Постановление суда № 140727972, 12.10.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1346/26

Провадження № 1-кс/448/463/26

У Х В А Л А

12.10.2026 м.Мостиська

Слідча суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 30 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140120000087, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, погоджене начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, який перебуває на посаді стрільця 3 відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні старшина, раніше не судимого

учасники справи:

прокурор ОСОБА_4 (в режимі відеозв`язку),

підозрюваний ОСОБА_5 ,

слідчий ОСОБА_3 ,

захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 ,

встановила:

І. Суть клопотання, що вирішується

1. Старший слідчий СВ Відділення поліції №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обгрунтування посилається на те, що ОСОБА_5 , 10 листопада 2025 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період згідно Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 та скерований до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 11 листопада 2025 року №325 старшину ОСОБА_5 було зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду стрільця 3 відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 НГУ та визначено, що з 10.11.2025 приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Так, старшина ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 14.11.2025 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 НГУ, яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває поза межами розташування. Надалі, 11.10.2026 старшину ОСОБА_5 було доставлено в ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, який знаходиться за адресою: м. Мостиська, вул. Будзиновського, 6, Яворівського району Львівської області, чим припинено вчинення даного кримінального правопорушення. Відтак, у період з 14.11.2025 по 11.10.2026 старшина ОСОБА_5 , проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби, приховував.Під час незаконного перебування за межами військової частини НОМЕР_1 НГУ старшина ОСОБА_5 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об`єктивно мав можливість це вчинити.

ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Вказує, що 11.10.2026 о 07 год. 52 хв. у порядку, передбаченому ч.1 ст. 615 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

11 жовтня 2026 року старшим слідчий СВ ВнП №1 Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_3 за погодженням із начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині НОМЕР_1 НГУ по факту самовільного залишення місця служби старшиною ОСОБА_5 , протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 04.03.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04.03.2026, протоколом проведення обшуку від 11.10.2026, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.10.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, характеристику особи підозрюваного, вік, стан здоров`я, вказує, що є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України

Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, не може запобігти зазначеним ризикам.

ІІ. Позиція осіб, які беруть участь у справі

2. В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмовому клопотанні, просив задовольнити його.

3. Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити його.

4. Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив у випадку застосування до нього запобіжного заходу виді тримання під вартою, надати можливість внесення застави.

5. В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 вказав, що не заперечує проти обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою. Також зазначив, що в разі, якщо слідчий суддя прийде до переконання в доцільності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просить надати ОСОБА_5 можливість внесення застави.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

ІІІ. Встановлені обставини, застосоване законодавство та висновок слідчого судді

6. Як вбачається із змісту клопотання та досліджених Судом доказів, 30.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140120000087 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

7. 11.10.2026 о 07 год. 52 хв. у порядку, передбаченому ст. 615 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

8. 11 жовтня 2026 року старшим слідчий СВ ВнП №1 Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_3 за погодженням із начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

9. Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині НОМЕР_1 НГУ по факту самовільного залишення місця служби старшиною ОСОБА_5 , протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 04.03.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04.03.2026, протоколом проведення обшуку від 11.10.2026, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.10.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

10. Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

11. В силу вимог ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

12. Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

13. Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, визначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, утриманців, постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей.

14. Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

15. Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

16. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

17. Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

18. Як передбачено ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

19. За усталеною практикою ЄСПЛ «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження. Це пов`язано з тим, що на ранніх етапах кримінального провадження такі докази ще неможливо було здобути.

20. Так, Європейський Суд з прав людини у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

А в рішенні по справі «W проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

21. Матеріали кримінального провадження, на які посилається слідчий, прокурор, при розгляді клопотання дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

22. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Разом з тим, як передбачено правовою позицією ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

23. Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування, суду або незаконно впливати на потерпілих та свідків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що може бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування і суду.

Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

24. При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що прокурором обґрунтовано мотивований наявність такого ризику, зокрема, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речові докази та може спілкуватися з невстановленими особами з метою знищення або спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення судового розгляду та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

25. При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст.23,224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже існує ймовірність того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, оскільки перебуваючи на свободі, не маючи запобіжного заходу, знаючи їх місце проживання, зможе впливати на них.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого у клопотанні щодо існування цього ризику.

26. При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, враховує, що підозрюваний раніше не судимий, підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад 3 доби, вчинене в умовах воєнного стану, а тому вказаний ризик є наявним.

Наявність перелічених обставин свідчить про існування ризиків, передбачених пунктами 1,2,3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

27. Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховується: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк від 5 до 10 років); дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме відсутність відомостей про тяжкі захворювання чи інвалідність; раніше не судимий.

28. Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

29. Матеріали провадження не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою.

30. На підставі вищенаведеного, слідчий суддя, враховуючи викладені вище обставини, а також той факт, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам.

31. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

У відповідності до п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

32. При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та вважає за доцільне визначити заставу у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки вважає, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і є таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст.178,182,183 КПК України.

33. У зв`язку із визначенням підозрюваному ОСОБА_5 застави та у випадку її внесення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, які корелюються з встановленими ризиками кримінального провадження, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 НГУ без дозволу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, адреса: АДРЕСА_2 та без дозволу слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, у разі звільнення з військової служби; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби; утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

34. Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 376 КПК України, слідча суддя,

п о с т а н о в и л а:

1. Клопотання старшого слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

2. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державної установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» строком на 60 днів, тобто до 09.12.2026 включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання з 11.10.2026.

3.Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок - Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, IBAN: UA918201720355299001500000757, ЄДРПОУ: 26306742, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області.

4. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

5. У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок підозрюваний ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

6. З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

7. У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до ст.194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 НГУ без дозволу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, адреса: АДРЕСА_2 та без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, у разі звільнення з військової служби;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;

- утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

8. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 грудня 2026 року включно.

9. Строк дії даної ухвали встановити до 09.12.2026 року включно.

10. Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Львівська установа виконання покарання №19».

11. Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово Мостиський районний суд Львівської області.

12. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

13. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

14. Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

15. Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 , його захиснику, слідчому, прокурору, а також направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань № 19», - для виконання.

16. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

17. Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

18. Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено 16.10.2026 о 09.00 год.

Слідча суддя ОСОБА_9