Постановление суда № 140735902, 14.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/20300/25

Провадження №1-кс/932/4583/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42025040000000394 від 03.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, з середньою освітою, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025040000000394 від 03.10.2025, у якому прокурор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 4 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 14 976 000 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят шість тисяч) гривень, та покласти на нього в разі внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 за № 42025040000000394, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України. Процесуальне керівництво у провадженні здійснюють прокурори Дніпропетровської обласної прокуратури.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_5 , призначений наказом № 1/02 від 02.12.2021 на посаду директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і був службовою особою. Не пізніше 30.06.2024 він вступив у попередню змову з начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_6 , а також з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на заволодіння бюджетними коштами, виділеними на реконструкцію системи опалення громадського будинку (основна будівля літ. А-3) по АДРЕСА_2 . Спосіб заволодіння слідство вбачає у завищенні вартості обладнання та матеріалів, частковому невиконанні передбачених договором робіт, оформленні документів про їх виконання і перерахуванні бюджетних коштів на рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Підозрюваному слідство відводить роль того, хто залучив до схеми підконтрольних осіб, які сприяли виготовленню проєктно-кошторисної документації із завищеною вартістю обладнання та матеріалів, сприяв укладенню договорів, додаткових угод, договірної ціни й дефектних актів, контролював виконання договорів із Загоном і надходження коштів на рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Зокрема, за версією слідства, ОСОБА_5 працевлаштував ОСОБА_7 на посаду головного інженера проєкту фактично підконтрольного йому ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Слідство зазначає, що проєктно-кошторисну документацію спершу розробляв ОСОБА_9 як фізична особа-підприємець, з яким Загін уклав договір на виконання проєктних робіт № 141 від 04.12.2023 на суму 552 160,98 грн. Після того як протоколом від 19.06.2024 закупівлю робіт з очікуваною вартістю 14 199 094,00 грн скасовано, ОСОБА_6 20.06.2024 дав ОСОБА_9 вказівку передати документацію ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », з яким ОСОБА_10 02.08.2024 уклав договір № 6 на її коригування. Генеральним проєктувальником стала ОСОБА_7 , яка до цього працювала в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У робочому проєкті для об`єкта визначено клас наслідків СС1, хоча, на думку слідства, об`єкт належить до класу СС3, що дало змогу провести експертизу лише кошторисної частини проєктної документації.

У закупівлі, оголошеній 28.08.2024 з очікуваною вартістю 11 832 275,00 грн, узяв участь один учасник, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з яким 02.10.2024 Загін в особі ОСОБА_6 уклав договір про закупівлю робіт № 91 на суму 11 312 812,90 грн; товариство в договорі представляв директор ОСОБА_5 . Технічний нагляд за договором № 98 від 08.10.2024, укладеним без використання електронної системи закупівель, здійснював ОСОБА_8 як фізична особа-підприємець, який, за версією слідства, працював і отримував заробітну плату в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У період з 02.12.2024 по 27.12.2024 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 підписали акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, на підставі яких платіжними інструкціями № 2313 від 05.12.2024, № 2316 від 09.12.2024, № 2547 і № 2548 від 27.12.2024 на рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » перераховано 11 312 812,90 грн. Унаслідок завищення вартості будівельних матеріалів і обладнання та недоукомплектування обладнанням державному бюджету, за версією слідства, завдано збитків на суму 3 674 553,84 грн, що є особливо великим розміром.

Крім того, сторона обвинувачення стверджує, що в період з 20.06.2024 по 02.10.2024 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склали, підписали та скріпили печатками ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і ІНФОРМАЦІЯ_3 договір № 91 від 02.10.2024 і договірну ціну, яка є додатком № 1 до нього, із завищеною ціною на устаткування. Збитки від складення та видачі цих документів слідство визначає в сумі 3 416 953 грн і вважає їх тяжкими наслідками.

09.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, як організатором, та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, тобто у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри прокурор підтверджує висновком експертів № 215-26 від 21.05.2026 за результатами комплексної будівельно-технічної та товарознавчої експертизи, висновком експерта № СЕ-19/104-26/20155-ЕК від 15.07.2026 за результатами судової економічної експертизи, висновком ІНФОРМАЦІЯ_6 від 03.07.2026 про суму заподіяної шкоди, протоколами допиту свідків ОСОБА_9 від 12.05.2026, ОСОБА_11 від 03.03.2026, ОСОБА_12 від 12.03.2026, протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 від 27.05.2026, протоколами огляду документів, вилучених на підставі ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ у ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 08.06.2026 та 09.06.2026.

Ризик переховування прокурор пов`язує з тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру в особливо тяжкому злочині, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, а підозрюваний є чоловіком працездатного віку і фізично спроможний змінити місце проживання та залишити територію України. Ризик знищення, приховування чи спотворення речей і документів обґрунтовано тим, що збирання доказів триває, а коло причетних осіб встановлено не повністю. Незаконний вплив на свідків, на думку прокурора, може полягати в тому, що підозрюваний схилятиме свідка ОСОБА_9 до зміни показань чи відмови від них шляхом переконання, психологічного тиску, нагадування про обставини їхніх контактів або використання особистих взаємовідносин, і цей ризик зберігатиметься до безпосереднього допиту свідка судом. Ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення прокурор виводить з тяжкості підозри, можливості впливу на свідків та осіб, яких слідство ще не встановило, а також з можливості вчинення нових протиправних дій з метою одержання неправомірної вигоди. Більш м`які запобіжні заходи, як зазначено в клопотанні, не позбавлять підозрюваного можливості контактувати зі свідком ОСОБА_9 та іншими свідками.

Визначення застави в розмірі, що перевищує межі ч. 5 ст. 182 КПК України, прокурор обґрунтовує підвищеним ступенем суспільної небезпеки, специфікою кримінального правопорушення, суспільним інтересом і майновим станом підозрюваного. У разі внесення застави прокурор просить покласти на ОСОБА_5 обов`язки з`являтися за першим викликом до слідчого, прокурора чи суду, не відлучатися з міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця роботи та місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками, зокрема зі свідком ОСОБА_9 , утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, крім захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді й суду, а також здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання. Захисник також подала письмове заперечення на клопотання, у якому просила відмовити в його задоволенні та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вислухавши учасників провадження, перевіривши матеріали, надані в обґрунтування клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Підпункт «c» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод допускає законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення. Згідно з п. 3 цієї статті звільнення під час провадження може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, перелічені в п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії (ч. 2 ст. 177 КПК України). Крім ризиків, слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, перелічені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання слідчий суддя встановлює, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із заявлених ризиків, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, зазначити, які обов`язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного в разі її внесення, та обґрунтувати обраний розмір застави (ч. 3 ст. 183 КПК України). Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України). Щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, застава визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а розмір, що перевищує ці межі, допускається лише у виключних випадках, коли слідчий суддя встановить, що застава в цих межах не здатна забезпечити виконання покладених на особу обов`язків (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, абзац п`ятий цієї частини).

Слідчий суддя на цій стадії не вирішує питання про винуватість особи і не оцінює докази з точки зору їх достатності для засудження. Предметом перевірки є те, чи існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.

Матеріали, на які послався прокурор, а саме відомості про перебування ОСОБА_5 на посаді директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », про укладення Загоном з цим товариством договору № 91 від 02.10.2024, підписання актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і перерахування 11 312 812,90 грн на рахунок товариства, висновки експертиз і Держаудитслужби щодо розміру шкоди, протоколи допиту свідків та пред`явлення для впізнання, у сукупності дають підстави для висновку, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, є обґрунтованою.

Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна і відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким. Сама лише тяжкість підозри не може бути достатньою підставою для тримання під вартою, проте в цьому провадженні вона поєднується з іншими обставинами: ОСОБА_5 інкримінується роль організатора, розмір шкоди, яку визначає слідство, становить 3 674 553,84 грн, а покарання передбачає обов`язкову конфіскацію майна. Сукупність цих обставин створює реальну можливість того, що підозрюваний, перебуваючи на волі без суттєвих обмежень, ухилятиметься від органу досудового розслідування та суду. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведено.

Доведеним є і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Свідок ОСОБА_9 , за версією слідства, розробляв проєктно-кошторисну документацію, яку згодом передано ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а це товариство слідство вважає фактично підконтрольним підозрюваному. Показання свідка та протоколи пред`явлення для впізнання за його участі є доказами, на яких ґрунтується підозра. У клопотанні також ідеться про вплив підозрюваного серед колишніх і чинних працівників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », до яких, за версією слідства, належали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також про інших свідків і осіб, яких слідство ще не встановило.

Ризики, передбачені п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор не довів. Документи, які стосуються закупівель, укладення договорів, приймання робіт і перерахування коштів, станом на час розгляду клопотання вже були предметом експертних досліджень і перевірки Держаудитслужби, а прокурор не назвав конкретних речей чи документів, які залишаються поза межами досяжності слідства і які підозрюваний може знищити чи сховати. Доводи щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином зводяться до можливого впливу на свідків, який оцінено в межах п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення прокурор пов`язує з тяжкістю підозри та загальним припущенням про можливість нових протиправних дій, даних про продовження протиправної діяльності клопотання не містить.

Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має середню освіту, розлучений, працює приватним підприємцем, зареєстрований та проживає в м. Запоріжжі. З огляду на тяжкість підозри, роль, яка йому інкримінується, і розмір шкоди ці дані про особу підозрюваного доведених ризиків не усувають.

Доводи підозрюваного та захисника, яка в письмовому запереченні просила застосувати особисте зобов`язання, слідчий суддя відхиляє. Особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом (ч. 3 ст. 176 КПК України), воно не обмежує ні пересування підозрюваного, ні його спілкування, а тому не здатне запобігти ризикам переховування та незаконного впливу на свідків, доведеним у цьому провадженні. Особиста порука та домашній арешт так само залишають підозрюваному можливість спілкуватися зі свідками. Тримання під вартою відповідає п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий і підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, для того, щоб не визначати розмір застави, немає, тому слідчий суддя визначає заставу.

Розмір застави 4 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, про який просить прокурор, виходить за межі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Виключності випадку прокурор не довів. Клопотання містить лише загальні посилання на суспільну небезпеку, специфіку кримінального правопорушення і суспільний інтерес, а нездатність застави забезпечити виконання обов`язків прокурор обґрунтовує межами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, встановленими для тяжких, а не особливо тяжких злочинів. На майновий стан підозрюваного прокурор послався, проте відомостей про його доходи та майно клопотання не містить, тож підстав вважати заставу в сумі 14 976 000 гривень такою, що не є для підозрюваного завідомо непомірною (ч. 4 ст. 182 КПК України), немає.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3 328 гривень. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, розміру шкоди, даних про особу підозрюваного та відсутності відомостей про його майновий стан слідчий суддя визначає заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 80 ? 3 328 = 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень. Такий розмір перебуває в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не є для нього завідомо непомірним.

На випадок внесення застави на підозрюваного слід покласти обов`язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду та обов`язки, передбачені п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, які безпосередньо спрямовані на запобігання доведеним ризикам: не відлучатися з населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти про зміну фактичного місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Заборона спілкування зі свідками охоплює і свідка ОСОБА_9 , якого окремо називає прокурор. Обов`язок утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, за своїм обсягом не відповідає доведеним ризикам, а обов`язок повідомляти про зміну місця роботи прокурор з жодним із цих ризиків не пов`язав.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України), а дата закінчення її дії визначається в ухвалі (ч. 4 ст. 196 КПК України). Слідчий суддя визначає строк дії ухвали по 07.12.2026 включно.

За таких обставин слідчий суддя, не роблячи передчасних висновків щодо вини підозрюваного, дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню: до ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а в частині розміру застави, покладення обов`язків утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин підозри та повідомляти про зміну місця роботи клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42025040000000394 від 03.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі « ІНФОРМАЦІЯ_8 », розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , по 07 грудня 2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 266240 гривень.

При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У випадку внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язання про виконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання, утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє до 07 грудня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1