Решение № 140734515, 19.10.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/903/26

Провадження № 2/513/996/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Рязанової К.Ю., секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» в особі представника позивача Трофименко Романа Олександровича до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

у червні 2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК Брайт-К» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 99198766000 від 24 жовтня 2024 року у розмірі 20213,19 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 жовтня 2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 99198766000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 44097,00 грн, який остання зобов`язалась повернути. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору у відповідача виникла заборгованість у розмірі 20213,19 грн, яка складається з: суми основного боргу за кредитом 15521,04 грн; суми комісій банку 4692,15 грн.. Позивач отримав право вимоги до відповідача, в результаті укладення договору факторингу між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» № 300 від 23 грудня 2025 року.

Ухвалою судді від 14 липня 2026 року провадження у справі відкрито справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 19 жовтня 2026 року о 12:00 годині.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

17 липня 2026 року представник третьої особи АТ «УКРСИББАНК» Бойко А.В. надала до суду пояснення по справі, у яких просив розглянути позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» до вимог чинного законодавства, без участі представника АТ «УКРСИББАНК».

Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Через канцелярію суду надала заяву, у якій просила суд розглянути справу без її участі. З вказаним позовом не погоджується, оскільки заявлена позивачем сума заборгованості є необґрунтованою. Погоджується лише із сумою основного боргу за тілом кредиту, а саме 15445 грн. З нарахованою комісією не погоджується, оскільки вважає її нарахування необґрунтованим. З сумою витрат на професійну правничу допомогу також не погоджується, оскільки вважає її завищеною та такою, що підлягає документальному підтвердженню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_2 укладено договір № 99198766000 про споживчий кредит за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 44687,04 грн строком повернення не пізніше 24 жовтня 2025 року зі сплатою відсотків у розмірі 0,04% в день.

У відповідності до пунктів 2.1., 2.2., 3.1. Кредитного договору, банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Вид фінансової послуги, що надається Банком на підставі цього Договору відповідно до Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії»: надання коштів у кредит. Сума кредиту за Договором становить 44687,04 гривень. Кредит надається Позичальнику без застави.

Пунктом 3.3. Кредитного договору передбачено, що Кредит надається Позичальнику в сумі 44097,00 гривень для особистих потреб придбання товару, перелік якого наведений в даному пункті договору та в анкеті-заявці на надання споживчого кредиту, шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», в сумі 590,04 гривень на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) кредиту, шляхом зарахування на рахунок Банку суми цієї разової комісії з позичкового рахунку Позичальника. Вартість товару складає 59097,00 грн., при цьому розмір платежу за товар, що сплачувався Позичальником за рахунок власних коштів, становив 15 000,00 грн. Позичальник надає згоду щодо зарахування коштів кредиту на рахунок Отримувача, зазначений в цьому пункті Договору. Зазначене підтверджується копіями матеріалів кредитної справи.

Відповідно до пунктів 3.5, 3.6., 3.7., 3.8 Кредитного договору, повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок № НОМЕР_1 в AT «УКРСИББАНК», ідентифікаційний код «09807750» або на умовах договірного списання, передбаченого цим Договором та Правилами. Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення щомісячних платежів, відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 24 жовтня 2025 року, при цьому згідно умов Договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту. Позичальник має право достроково погашати кредит в порядку, передбаченому Правилами. Розмір ануїтетного платежу становить 3724 гривень з моменту укладення Договору до 24 липня 2025 року. З 25 липня 2025 року розмір ануїтетного платежу становить 5288 гривень. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 24 числа (включно), згідно Графіку платежів (Додаток №1 до Договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 99198766000 від 24 жовтня 2024 року, розмір заборгованості ОСОБА_2 становить 20213,19 грн., та складається з:- суми основного боргу за кредитом 15521,04 грн.; - суми комісій банку 4692,15 грн.

23 грудня 2025 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» був укладений договір факторингу № 300, за умовами якого Позивач набув право вимоги до Позичальника за Кредитним договором №99198766000 від 24 жовтня 2024 року. Відповідно до реєстру боржників від 23 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_2 за договором № 99198766000 складає 20213,19 грн, з яких: 15521,04 заборгованість за основним боргом, 4692,15 грн заборгованість за комісіями.

У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач ОСОБА_1 своєчасно не повернула банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договром. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, таким чином суд вважає обґрунтованою вимогу щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 15521,04 грн.

Щодо стягнення комісій у сумі 4692,15 суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі за № 343/557/15-ц зроблено висновок: «Так, за змістом частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній станом на 08 травня 2007 року) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави висновувати про те, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, враховуючи принципи справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.»

Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення заборгованості по комісіям в розмірі 4692,15 грн, є неправомірною, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За змістом ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Понесені ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» витрати на правову допомогу адвокату Трофименко Р.О. підтверджуються договором № 06/26-1 від 03 червня 2026 року, актом виконаних робіт (наданих послуг) до договору №06/26-1 про надання правової допомоги від 03 червня 2026 року, рахунком на оплату №16/1 від 19 червня 2026 року на суму 20000,00 грн.

Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 20000,00 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом Трофименко Р.О. обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи позивачем при подачі позову сплачено судовий збір за розгляд справи у розмірі 2 662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до матеріалів справи.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 15521,04 грн, то з ОСОБА_1 на користь позивача за розгляд справи підлягає стягненню судовий збір в сумі 2044,36 грн, виходячи з розрахунку: (15521,04 грн*2662,40 грн/20213,19 грн = 2044,36 грн).

Керуючись ст. ст. 207, 509, 525, 526, 536, 549, 611, 634, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 352-356 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» в особі представника позивача Трофименко Романа Олександровича до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» заборгованість за кредитним договором № 99198766000 від 24 жовтня 2024 року у розмірі 15521,04 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять одна) гривня 04 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» судові витрати у розмірі 2044 (дві тисячі сорок чотири) гривні 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К», код ЄДРПОУ 41874691, адреса: 02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12.

Суддя К. Ю. Рязанова