Решение № 140736775, 19.10.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/2271/25

Провадження № 2/188/1025/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №188/2271/25

позивач ОСОБА_1

представник ОСОБА_2

відповідач:

Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області;

Третя особа Центр надання адміністративних послуг м.Південноукраїнська Вознесенського району Миколаївської області

про визнання права приватної власності

ВСТАНОВИВ:

На підставі свідоцтва про право на спадщину серія АВН № 393114, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2201, позивачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що складає 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 57,60 кв. м, житловою площею - 24,30 кв. м. Свідоцтво містить штамп та відмітку про реєстрацію переходу права власності Бюро технічної інвентаризації м. Лисичанськ синіх кольорів з підписом посадової особи про набуття права власності на квартиру ОСОБА_1 , запис відомостей в реєстрову книгу за № 12 внесений 23 жовтня 2000 року. З технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 , що складає1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , складеного 22 жовтня 2000 року вбачається підтвердження відомостей про площі квартири та відомостей про власника. Технічний паспорт містить печатки Лисичанського державного малого комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» синіх кольорів, підписи посадових осіб. З домової книги для прописки громадян за адресою: квартира АДРЕСА_3 , з відтисками штампів і печаток Лисичанського МВ УМВС та Лисичанської міської ради, вбачається наявність відміток про реєстрацію про реєстрацію, в тому числі ОСОБА_1 . З 2000 року по 2022 рік позивачка проживала у вищевказаній квартирі. 24 лютого 2022 року російська федерація в порушення пункту 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй здійснила акт військової агресії проти України. З метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини, позивачка була змушена покинути місце свого постійного проживання та перемістилась до міста Южноукрїнськ Миколаївської області, довідка від 14.04.2022 № 4807- 7000655078 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Позивачці стало відомо, що внаслідок військових дій, спричинених агресією РФ проти України, її квартира була пошкоджена: вибиті вікна та пошкоджений дах. Оцінити характер та обсяг наявних пошкоджень квартири на теперішній час не вбачається можливим з огляду на відсутність у позивачки спеціальних знань, а також беручи до уваги тимчасову окупацію РФ Луганської області, в тому числі міста Лисичанськ. Будучи потенційним отримувачем компенсації для відновлення своєї квартири, пошкодженої внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією РФ, та виконуючи встановлені нормативно-правовими актами умови для отримання компенсації, позивачка звернулась із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська. Рішенням державного реєстратора від 10 липня 2024 року № 74039794 позивачці відмовлено в проведенні реєстраційних дій з огляду на те, що державному реєстратору не вдалось отримати відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано до 01 січня 2013 року. Зазначене рішення унеможливлює отримання в майбутньому позивачкою компенсації для відновлення своєї квартири, а також позбавляє іншим чином можливості розпоряджатися своїм майном. Враховуючи відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення невизнаного права власності на будинок, позивач вимушена звернутися до суду.

Просить суд визнати за нею право власності на належну їй квартиру.

В судове засідання позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач в особі Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлений, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .

Третя особа направила заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.10.2000 року, позивач отримала у спадок за заповітом спадкове майно і є належним власником квартири за адресою. АДРЕСА_4 , що також підтверджується реєстраційним написом на правовстановлюючому документі від 23.10.2000 року.

Відповідно до технічного паспорту домової книги підтверджується право власності позивачки на нерухоме майно, а саме квартири за адресою. АДРЕСА_4 .

Звітом про оцінку майна від 20.06.2025 року підтверджується вартість нерухомого майна.

Відповідно до паспорту та довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій № 74039794 від 10 липня 2024 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов`язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв`язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Відповідно до вивчених доказі позивач має право приватної власності на квартиру за адресою. АДРЕСА_4 .

Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.

Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.

Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.

Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.

Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на квартиру АДРЕСА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Курочкіна