Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 932/1907/25
Провадження № 2/932/754/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Потоцької С.С.,
за участю секретаря судового засідання Карапиш А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Приватного акціонерного товариства «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» про відшкодування шкоди, завданої смертю батька,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , яка діє інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулася до суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» про відшкодування шкоди, в якій просить стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, по 800 000 (вісімсот тисяч) грн 00 коп, на користь кожної дитини, без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.
В обґрунтування позову зазначає, що вона та ОСОБА_4 є батьками двох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 27.09.2004 ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із підприємством відповідача, де працював на підземних посадах. Під час виконання трудових обов`язків ОСОБА_4 отримав професійні захворювання. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер. Причиною його смерті є респіраторна недостатність, пневмоконіоз. хозл.. Відповідно до довідки МСЕК від 30.10.2024 № 000942 встановлено причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням - пневмоконіозом. Позивачка зазначає, що смерть батька завдає їм душевних та психологічних страждань, діти позбавлені батьківського піклування, любові, турботи та можливості спілкування з рідною близькою людиною. Сини позивачки стали напівсиротами, що тягне за собою порушення її повноцінного життя та розвитку. З огляду на викладене просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на її користь в інтересах дітей, моральну шкоду в загальному розмірі 1 600 000 грн.
Ухвалою від 26.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.
17.03.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на недоведеність причинно-наслідкового зв`язку між професійним захворюванням ОСОБА_4 , отриманим під час роботи на підприємстві відповідача, та його смертю. Представник відповідача зазначає, що довідка МСЕК від 30.10.2024 № 000942 про встановлення причинного зв`язку смерті з професійним захворюванням містить недоліки в оформленні та, на його думку, видана з порушенням установленого порядку, оскільки не містить відомостей про лікувальний заклад, який направив документи на МСЕК. Також вказує на відсутність інших належних і допустимих доказів, які підтверджували б такий причинний зв`язок, та наголошує, що після 01.01.2025 встановлення відповідних обставин належить до повноважень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. Водночас відповідач не заперечує факту завдання дітям моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька, однак вважає, що за відсутності належного підтвердження причинного зв`язку між його професійним захворюванням і смертю правові підстави для стягнення моральної шкоди саме з відповідача відсутні.
28.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_6 надійшла відповідь на відзив, у якій остання заперечує проти доводів відповідача щодо недопустимості довідки МСЕК від 30.10.2024 № 000942. Зазначає, що відсутність у довідці відомостей про лікувальний заклад, який направив документи на МСЕК, є недоліком оформлення, що виник не з вини позивача та сам по собі не спростовує встановленого причинно-наслідкового зв`язку між смертю ОСОБА_4 і професійним захворюванням. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Також представник позивача пояснив, що ОСОБА_4 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я був госпіталізований до лікарні в м. Ірпінь, де помер, а направлення документів до МСЕК із м. Слов`янська могло бути пов`язане з евакуацією медичного закладу м. Мирнограда через бойові дії. При цьому визнає, що точні причини направлення документів саме з м. Слов`янська їй невідомі. Крім того, представник позивача заперечує проти доводів відповідача щодо смерті ОСОБА_4 під час апеляційного перегляду іншої справи, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, відповідно до якої смерть сторони після ухвалення законного й обґрунтованого рішення сама по собі не є підставою для його скасування.
01.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення, у яких останній наполягає на недопустимості довідки МСЕК від 30.10.2024 № 000942 як доказу причинно-наслідкового зв`язку між професійним захворюванням ОСОБА_4 та його смертю. Зазначає, що відсутність відомостей про заклад, який направив документи на МСЕК, ненадходження матеріалів відповідної справи до КНП «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» та неможливість перевірити обставини прийняття рішення викликають сумніви щодо достовірності довідки та існування самого рішення МСЕК. Представник відповідача також повідомляє про направлення адвокатського запиту до Департаменту охорони здоров`я Донецької ОДА та подання заяви про вчинення кримінального правопорушення за фактом можливого підроблення документа. Крім того, представник відповідача заперечує проти доводів позивача щодо правових наслідків смерті ОСОБА_4 під час апеляційного перегляду іншої справи. Зазначає, що право на відшкодування моральної шкоди є особистим, а оскільки ОСОБА_4 помер до набрання законної сили рішенням суду про її стягнення, відповідне право не було присуджене йому за життя та не могло перейти до спадкоємців. З огляду на викладене відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову.
15.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких викладено позицію, аналогічну наведеній у відзиві на позовну заяву.
09.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про витребування доказів
20.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, у якому остання заперечувала проти задоволення заяви представника відповідача про витребування доказів.
Ухвалою від 05.06.2025 клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено частково: витребувано від Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02012556) інформацію щодо видачі на ім`я ОСОБА_4 довідки Міжрайонної МСЕК м. Слов`янська від 30.10.2024 № 000942 про встановлення причинно-наслідкового зв`язку між його смертю та професійним захворюванням, а в разі підтвердження факту її видачі - належним чином засвідчену копію зазначеної довідки.
02.10.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи судово-медичної експертизи.
09.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких остання заперечувала проти проведення експертизи.
Ухвалою від 09.10.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про призначенні судово-медичної експертизи відмовлено.
Протокольною ухвалою від 09.10.2025 закрито підготовче, призначений судовий розгляд справи по суті.
У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думки сторін, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 17.07.2010 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб, що підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 175 від 17.07.2010.
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 343 від 14.09.2012) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 429 від 08.10.2014).
З 27.09.2004 ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська - Західна № 1», 05.08.2008 ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська - Західна №1» змінено найменування на ВАТ «Шахтоуправління «Покровське», 01.10.2008. ВАТ «Шахтоуправління «Покровське» змінено найменування на ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська - Західна № 1», 07.09.2010 ВАТ «ВК «Шахта «Красноармійська - Західна №1» змінено найменування на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», 13.09.2018 ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» змінено найменування на ВАТ «Шахтоуправління «Покровське», працюючи на посадах «гірника по ремонту гірничих виробіток підземного», «машиніста електровоза підземного», «гірника очисного забою», про що зазначено у трудовій книжці.
На підставі наказу від 28.06.2022 № 1416 ОСОБА_4 звільнений з ВАТ «Шахтоуправління «Покровське» на підставі частини 2 статті 40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я.
Згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 27.09.2022 (форма П-4), затвердженим начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці України 28.09.2022, проведено розслідування діагнозів ОСОБА_4 : хронічна радикулопатія L5-S1 ліворуч у стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним і больовим синдромами (М54.1); пневмоконіоз, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) II стадії, у фазі загострення, з дихальною недостатністю II ступеня (J60).
За висновками Акту розслідування від 27.09.2022 причиною хронічного професійного захворювання є пил переважно фіброгенної дії, та важкість праці та зроблений висновок про наявність шкідливих умов праці.
Згідно з довідкою МСЕК від 15.12.2022 серії 12ААВ № 783018 до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_4 встановлено III групу інвалідності безстроково у зв`язку з професійними захворюваннями.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 08.07.2024 № 221, причиною смерті зазначено респіраторну недостатність, пневмоконіоз та хронічне обструктивне захворювання легень.
За висновками МСЕК, які зазначені у довідці від 30.10.2024 № 000942, встановлено причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням пневмоконіоз.
Позивачка зазначає, що факт заподіяння моральної шкоди дітям у зв`язку з втратою батька, завдає їм душевних та психологічних страждань, діти позбавлені батьківського піклування, любові, турботи та можливості спілкування з рідною близькою людиною. Сини позивачки стали напівсиротами, що тягне за собою порушення її повноцінного життя та розвитку. Смерть рідної людини, це не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання. Відсутність батька у дітей, двох хлопчиків, які як ніхто потребує батька, усвідомлення того, що ця втрата є непоправною, відчуття самотності, туги, хвилювання призводять до моральних страждань і переживань. Зі смертю батька змінився їх звичайний спосіб життя, вони були позбавлені турботи і допомоги, батьківської підтримки.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
За ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Отже, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові дружині, батькам усиновлювачам, дітям усиновленим, а також особам, які проживали з нею однією сім`єю, згідно ч.2 ст.1168 ЦК України.
Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Дія Закону України «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (стаття 2 Закону України «Про охорону праці»).
Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України «Про охорону праці»).
Суд звертає увагу на те, що на роботодавця покладено обов`язок щодо здійснення контролю за додержанням всіма працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.
На підставі ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у: 1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд зазначає, що за ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд вказує, що у п. 9, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім`єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві.
ОСОБА_1 в інтересах двох дітей звернулась із вимогою про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у зв`язку зі смертю їх батька, яка настала внаслідок професійного захворювання.
Встановлено, що померлий ОСОБА_4 мав професійні захворювання, у тому числі пневмоконіоз, яке виникло через тривалу роботу в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - важкості праці та пилу фіброгенної дії. Причиною смерті ОСОБА_4 є пневмоконіоз.
За довідкою МСЕК від 30.10.2024 № 000942, встановлено причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням пневмоконіоз.
Суд зазначає, що відповідно до Постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», яка була чинна на дату складання довідки від 30.10.2024 № 000942 міські, міжрайонні, районні комісії визначають причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого(абз 7 пп.1 п.11).
У відповіді Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації від 25.06.2025 № 01-22/2427/0/71-25 зазначено, що за інформацією Обласного центру медико-соціальної експертизи, міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Слов`янська 30.10.2014 були розглянуті медико-експертні документи ОСОБА_4 .За результатами розгляду міжрайонною МСЕК м. Словянська заповнене довідка про причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом.
З огляду на зазначене, відсутні підстави сумніватися у дійсності видачі довідки, а всі доводи відповідача щодо невидачі довідки ґрунтуються лише на припущеннях, а відсутність відомостей про лікувальний заклад, який направив документи на МСЕК, не спростовує висновок щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку професійного захворювання та смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
За поясненнями відповідача Акт розслідування від 27.09.2022 та довідка МСЕК від 30.10.2024 не оскаржувалися.
За таких обставин, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку, що смерть ОСОБА_4 має причинно-наслідковий зв`язок між встановленими у нього хронічними професійними захворюваннями, які померлий отримав під час роботи на підприємствах відповідача, та, відповідно, про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем заподіяної дітям моральної шкоди.
Частинами 3 та 4 статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Факт моральних страждань у зв`язку зі смертю близької людини є очевидним та не потрібно доводити за допомогою якихось спеціальних засобів доказування. Доведення наявності цих страждань, саме по собі, полягає у засадничих поняттях людяності та розумінні основ людського життя, яке державою Україна визнається найвищою соціальною цінністю.
Смерть батька є вочевидь для дітей непоправною втратою, що позбавляє їх можливості отримувати батьківську любов, турботу, підтримку та виховання, спілкуватися з батьком і відчувати його присутність у повсякденному житті. Втрата батька, усвідомлення незворотності цієї події та неможливості відновити звичні сімейні стосунки неминуче спричиняють дітям душевні страждання та переживання.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань дітей внаслідок смерті батька, яке спричинене професійним захворюванням, не створення відповідачем безпечних умов праці, засади розумності та справедливості, і тому позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення як відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника у зв`язку з професійним захворюванням, у розмірі 200 000 грн на кожну дитину без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.
У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, судовий збір в дохід держави у розмірі 12 112 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 16, 23, 1167, 1168 ЦК України, ст. 153 КЗпП України, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПОУ 13498562) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), яка діє в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 200 000 (двісті тисяч) на кожного, а всього - 400 000 (чотириста тисяч) гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь Держави судовий збір у розмірі 12 112, 00 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять) гривень (нуль) копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 12.10.2026.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», ЄДРПОУ 13498562, адреса: 85300, Донецька область, м. Покровськ, площа Шибанкова, буд. 1а;
Представник відповідача: Львов Андрій Леонідович, РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя С.С. Потоцька
Судебное решение № 140735928, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська было принято 02.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 932/1907/25. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: