Решение № 140720318, 05.10.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

05 жовтня 2026 рокуСправа № 331/6368/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гасанбеков С.С., при секретарі судового засідання Татуковій А.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом:акціонерного товариства «Універсал банк»до:ОСОБА_1про:стягнення заборгованості.

31 липня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.04.2018 у розмірі 12163,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

12.04.2018 ОСОБА_2 до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 12.04.2018, встановивши мобільний додаток monobank, отримав розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .

АТ «Універсал банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором заборгованість відповідача становить 12163,27 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 12163,27 грн.

Враховуючи наведене, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 03.08.2026, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

05.10.2026 відповідач повторно в судове засідання не з`явився.

Враховуючи неявку в судове засідання 05.10.2026 всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на те, що відповідач, який був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув та не повідомив суд про причини неявки, а також не подав відзиву, беручи до уваги відсутність заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи, у судовому засіданні 05.10.2026 судом, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

12.04.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг, що підтверджується анкетою-заявою відповідача від 12.04.2018, на підставі якої відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт.

Позивач виконав своє зобов`язання в повному обсязі та відкрив кредитний рахунок відповідачу за договором від 12.04.2018, що підтверджується випискою за період з 12.04.2018 по 21.06.2026.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 12.04.2018 заборгованість відповідача становить 12163,27 грн, з яких: 12163,27 грн основна сума боргу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 2 ст. 1046 ЦК України).

Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором від 12.04.2018 в розмірі 12163,27 грн.

Разом з цим, відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 29.07.2026 № CF_152362, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн., отже відповідна сума судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал банк» заборгованість за кредитним договором від 12 квітня 2018 року в розмірі 12163,27 грн. (дванадцять тисяч сто шістдесят три гривні 27 коп.).

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал банк» судовий збір в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

4. Реквізити учасників справи:

- позивач: акціонерне товариство «Універсал банк», вул. Оленівська, 23, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 21133352;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков