Решение № 140719853, 19.10.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2223/26

Провадження по справі 2/305/872/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026. Разхівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Шемоти М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ясінянської селищної ради Закарпатської області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Філія "Карпатський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

Тячівська окружна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Ясінянської селищної ради звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Філія "Карпатський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Позовні вимоги мотивують тим, що вироком Рахівського районного суду від 05.05.2026 у кримінальному провадженні №12025071140000140 від 29.03.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням - судової інженерно-екологічної експертизи, висновок експерта № СЕ-19/120-25/4728-ФХЕД від 09.05.2025 року, що згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи, складає 3565 гривень 60 копійок, в дохід держави. Як констатував суд, 28.03.2025 близько 10 год у межах населеного пункту - с. Лазещина, Рахівського району Закарпатської області, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи на території лісового фонду, а саме у кварталі 2 виділу 33 Лопушанського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», в порушення вимог ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, за допомогою бензопили, вчинив самовільну порубку двох сироростучих дерев, породи «Ялина Європейська», діаметром пнів 38 см, та 77 см., які розділив на відрізки довжиною по 3 та 4 м., та за допомогою власного гужового транспорту частину деревини перевіз до місця свого проживання, однак був виявлений на місці події працівниками лісової охорони Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», в той час, коли намагався вивезти решту деревини за допомогою власного гужового транспорту. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_1 спричинив інтересам довкілля, істотну шкоду, яка складає 55212,23 грн, тобто шкоду, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Вказана шкода обвинуваченим у добровільному порядку не відшкодована. Крім вироку суду, винуватість ОСОБА_1 доводиться також протоколом огляду місця події та висновком експерта СЕ-19/120-25/4728-ФХЕД від 09.05.2025, яким встановлено розмір шкоди незаконним вирубуванням дерев. Тячівська окружна прокуратура звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Ясінянської селищної ради про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, оскільки незаконна порубка лісових ресурсів заподіяла істотну шкоду економічним інтересам держави, що проявляються у грошових збитках, а саме: вилучення у держави вартості знищеної деревини, недотримання доходів від використання деревини, яку лісокористувач мав реальну можливість одержати, витрати на лісовідновлення зрубаних лісових ділянок, витрати на прибирання місць рубок від порубкових решток тощо. Інтерес держави полягає у поповненні місцевого бюджету, раціонального та законного його використання. З огляду на викладене, прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ясінянської селищної ради шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 55 212,23 грн.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 10.07.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгяд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у справі Філію "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Представник відповідача, ОСОБА_1 , - адвокат Плунюк Мар`яна Дмитрівна ОСОБА_1 подала відзив на позов, в якому зазначила, що ОСОБА_2 виконав вирок, оплатив суму 25550 грн штрафу. У межах кримінального провадження цивільний позов не було заявлено. На момент пред`явлення цивільного позову ОСОБА_1 знаходиться в край важкому фінансовому і матеріальному, а також моральному стані. Протягом 2025 року внаслідок пожежі у ОСОБА_1 були втрачені усі його документи, зокрема паспорт, ідентифікаційний номер та посвідчення водія. Коштів на їх відновлення на даний момент у нього немає. Окрім цього, ОСОБА_1 , уже двічі перебував на лікуванні. Зокрема, з 21.07.2025 року по 05.08.2025 року з діагнозом: основний: F 06.30 - розлади настрою (афективні) органічного генезу, неуточнені, тривожний синдром; супутній - G93.4 - енцефалопатія, неуточнена (виписка додається). Повторно був госпіталізований стаціонарно з 01.09.2025 по 15.09.2025 з ускладненням діагнозу. Станом на сьогодні у нього психічний стан погіршується він не спілкується з людьми, а також з рідними, не йде на контакт і відмовляється від продовження лікування. Періодами забуває своє прізвище та ім`я, у нього відсутні документи, що підтверджують його особу. У ОСОБА_1 відсутнє у власності будь-яке майно. Він не працює, окремого фінансового доходу у нього немає. Його сім`я також перебуває у вкрай важкому стані, адже загалом у нього п`ятеро дітей, один неповнолітній син. Психічні розлади ОСОБА_1 негативно впливають загалом на сім`ю, її члени постійно перебувають у тривожності через свого батька. Просить суд взяти до уваги те, що ОСОБА_1 повністю оплатив суму призначеного покарання у розмірі 25500 гривень, витративши усі свої фінансові заощадження, будь-яких інших фінансових надходжень у нього немає. Враховуючи важкий стан психологічного здоров`я ОСОБА_1 , а також його фактичний важкий фінансовий стан просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заступник керівника Тячівської окружної прокуратури Юрій Лазорка 09.10.2026 подав відповідь на відзив відповідача, в якій зазначає, що у відзиві відповідач посилається на те, що ним виконано вирок суду в частині сплати штрафу у розмірі 25 500 грн, у зв?язку з чим просить відмовити у задоволенні позову про відшкодування шкоди. Зазначений довід є безпідставним. Відповідно до ст.50 Кримінального кодексу У країни покарання е заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. Натомість відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, кримінальне покарання у вигляді штрафу та цивільно-правовий обов?язок відшкодувати заподіяну шкоду є різними за своєю правовою природою заходами. Сплата штрафу не є відшкодуванням шкоди, завданої незаконною порубкою лісу, якщо відповідна шкода окремо не була відшкодована потерпілій стороні. У даному випадку відповідач не надав доказів добровільного відшкодування державі шкоди у розмірі 55212 грн 23 коп., яка є предметом цивільного позову. Навпаки, відповідно до інформації Ясінянської селищної ради від 12.06.2026 №04-07.1-17-/1028-26, зазначена шкода відповідачем не відшкодована. Отже, сплата штрафу в розмірі 25 500 грн не припиняє обов?язку відповідача відшкодувати заподіяну ним майнову шкоду. Відповідач посилається на відсутність у нього майна, роботи та доходів, однак жодна з цих обставин не свідчить про те, що шкода в розмірі 55212 грн 23 коп. була ним відшкодована. Отже, посилання відповідача на відсутність коштів не є правовою підставою для відмови у позові. Відповідач також посилається на тяжкий стан свого психологічного та психічного здоров?я, перебування на стаціонарному лікуванні та погіршення стану. Позивач не заперечує проти врахування судом належним чином підтверджених медичними документами обставин стану здоров?я відповідача. Водночас сам факт наявності захворювання не звільняє особу від обов?язку відшкодувати шкоду, заподіяну її протиправними діями. Крім того, вироком суду, який набрав законної сили, відповідача визнано винним вчиненні умисного кримінального правопорушення. Відповідач не наводить у відзиві жодної норми закону, яка б передбачала, що зазначений ним стан здоров`я автоматично припиняє або виключає обов?язок відшкодувати вже заподіяну майнову шкоду. За таких обставин наведені медичні обставини можуть характеризувати особу відповідача та його майновий стан, однак не спростовують позовних вимог по суті. Посилання відповідача на те, що він має п?ятеро дітей, один із яких є неповнолітнім, також не спростовує факту заподіяння шкоди та її розміру. Позивач розуміє важливість наведених відповідачем сімейних обставин, однак вони не можуть бути підставою для звільнення від обов?язку компенсувати шкоду, заподіяну незаконною порубкою лісу.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на всій території України.

Відповідно до ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з вимогами ст.ст.105, 107, 108 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню, а у разі неможливості їх вилучення, стягується їх вартість.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Своєю чергою відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Судом встановлено, що вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 05.05.2026 по справі №305/2717/25, провадження по справі №1-кп/305/411/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням - судової інженерно-екологічної експертизи 3565 гривень 60 копійок в дохід держави. Вирок набрав законної сили 05.06.2026.

Зокрема, цим вироком доведено, що ОСОБА_1 , внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_1 спричинив інтересам довкілля, істотну шкоду, яка складає 55212,23 грн, тобто шкоду, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.146 КК України визнав повністю.

У матеріалах справи наявний висновок експерта №СЕ-19/120-25/120-25/4728-ФХЕД від 09.05.2025, згідно з яким визначено розмір шкоди заподіяної лісу у кварталі 2 виділу 33 Лопушанського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», який проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665, зокрема лісовому господарству заподіяно збитків на загальну суму 55212,23 гривні.

Вказана шкода на час розгляду кримінального провадження обвинуваченим не була відшкодована, цивільного позову у кримінальному провадженні не було пред`явлено.

Відповідно до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року №14, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 є доведеною і не підлягає розгляду в судовому процесі.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з листом заступника керівника Тячівської окружної прокуратури - Юрія Лазорка від 11.06.2026 №07.52-1-333 вих 26 прокурор звертався до Ясінянської селищної ради, де просив повідомити чи відшкодовані збитки, що були заподіяні ОСОБА_1 , та чи вживались або вживатимуться Ясінянською селищною радою заходи щодо стягнення матеріальних збитків.

На вказаний лист прокурора Ясінянська селищна рада надала відповідь №4872-26 від 15.06.2026 про те, що збитки, заподіяні ОСОБА_1 не відшкодовані, заходи щодо відшкодування шкоди радою не вживалися та надали реквізити для сплати шкоди.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутності такого органу.

Відповідно до ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором, який повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій скарзі заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено підпунктом 1 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно зі статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно із чинним законодавством.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного Кодексу України, стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 30 відсотків та до спеціального фонду місцевих бюджетів в розмірі 70 відсотків тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків. Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до Державного бюджету України та місцевих бюджетів (аналогічна позиція викладена також і у постанові Вищого господарського суду України № 5017/2376/2012 від 06.03.2013).

Невжиття цивільно-правових заходів щодо стягнення вказаної шкоди до спеціального фонду Державного бюджету України та до спеціального фонду місцевих бюджетів порушує інтереси держави. При цьому пунктом 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 №128, регламентовано, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім`я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетами» Плану рахунків в розрізів територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Таким чином збитки, завдані внаслідок незаконної рубки лісових ресурсів на території Ясінянської ОТГ, відповідно до вимог ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.7 ч.3 ст.29, п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища ради, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу між бюджетами відповідних рівнів.

Оскільки, незаконна порубка лісу була вчинена на території населеного пункту - с. Лазещина, Рахівського району Закарпатської області, а саме у кварталі 2 виділу 33 Лопушанського лісництва Рахівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», то заподіяна відповідачем шкода в загальному розмірі 55212,23 гривні підлягає стягненню на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету.

При цьому, встановлено, що органом місцевого самоврядування - Ясінянською селищною радою, будь-які заходи спрямовані на стягнення вказаної шкоди не вживались та вживатись не будуть, що свідчить про неналежне здійснення радою наданих законом повноважень, а тому даний позов заявляється прокурором, оскільки незаконна порубка лісових ресурсів заподіяла істотну шкоду економічним інтересам держави, що проявляються у грошових збитках, а саме: вилучення у держави вартості знищеної деревини, недотримання доходів від використання деревини, яку лісокористувач мав реальну можливість одержати, витрати на лісовідновлення зрубаних лісових ділянок, витрати на прибирання місць рубок від порубкових решток тощо. Інтерес держави полягає у поповненні місцевого бюджету, раціонального та законного його використання.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Посилання представника відповідача на важке матеріальне становище ОСОБА_1 та на його серйозні захворювання не звільняють Відповідача від відшкодування шкоди, а також не дають право суду зменшити суму відшкодування через ці обставини.

Враховуючи, що прокурор надав обґрунтовані правові докази вини Відповідача, а останній не надав суду жодних доказів на спростування доводів позовної заяви, отже позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення лісового законодавства, є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Позивач, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 ЗУ "Про судовий збір" був звільнений від сплати судового збору.

У зв`язку із задоволенням позову, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в спеціальний фонд Державного бюджету України, судовий збір у розмірі 1331,20 гривні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 274, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ясінянської селищної ради (отримувач: ГУК у Закарпатській обл./Ясінянська ТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37975895, банк отримувача: казначейство України, номер рахунку (IBAN): UA668999980333119331000007451, код класифікації доходів бюджету: 24062100) шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 55 212, 23 грн (п?ятдесят п?ять тисяч двісті дванадцять гривень 23 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) судового збору на рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету22030106, призначення платежу *;101; судовий збір стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №305/2223/26 провадження по справі 2/305/872/26).

Відомості щодо учасників справи:

Представник позивача: Тячівська окружна прокуратура, місцезнаходження: 90500, м. Тячів, вул. Незалежності, 27, Закарпатської області, ЄДРПОУ 02909967.

Позивач: Ясінянська селищна рада, місцезнаходження: с-ще Ясіня, вул. Борканюка, буд.7, Рахівського району, Закарпатської області , код ЄДРПОУ 04351452.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Філія "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України, 88017, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд.156, Закарпатської області, ЄДРПОУ: 4554542.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Головуюча: М.О. Марусяк