Постановление суда № 140737963, 20.10.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1448/26

провадження №6/489/379/26

УХВАЛА

про заміну стягувача у виконавчому документів

20 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Воробйова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») про заміну стягувача у виконавчому документі

встановив:

У вересні 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із заявою в якій просить здійснити заміну стягувача Акціонерного товариства «Таскомбанк» (далі АТ «Таскомбанк») на правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ» у виконавчому листі, виданому у справі № 489/1448/26 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за кредитними договорами № 002/13146382-SP від14.12.2021 та №022/13249438-СК- SВ від 17.12.20221.

У судове засідання, призначене на 20.10.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади, що відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України, що не перешкоджає розгляду заяви за їх відсутності.

Крім того, у заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» розгляд просило здійснити за відсутності його представника, а судова кореспонденція боржнику ОСОБА_1 повернута поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням учасника процесу про судовий розгляд.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Положеннями частин п`ятої, дев`ятої статті 268 ЦПК України передбачено, що датою ухвалення судового рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва від 23.06.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитними договорами №002/13146382-SР від 14.12.2021 в розмірі 75033,69 грн. та № 002/13249438-СК-SВ від 17.12.2021 в розмірі 58471,21 грн., всього 133504,90 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.

29.06.2026 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/35-Ф відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами №002/13146382-SР від 14.12.2021 та № 002/13249438-СК-SВ від 17.12.2021, позичальником по яких є ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Перехід права грошової вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується Реєстром прав вимоги, який є додатком №1 до договору факторингу (порядкові номера 13241, 13240).

Правове обґрунтування та мотиви суду

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд в постанові від 27.02.2024 у справі № 2-361/11 (провадження № 61-17528св23).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що на момент звернення заявника до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі рішення не виконано та трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до примусового вимокання не сплинув, а тому враховуючи набуття права грошової вимоги відносно боржника, що підтверджено належними і допустимими доказами, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 260, 442 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «Таскомбанкк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) у виконавчому листі, виданому Інгульським районним судом міста Миколаєва на підставі рішення від 23.06.2026 по цивільній справі № 489/1448/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитними договорами №002/13146382-SР від 14.12.2021 в розмірі 75033,69 грн. та № 002/13249438-СК-SВ від 17.12.2021 в розмірі 58471,21 грн., всього 133504,90 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 20.10.2026.

Суддя І.В.Коваленко