Решение № 140735515, 16.10.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1330/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"16" жовтня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання Т.В. Лук`янчук, позивача не з`явився, відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Новий Колектор» звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №0678-1201 від 19.04.2021 року у загальному розмірі 15600,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що 19 квітня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено договір №678-1201, відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти у розмірі 5200 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, строк кредитування 99 днів, знижена процентна ставка 2,0 % на день, стандартна процентна ставка 2,5 % на день.

Кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 5200 грн., в свою чергу позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує та станом на 26.12.2024 року має заборгованість у розмірі 15600,00 грн., з яких 5200,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 10400,00 грн. заборгованість за відсотками.

26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено Договір Факторингу №УКФ-261224-2, відповідно умов якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за Договором №0678-1201 від 19.04.2021 року на залишок основної суми кредиту та відсотків, нарахованих за користування кредитом, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 17.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судові засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судові засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотань чи заяв до суду не подав, не повідомив суд про причини неявки.

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Ухвалою від 16.10.2026 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов висновків.

Судом встановлено, що 19 квітня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір №0678-1201. Відповідно до договору товариство надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5200 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, строк кредитування: 99 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику, знижена процентна ставка 2,0 % на день, стандартна процентна ставка 2,5% на день.

Таким чином було укладено Договір №0678-1201 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2.2 договору Кредит надається Позичальнику шляхом перерахування грошової суми, вказаної у п. 2.1. цього Договору, Позичальнику. Кредит надається Позичальнику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту укладання цього Договору.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ грошових коштів відповідачу на його картковий рахунок в розмірі 5200 грн, що підтверджено довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором №0678-1201 від 19.04.2021 року на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 через платіжну систему EASYPAY_API.

Крім того згідно довідки АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-37582 від 27.08.2026 року на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , а згідно виписки про рух коштів по вказаній платіжній картці за період з 19.04.2021 року по 21.04.2021 року від 27.08.2026 року, 19.04.2021 року на вказану картку було зараховано кошти в сумі 5200,00 грн.

26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено Договір Факторингу №УКФ-261224-2, відповідно умов якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги первісного кредитора. ТОВ «Новий Колектор» було відступлено право вимоги за заборгованістю відповідача за договором №0678-1201 від 19.04.2021 у розмірі 15600,00 грн., з яких 5200,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 10400,00 грн. заборгованість за відсотками.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України про електронну комерцію.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 Закону України про електронну комерцію вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди зусіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №0678-1201 від 19.04.2021, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, відтак з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за основним боргом у розмірі 5200,00грн.

Щодо нарахування відсотків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зробила висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 1048 ЦК України проценти сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 надано кредит на суму 5200 грн, строк кредитування 99 днів, проценти за користування кредитом нараховують за зниженою процентною ставка 2,0 % на день протягом пільгового періоду та стандартна процентна ставка 2,5 % на день за кожен день строку користування кредитом після закінчення пільгового періоду.

Строк нарахування відсотків не перевищує строк, на який надавався кредит.

Отже, суд вважає обгрунтованими вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом по договору №0678-1201 від 19.04.2021, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Новий Колектор» та стягнення заборгованості за кредитним договором №0678-1201 від 19.04.2021 в сумі 15600,00 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №0678-1201 від 19.04.2021 в розмірі 15600 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» сплачений судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Ємільчинським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне рішення складено 16 жовтня 2026 року

Суддя Т. Г. Корсун