Решение № 140730108, 14.09.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1154/25

Провадження №2/477/240/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

із секретарем судового засідання Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Вітовського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу.

Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Вітовського районного суду Миколаївської області, через систему «Електронний суд» з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 7 від 08.01.2019р. «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах».

В обґрунтування свого позову зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області виданий наказ № 7 від 08.01.2019 р. «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах». Позивач вважає наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 7 від 08.01.2019 р. незаконним та таким, що порушує права та законні інтереси гр. ОСОБА_1 .

Представник позивача зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернулося до Жовтневого районного суду Миколаївської області з позовною заявою від 29.10.2019 р. до Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, фермерське господарство «Гаркава».

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 16.12.2019р. відкрите провадження у справі №477/2748/19 на підставі даної позовної заяви.

У вказаній позовній заяві Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області просило скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №32004109 від 10.06.2019р. про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823380700:11:000:0036 за гр. ОСОБА_4 та витребувати у спадкоємця гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області посилалося, зокрема, на наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 7 від 08.01.2019р. «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах», додатком № 1 до якого затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах та додатком № 2 до якого затверджено перелік земельних ділянок, на які надається дозвіл на складання проектів землеустрою.

Як стверджує Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, земельна ділянка, кадастровий номер 4823380700:11:000:0036 площею 4,947 га, яка

належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_4 , спадкоємцем

якої є ОСОБА_1 , є частиною земельної ділянки площею10,000 га, права на яку підлягають продажу на земельних торгах, а тому земельну ділянку гр. ОСОБА_4 необхідно витребувати у спадкоємця у власність держави та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за гр. ОСОБА_4 .

В обґрунтування вказаного твердження Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області посилається на лист товарної біржі «Універсальна біржа «Номінал» № 09-10/2019 від 17.10.2019р., згідно з яким земельна ділянка площею 4,947 га кадастровий номер 4823380700:11:000:0036 була безпідставно передана у приватну власність. При цьому, вказаний лист товарної біржі «Універсальна біржа «Номінал» не містить посилань на джерела такої інформації та підстави, ґрунтуючись на яких товарною біржею «Універсальна біржа «Номінал» зроблено такий висновок.

Представник позивача зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області виданий № 7 від 08.01.2019р. «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» порушує права та законні інтереси гр. ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,947 га кадастровий номер 823380700:11:000:0036, яка розташована на території Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відповідно до спадкової справи № 53/2020, відкритої після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Красновою С.М., спадкоємцем ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1 (копія спадкової справи № 53/2020, була долучена до матеріалів справи №477/2748/19, додається), що також підтверджено

ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10.12.2020 р. по справі №477/2748/19

Згідно ст. 1255 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача звернувся в інтересах ОСОБА_1 з позовом відповідно до положень ст. 1255 про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 7 від 08.01.2019 р. «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах», в межах строків, встановлених законодавством, як спадкоємець ОСОБА_4 .

На адресу суду від представника відповідача Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області Шкапенко Тетяни Олександрівни надійшов відзив на позовну заяву, яким представник відповідача заперечив проти позову, зазначив, що не погоджується з позовною заявою та вважає її необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами.

Свої заперечення представник відповідача обґрунтовує тим, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково».

Окрім цього, представник відповідача послався на постанову Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №509/5080/18, в якій було вказано, що «Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові».

Представник відповідача зазначає, що позов у справі №477/1154/25 не містить жодної вказівки на те, як існування спірного Наказу Головного управління №7 від 08.01.2019 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» впливає на права ОСОБА_1 відносно земельної ділянки з кадастровим номером 4823380700:11:000:0036, які виникли у нього після смерті ОСОБА_5 , оскільки у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили, що суб`єктивне право ОСОБА_1 , відносно вказаної земельної ділянки, зменшилося або зникло як таке, у зв`язку з існуванням спірного Наказу, або що ОСОБА_1 позбавлений можливості здійснювати (реалізовувати) своє цивільне право повністю або частково відносно вказаної земельної ділянки, у зв`язку з існуванням спірного Наказу.

Таким чином, як вважає представник відповідача, позивачем не доведено наявність у нього права, яке порушене, невизнане або оспорене Головним управлінням, внаслідок прийняття Головним управлінням спірного Наказу.

Окрім цього, Головне управління просить суд врахувати, що факт виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №7 від 08.01.2019 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» в частині затвердження проекту землеустрою відносно земельної ділянки орієнтовною площею 10,0000 га, яка розташована в межах Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, та продажу прав на неї на земельних торгах відсутній. Згідно інформації відділу ринку та оцінки земель Головного управління, вищевказана земельна ділянка була виключена з переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах на підставі Наказу Головного управління від 19.11.2019 №9867/0/14-19-СГ

Представник відповідача наголошує на тому, що про вищевказаний факт позивачу було відомо ще у вересні 2021, адже інформація такого ж змісту була надана Головним управлінням до Миколаївського окружного адміністративного суду на виконання ухвали суду про витребування доказів від 18.08.2021 у справі №400/716/20, в якій ОСОБА_1 також був позивачем. Також зазначає, що з часу прийняття спірного наказу 08.01.2019 року минуло повних 6 років. За весь цей час, відносно земельної ділянки орієнтовною площею 10,0000 га, яка розташована в межах Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, Головним управління не реалізовано повноважень щодо її формування як лоту та продажу прав на неї на земельних торгах.

Головне управління звертає увагу суду на те, що положення спірного Наказу і в подальшому ніяк не можуть бути реалізовані, не лише з огляду на те, що вищевказана земельна ділянка була виключена із з переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, а ще й через те, що з часу його прийняття відбулися законодавчі зміни, які вплинули на право розпорядження Головним управлінням земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Так, відповідно до ч.1 ст.127 ЗК України, органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Правовий статус Головного управління, як територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру визначається Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого Наказом Держгеокадастру від від 23.12.2021 №603 (із змінами, внесеними Наказом від 22.04.2025 №170 Миколаївська область визначена як виключна територіальна умова для реалізації завдань, покладених на Головне управління (ч.3 Положення №603).

Серед усього числа завдань, покладених на Головне управління, п.16 ч.4 Положення №603, визначено право розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Миколаївської області.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-IX розділ X Перехідні положення ЗК України доповнено п.24, де зазначено що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Отже, з 27.05.2021 земельна ділянка орієнтовною площею 10,0000 га, яка розташована в межах Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, мова про яку йде у спірному Наказі та у додатках №1 і №2 до нього, вже не належить до сфери реалізації Головним управлінням покладених на нього завдань, а саме щодо питання розпорядження нею.

В силу змін у земельному законодавстві з 01.07.2021, спірний Наказ жодним чином не може бути приведений у дію ні станом на теперішній час, ні у майбутньому, а тому не може бути визнаний таким, що порушує або може порушити права ОСОБА_1 відносно земельної ділянки з кадастровим номером 4823380700:11:000:0036, які виникли у нього після смерті ОСОБА_5 .

Таким чином, як вважає представник відповідача, недоведеність наявності у позивача права, яке порушене, невизнане або оспорене Головним управлінням, внаслідок прийняття №7 від 08.01.2019 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах», так само як і неможливість Головного управління розпоряджатися земельною ділянкою орієнтовною площею 10,0000 га, яка розташована в межах Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області з 27.05.2021, свідчить про безпідставність позову у справі №477/1154/25. Також представник відповідача зазначає, що Така позовна вимога є безпідставною ще і в силу того, що має на меті скасування всього спірного Наказу, в той час, як серед земельних ділянок на які він поширюється, є і ті, що жодним чином не стосується Позивача та його прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4823380700:11:000:0036. Місцем розташування останньої є Грейгівськоа сільська рада Вітовського району Миколаївської області.

В той же час, спірний наказ поширює свою дію і на земельні ділянки з Баштанського та Первомайських районів. Однак, представник позивача стверджує, що позивач не наводить жодного аргументу щодо того, яким чином продаж земельних ділянок з цих районів вливає на його право відносно земельної ділянки з кадастровим номером 4823380700:11:000:0036.

Окрім цього, представник відповідача просить звернути увагу суду щодо пропуску строку позовної давності.

Оскільки у позові міститься посилання позивача на адміністративну справу №400/716/20. Провадження у справі №400/716/20 було відкрито ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 на підставі ОСОБА_1 . Предметом судового спору у справі №400/716/20 також був Наказ Головного управління №7 від 08.01.2019 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах».

Таким чином, як зазначає позивач, станом на 10.03.2020 ОСОБА_1 вже вважав своє право порушеним і фактично реалізував своє право на звернення до суду, що і обумовило подання адміністративного позову у справі №400/716/20, тому для звернення до суду із цивільним позовом вона для ОСОБА_1 закінчилася ще 10.03.2023.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.11.2022

провадження у справі було закрито у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в

порядку адміністративного судочинства. Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_1 було подано апеляцію, у задоволенні якої постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2022 було відмовлено. Суд має врахувати, що навіть після винесення П`ятим апеляційним адміністративним судом постанови від 31.03.2022 у справі №400/716/20, ОСОБА_1 було витрачено більше 3 років, щоб звернутися до суду із позовом у справі№477/1154/25.

Представник відповідача зазначає, що на момент звернення ОСОБА_1 із позовом у справі №477/1154/25 строк позовної давності закінчився, а сам позов не містить наявність доказів того, що у ОСОБА_1 наявне право, яке порушене, невизнане або оспорене Головним управлінням, внаслідок прийняття Головним управлінням спірного Наказу.

На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позову.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, якою позивач підтримав позов.

Додатково представник позивача зазначив, відповідач у відзиві на позов зазначає, що позов у справі №477/1154/25 не містить жодної вказівки на те, як існування спірного Наказу Головного управління №7 від08.01.2019 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» впливає на права ОСОБА_1 відносно земельної ділянки з кадастровим номером 4823380700:11:000:0036, які виникли у нього після смерті ОСОБА_5 , відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили, що: суб`єктивне право ОСОБА_1 , відносно вказаної земельної ділянки, зменшилося або зникло як таке, у зв`язку з існуванням спірного Наказу; що ОСОБА_1 позбавлений можливості здійснювати (реалізовувати) своє цивільне право повністю або частково відносно вказаної земельної ділянки, у зв`язку з існуванням спірного Наказу. Викладене свідчить, що Позивачем не доведено наявність у нього права, яке порушене, невизнане або оспорене Головним управлінням, внаслідок прийняття Головним управлінням спірного Наказу. А також відповідач стверджує, що Головним управлінням ні яким чином не реалізовано положення спірного наказу , що підтверджує, безпідставність твердження позивача про порушення його прав.

Однак, представник позивача заперечує щодо вказаного твердження у зв`язку з наступним.

Позивач у позовній заяві зазначив, що він як спадкоємець своєї матері ОСОБА_4 , відповідно до положень ст.. 1255 ЦК України, є власником земельної ділянки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,947 га кадастровий номер 4823380700:11:000:0036, яка розташована на території Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області. До позову долучені усі підтверджуючи документи, що стосуються права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 та документи, які підтверджують, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_4 .

Також у позовній заяві у справі №477/1154/25 позивач зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернулося до Жовтневого районного суду Миколаївської області з позовною заявою від 29.10.2019р. до Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, фермерське господарство «Гаркава», на підставі якої Жовтневим районним судом Миколаївської області 16.12.2019р.відкрите провадження у справі №477/2748/19.

У справі №477/2748/19 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області просить скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №32004109 від 10.06.2019р. про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823380700:11:000:0036 за гр. ОСОБА_4 та витребувати у спадкоємця гр. ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

Підставою для звернення з вказаними позовними вимогами, позивач у справі№477/2748/19 - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, вважає зокрема, наявність наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 7 від 08.01.2019р. «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах», з додатком № 1 з переліком земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах та додатком № 2 з переліком земельних ділянок, на які надається дозвіл на складання проектів землеустрою.

У справі №477/2748/19 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, стверджує , що належна позивачу, спадкоємцю ОСОБА_4 земельна ділянка з кадастровим номером 4823380700:11:000:0036 площею 4,947 га, є частиною земельної ділянки площею 10,000 га, права на яку, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 7 від 08.01.2019р. «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах», підлягають продажу на земельних торгах, а тому, як вже було зазначене, земельну ділянку гр. ОСОБА_4 необхідно витребувати у спадкоємця ОСОБА_1 у власність держави та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за гр. ОСОБА_4 .

Тобто фактично, враховуючи підстави позову, що викладені у справі №477/2748/19 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області стверджує, що спірним Наказом № 7 від 08.01.2019р., тобто у 2019 р. фактично розпорядилось земельною ділянкою, яка з 2003 року на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ №534904, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 22.04.2003р., належала гр. ОСОБА_4 (а в подальшому її спадкоємцю ОСОБА_1 ). І саме на спірний наказ Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області спирається як на підставу для позбавлення ОСОБА_1 права власності на належну йому земельну ділянку.

Таким чином, позивач вважає, що звертаючись до суду у своєї позовній заяви у справі №477/1154/25 обґрунтував наявність порушеного Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області права власності позивача, внаслідок прийняття відповідачем спірного Наказу.

Щодо заперечень відповідача щодо пропущення строків позовної давності, представник позивача зазначає наступне.

Представник відповідача у відзиві зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про визнання спірного наказу №7 від 08.01.2019 р. незаконним та його скасування, посилаючись на справу №400/716/20, що розглядалась Миколаївським окружним адміністративним судом, в якої також оскаржувався даний наказ.

Однак, представник позивача звертає увагу суду, що позивач дізнався про існування спірного наказу після відкриття спадщини, після залучення ОСОБА_1 ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10.12.2020 р. по справі №477/2748/19 до справи в якості відповідача та після заміні Миколаївським окружним адміністративним судом 18.08.2021 року позивача у справі №400/716/21 правонаступником ОСОБА_1 замість ОСОБА_4 .

Тобто, якщо і вважати датою, коли дізнався позивач ОСОБА_1 про наявність спірного наказу, дату ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10.12.2020 р. по справі №477/2748/19, то строк для оскарження позивачем спірного наказу спливав 10.12.2023р.

Однак, відповідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання

поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258,362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого

карантину. ЦК України було доповнено п. 12 Прикінцевих та перехідних положень

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020р. (набрав чинності з 02.04.2020р.) Постановою Кабінету Міністрів «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023р. №651 карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінений на всій території України з 30.06.2025р.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнений п. 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії" (17.03.2022 набрання чинності).Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 №3450-ІХ п.19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладений в такій редакції: У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX,перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану". (30.01.2024 набрання чинності)

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 9 травня 2025 року строком на 90 діб (до 08.08.2025р.) згідно з Указом Президента № 235/2025 від 15.04.2025, затвердженим Законом № 4356-IX від 16.04.2025р.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених положень п.12 та п.19 Прикінцевих та перехідних» положень ЦК України з 02.04.2020 до 01.07.2023 строки позовної давності продовжувалися на строк дії карантину; з 17.03.2022 строки позовної давності спочатку були продовжені, а з 30.01.2024 зупинені.

Отже, строк позовної давності для оскарження спірного наказу №7 від 08.01.2019 р, з урахуванням наведених норм ЦК України, не сплив, а тому твердження відповідача у відзиві на позовну заяву, що станом на момент звернення ОСОБА_1 із позовом у справі №477/1154/25 строк позовної давності закінчився, є безпідставними.

На підставі викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача за позовом не з`явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, направив до суду клопотання з проханням розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, в порядку встановленому ст. 128 ЦПК України, в наданому відзиві просиві відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів, встановив наступні обставини та взаємовідносини сторін та дійшов до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ№534904, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області 22.04.2003р., гр. ОСОБА_4 була власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,947 га кадастровий номер 4823380700:11:000:0036, яка розташована на території Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

Вказане також підтверджується витягом в Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.06.2025р., інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.06.2025р. та Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04.06.2025р.

Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області виданий наказ № 7 від 08.01.2019р. «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах».

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернулося до Жовтневого районного суду Миколаївської області з позовною заявою від 29.10.2019р. до Первомайської селищної ради Вітовського району Миколаївської області, гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, фермерське господарство «Гаркава».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 06.04.2020р. Відповідно до спадкової справи № 53/2020, відкритої після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Красновою С.М., спадкоємцем ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1 (копія спадкової справи № 53/2020, була долучена до матеріалів справи №477/2748/19, додається), що також підтверджено ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10.12.2020 р. по справі №477/2748/19

Згідно ст. 1255 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У зв`язку з викладеними обставинами, відповідно до положень ст. 1255 з позовом про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 7 від 08.01.2019 р. «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах», в межах строків, встановлених законодавством, звернувся спадкоємець ОСОБА_4 - ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 9 ст.79-1 ЗК України (в редакції на момент прийняття наказу № 7 від 08.01.2019р) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, Земельним кодексом України встановлено, що відчуженню земельної ділянки (прав на неї) на земельних торгах передує її формування встановлення площі, межі присвоєння кадастрового номеру та реєстрація на неї права державної чи комунальної власності.

Згідно з ч.3 ст.135 ЗК України (в редакції на момент прийняття наказу № 7 від 08.01.2019р) організатором земельних торгів є фізична або юридична особа власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

Відповідно до ст.136 ЗК України (в редакції на момент прийняття № 7 від 08.01.2019р) організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає:

а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 була власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,947 га кадастровий номер 4823380700:11:000:0036, яка розташована на території Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

Відповідно до наказу № 7 від 08.01.2019р. «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах», а саме додатку №1 вбачається, що до переліку земельних ділянок включено 4 адреси розташування земельних ділянок, в тому числі і Грейгівська сільська рада, орієнтовна площа 10,0000 га, до якої входить земельна ділянка площею 4,947 га кадастровий номер 4823380700:11:000:0036.

Відповідно до додатку№2 Грейгівська сільська рада Миколаївська область, земельна ділянка площею 10,0000 га в переліку земельних ділянок на які надається дозвіл на складання проектів землеустрою.

Право приватної власності ОСОБА_4 підтверджується Державним актом на право власності на землю серії РЗ№534904 від 22 квітня 2003 року, згідно якого ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 4,947 га на території Грейгівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №538.

З матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_4 №53/2020 вбачається, що спадкоємцем є її син ОСОБА_1 .

Разом з тим, на підставі наказу Головного управління від 19.11.2019 року №9867/0/14-19 СГ «Про виключення земельних ділянок з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності право оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами», виключено з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки, для подальшої передачі учасникам АТО в рамках безоплатної приватизації.

Згідно додатку №1 до вказано наказу, Грейгівська сільська рада Миколаївської області, площа земельної ділянки 10,0000 га також в списку вказаних ділянок, під №31.

Окрім цього, як вбачається з наказу №13 від 13 січня 2020 року, «Про внесення змін до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам антитерористичної операції, пунктом 2 наказу виключено з переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичних операцій, земельну ділянку площею 10,000 га ( наказ Головного управління Держгеокадастру Миколаївської області від 26 грудня 2019 року №460) в межах території Грейгівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

За змістом ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є також визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ч.3 ст.152 ЗК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

З частин 2 та 3 ст.152 ЗК України та ч.2 ст.16 ЦК України випливають способи захисту прав на земельні ділянки, які в теорії права прийнято поділяти на три категорії: речово-правові, зобов`язально-правові та спеціальні.

До речово-правових способів належать: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав; запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Зобов`язально-правові способи включають: відшкодування збитків; повернення наданої в користування земельної ділянки.

Спеціальними способами, своєю чергою, є: визнання правочину недійсним; оскарження рішень суб`єктів владних повноважень.

У постанові від 04 квітня 2023 року у справі №904/9070/21 Верховний Суд зазначив, що позивач у спорі про захист прав на земельну ділянку може пред`явити будь-яку позовну вимогу, яка не передбачена законом або договором, зокрема, про визнання відсутнім права відповідача на земельну ділянку. Водночас суд зазначив, що обов`язковою умовою є ефективність обраного позивачем способу захисту - такий спосіб повинен відновлювати чи захищати порушене право позивача та виключати в подальшому необхідність пред`явлення інших позовів.

За змістом ст.ст.15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у ч.2 ст.16 ЦК України, не є вичерпним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16 та інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц абзац п`ятий пункту 143).

Суд звертає увагу, що позивач просить визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 7 від 08.01.2019 року «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах», однак в переліку земельних ділянок відповідно до наказу є земельні ділянки інших районів Миколаївської області (в тому числі Баштанський, Первомайський райони), що не стосуються порушеного права ОСОБА_1 та не вливає на його право відносно земельної ділянки з кадастровим номером 4823380700:11:000:0036.

Разом з тим, позивачем не доведено, яким чином наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 7 від 08.01.2019 року «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» порушує право позивача, оскільки земельна ділянка площею 10,0000 га, на території Грейгівської сільської ради Миколаївської області, до якої, за твердженням позивача, входить його земельна ділянка площею 4,947 га кадастровий номер 4823380700:11:000:0036., виключена з переліку земельних ділянок, які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами наказом Головного управління від 19.11.2019 року №9867/0/14-19 СГ «Про виключення земельних ділянок з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності право оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами», наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївські області від 26 грудня 2019 року №460.

За змістом ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю заявлених вимог.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, підстав для стягнення з відповідача судового збору не вбачається.

Керуючись статями 133,141, 258, 259, 263, 265, 273 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14 вересня 2026 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Миру, буд. 34.

Суддя А.А.Саукова