Решение № 140720442, 16.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/24968/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

учасників справи:

представника позивача Пятак Д.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Волошина І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області до громадянина росії ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

26 жовтня 2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області звернулося Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області з позовом до громадянина росії ОСОБА_1 , в якому просить затримати відповідача з метою ідентифікації та забезпечення в подальшому заходів щодо примусового видворення за межі України, помістити відповідача до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на 06 (шість) місяців.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 жовтня 2026 року співробітниками Управління стратегічних розслідувань ГУНП в Рівненській області у ході проведення заходів щодо виявлення іноземців та осіб без громадянства, які нелегально перебувають на території України, до Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області було доставлено громадянина росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами перевірки встановлено, що іноземець порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства і перебуває в Україні понад строки, встановлені законом. Згідно з інформацією з баз даних УДМС та системи перетину кордону «Аркан», будь-які документи, що посвідчують особу відповідача, відсутні, а зафіксований вихід з України відбувся ще 20 березня 2018 року за паспортом громадянина рф. Сам іноземець у поясненнях зазначив, що прибув в Україну орієнтовно у 2019 році, проживав у м. Рівне за договором оренди, після прибуття державних кордонів не перетинав і займався тимчасовими заробітками на ринку. Крім того, щодо іноземця встановлено наявність кримінального анамнезу: 10 червня 2025 року вироком Рівненського міського суду у справі № 569/10975/25 його було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 КК України, із призначенням покарання та звільненням від його відбування з випробуванням і встановленням іспитового строку, який закінчився зняттям з обліку 11 вересня 2026 року. Будь-які відомості щодо законної легалізації відповідача на території України відсутні.

У зв`язку з виявленими порушеннями 14 жовтня 2026 року Рівненським МВ УДМС у Рівненській області іноземця було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП України із накладенням штрафу в розмірі 3400 грн, який на момент звернення до суду не сплачено. Того ж дня начальником Рівненського МВ УДМС прийнято рішення № 4 про примусове видворення відповідача з України на підставі ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також винесено рішення про поміщення його до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, куди його було фактично поміщено. Позивач наголошує, що оскільки у відповідача повністю відсутній дійсний документ, що посвідчує особу та дає право на перетин кордону, проведення процедури примусового видворення безпосередньо наразі є неможливим. З огляду на наявність ризику ухилення від виконання рішення про видворення, відсутність паспортного документа та необхідність проведення ідентифікації особи й забезпечення подальшого видворення за межі території України, Управління ДМС звернулося до суду з цим позовом про застосування заходів адміністративного впливу шляхом затримання іноземця та його утримання у спеціалізованій установі строком на 6 місяців відповідно до положень статті 289 КАС України та профільних норм законодавства.

Представник відповідача адвокат Волошин І.В. у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог. Зазначив, що порушення міграційного законодавства було зумовлене об`єктивними непереборними обставинами через зупинення строків надання адміністративних послуг і видачі дозвільних документів на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 та від 1 листопада 2022 року № 1232, які фактично заблокували можливість легалізації громадян рф. Крім того, наголосив, що особу відповідача вже встановлено органом ДМС на підставі відповідної довідки, позивач не довів необхідності застосування саме такого крайнього заходу обмеження свободи як затримання, не обґрунтував неможливості застосування альтернативних заходів (зокрема внесення застави чи взяття на поруки) та не врахував той факт, що ОСОБА_1 має стійкі сімейні зв`язки в Україні як батько трьох дітей (зокрема неповнолітніх), а також серйозні проблеми зі здоров`ям - перенесений у травні 2026 року гострий інфаркт міокарда із встановленими стентами, що потребує постійного медичного нагляду. Водночас захисник звернув увагу суду, що рішення про примусове видворення іноземця вже оскаржено до суду 16 жовтня 2026 року, а застосування шестимісячного затримання в умовах відсутності ризиків ухилення порушує принцип пропорційності та вимоги статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову та допитати в судовому засіданні свідка.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2026 року адміністративний позов прийнято до розгляду, справу призначено на 16 жовтня 2026 року на 14 год. 00 хв. в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області (вул. Шкільна, буд. 1, м. Рівне, 33028) з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача адвокат Волошин І.В. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому повністю заперечує проти позову.

В порядку визначеному ч. 1 ст. 229 КАС України, розгляд справи здійснюється судом з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та докази.

Суд встановив, що 4 жовтня 2026 року працівниками Управління стратегічних розслідувань ГУНП в Рівненській області у ході проведення цільових заходів із виявлення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, до Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області було доставлено громадянина росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою про особу б/н від 14 жовтня 2026 року, оформленою Рівненським МВ УДМС у Рівненській області на підставі наказу МВС України № 825 від 28 серпня 2013 року, особу іноземця було ідентифіковано за його усними даними та наявними обліками. Під час перевірки інформації через відомчі інформаційні бази даних УДМС та за допомогою Відомчої інформаційної системи Державної прикордонної служби України (зокрема автоматизованої системи контролю міграційного контролю «Аркан») встановлено, що будь-які дійсні документи, що посвідчують особу іноземця та дають право на законне проживання чи перебування в Україні, відсутні. Згідно з даними системи «Аркан», громадянин росії ОСОБА_1 офіційно вибув з України 20 березня 2018 року за паспортом громадянина рф № НОМЕР_1 .

Згідно з поясненнями самого іноземця, в Україну він прибув орієнтовно у 2019 році поза межами офіційних пунктів пропуску або після завершення термінів попереднього дозволеного перебування. Протягом усього часу незаконного проживання в м. Рівне він мешкав за договором оренди за адресою: АДРЕСА_1 . Після прибуття в Україну державний кордон України не перетинав, офіційних дозвільних документів не оформлював, а засоби для існування здобував шляхом виконання тимчасових нерегулярних заробітків на ринку.

Вироком Рівненського міського суду від 10 червня 2025 року у справі № 569/10975/25 громадянина росії ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України. Йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки (за ч. 1 ст. 307 КК України) та обмеження волі строком на 1 рік (за ч. 1 ст. 309 КК України), та на підставі ст. 75 КК України його було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік. Відповідно до матеріалів справи та пояснень відповідача, з обліку уповноважених органів він був знятий 11 вересня 2026 року.

Будь-які інші дані чи відомості щодо звернення іноземця до органів міграційної служби із заявами про оформлення посвідки на тимчасове чи постійне проживання, отримання статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, в обліках УДМС у Рівненській області відсутні. Відтак судом констатовано, що на території України іноземець перебуває нелегально, без жодних правових підстав та документів на право проживання (перебування), чим грубо порушує вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

У зв`язку з виявленими порушеннями законодавства 14 жовтня 2026 року посадовими особами Рівненського МВ УДМС у Рівненській області стосовно іноземця було складено протокол про адміністративне правопорушення ПРМРВ № 001135 за ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (проживання на території України без документів на право проживання, за недійсними документами або понад встановлені строки перебування). В результаті розгляду вказаного протоколу постановою про накладення адміністративного стягнення ПНМРВ № 001126 від 14 жовтня 2026 року на відповідача накладено адміністративний штраф у розмірі 3 400 гривень, який станом на час розгляду справи не сплачено. Також 14 жовтня 2026 року, начальником Рівненського МВ УДМС у Рівненській області Людмилою Петняк прийнято рішення № 4 (№ 56101001000010730) про примусове видворення з України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на підставі статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Крім того, 14 жовтня 2026 року начальником Рівненського МВ УДМС Людмилою Петняк винесено рішення про поміщення іноземця до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, на підставі якого відповідача було поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

15.10.2026 ОСОБА_1 отримав по цій справі адміністративний позов про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.

З метою забезпечення надання безоплатної вторинної правничої допомоги у зв`язку з адміністративним затриманням ОСОБА_1 призначено адвоката.

З огляду на те, що у відповідача повністю відсутній дійсний паспортний документ або інший документ, що посвідчує особу та дає право на виїзд з України, виконання рішення про примусове видворення у позасудовому порядку чи негайне переправлення за межі державного кордону є об`єктивно неможливим. Позивач обґрунтовує необхідність застосування заходів затримання наявністю високого ризику ухилення іноземця від виконання рішення про видворення, відсутністю постійного легального місця проживання та документів, а також необхідністю проведення комплексу заходів з ідентифікації особи та документування для забезпечення реального примусового видворення за межі території України.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами адміністративної справи, зокрема копією позовної заяви, довідкою про особу б/н від 14.10.2026, протоколом про адміністративне правопорушення ПРМРВ 001135 від 14.10.2026, постановою про накладення адміністративного стягнення ПНМРВ 001126 від 14.10.2026, рішенням № 4 (№ 56101001000010730) про примусове видворення від 14.10.2026, рішенням про поміщення до ПТПІ, вироком Рівненського міського суду від 10.06.2025 у справі № 569/10975/25.

В судовому засіданні представник позивача Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області Пятак Д.О. підтримала доводи, викладені в позовній заяві. Крім того, зазначила, що іноземець перебуває на території України понад допустимий термін, а дані його особи встановлені виключно з його слів через відсутність будь-яких офіційних документів. За її словами, згідно з обліками, виїзд іноземця зафіксовано у 2018 році, проте відомості про його законний повторний в`їзд повністю відсутні, у зв`язку з чим просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, українську мову розуміє, тому не потребує перекладача. Зазначає, що має лише паспорт громадянина Російської Федерації, в Україні проживає близько 28 років, останній раз в`їхав на територію України у 2019 році, водночас вважає, що не мав можливості легалізувати проживання, оскільки те, що він говорить постійно не чують. Додатково вказав, що має проблеми зі здоров`ям і хоче пройти необхідне лікування.

Представник відповідача адвокат Волошин І.В. в судовому засіданні підтримує доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, та зазначає, що вважає позов необґрунтованим. Він наголосив, що в умовах воєнного стану законодавчо заблокована можливість оформлення будь-яких адміністративних послуг для громадян рф, а сам відповідач безперервно перебуває на території України з 2019 року, тому просив суд відмовити у задоволенні позову. Звернув увагу, що позивач не ініціював застосування застави чи поруки для відповідача та не врахував стан здоров`я та сімейний стан відповідача. Крім того, просив суд викликати у якості свідка дочку відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

IV. Застосовані норми права та мотиви, з яких суд виходить при прийнятті рішення.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України та підзаконними нормативно правовими актами; Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 23.04.2012 № 353/171/150 (далі- Інструкція); Типовим положенням про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110; Інструкцією про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.02.2016 № 141.

Конституція України гарантує, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (частина 1 статті 26 Конституції України). Виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства (пункт 2 частини1 статті статті 92 Конституції України).

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закону № 3773-VI), зокрема пунктом 7 ч. 1 ст. 1 визначає, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 3773-VI від 22.09.2011 р. «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. ( ч. 1 ст. 30 Закону № 3773-VI).

В силу вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону ( п. 8 ст. 26 Закону № 3773-VI).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (п. 3.ст. 30 Закону № 3773-VI).

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців ( п. 4 ст. 30 Закону № 3773-VI).

Із зазначеними правовими нормами узгоджуються зміст Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, яка визначає порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішення про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також під час прийняття рішення про продовження строку затримання.

Відповідно до п. 2 Інструкції за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або за наявності ризику його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця, що вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, органи ДМС, орган охорони державного кордону або орган СБУ подають до адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ позовну заяву відповідно до ч. 1 ст. 289 КАСУ.

Відповідно до п. 1. ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

Відповідно до п. 3 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України та особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначено ст. 288, 289 КАС України.

Відповідно до п. 14, 15 ст. 289 КАС України адміністративні справи, визначені цією статтею розглядаються судом у день подання відповідної позовної заяви за обов`язкової участі сторін.

Відповідно до п. 14 ст. 289 КАС України розгляд питань визначених цією статтею, здійснюється судом за обов`язкової участі сторін, у тому числі може проводитися у режимі відео конференції та з трансляцією з іншого приміщення, розташованого поза межами приміщення суд, в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ст. 288, п. 19 ст. 289 КАС України за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цими статтями, судовий збір не сплачується.

Суд вважає, що відповідач порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: не має документів, які посвідчують особу, та не надав суду доказів про своє законне перебування на території України, тому є законні підстави для затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Суд враховує, що відповідач визнав в судовому засіданні, що 28 років проживає на території України, однак не звертався з метою набуття громадянства України. Також суд не встановив обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Крім того, відповідач не звертався до управління Державної міграційної служби у Рівненській області з заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Враховуючи те, що відповідач відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», грубо та свідомо порушив законодавство України, останній не підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», тому суд має обґрунтовані підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду за межі території України.

З огляду на те, що ОСОБА_1 є громадянином росії, не має паспортного або іншого документа, що б посвідчували його особу та/або давали йому право на виїзд з України, він є таким, що потребує ідентифікації його особи. Водночас, останній порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, оскільки не довів законності перебування на території України. Застосування більш м`яких заходів суд вважає недоцільним з урахуванням особи відповідача, відсутність в нього легальних джерел доходу в Україні, відсутність інших доказів в матеріалах справи, які б підтверджували законність перебування на території України.

Суд вважає, що доводи сторони відповідача про наявність стійких сімейних зв`язків у відповідача не доведені, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували укладення шлюбу відповідачем, перебування ним у фактичних шлюбних відносинах, встановлення факту батьківства з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими особами про яких як дітей зазначав представник відповідача. Також оскарження прийнятих позивачем рішень у рамках іншої справи на думку суду не є перешкодою для розгляду позовної заяви Управління ДМС України в Рівненській області в цій справі відповідно до положень статті 289 КАС України.

Отже, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог та прийняття рішення про затримання ОСОБА_1 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України та поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на 06 (шість) місяців.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Керуючись статтями 26, 92 Конституції України, статтями 6, 14, 72-77, 90, 139, 241-243, 245-246, 250, 289, 371 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області до громадянина росії ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України задовольнити.

Затримати громадянина росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення в подальшому заходів щодо примусового видворення за межі України.

Помістити громадянина росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на 06 (шість) місяців.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, місцезнаходження: вул. 16 Липня, буд. 6, м. Рівне, код ЄДРПОУ 37829784;

Відповідач: громадянин росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 19 жовтня 2026 року.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА