Решение № 140717065, 13.10.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/961/26

Провадження № 2/293/847/2026

13 жовтня 2026 рокуселище ЧерняхівЧерняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

І. СУТЬ СПРАВИ

01.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/0037/82/0196469 у розмірі 20415,97 грн., витрат понесених на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача Ткаченко М.М. зазначає, що 04.05.2017 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №014/0037/82/0196469, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 7763,98 грн. строком на 72 місяці.

26.06.2019 укладено договір № 114/2-9, відповідно до якого Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0037/82/0196469.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0037/82/0196469.

Позивач зауважує, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань з боку позичальника, станом на день звернення із позовом до суду виникла заборгованість в сумі 20415,97 грн., з яких 6720,65 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11225,56 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на дату відступлення права вимоги; 837,51 грн. відсотки нараховані позивачем; 1632,34 грн. - заборгованість за пенею/або штрафами.

В позасудовому порядку відповідач не виконує свої зобов`язання за вказаним договором, тому позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.07.2026 автоматизований розподіл справи між суддями не відбувся. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 06.07.2026, справа передана на розгляд судді Збаражському О.М. для розгляду.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, 14.07.2026 суд отримав відомості про місце реєстрації відповідача.

16.07.2026 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Розгляд справи по суті призначено на 15.09.2026. За клопотанням позивача постановлено витребувати у АТ «Райффайзен Банк» ряд доказів.

На виконання ухвали суду, 07.08.2026 АТ «Райффайзен Банк» надав запитувану інформацію.

Ухвалою суду від 15.09.2026, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 13.10.2026.

13.10.2026 сторони в судове засідання не прибули, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені встановленим порядком. Представник позивача Ткаченко Ю.О. просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибула в судове засідання. Причини неявки суду не повідомила, правом на подання відзиву на позов не скористалась, про день та час розгляду справи повідомлялась встановленим порядком (а.с.78,84).

У постанові від 14.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім того, відповідач повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 16.09.2026.

Враховуючи викладене, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи.

Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 13.10.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

13.10.2026 судом складено скорочене рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ, МОТИВИ СУДУ

Судом встановлено, що 04.05.2017 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0037/82/0196469, підписаний особистим підписом позичальниці, відповідно до умов якого кредитор надав позичальниці кредит в розмірі 7763,98 грн. на 72 місяці зі сплатою відсотків 39,9% річних (а.с. 8-13).

Банк виконав взяті на себе зобов`язання, передбачені договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що міститься на DVD-R диску (а.с.81).

26.06.2019 Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» уклали договір про відступлення права вимоги №114/2-9, відповідно до якого Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0037/82/0196469 (а.с.18-20,21).

На виконання вимог договору про відступлення права вимоги №114/2-9, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» підписали реєстр боржників до договору про відступлення прав вимоги, згідно якого Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» відступило право вимоги заборгованостей до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на умовах передбачених договором, в тому числі до відповідача в сумі 8439,64 грн. (а.с. 22-25).

10.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» уклали договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/0037/82/0196469 (а.с.26-31,32-35).

На виконання вимог договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» та позивач підписали реєстр боржників до договору про відступлення прав вимоги, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» відступило право вимоги заборгованостей до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на умовах передбачених договором, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 в сумі 19578,46грн. (а.с.36-38, 39).

За розрахунком позивача загальна заборгованість за договором позики №014/0037/82/0196469 від 04.05.2017 становить 20415,97 грн., з яких 6720,65 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11225,56 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на дату відступлення права вимоги; 837,51 грн. відсотки нараховані позивачем; 1632,34 грн. - заборгованість за пенею/або штрафами (а.с.17).

ІV. ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ, МОТИВИ СУДУ

Відповідно до положень ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до частини першої ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною першою ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст.638 ЦК України внормовано, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За приписами пункту першого частини першої ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 04.05.2017 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА Життя» (страховик) укладений тристоронній договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0037/82/0196469, який підписаний позичальником, тобто ОСОБА_1 особисто.

Випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 підтверджено зарахування кредитних коштів 04.05.2017, а також подальше здійснення операцій за рахунком, що свідчить про фактичне отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними.

Між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт капітал» 26.06.2019 укладений договір відступлення прав вимоги №114/2-9, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги до боржників банку, у тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0037/82/0196469.

Між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладений договір відступлення прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого до ТОВ «Коллект Центр» передано право вимоги за вказаним кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, позивачем визначено заборгованість у загальному розмірі 20415,97 грн., з яких 6720,65 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11225,56 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на дату відступлення права вимоги; 837,51 грн. - відсотки нараховані позивачем; 1632,34 грн. - заборгованість за пенею/або штрафами.

Доказів погашення заборгованості у заявленій позивачем сумі відповідачем не надано, правильність розрахунку належними доказами не спростована, власного контррозрахунку заборгованості до суду відповідачем не подано.

Матеріалами справи встановлено, що право вимоги за кредитним договором №014/0037/82/0196469 від 04.05.2017 перейшло від АТ «Райффайзен Банк» до ТОВ «Вердикт капітал», а 10.01.2023 до позивача ТОВ «Коллект Центр», у зв`язку з чим останнє набуло права вимагати погашення заборгованості у загальному розмірі 20415,97 грн.

Перехід права вимоги підтверджується не лише зазначеними договорами, а й долученими до справи реєстрами боржників, актами приймання-передачі, платіжними документами та актом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують безперервність переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Коллект Центр».

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні ТОВ «Коллект центр» підлягають задоволенню.

ІV. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначено, що затрати на правову допомогу повинні буди документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, прас-лист АО «Ліггас Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги №2429 від 01.05.2026, витяг з акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026.

Враховуючи категорію і складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 13000,00грн. є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт, а тому підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача становить 3000,00грн.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №014/0037/82/0196469 від 04.05.2017 в розмірі 20415 грн 91 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,

місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306

код ЄДРПОУ 44276926

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено та підписано 19.10.2026.

СуддяОлег ЗБАРАЖСЬКИЙ