Решение № 140737178, 19.10.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/2497/26

Номер провадження 2/305/983/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Шемота В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду 28.07.2026 надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, у якому представник зазначає, що 30.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 6232566, відповідно до якого Товариство надало Клієнту кредит у розмірі 6 000 гривень, згідно умов укладеного Договору, відповідач зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування ними, проте належним чином свої зобов`язання не виконав та допустив заборгованість.

В подальшому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, відповідно до якого передано за плату належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, в тому числі й до Відповідача за Договором № 6232566 від 31.12.2025 в сумі 24 222,00 грн, із яких 6 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 5 187,00 грн - сума заборгованість за відсотками, 1 035,00 грн - сума заборгованості за комісією, 12 000 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Тому, покликаючись на статті 203, 205, 207, 512, 514, 517, 526, 536, 610, 612, 629, 638, 639, 652, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 6232566 від 31.12.2025 у вказаному розмірі, а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

Ухвалою від 03.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 08.09.2026, у зв`язку із неявкою учасників відкладено на 19.10.2026.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві висловила клопотання про розгляд справи за її відсутності, також, за допомогою підсистеми «Електронний суд» додатково 11.08.2026 та 14.09.2026 подала клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення повістки про виклик до суду за місцем проживання та за допомогою завчасного розміщення на сайті «Судової влади України» оголошення про виклик, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до п.п. 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин, судом у порядку ч. 1 ст.281 ЦПК України постановляється ухвала про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

30.12.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6232566, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 6 000,00 грн строком на 360 днів (з 30.12.2025 по 24.12.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 035,00 грн). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 300,00 грн за кожен день понадстрокового користування.

Відповідач підписав договір електронним одноразовим ідентифікатором 780180, що був надісланий відповідачеві на вказану ним електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого на його рахунок НОМЕР_1 було перераховано кошти в сумі 6 000,00 грн, що підтверджується довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» про здійснення платіжної операції.

Перерахування коштів відповідачу, також підтверджується інформацією отриманою з АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було випущено банківську платіжну картку № НОМЕР_3 та відкрито рахунок НОМЕР_4 , а також надано виписку по рахунку за період 30.12.2025-02.01.2026, згідно якої 30.12.2025 зараховано кошти в сумі 6 000,00 грн.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 45293842 від 31.12.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 7 від 20.05.2026 - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 в тому числі до відповідача в сумі 24 222,00 грн, з яких 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 035,00 грн - сума заборгованості за комісією, 12 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

П. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про факторинг», договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги.

Договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також із урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, у вказаному Договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, кредитний договір (договір позики) є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути та сплатити проценти за користування ним.

З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту (позики), грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з матеріалами справи, відповідач не виконував умови договору, що виразилось у несплаті платежів у повному обсязі, тобто усвідомлюючи існування договору, не виконував свої зобов`язання за ним.

Враховуючи наведене, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, відповідачем не виконано умови укладеного договору надання грошових коштів у позику та не повернуто позивачеві отримані кредитні кошти, а також не сплачено проценти за користування ними.

Неповерненням коштів та несплатою процентів порушено права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.

З огляду на викладене, не викликають сумнівів позовні вимоги за Договором № 6232566 від 30.12.2025 в частині заборгованості за основною сумою боргу - 6 000,00 грн, суми заборгованості за відсотками - 5 187,00 грн, сума заборгованості за комісією - 1 035,00 грн, а що стосується вимоги про стягнення заборгованості зі сплати пені в сумі 12 000,00 грн, то такі позовні вимоги вочевидь не відповідають вимогам закону, виходячи з такого.

Президентом України 24.02.2022 видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, стягнення пені/неустойки за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази до суду не надав.

Тому справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, а саме, щодо стягнення суми заборгованості в загальному в розмірі 12 222,00 грн, у тому числі 6 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187,00 грн сума заборгованості за процентами, 1 035,00 грн сума заборгованості за комісією, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, зазначених у позовній заяві в розмірі 6 500 гривень, слід зазначити таке.

Ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача просить стягнути витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

Так, 11.05.2026 між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною було укладено Договір про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП.

Згідно п. 4.2. Договору про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026, за послуги надані адвокатом, Клієнт протягом 10 календарних днів з моменту підписання Акту про приймання передачі наданої правничої допомоги та отримання від Адвоката відповідного рахунку сплачує Винагороду на підставі під писаного Сторонами Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, шляхом безготівкового перерахування Клієнтом на поточний рахунок Адвоката, вказаний у цьому Договорі.

Відповідно до Витягу з акту № 2-ФП приймання передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026, вартість наданих адвокатом послуг в зальному розмірі становить 4 500,00 грн., що складається з вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви вартістю 500 грн; судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені Клієнта, представляє інтереси як представник Клієнта в суді) вартістю 4 000 грн.

При визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та в постанові від 05.06.2019 у справі №922/928/18).

У постанові від 19.11.2020 у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ця справа відноситься до категорії нескладних (малозначних) справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, крім того, позовні вимоги задоволено частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00, пункт 154) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Таким чином, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано докази на суму 4500 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу саме в зазначеному розмірі, а в решті заявленої суми відмовити у зв`язку з відсутністю належних доказів на її підтвердження та заявлений розмір витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 500,00 грн, на переконання суду, не відповідає критеріям реальності та розумності таких витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (на 12 222,00 грн із заявлених 24 222,00 грн, тобто на 50,46%), з відповідача необхідно частково стягнути судові витрати, які складаються із сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 343,45 грн (2 662,40 грн * 0,5046) та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 270,70 грн (4 500,00 грн * 0,5046).

Керуючись статтями 137, 141, 265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором кредиту № 45293842 від 31.12.2025 у розмірі 12 222 (дванадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні 00 копійок.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 суми заборгованості за пенею/неустойкою в сумі 12 000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» частково судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1 343 (одна тисяча триста сорок три) гривні 45 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 270 (дві тисяча двісті сімдесят) гривень 70 копійок.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Рахівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК