Решение № 140740530, 20.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7531/26

Провадження №2/442/2970/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором №43853248 від 13.01.2026 у розмірі 26364 грн. та судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 13.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №43853248, який укладено в електронній формі шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Підписуючи Кредитний договір, Відповідач підтвердив, що ознайомився з усіма його умовами, повністю їх розуміє, погоджується з ними та зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до Договору Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених Договором.

На виконання умов Кредитного договору Кредитодавець здійснив перерахування грошових коштів у розмірі, визначеному умовами Договору, на банківську картку Відповідача, реквізити якої визначені Договором. Таким чином, зобов`язання Кредитодавця щодо надання кредиту виконано належним чином і в повному обсязі.

27.04.2026 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 27-04/2026, відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги, в тому числі за договором №43853248 від 13.01.2026.

Станом на дату відступлення заборгованість за Кредитним договором складає 26364, з яких: 18000 гривень сума заборгованості за тілом кредиту; 8364 гривень сума заборгованості за відсотками/штраф.

Стислий виклад позиції (заперечень) відповідача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив не подав, хоча ухвала про прийняття до розгляду та відкриття провадження у даній справі йому надсилалася для відома та виконання.

Інші процесуальні дії у справі.

З урахуванням положень ст.187 ЦПК України, 24.09.2026 суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з метою отримання інформації щодо місця проживання (перебування) відповідача зроблено відповідний запит за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та отримано відповідь №3368745 від 24.09.2026 про те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.09.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом.

13.01.2026 між Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №43853248.

Згідно з п.1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених Договором.

Відповідно до п.1.2. та п.1.3. Договору, тип кредиту: кредит. Розмір (сума) кредиту: 18000 грн.

У п.1.5. та п.1.6. Договору зазначено, кредит надається строком на 30 днів. Термін (дата) повернення кредиту 12.02.2026.

Згідно з п.1.7. Договору, Позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі та порядку: з 1-го по 20-й день користування кредитом - 0,9900%, в сумі 3564 грн., термін оплати 02.02.2026; з 21-го по 30-й день користування кредитом - 1%, в сумі 1800 грн., термін оплати 12.02.2026. У п.1.4. Договору вказано, що тип процентної ставки у п.1.7: фіксована.

Відповідно до п.1.8. Договору, у разі відсутності змін щодо строку кредитування, встановленого п. 1.5 Договору, розмір процентної ставки, встановленої п. 1.7 Договору, залишається незмінним.

Як вбачається з п.1.16, на дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2751,70%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 23364 грн.

Відповідно до п.1.17 та п.1.18 Договору, денна процентна ставка складає 0,99%, загальні витрати за споживчим кредитом складають 5364 грн.

Згідно з п.2.1. та 2.2. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку Позичальника в день укладення Договору, але не пізніше 3 (трьох) робочих (операційних) днів з моменту його укладення. Реквізити банківської картки Позичальника для перерахування Кредиту Кредитодавцем: НОМЕР_1 .

Даний договір та Заявка на отримання кредитів та встановлення ділових відносин між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором С-8116, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до платіжної квитанції LIQPAY ID операції:2786284908, ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» виконало зобов`язання передбачене договором, надіславши кошти у розмірі 18000 гривень на картку Відповідача НОМЕР_1 .

Згідно з Розрахунком заборгованості за кредитним договором №43853248, станом на 27.04.2026 загальна заборгованість становила 26364 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 18000 грн., заборгованість за процентами 5364 грн., штраф 3000 грн.

27.04.2026 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №27-04/2026, відповідно до умов якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги, в тому числі за договором №43853248 від 13.01.2026.

Відповідно до п.2.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених в Договорі, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» передає грошові кошти у вигляді Суми фінансування в розпорядження ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» за плату, а ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступає своє право грошової вимоги до Боржника (-ків).

Згідно з п.2.2. Договору, перехід від ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» Прав Вимоги до Боржників відбувається після підписання Сторонами Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами та сплати ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» Суми фінансування, після чого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги за Кредитним договором №43853248 від 13.01.2026, укладеним між Позичальником та ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», сума заборгованості за яким, становить: 26364 грн., з яких: 18000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 5364 грн. сума заборгованості за відсотками; 3000 грн. штраф.

Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок Первісного кредитора, ні на рахунок Нового Кредитора.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно правової позиції ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 .

Щодо частини позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафами у розмірі 3000 грн., суд зазначає наступне:

З ст.549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідник положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно із п.6. Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Таким чином, норма, зазначена в п.18 Прикінцевих та Перехідник положень ЦК України, та норма, зазначена в п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» суперечить один одному.

З огляду на таку ситуацію, суд зазначає наступне:

Закон України «Про правотворчу діяльність» прийнятий з метою впорядкування правотворчої діяльності в Україні, посилення взаємодії між учасниками правотворчої діяльності у процесі підготовки нормативно-правових актів, а також контролю за їх реалізацією, забезпечення участі громадянського суспільства у правотворчій діяльності та якості законодавства України.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону України «Про правотворчу діяльність», законодавство України включає: 1) Конституцію України - Основний Закон України; 2) закони; 3) підзаконні нормативно-правові акти.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правотворчу діяльність», закон - це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України та (або) на всеукраїнському референдумі в установленому Конституцією України та законом порядку, що регулює найбільш важливі суспільні відносини. Закон приймається у формі, зокрема кодексу України.

Згідно із ч.1 ст. 11 Закону України «Про правотворчу діяльність» , кодекс - це закон, який створений шляхом систематизації норм права, містить загальні засади, на підставі яких комплексно регулює однорідну сферу суспільних відносин, забезпечуючи стабільність правового регулювання.

В ч.2 і ч.3 ст.11 Закону України «Про правотворчу діяльність» заначено, що при прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подає до Верховної Ради України проект закону, що регулює суспільні відносини інакше, ніж кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до кодексу. Такий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до кодексу.

В ч.2 ст.4 Цивільного кодексу України зазначено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі №676/47/21 зробив висновок про те, що основним актом цивільного законодавства України с Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов?язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодекси У країни.

Додатково суд вказує, що внесення змін до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України відбулось у зв`язку із прийняттям Закону № 2120-IX від 15.03.2022, а внесення змін до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень «Про споживче кредитування» у зв`язку із прийняттям Закону № 3498-IX від 22.11.2023.

Таким чином, в даній ситуації застосовуватися мають норми Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевказане, стягнення заборгованості за пенею у розмірі 3000 гривень не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №43853248 у розмірі 23364 гривень.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» сплатило судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

З врахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2949,30 гривень.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Між ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» та Адвокатським бюро «ТИТАРЕНКО ЛІГАЛ ГРУП» укладено договір про надання правничої допомоги №26/11/2025 від 26.11.2025.

Відповідно до п.1.1., Виконавець за дорученням Клієнта, зобов`язується в порядку та у спосіб передбаченому законом, надавати Клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором відповідно до Замовлень, які оформлюються у формі Додатка.

Відповідно Акту виконаних робіт (наданих послуг) до Замовлення №2317 до Договору про надання правничої допомоги №26/11/2025 від 26.11.2025, вбачається, що Адвокатським бюро надано Позивачу професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону за № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону за № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням принципу співмірності позивачу слід відшкодувати 6646,56 грн.

На підставі викладеного, керуючись 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за кредитним договором №43853248 у розмірі 23364 (двадцять три тисячі триста шістдесят чотири) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» 2949,30 (дві тисячі дев`ятсот сорок дев`ять гривень 30 коп.) гривень сплаченого судового збору та 6646,56 (шість тисяч шістсот сорок шість гривень 56 коп.) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ: 39508708, місцезнаходження: м.Київ, вул.Січових Стрільців, 37/41.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 20.10.2026.

Суддя Павлів З.С.