Решение № 140738124, 20.10.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1511/26

Провадження № 2/674/1219/26

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 23888,44 грн),

в с т а н о в и в :

До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 23888,44 грн за кредитним договором № 5604442 від 13.06.2025 (далі кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит у сумі 7000,00 грн, однак своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала. Право вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу перейшло до позивача. Заборгованість відповідача становить 27388,44 грн, з яких 6999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 16888,46 грн заборгованість за процентами та 3500,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. Штрафних санкцій позивач до стягнення не заявляє, тому просить стягнути з відповідача 23888,44 грн.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором, правових наслідків відступлення права вимоги та особливостей укладення і виконання кредитних договорів; норми Закону України "Про електронну комерцію" щодо порядку укладення договорів в електронному вигляді.

Позовну заяву подала представник позивача Сахарова О.І., яка просила розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та за відсутності представника позивача, а також заявила клопотання про витребування доказів.

Ухвалою судді від 03.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою за клопотанням представника позивача витребувано докази в Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК".

18.08.2026 до суду надійшла відповідь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" на виконання ухвали суду від 03.08.2026.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлена належним чином, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

13.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (далі первісний кредитор) та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 7000,00 грн строком на 360 днів (п. 1.2, 1.3 кредитного договору). Пунктом 1.4.1 кредитного договору встановлено стандартну процентну ставку 0,95% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах усього строку кредитування, а п. 1.4.2 знижену процентну ставку 0,01% на день, за якою перераховуються проценти, нараховані до 12.07.2025 включно, якщо до цієї дати позичальник сплатить суму першого платежу за графіком платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Комісія за надання кредиту становить 0,00 грн (п. 1.4 кредитного договору). Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування (п. 3.1 кредитного договору). Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються кожні 30 днів згідно з графіком платежів (додаток № 1 до кредитного договору), а загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування становлять 23940,00 грн (п. 1.7.1 кредитного договору). Ті самі умови кредитування наведено в паспорті споживчого кредиту.

Паспорт споживчого кредиту відповідач підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором 64589 13.06.2025 о 08:39:52, а кредитний договір і додатки до нього електронним підписом одноразовим ідентифікатором 95918 13.06.2025 о 08:41:02.

Того ж дня первісний кредитор через Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕЙТЕК" переказав 7000,00 грн на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 , реквізити якої зазначено в п. 2.1 кредитного договору, що підтверджується повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЙТЕК" від 25.03.2026 № 20260325-362 про успішне виконання цього переказу 13.06.2025 о 08:42:10. Згідно з відповіддю Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" від 18.08.2026 № БТ/Е-35718, наданою на виконання ухвали суду, та випискою про рух коштів по картці до неї на ім`я відповідача в банку емітовано платіжну картку НОМЕР_1 , на яку 13.06.2025 о 08:42:09 зараховано 7000,00 грн. Номер телефону, вказаний відповідачем у кредитному договорі, за даними банку був фінансовим номером телефону за цією карткою та знаходився в анкетних даних відповідача.

12.07.2025 відповідач сплатила 21,01 грн, з яких 21,00 грн зараховано в погашення процентів, а 0,01 грн у погашення тіла кредиту, тобто здійснила часткове дострокове повернення кредиту, у зв`язку з чим проценти за перші 30 днів користування кредитом, з 13.06.2025 по 12.07.2025, первісний кредитор нарахував за зниженою процентною ставкою, по 0,70 грн на день, загалом 21,00 грн. 14.07.2025 відповідач сплатила ще 132,99 грн, з яких 132,98 грн зараховано в погашення процентів, нарахованих за 13.07.2025 і 14.07.2025, а 0,01 грн у погашення тіла кредиту, унаслідок чого залишок заборгованості за тілом кредиту склав 6999,98 грн. Інших платежів відповідач не вносила.

Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора станом на 25.03.2026 з 13.07.2025 по 25.03.2026 (256 днів) на залишок заборгованості за тілом кредиту нараховано проценти за стандартною процентною ставкою 0,95%, по 66,49 грн на день, у сумі 17021,44 грн. Усього первісний кредитор нарахував проценти в сумі 17042,44 грн (21,00 грн + 17021,44 грн), з яких відповідач сплатила 153,98 грн, тож заборгованість за процентами становить 16888,46 грн. Крім того, первісний кредитор нарахував 3500,00 грн штрафу, який позивач до стягнення не заявляє.

25.03.2026 первісний кредитор на підставі договору факторингу № 25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА від 25.03.2026, реєстру боржників від 25.03.2026 та акта прийому-передачі реєстру боржників від 25.03.2026 відступив позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором у сумі 27388,44 грн, з яких 6999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 16888,46 грн заборгованість за процентами, 3500,00 грн заборгованість за штрафами. Виконання позивачем обов`язку з фінансування підтверджено платіжною інструкцією.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором за період з 25.03.2026 по 01.06.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 27388,44 грн, з яких 6999,98 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 16888,46 грн прострочена заборгованість за процентами, 3500,00 грн заборгованість за штрафними санкціями; платежів у погашення заборгованості позивачу не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останньою зобов`язань за укладеним нею кредитним договором.

Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Первісний кредитор свої зобов`язання за укладеним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором, що підтверджено як документами платіжного провайдера, так і відповіддю банку, який емітував картку відповідача.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов`язана в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України їх повернути та сплатити проценти на умовах та у строк, передбачені укладеним договором. Однак після 14.07.2025 відповідач платежів не вносила. Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Щодо нарахування процентів суд виходить з такого. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Позивачем у розрахунку заборгованості нараховано відсотки за користування кредитом за період з 13.06.2025 по 25.03.2026, тобто виключно в межах строку кредитування, який становить 360 днів і на дату останнього нарахування не сплив: за зниженою процентною ставкою 0,01% в день за період з 13.06.2025 по 12.07.2025 нараховано 21,00 грн, за стандартною процентною ставкою 0,95% в день за період з 13.07.2025 по 25.03.2026 17021,44 грн, загалом 17042,44 грн. Нарахована сума не перевищує загального розміру процентів за увесь строк кредитування, визначеного умовами кредитного договору, а нарахування процентів за період після спливу строку кредитування позивачем не здійснювалось. Після відступлення права вимоги позивач жодних нарахувань за кредитним договором не здійснював.

Щодо розміру процентної ставки суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", якою цю статтю доповнено Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" на перехідний період установлено вищі граничні розміри денної процентної ставки, які діяли до 19.08.2024 включно. Кредитний договір укладено 13.06.2025, тобто після 20.08.2024, коли максимальний розмір денної процентної ставки становить 1%. Денна процентна ставка за кредитним договором за стандартною процентною ставкою становить 0,95%, комісій кредитним договором не передбачено, тож встановлена договором процентна ставка не перевищує граничного розміру. За таких обставин нарахування відсотків у сумі 17042,44 грн відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону, а вимога про стягнення залишку заборгованості за процентами в сумі 16888,46 грн є правомірною.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні врегульовано Законом "Про споживче кредитування".

Так, п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону "Про споживче кредитування" визначено, що договір про споживчий кредит вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 7-1 ч. 1 ст. 1 Закону "Про споживче кредитування" новий кредитор особа, яка у встановленому законодавством порядку набула за цивільно-правовим договором або з інших підстав заміни кредитора у зобов`язанні право вимоги за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим ч. 2 ст. 3 цього Закону.

Частиною 1 статті 18 Закону "Про споживче кредитування" визначено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

До нового кредитора переходять передбачені цим Законом зобов`язання кредитодавця, зокрема щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки) (ч. 3 ст. 18 Закону "Про споживче кредитування").

Перехід права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до позивача підтверджується договором факторингу, реєстром боржників та актом його прийому-передачі, а виконання позивачем обов`язку з фінансування платіжною інструкцією. Реєстр боржників містить відомості саме про кредитний договір № 5604442 від 13.06.2025, укладений з відповідачем, а розмір переданого права вимоги узгоджується з розрахунком заборгованості первісного кредитора.

Відтак, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 23888,44 грн, з яких 6999,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 16888,46 грн заборгованість за процентами, слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн. У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір стягується із відповідача.

Що стосується заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, суд зазначає таке. Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

На підтвердження понесених витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений з Адвокатським бюро "Тимошенко та партнери", протокол погодження вартості послуг (додаток № 1 до договору), додаткову угоду № 25771559194 від 25.05.2026 до цього договору щодо стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність. Згідно з актом адвокатським бюро надано послуги зі складання позовної заяви (2 години, 5000,00 грн), вивчення матеріалів справи (2 години, 1000,00 грн), підготовки та подання адвокатського запиту (1 година, 500,00 грн) і підготовки клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів (1 година, 500,00 грн), загалом на суму 7000,00 грн.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Відповідач клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не заявила. Витрати на підготовку адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів пов`язані з розглядом справи, оскільки за клопотанням позивача суд витребував у банку докази зарахування кредитних коштів на картку відповідача.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, які підтверджені належними доказами та відповідають критеріям реальності й необхідності виходячи з конкретних обставин справи.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 205, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 617, 627, 628, 629, 634, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 5604442 від 13.06.2025 у сумі 23888,44 грн, з яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу - 6999,98 грн;

- сума заборгованості за відсотками - 16888,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Давид БАРАТЕЛІ