Постановление суда № 140720003, 16.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19331/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Колотуха Людмила Степанівна, про визнання недійсним договору дарування домоволодіння, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міькрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Колотуха Людмила Степанівна, про визнання недійсним договору дарування домоволодіння.

Від представника позивача Пацкан І.І. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про закриття провадження у справі через відсутність предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та повернення сплаченого позивачем судового збору. Зокрема зазначає, що заборгованість Відповідача ОСОБА_1 перед Позивачем між сторонами врегульована та станом на 16.09.2026 відсутня, що свідчить про відсутність предмету спору.

Розглянувши вказану заяву та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Наведений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір дарування 1/2 частки домоволодіння, укладений 24.12.2014 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Тобто, на час звернення позивача до суду між сторонами існував спір.

У постанові по справі № 638/3792/20 від 20.09.2021 Верховний Суд зазначив, що суд закриває провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, оскільки на момент пред`явлення позову АТ КБ «Приватбанк» до відповідачів була наявна матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, а саме визнання договору дарування недійсним, тобто предмет спору був присутній, то і підстави для закриття провадження в справі у зв`язку з врегулювання сторонами спору після пред`явлення позову, згідно з п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України, а саме за відсутності предмета спору, відсутні.

Одночасно у даній справі наявні всі підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки позивач фактично відмовився від позовних вимог до відповідачів у зв`язку із врегулюванням спору.

За таких обставин, суд доходить висновку, що клопотання представника позивача про закриття провадження у справі з підстави відсутності предмета спору не підлягає задоволенню та вважає за можливе закрити провадження у справі відповідно до вимог п. 4 ч. 1ст. 255 ЦПК України, прийнявши відмову позивача від позову.

Що стосується вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 травня 2026 року, у цивільній справі № 308/19331/25, було вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту, із забороною відчуження, 1/2 частки домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 538700721248) та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

При прийнятті рішення суд враховує, що під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти не сумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти не добросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Суд вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування, про що роз`яснюється в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2026 року, у вказаній справі, оскільки необхідність в таких відпала.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд вказує, що провадження по справі було закрито саме у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Одночасно, за приписами ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Приймаючи до уваги те, що позивач відмовився від своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд приходить до висновку, що з відповідачів необхідно стягнути на користь АТКБ «Приватбанк» судові витрати.

Керуючись ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», ст. 13, 49, 255, 256, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотоання представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задоволити частково.

Прийняти відмову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від позовних вимог та провадження по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Колотуха Людмила Степанівна, про визнання недійсним договору дарування домоволодіння закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 травня 2026 року, у цивільній справі №308/19331/25, шляхом накладення арешту, із забороною відчуження, 1/2 частки домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 538700721248) та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в розмірі 1 816,80 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн. вісімдесят коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в розмірі 1 816,80 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн. вісімдесят коп.).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Крегул