Решение № 140727639, 19.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7397/26

Провадження №2/442/2922/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в інтересах якого діє представник Ляр Дмитро Юрійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

18.09.2026 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з підсистеми «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.04.2010 у розмірі 30882,13 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 30.04.2010 відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк», підписав анкету-заява та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, що діяли на момент підписання заяви. У процесі користування рахунком відповідачем 22.11.2023 підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої відповідачем було отримано додаткову кредитну картку, заяву було підписано в системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля.

Заборгованості ОСОБА_1 станом на 13.08.2026 становить 30882,13 грн., яка складається з наступного: 25472,29 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5409,84 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Посилаючись на вказані обставини та те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 30882,13 грн., та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

21.09.2026 суддею подано запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача,/а.с.27/.

Ухвалою від 21.09.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 19.10.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення,/а.с.28/.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Позивачем та відповідачем була отримана в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 21.09.2026,/а.с.30-31/.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 14 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

30 серпня 2022 року у постанові по справі № 459/3660/21 Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно якого наявна в матеріалах справи довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання учасником судового рішення суду.

Окрім цього, відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась засобами поштового зв`язку та була отримана ним особисто 28.09.2026,/а.с.32/.

Відтак, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.

19.10.2026 відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву, визнання причин пропуску строку поважними, посилаючись на те, шщо йому потрібен час для залучення кваліфікованого адвоката, укладення з ним договору, ознайомлення з деталізацією рахунку та проведення власного контррозрахунку заборгованості та складення обґрунтованого відзиву на позовну заяву.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з того, що згідно з п. п. 2, 4, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Положеннями ст. 174 ЦПК України встановлено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. ч. 1, 7, 8 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 120 ЦПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Частиною 2 статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд враховує, що ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.09.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 19.10.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву

Оскільки, відповідачем ухвалу про відкриття провадження отримано 21.09.2026, а відтак, строк для подання відзиву на позов закінчився 06.10.2026.

Заяву ж про поновлення строку для подання відзиву відповідачем подано 19.10.2026, тобто, після закінчення строку для подання відзиву.

Будь-які поважні причини, які б унеможливлювали подання відповідачем відзиву на позов на зазначеного клопотання про поновлення строку на його подання у заяві не наведено і таких судом не встановлено. За таких обставин, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

Отже, з огляду на неподання у встановлений судом строк відзиву на позов, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем клопотання про розгляд справи за участю сторін суду не надано, відзиву на позовну заяву не подано.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 30.04.2010 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Підписанням цієї заяви відповідач у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг, які становлять договір банківського обслуговування,/а.с.12/.

Підписавши заяву-анкету відповідач підтвердив, свою згоду на те, що підписана заява складає між ним та Банком кредитний договір, а також те, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 25000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку,/а.с.10/., для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав згідно довідки про видані картки відповідачу було надано 5 кредитних карток,/а.с.11/.

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи, що підтверджується випискою АТ КБ "Приватбанк" за договором № б/н за період 18.11.2011 17.08.2026, що знаходиться в електронних матеріалах справи.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 13.08.2026, що знаходиться в електронних матеріалах справи, заборгованість ОСОБА_1 складає 30882,13 грн, з яких: 25472,29 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5409,84 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ст.ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо) яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Зміна, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.1056-1 ЦК України тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до вимог ст. ст. 526 та 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Згідно з вимогами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Частина друга ст.1054 та частина друга ст.1050 ЦК України передбачає право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту у разі порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту.

Подані позивачем докази дають підстави вважати доведеним факт укладення між банком та відповідачем кредитного договору, на виконання якого позичальником були отримані кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжні картки, користування відповідачем кредитними коштами та невиконання належним чином умов договору.

Беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, як і не надав доказів належного виконання ним умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми заборгованості за кредитом в розмірі 30882,13 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн. понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 4, 11-13, 77, 81, 141-142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.04.2010 в розмірі 30882,13 гривень (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні, 13 копійок) та 2662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) понесених судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження 01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Курус Р.І.