Решение № 140728153, 19.10.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4457/26

Провадження № 2/456/2664/2026

РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Моршинської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Макота В.М., звернувся до суду із позовом до Стрийської міської ради, у якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що він є єдиним спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 від 02 лютого 2011 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак у встановлений законом строк не подав заяву про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту, тривалий час перебував за кордоном та не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріуса. Про наявність заповіту позивач дізнався лише у травні 2026 року, після чого звернувся до нотаріуса, який повідомив його про пропуск строку та необхідність поновлення такого в судовому порядку.У зв`язку з наведеним просить задовольнити позовну заяву та просить визначити йому додатковий строк терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Макота В.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково повідомив, що позивач з 2009 року проживає за кордоном та не знав про наявність заповіту.

Представник відповідача, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали. Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.08.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 06.08.2026 року, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.08.2026 року о 11:30 год. у залі судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Стрийський район, Львівська область.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.08.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті 18 вересня 2026 року о 12:30 год. у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області (вул. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область).

У судовому засіданні, котре відбулося 18.09.2026 року допитано свідка, а відтак у судовому засіданні оголошено перерву.

Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.

Розгляд справи по суті відбувся 19.10.2026 року.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Встановленні судом фактичні обставини справи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.07.2025 року.

За життя 02.02.2011 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Костур У.Т. та зареєстрований у реєстрі за №376, у якому на випадок своєї смерті належну йому на праві власності (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 , заповідав ОСОБА_1 , 1966 року народження.

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Моршинської міської ради, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Поряд з цим, відповідно до відмітки, зробленої у паспорті громадянина України для виїзду за кордон позивач ОСОБА_1 син спадкодавця, з 13.04.2009 року перебував за кордоном та перебуває і на даний час.

Відтак, оскільки позивач не проживав разом із батьком про наявність заповіту на його користь позивач ОСОБА_1 дізнався тільки в травні 2026 року і у зв`язку з цим ОСОБА_3 , діючи від імені позивача на підставі довіреності, звернулася до привтного нотаріуса для отримання консультації, щодо відкриття спадкової справи.

Після звернення до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Михайленко Ольги Володимирівни для відкриття спадщини, позивачу було надано роз?яснення вих.№285/01-16 від 16.07.2026 року та повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Допитана у судовому засідання у статусі свідка ОСОБА_3 , будучи під присягою, зазначила, що є тещою позивача ОСОБА_1 та повідомила, що зять разом із сім`єю проживає за кордоном із 2009 року. Батько позивача проживав сам у м. Моршин та помер у 2025 році. Додатково повідомила, що деякий час після смерті ОСОБА_2 вона фактично доглядала за квартирою покійного, оскільки інших близьких родичів не було. Так, одного разу переглядаючи документи знайшла заповіт, де ОСОБА_2 заповів майно сину ОСОБА_1 та повідомила про це позивача. Після цього, на підставі доручення від ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса, який порадив звернутись до суду.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Мотиви з яких виходив суд та висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 р у справі № 681/203/17-ц, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 26.06.2024 року у справі №686/5757/23 висновула, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Вставновлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя склав заповіт, у якому належну йому частину квартири заповів сину ОСОБА_1 , однак останньому не було відомо про складений заповіт на його користь, у зв`язку з перебуванням за кордоном.

Суд погоджується з аргументами позивача, щодо поважності причин пропустку строку для подання заяви про прийняття спадщини, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, у своїй сукупності, є достатніми.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що буде у повній мірі справедливим по відношенню до позивача ОСОБА_1 й забезпечить дотримання принципу верховенства права.

Зокрема, слід визначити йому додатковий строк тривалістю у два місяці, який суд вважає необхідним та достатнім для подання ним заяви у відповідну нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.4,5,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Моршинської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 додатковий строк, достатній для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

.

Суддя Назар ЯНІВ