Решение № 140735759, 19.10.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа №554/6707/26

Провадження №2/533/730/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

19 жовтня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Оксенюк М. М.,

за участі: секретаря судового засідання Шуліки Л. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В

04.05.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернувся до Шевченківського районного суду м. Полтава із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.05.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №664229740 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» www.moneyveo.ua, обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти в сумі 2500,00 грн.

Проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 7800,00 грн.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання надати грошові кошти за кредитним договором виконав в повному обсязі. Натомість відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди: №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019, що підтверджується реєстром прав вимоги №47 від 08.10.2019.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №05/0820-01 та додаткову угоду №3 від 30.12.2022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019, що підтверджується реєстром прав вимоги №11 від 31.08.2023.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019, в сумі 26704,42 грн, з яких: 7798,65 грн заборгованість по тілу кредиту, 14111,92 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 4793,85 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Позивачем не ставиться вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій.

З огляду на неналежне виконання відповідачем взятих зобов`язань, та наявність заборгованості, позивач вимушений звернутись до суду та просить вказаний борг стягнути із відповідача на користь банку в примусовому порядку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтава від 15.06.2026 справа передана на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю.

Згідно ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 25.08.2026 справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.7 на звороті).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву позивача до суду не направив.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05.05.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 укладено Договір №664229740 в формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с.128-129).

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит в розмірі 2500,00 грн, строк кредитування 30 днів.

Відповідно до п.1.4 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,43 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом з починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеному в п.1.3. цього договору.

Відповідно до п.4.1. договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє. Погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщено на сайті товариства.

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що договір підписаний ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором 54Т3R5GS (а.с.42).

17.05.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №664229740 від 05.05.2019, яку підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.26).

Сторони домовились:

- Товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 1500,00 грн з 17.05.2019 на строк дії договору №664229740 від 05.05.2019 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору (п.1);

- викласти Графік розрахунків в новій редакції. Відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму визначену п.1 додаткової угоди (п.2);

- всі інші умови договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання (п.3).

- ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору (п.4).

20.05.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №664229740 від 05.05.2019, яку підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.25).

Сторони домовились:

- Товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 1300,00 грн з 20.05.2019 на строк дії договору №664229740 від 05.05.2019 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору (п.1);

- викласти Графік розрахунків в новій редакції. Відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту , збільшеної на суму визначену п.1 додаткової угоди (п.2);

- всі інші умови договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання (п.3).

- ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору (п.4).

04.06.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №664229740 від 05.05.2019, яку підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.27).

Сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за договором №664229740 від 05.05.2019, на 30 днів. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом та пеню у випадку її наявності. Починаючи з 04.06.2019, позичальник сплачує за користування кредитом 1,55% в день від суми кредиту.

Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 04.06.2019.

Всі інші умови договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору.

22.06.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №664229740 від 05.05.2019, яку підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.28).

Сторони домовились:

- Товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 2500,00 грн з 22.06.2019 на строк дії договору №664229740 від 05.05.2019 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору (п.1);

- викласти Графік розрахунків в новій редакції. Відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму визначену п.1 додаткової угоди (п.2);

- всі інші умови договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання (п.3).

- ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору (п.4).

04.07.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №664229740 від 05.05.2019, яку підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.27 на звороті).

Сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за договором №664229740 від 05.05.2019, на 29 днів. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом та пеню у випадку її наявності. Починаючи з 04.06.2019, позичальник сплачує за користування кредитом 1,55% в день від суми кредиту.

Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 04.07.2019.

Всі інші умови договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору.

Окрім цього, АТ КБ «Приватбанк» надано відповідь на ухвалу суду, з якої вбачається що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів: 05.05.2019 на суму 2500,00 грн; 17.05.2019 на суму 1500,00 грн; 20.05.2019 на суму 1300,00 грн; 22.06.2019 на суму 2500,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку (а.с.138-142).

Відповідач ОСОБА_1 отримав грошові кошти у загальному розмірі 7800,00 грн шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_3 (яка вказана в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 05.05.2019), що підтверджується платіжними дорученнями від 05.05.2019, 17.05.2019, 20.05.2019 та 22.06.2019 (а.с.45-46).

Згідно з наданим розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість відповідача за договором №664229740 від 05.05.2019, станом на 08.10.2019 (дата продажу) становила 21442,02 грн, яка складалася з: 7798,65 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13643,37 грн - заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.68-69).

Позичальник частково виконав умови договору. що відображено у розрахунку заборгованості.

28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди: №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023, в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу (а.с.55-67).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №47 від 08.10.2019, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019 у загальному розмірі 21442,02 грн, зазначеному у Реєстрі прав вимоги (а.с.68-69).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №05/0820-01 та додаткову угоду №3 від 30.12.2022 щодо продовження терміну дії договору факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до боржників (а.с.71-76).

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №11 від 31.08.2023 до Договору факторингу №05/0820-01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019 в загальному розмірі 21910,57 грн, яка складалася з: 7798,65 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14111,92 грн - заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.77-78).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК « ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019 (а.с.80-85).

Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників №б/н від 14.07.2025 до позивача, підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 та платіжними інструкція про оплату за відступлення прав вимоги (а.с.88, 89-92).

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу №11/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26704,42 грн, з яких: 7798,65 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 14111,92 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 4793,85 грн заборгованість за штрафними санкціями (а.с.86-87).

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019 наданої директором ТОВ «ФК «ЕЙС» вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019 станом на 26.12.2025 складає 26704,42 грн, з яких: 7798,65 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 14111,92 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 4793,85 грн заборгованість за штрафними санкціями. Станом на 26.12.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена (а.с.96).

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Так, відповідно до ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст.1 Закону України «Споживче кредитування».

За змістом ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положеннями п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч.ч.3-6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Нормою ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 3 ч.1 п.п.6, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Частинами 12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно норми ч.1 ст.1050 ЦК України, в контексті положення ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму кредиту, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

В свою чергу, нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст.512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу.

Суд звертає увагу, що позивачем не ставиться вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7798,65 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитним договором, суд зазначає наступне.

За ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019 позивач просить стягнути з відповідача 14111,92 грн суму заборгованості за відсотками з 05.05.2019 по 21.10.2019.

Проте, як встановлено судом, згідно умов договору та додаткових угод ОСОБА_1 отримав за вказаними договорами кредит:

- 05.05.2019 у розмірі 2500,00 грн строком кредитування 30 днів, за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 1,43 % в день;

- 17.05.2019 у розмірі 1500,00 грн в межах строку кредитування кредитного договору від 05.05.2019;

- 20.05.2019 у розмірі 1300,00 грн в межах строку кредитування кредитного договору від 05.05.2019;

- 04.06.2019 продовжено строк дії кредитного договору №664229740 від 05.05.2019 на 30 днів та сплачує за користування кредитом 1,55% в день від суми кредиту;

- 22.06.2019 у розмірі 2500,00 грн в межах строку кредитування кредитного договору від 05.05.2019;

- 04.07.2019 продовжено строк дії кредитного договору №664229740 від 05.05.2019 на 29 днів тобто по 01.08.2019 та сплачує за користування кредитом 1,55% в день від суми кредиту.

В період часу з 04.06.2019 по 27.08.2019 відповідачем на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотків сплачено грошові кошти, а саме: 04.06.2019 в сумі 1738,00 грн; 04.07.2019 в сумі 2930,00 грн; 13.08.2019 в сумі 5,00 грн; 21.08.2019 в сумі 50,00 грн; 27.08.2019 в сумі 2,00 грн.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими відсотками та тілом кредиту за період часу 05.05.2019 по 01.08.2019 з урахуванням сплачених відповідачем грошових коштів на погашення кредиту у розмірі 4725,00 грн у розмірі 11126,29 грн виходячи з наступного розрахунку ((7798,65 грн заборгованість за тілом кредиту + 3384,64 грн відсотки за користування кредитом)=11183,29 грн - 57,00 грн грошові кошти сплачені відповідачем в період часу з 13.08.2019 по 27.08.2019)).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором, в загальному розмірі 11126,29 грн, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 21910,57 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 11126,29 грн, що становить 50,78% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1351,97 грн.

Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового

збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС», копію додаткової угоди №25770914683 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, відповідно до якого входить: складання позовної заяви на що витрачено 2 години на суму 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи на що витрачено 2 години на суму 1000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019 на рахунок позичальника, на що витрачено 1 годину на суму 500 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №664229740 від 05.05.2019 на рахунок позичальника, на що витрачено 1 годину на суму 500 грн, що становить в загальному розмірі 7000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Соломко Олексія Володимировича (а.с. 97-101).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та

верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 259, 263-265, 268,280, 353-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості . задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13), заборгованість за договором №664229740 від 05.05.2019 у загальному розмірі 11126,29 грн (одинадцять тисяч сто двадцять шість гривень 29 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1351,97 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Оксенюк