Постановление суда № 140719422, 19.10.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 553/3073/26

Провадження № 1-кп/553/707/2026

У Х В А Л А

Іменем України

19.10.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави

у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170460000085 від 30.06.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоселівка Полтавського району Полтавської області, є громадянином України, з середньою освітою, особа з інвалідністю 3 групи, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Подільського районного суду міста Полтави перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170460000085 від 30.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, за наступних обставин:

29.06.2026 близько 16:45 год., ОСОБА_5 , в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до дружини ОСОБА_4 , тобто вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством щодо особи, з якою відповідно до ст. 3 вказаного закону перебуває у сімейних відносинах за наступних обставин:

29.06.2026, близько 16:45 год., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання за адресою АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із дружиною ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс кілька ударів руками, стиснутими в кулак, по голові тулубу і кінцівках останньої, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку та гематоми голови, які кваліфікуються лише у своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; підшкірні гематоми тулубу, кінцівок, які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України, тобто заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Від потерпілої ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примирення з обвинуваченим на обґрунтування якого зазначила, що на теперішній час вона примирилася із чоловіком, будь-яких претензій до нього не має.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 підтримала клопотання, просила закрити кримінальне провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що примирився з потерпілою, претензій до нього вона не має, просить закрити кримінальне провадження. Окрім того, вказав, що ним у повному обсязі відшкодовано витрати на лікування потерпілої у закладах охорони здоров`я, надав відповідні квитанції про перерахування коштів на користь позивачів.

Прокурор не заперечував проти заявленого клопотання потерпілої та вказав на наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілою та закриття провадження в справі. У зв`язку із добровільним задоволенням позовних вимог, просив закрити провадження за цивільним позовом.

Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє і не оспорює характер обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції обвинуваченого, а відтак діяння, яке поставлено йому у провину, дійсно мало місце, і воно отримало правильну кримінально-правову оцінку. Окрім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягає на закритті провадження з вказаної підстави.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 8 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст. 46 Кримінального кодексу України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 285 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 Кримінального процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 439/397/17 (провадження № 13-66кс18), викладено висновок, згідно якого саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно ст. 46 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 вперше вчинив кримінальне правопорушення (проступок), примирився з потерпілою, відшкодував завдані збитки, що є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 46 Кримінального кодексу України.

Обвинуваченому судом було роз`яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи на підставі ст. 46 КК України є нереабілітуючою підставою, між тим він підтримав заявлене клопотання.

За таких обставин суд дійшов переконання, що обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинений ним кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, з підстав, передбачених ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілою, а кримінальне провадження стосовно нього - закриттю.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Прокурором в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Полтавської міської ради подано позов до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення у розмірі 17 255, 28 грн.

Під час судового розгляду обвинуваченим надано докази на підтвердження добровільного відшкодування витрат на лікування потерпілої.

Так, згідно квитанції № 1.779063035.1 від 30.07.2026 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України ОСОБА_5 сплачено 14211, 12 грн. витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого, згідно квитанції № 2.779071667.1 від 30.07.2026 на розрахунковий рахунок Полтавської міської ради ОСОБА_5 сплачено 3044, 16 грн. витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого.

У зв`язку із добровільним відшкодуванням спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди суд вважає за необхідне вирішити питання щодо цивільного позову прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що: «предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

З огляду на вищезазначене, ураховуючи, що обвинуваченим, який є відповідачем за позовом прокурора, добровільно сплачено суму відшкодування на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, заявлену у позовній заяві, суд доходить висновку, що на даний час відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі, передбаченою п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі викладеного, керуючись статтею 46 Кримінального кодексу України, пунктом 1 частини 2, частиною 8 статті 284, статтями 100, 124, 128, 285, 286, 288, 350, 372 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

Обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України, на підставі статті 46 Кримінального кодексу України, у зв`язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_4 .

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170460000085 від 30.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України, - закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального-процесуального кодексу України.

Закрити провадження за цивільним позовом прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , поданим в інтересах держави, в особі Національної служби здоров`я України та Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне підприємство "2-а міська клінічна лікарня ПМР" до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча ОСОБА_1