOB «Ламела», про відсутність порушень земельного законодавства зі сторони СУП ТзОВ «Термобуд», при цьому повідомивши, що виявив певні порушення земельного законодавства зі сторони СУП ТзОВ «Термобуд».

На підтвердження вказаних обставин в судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_6 , яка повідомила інформацію про обставини її зустрічі з ОСОБА_4 та надання останньому неправомірної вигоди.

Тобто, по даному епізоду єдиним доказом, який містить інформацію про обставини, які мали місце у квітні 2014 року, є показання свідка ОСОБА_6 .

Суд вважає показання свідка ОСОБА_6 не достатніми для обвинувачення ОСОБА_4 . Також суд враховує, що свідок ОСОБА_6 звернулась в правоохоронні органи лише в червні 2014 року, і як повідомила остання, після зустрічі з працівниками СБУ.

Інших доказів отримання неправомірної вигоди обвинуваченим ОСОБА_4 в квітні 2014 року суду не представлено.

На підтвердження винуватості ОСОБА_4 по цьому епізоду допитаний свідок ОСОБА_8 . Однак, показання цього свідка надані суду з чужих слів, що у відповідності до ч.4 ст.97 КПК України суд може визнати доказами лише у випадку, якщо сторони погоджуються визнати їх доказами. Оскільки сторона захисту заперечує визнання цих показів як доказу у справі, а відтак, показання свідка ОСОБА_8 в частині повідомлених ним відомостей про обставини, які стали йому відомі зі слів свідка ОСОБА_6 , відповідно до ст.86 КПК України вимогам щодо допустимості доказів не відповідають. Свідок ОСОБА_8 факту надання неправомірної вигоди особисто не бачив, очевидцем цих подій не був.

У відповідності до статті 94 КПК України суд оцінює кожен поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Оскільки сторона обвинувачення не надала суду документального підтвердження факту передачі ОСОБА_6 та отримання від неї ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 4000 грн., такі грошові кошти правоохоронними органами не описувались та не вилучались, експертиза по таким грошовим коштам не проводилась, тобто, даний епізод належним чином не задокументований, у зв`язку з чим не можливо встановити, за вчинення яких дій чи прийняття яких рішень передавались грошові кошти, в якій сумі, та не можливо встановити сам факт передачі грошових коштів. А тому, суд вважає недоведеним отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_6 в квітні 2014 року грошових коштів в сумі 4000 гривень за надання відповіді TзOB «Ламела» про відсутність порушень земельного законодавства зі сторони СУП ТзОВ «Термобуд».

З аналогічних підстав суд вважає недоведеним факт вимагання 03.06.2014 року ОСОБА_4 від ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 15 000 грн. та отримання 13.06.2024 ОСОБА_4 від ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 100 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на 13.06.2014 року становило 1163,2грн.) в якості частини неправомірної вигоди. По даному епізоду сторона обвинувачення не надала суду документального підтвердження факту передачі ОСОБА_6 та отримання від неї ОСОБА_4 грошових коштів. Такі грошові кошти правоохоронними органами не описувались та не вилучались. Експертиза по таким грошовим коштам не проводилась. Тобто, даний епізод належним чином не задокументований. У зв`язку з чим не можливо встановити, за вчинення яких дій чи прийняття яких рішень передавались грошові кошти, в якій сумі, та не можливо встановити сам факт передачі грошових коштів. Показання свідка ОСОБА_6 про вказані обставини є недостатніми для визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Також ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 17.06.2014 року біля 19.10 год. прибув на вул. Мазепи, у м. Львові, де неподалік будинку №11 зустрівся із ОСОБА_6 та перебуваючи в салоні автомобіля марки «Шкода Октавія», в черговий раз висловив їй вимогу про передачу йому решти раніше обумовленої суми неправомірної вигоди, та повідомив, що дані кошти вона повинна передати йому через посередника. Невдовзі до автомобіля марки «Шкода Октавія» підійшов залучений ОСОБА_4 громадянин ОСОБА_7 , який, діючи за вказівкою останнього повідомив ОСОБА_6 про необхідність передачі йому коштів для ОСОБА_4 . Виконуючи цю вимогу, ОСОБА_6 передала ОСОБА_7 решту раніше обумовленої суми неправомірної вигоди, а саме кошти в сумі 13000 гривень. Отримавши кошти, ОСОБА_7 залишив салон автомобіля, після чого був затриманий працівниками УСБУ у Львівській області, та в нього було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 13000 гривень.

Докази у справі підтверджують вилучення грошових коштів у ОСОБА_7 , але доведення отримання їх ОСОБА_4 за конкретну службову дію значною мірою спирається на результати проведення НСРД та показання. Саме ці зв`язки суд повинен перевірити після вирішення допустимості доказів.

Обставини по даному епізоду сторона обвинувачення підтверджує показаннями свідка ОСОБА_6 та матеріалами негласних слідчих розшукових дій. Свідок ОСОБА_7 не допитаний у зв`язку із смертю останнього.

Суд вважає, що результати негласних слідчих розшукових дій є недопустимими доказами, виходячи з наступного.

Сторона захисту в ході судового розгляду оспорювала допустимість протоколів від 20.06.2014 про результати аудіо-відеоконтролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також відповідних записів, через невідкриття ухвали Апеляційного суду Львівської області №01531т від 16.06.2014. У протоколах НСРД вказано реквізити ухвали, однак посилання виконавця НСРД на ухвалу не замінює перевірки її змісту, меж і строку дії. Апеляційний суд в ухвалі від 03.05.2019 уже констатував неналежну перевірку цього питання під час попереднього розгляду. У матеріалах справи є клопотання прокуратури від 05.05.2017 про розсекречення, яке повідомляє про винесення відповідної постанови. Однак, сама постанова в матеріалах кримінальної справи відсутня. Суд вважає, що саме клопотання 2017 року не підтверджує своєчасності дій під час досудового розслідування, спрямованих на відкриття матеріалів стороні захисту.

Питання про надання ухвали апеляційного суду порушувалося захистом задовго до 2026 року. Адвокатський запит від 28.11.2014 стосувався факту постановлення ухвали, різновиду втручання та строку дозволу. Ухвалою від 27.03.2017 суд поклав обов`язок надати розсекречені клопотання і судовий дозвіл, відкрити їх захисту за ст. 290 КПК України та подати суду до 24.04.2017. Ці документи підтверджують своєчасне порушення захистом питання перевірки правової підстави проведення НСРД.

Лише 05 лютого 2026 року, тобто через сім років після скасування попереднього вироку, прокурор виніс постанову про розсекречення ухвали апеляційного суду. Однак, згідно повідомлення Львівського апеляційного суду від 24.03.2026 секретні матеріальні носії 2014 року були знищені за актом від 28.01.2020. суд зазначає, що при вчасному виконанні вказівок апеляційного суду прокурором, дані документи не були б знищені.

Розсекречення протоколів і технічних записів та розсекречення ухвали, яка дозволила їх отримання, є різними обставинами, які підлягають доказуванню. Відкриття результатів дає змогу досліджувати зміст розмов, але не замінює перевірки дозволених видів втручання, об`єкта, меж та строків. Тому повідомлення про відкриття результатів НСРД не спростовує заперечень щодо невідкриття їх правової підстави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі №640/6847/15-к, провадження №13-43кс19, пов`язала оцінку невідкриття дозвільних документів із перевіркою своєчасності всіх залежних від прокурора заходів. Об`єктивна затримка розсекречення за належних дій обвинувачення не означає автоматичної недопустимості. Суд має оцінити процесуальну поведінку прокурора і реальну можливість захисту перевірити підстави втручання.

Об`єктивна неможливість отримати документ після його знищення повинна оцінюватися разом із попередньою процесуальною поведінкою обвинувачення. Вона не доводить, що до знищення вжито всіх необхідних заходів. Водночас сам факт знищення не свідчить про первісну відсутність дозволу або умисне приховування документа. Суд має дати відповідь на питання: чи було своєчасно забезпечено можливість перевірити законну підставу використаного доказу і чи усунено встановлені порушення.

Щодо виконання обов`язку відкриття матеріалів суд установив, що стороною обвинувачення не було вжито належних заходів щодо розсекречення ухвали апеляційного суду 2014 року, оскільки правовою підставою для такого розсекречення є постанова прокурора, яка була винесена лише в 2026 році.

Відповідно до п.п.5.9, 5.10 та 5.11 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5, розсекречування матеріальних носіїв інформації здійснюється наступним чином. Після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури. Для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено матеріальний носій інформації, клопотання, у якому зазначаються підстави для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія інформації. До клопотання долучаються матеріальні носії інформації, грифи секретності яких пропонується скасувати.

Оскільки зазначені вище дії не вживались, а тому, суд вважає, що прокурор у даному кримінальному провадженні не вжив своєчасно всіх залежних від нього заходів для розсекречення матеріальних носіїв інформації, а саме: ухвали Апеляційного суду Львівської області №01531т від 16.06.2014.

Отже, суд позбавлений можливості перевірити зміст дозволу на втручання у приватне спілкування, зокрема, вид негласної слідчої (розшукової) дії, термін, відносно кого такий дозвіл надавався, інші обставини, які мають значення.

За ч.ч.1 та 2 ст. 41 КПК України оперативні підрозділи виконують слідчі дії та негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого або прокурора. Самостійної процесуальної ініціативи вони не мають. Згідно ч.6 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії проводяться слідчим або уповноваженим оперативним підрозділом за його дорученням. Такі вимоги діяли на час проведення НСРД у червні 2014 року.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 та 3.3 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні слідчий може проводити негласні слідчі (розшукові) дії самостійно, спільно з уповноваженими оперативними підрозділами, залучати до їх проведення інших осіб, а також доручати їх проведення уповноваженим оперативним підрозділам (п. 6 ст. 246 КПК України). Порядок надання доручень на проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлюється цією Інструкцією. Зокрема, слідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого знаходяться орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України).

Окрім того, відповідно до п.3.4.2. Інструкції доручення повинно бути мотивованим, містити інформацію, яка необхідна для його виконання, чітко поставлене завдання, що підлягає вирішенню, строки його виконання, визначати конкретного прокурора, якому слід направляти матеріали в порядку, передбаченому ст. 252 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно пунктів 2 та 3 постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 16 червня 2014 року (т.1 а.с.31-33) контроль за проведенням та проведення вказаного слідчого експерименту, а саме: ідентифікацію та помічення грошових коштів, наданих ОСОБА_6 в сумі 13000 гривень із застосуванням аудіо- відеозапису чи фотографування, а також технічне забезпечення проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії та виготовлення процесуальних документів доручити старшому слідчому відділу РОВС ЗУОГ і ЗО СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_12 . Технічне забезпечення проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи, візуального спостереження за особою в публічно доступних місцях, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за дорученням слідчого провести УСБУ у Львівській області із використанням можливостей ВОД та ЦОТЗ УСБУ у Львівській області.

Отже, прокурор визначив, що виготовлення процесуальних документів, до числа яких входить і протокол за результатами проведення НСРД, повинен був здійснити слідчий, а не оперативні працівники. В той же час, технічне забезпечення проведення НСРД оперативний підрозділ повинен був здійснювати за дорученням слідчого.

Проте, в матеріалах кримінального провадження доручення слідчого оперативному підрозділу на проведення НСРД відсутнє. Що свідчить про те, що технічне забезпечення проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснювалось оперативним підрозділом без належних повноважень.

Протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 20.06.2014 року та протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 20.06.2014 року, всупереч вимогам постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 16 червня 2014 року, складені не слідчим, а старшим оперуповноваженим спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_18 .

Отже, негласні слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному провадженні проведені оперативним працівником, хоча останній таких повноважень не мав, що суперечить вимогам ч.2 ст.41 КПК України.

Згідно частини 1 статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Згідно рішення Конституційного суду України від 20 жовтня 2011 р. у справі № 12-рп/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України зазначено, що аналіз положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, в якій зазначено, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

З врахуванням наведеного суд вважає, що докази, здобуті в ході проведення НСРД, отримані з порушенням порядку, передбаченого КПК України.

У постанові від 03.12.2019, справа №676/7748/14-к, провадження №51-1405км19, Кримінальний касаційний суд встановив, що оперативний працівник проводив дії без письмового доручення, таких доручень прокурор не представив і захисту не відкрив. Верховний Суд погодився з недопустимістю доказів, отриманих усупереч ст. 41 та ч. 6 ст. 246 КПК.

У постанові від 27.07.2022, справа №610/921/16-к, провадження №51-6159км20, Кримінальний касаційний суд підтримав висновки суду першої інстанції про недопустимість НСРД за сукупності обставин: невідкриття стороні захисту ухвали слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД, ненадання доручення на проведення НСРД. Заперечення прокурора, що ці документи не є доказами обвинувачення і тому не потребують відкриття, Суд відхилив.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Стаття 94 КПК України вимагає від суду оцінити кожен доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Дослідивши всі надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, суд приходить до висновку про те, що матеріали кримінального провадження не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів одержання обвинуваченим неправомірної вигоди.

Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 373 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Тоді як всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Виправдувальний вирок ухвалюється, зокрема, у тому разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За таких обставин, оцінивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до переконання про недоведеність наявності в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Відтак, ОСОБА_4 належить визнати невинуватим та виправдати у пред`явленому обвинуваченні.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 31.07.2014 у справі №461/9116/14-к накладено арешт на грошові кошти в сумі 15 Євро та 150,00 гривень, які були вилучені під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , а також, на майно, яке зареєстроване на вказану особу: вантажний автомобіль «КАМАЗ 5511», д.н.з. НОМЕР_5 , 1985 року випуску, шасі № НОМЕР_6 , та ? квартири АДРЕСА_2 , який у відповідності до вимог ст.174 КПК України слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Запобіжний захід не обирався.

Арешт накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 31.07.2014 - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя ОСОБА_1