Решение № 140739338, 19.10.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/266/26

Провадження № 2-а/513/6/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі

головуючої судді Рязанової К.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - Фальчука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пудлінська Лариса Іванівна, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, заступника командира сьомої роти другого батальйону Управління національної поліції в Одеській області Тімановського Олександра Олександровича, Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови серія ЕНА №6705697 від 22 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, -

у с т а н о в и в:

у березні 2026 року представник позивача адвокат Пудлінська Л.І., через систему «Електронний суд», звернулася до Саратського районного суду Одеської області з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, заступника командира сьомої роти другого батальйону Управління національної поліції в Одеській області Тімановського Олександра Олександровича, Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП.

Позов обґрунтований тим, що постановою заступника командира 7 роти 2 батальону Управління патрульної поліції в Одеській області (яка не є юридичною особою) Департаменту патрульної поліції (який є юридичною особою) капітаном поліції Тімановським О.О. Фальчука В.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.121-3 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. за порушення п.2.9 Правил дорожнього руху 22 лютого 2026 року на вул. Миколаївська дорога 203Б у м. Одесі - керування транспортним засобом з забрудненим заднім державним номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака на відстані 20 метрів. Від підпису постанови ОСОБА_1 відмовився, оскільки вважав постанову не законною, та справу про порушення ПДД розглянуто без участі його адвоката, чим порушено право на захист, та на отримання правової допомоги.

Як зазначено у постанові, до неї додане відео з архіву пвр 474530 471957. Відео для огляду Фальчуку В.В. працівником поліції не надавалося. Як зазначено у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у адміністративній справі №161/7041/17, адміністративне провадження №К9901/23913/18, відповідачем у справі має бути особа, постанова якої оскаржується в суді, оскільки саме у справах, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства на державні органи та на посадових осіб покладається обов`язок довести правомірність своїх дій (рішень). Оскільки рішення у справі про адміністративне правопорушення прийняте посадовою особою Департаменту патрульної поліції заступником командира 7 роти 2 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Тімановським Олександром Олександровичем, саме на нього покладається законом обов`язок доведення правомірності своєї постанови у суді у даній справі.

ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні порушень п.2.9 Правил дорожнього руху, оскільки він не вчиняв жодних дій чи бездіяльності для того, аби забруднити задній номерний знак автомобіля, яким він керував на час зупинки автомобіля поліціянтом ОСОБА_2 ..

Як видно на фото, зроблене самим ОСОБА_1 , забруднений номерний знак автомобіля має такі ж самі забруднення як і вся частина автомобіля, що є доказом того, що таке забруднення відбулося під час руху автомобіля у звичайних природних умовах дощу та грязі на проїжджій частині дороги. Окрім того, забруднення номерного знака не було таким, що не надавало змоги розгледіти цифрові і буквенні знаки на самому номері. Це також добре видно на фотографії. Тому саме із цих підстав Фальчук В.В. відмовився підписувати постанову №6705697 та заявляв клопотання до поліціянта Тімановського О.О. про участь його адвоката під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Однак, Тімановський О.О. знехтував законом та правами Фальчука В.В. на участь його адвоката при розгляді справи, та розглянув справу з порушенням норм матеріального і процесуального права. Разом із тим, ст.276 КУпАП вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто за місцезнаходженням органу, уповноваженому законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою, де розташоване Управління патрульної поліції м. Одеса вул. Академіка Корольова, 5;

Проте, працівник поліції положень Закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу. Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, працівник поліції суттєво порушив права ОСОБА_1 , в тому числі і позбавив його права на захист, відмовивши у задоволенні клопотання про участь у розгляді справи його адвоката. Разом із тим, після висловлення звинувачень працівник поліції Тімановський О.О. на місці зупинки відмовив у клопотання про розгляд справи в присутності адвоката, виніс оскаржувану постанову. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було; не були вирішені заявлені клопотання про участь адвоката у розгляді справи. Своїми діями працівник поліції Тімановський О.О. грубо порушив вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП.

Таким чином, працівником поліції Тімановським О.О. були встановлені такі порушення: він незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи; він порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме: проігнорував порядок, встановлений ст.ст.278, 279 КУпАП, позбавив ОСОБА_3 права на захист та на участь у розгляді справи його адвоката. В порушення норм Міжнародного Права відповідач ОСОБА_2 не надав інформації Фальчуку В.В. про зібрані проти нього докази, а саме: відмовив у демонстрації відеозапису, який він проводив. Окрім того, ОСОБА_2 не надав Фальчуку В.В. достатньо часу для підготовки свого захисту та забезпечення участі його адвоката у розгляді справи.

Отже, постанова ОСОБА_2 є не законною, та підлягає скасуванню з викладених вище підстав. У зв`язку з чим, позивач просить суд скасувати постанову заступника командира 7 роти 2 батальону Управління патрульної поліції в Одеській області (яка не є юридичною особою) Департаменту патрульної поліції (який є юридичною особою) капітана поліції Тімановського О.О. серія ЕНА №6705697 від 22 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. за порушення п.2.9 Правил дорожнього руху.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 18 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, заступника командира сьомої роти другого батальйону Управління національної поліції в Одеській області Тімановського Олександра Олександровича, Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови серія ЕНА №6705697 від 22 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено проведення судового засідання на 06 квітня 2026 року о 12 годині 30 хвилин у приміщенні Саратського районного суду Одеської області. Витребувано в Управління патрульної поліції в Одеській області матеріали на підставі, яких прийнято постанову серія ЕНА №6705697 від 22 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

25 березня 2026 року до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, а також на виконання ухвали суду від 19 березня 2026 року надано копію постанови ЕНА № 6705697 від 22 лютого 2026 року та відео з портативних відеореєстраторів поліцейських, службового транспортного засобу, фотознімок та скріншоти правопорушення.

Відзив обґрунтований тим, що 22 лютого 2026 року в ході виконання службових обов`язків заступник командира 7-ї роти 2-го батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Тімановський Олександр Олександрович, за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 203Б, виявив транспортний засіб марки TESLA MODEL S, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи з відстані 20 метрів, чим порушив вимоги п. 2.9.в Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР) та здійснив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП підтверджується наступним:

По-перше, відеозаписом з портативних відеореєстраторів інспекторів (вказані відеозаписи засвідчені електронним цифровим підписом, відповідно до вимог ст. 99 КАС України, додаються до даного відзиву).

По-друге, фотознімком та скріншотами транспортного засобу TESLA MODEL S, номерний знак НОМЕР_1 з вищезазначених відеозаписів додаються до даного відзиву. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», транспортний засіб TESLA MODEL S, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 було зупинено екіпажем патрульної поліції.

В подальшому, інспектор підійшов до транспортного засобу TESLA MODEL S, номерний знак НОМЕР_1 , та, відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання та вказав причину зупинки. Після чого, громадянину роз`яснено суть скоєного ним адміністративного правопорушення, а саме, керування транспортним засобом з забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи з відстані 20 метрів. Позивач не заперечував наявності бруду на номерному знаку. В подальшому, під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з його правами згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Треба врахувати, що позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав інспектору письмові пояснення по суті вчиненого ним адміністративного правопорушення. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП - не надходило.

Факт ознайомлення позивача з його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України підтверджується відеозаписом з портативних відеореєстраторів інспекторів. Окрім того, позивачу було роз`яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз`яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст. 307, 308 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EI1A. № 6705697 від 22 лютого 2026 року, згідно якої на громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень 00 (нуль) копійок.

Негайно, після закінчення розгляду справи та складання постанови інспектор, відповідно до ст. 285 КУпАП, оголосив винесену постанову та надав її копію позивачу, що зафіксовано на портативних відеореєстраторах інспекторів. Санкція ч. 1 ст. 121-3 КпАІІ України не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосудця, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень. Законом не передбачено обов`язкової участі адвоката під час розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення. Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права. Водночас зазначена норма встайовлює саме право, а не обов`язковість участі такого представника під час розгляду справи. Позивач не був позбавлений можливості реалізувати зазначене право та міг скористатися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, зокрема за допомогою засобів телефонного зв`язку.

З відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського вбачається, що інспектор надав позивачу можливість у телефонному режимі поспілкуватися з адвокатом. Після розмови з адвокатом позивач заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, однак інспектором таке клопотання було відхилено. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності». Таким чином, приходимо до висновку, що розгляд справи та винесення постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення відповідає вимогам чинного законодавства України, а відтак постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6705697 від 22 лютого 2026 року відносно гр. ОСОБА_1 є законною та правомірною. У зв`язку з технічними особливостями функціонування зазначеної системи відеофіксації інспектор не має технічної можливості безпосередньо на місці події продемонструвати відеозапис, оскільки відеодані передаються на сервер та доступ до них здійснюється через відповідну інформаційну систему за місцем розташування органу поліції. Крім того, відеозапис завершується лише після припинення відеофіксації шляхом натискання відповідної кнопки на портативному відеореєстраторі. Водночас позивач не був позбавлений можливості ознайомитися з відповідним відеозаписом у встановленому порядку за місцезнаходженням відповідного органу поліції.

Таким чином, доводи позивача щодо нібито безпідставної відмови інспектора у наданні відеозапису є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не свідчать про порушення прав позивача. Однак, в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано належних, допустимих, а в їх сукупності достатніх доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Отже, з огляду на вищезазначене в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Інспектор мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, розгляду справи та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі обґрунтована, правомірна, винесена на підставі та у порядку передбаченому- чинним законодавством України. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами чинного законодавства України. Доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не спростовують факту порушення ним Правил дорожнього руху, не підтвердженні належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст. 161 КАС України, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, мають судом оцінюватись критично, як єдиний спосіб водія уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 Фальчук В.П. просив позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у позові, а також з тих підстав, що позивача було позбавлено можливості дочекатися його захисника, не було надано запис з відео реєстратора, заміри у 20 метрів було зроблено після складання постанови.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 до зали судового засідання не прибув, надав заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його станом здоров`я.

З врахуванням думки представника позивача, а також, відповідно до положень ч. 3 ст. 268 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов до такого висновку.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР), порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (пункти 1.1, 1.9 ПДР).

Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.п. «б» п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, у тому числі, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Згідно з п. 2.9 «в» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знаку на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені (п. 30.2 ПДР).

Відповідно до частини 1 статті 121-3 КУпАП відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знаку.

Положеннями статті 251 КУпАП врегульовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1-3 ст. 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України зобов`язаний довести правомірність своїх дій та рішення, а також обґрунтованість накладення адміністративного стягнення.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи номерного знака на відстані 20 м, чим порушив вимоги п. 2.9. в Правил дорожнього руху.

Як вбачається із дослідженого відеозапису, працівник поліції зупиняє транспортний засіб під керуванням позивача, запитує чому у нього забруднений номерний знак, після чого позивач зазначає, що він не бачив, що номерні знаки брудні та він їде на мийку. У нього немає чим протерти, якщо йому нададуть ганчірку, то він зможе протерти. Сказав що поїде, і його не наздоженуть. На запитання щодо місця проживання, ОСОБА_1 повідомляє вигадану адресу. Після чого ОСОБА_1 виходить з транспортного засобу, разом з працівниками поліції дивляться на номерні знаки автомобіля. Розпочинається розгляд щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, особі роз`яснюють про його права та обов`язки. ОСОБА_1 вказує: - я вас закошмарю. Просить перенести розгляд справи у зв`язку з тим, що не може прибути адвокат. Здійснює телефонний дзвінок. Після чого починає нецензурно висловлюватись, сідає в автомобіль, розпочинає рух заднім ходом в бік поліцейського. Працівник поліції підходить до дверей автомобіля з боку водія, ОСОБА_1 повідомляє, що адвокат зможе прибути у вівторок.

Після того як, о 11:35 було розпочато розгляд щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, працівником поліції на відеозаписі здійснюється вимірювання відстані, щодо перевірки можливості зчитування номерного знаку з відстані 20 метрів. Після того як було здійснено замірювання відстані, о 11:40 годині здійснюється роздруківка даної постанови та надається для ознайомлення позивачу.

Отже, досліджені матеріали справи містять належні та допустимі докази вчинення позивачем вміненого йому адміністративного правопорушення.

Щодо доводів позивача про порушення поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає таке.

Як встановлено, матеріали справи містять відеозапис, на якому зафіксовано факт вчинення правопорушення позивачем.

Також суд зазначає, що позивачу було повідомлено суть скоєного правопорушення, про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення та роз`яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, Конституцією України.

Суд вважає, що надані представником відповідача відеозаписи є належним та допустимим доказом, у розумінні положень ст. 251 КУпАП.

Окрім зазначеного вище, суд зазначає, що за приписами КУпАП розгляд справи і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.

Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.

Так санкція частини 1 статті 121-3 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Отже, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, тому подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Також законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.

Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.

У контексті зазначеного, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року по справі №735/1246/15-а висловив правову позицію, що посилання позивача на окремі процедурні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності не можуть спростовувати правомірності спірної постанови відповідача, оскільки не доводять відсутності факту порушення.

Отже, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, суд доходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Що також зазначено у постанові Верховного Суду, відповідно до якої формальні недоліки у фіксації адміністративного правопорушення не є безумовною підставою для скасування постанови, якщо такі недоліки не впливають на встановлення факту вчинення правопорушення та не порушують права особи (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі №120/12494/23).

Отже, аналізуючи наведені вище законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Частина 3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, згідно п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи суд доходить до висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 13, 14, 72-77, 94, 241 246, 250, 255, 293, 295 КАС України суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пудлінська Лариса Іванівна, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, заступника командира сьомої роти другого батальйону Управління національної поліції в Одеській області Тімановського Олександра Олександровича, Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови серія ЕНА №6705697 від 22 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представники позивача: адвокат Пудлінська Лариса Іванівна, РНОКПП НОМЕР_3 , Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1251 видане Одеською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 30 березня 2004 року, адреса: с. Великий Дальник, Дальник-1, Одеського району, Одеської області.

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд. 3.

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова