Решение № 140715115, 19.10.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3719/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які полягають у відмові, викладеній у листі ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 05.05.2025 №2188-2077/Л-17/8-2400/25, у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст.40 та ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії, відповідно до ст.40 та ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ОСОБА_1 , з моменту звернення, а саме з 16.04.2025 р. та прийняти відповідне рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та продовжує працювати після призначення пенсії.

Позивач вказує, що у зв`язку з продовженням трудової діяльності та набуттям додаткового страхового стажу звернулася до відповідача із заявою з питання перерахунку пенсії відповідно до статей 40 та 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак листом від 05.05.2025 № 2188-2077/Л-17/8-2400/25 відповідач повідомив про визначений розмір пенсійної виплати, з яким позивач не погоджується.

На думку позивача, відповідач неправильно визначив розмір її пенсії, оскільки не врахував належним чином заробітну плату за періоди після 30.06.2012 та неправильно застосував положення законодавства щодо визначення періоду заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, зокрема щодо оптимізації заробітку.

Позивач вважає, що під час обчислення пенсії відповідач мав урахувати відомості про її заробітну плату та страховий стаж за відповідні періоди, а також визначити найбільш вигідний для неї варіант обчислення пенсії. При цьому, на її переконання, застосований відповідачем розрахунок не забезпечує правильного визначення розміру пенсійної виплати.

На підтвердження своєї позиції позивач посилається на наявні документи про заробітну плату та відомості щодо страхового стажу, а також на власний розрахунок, виконаний за допомогою програмного продукту «Програма Пенсійні розрахунки». За результатами такого розрахунку позивач визначає належний, на її думку, розмір пенсії у сумі 6 057,65 грн, що перевищує розмір пенсії, визначений відповідачем.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач за результатами розгляду її звернення надав лист із роз`ясненням розрахунку пенсії, однак не прийняв окремого рішення щодо порушеного питання. У зв`язку із цим вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії є протиправними, а її право на належний розмір пенсійного забезпечення потребує судового захисту.

З огляду на викладене позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, викладеної у листі від 05.05.2025 № 2188-2077/Л-17/8-2400/25, зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до статей 40 та 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 16.04.2025 та прийняти відповідне рішення.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що за результатами перевірки матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії за віком, яка призначена та обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому позивач обліковується як працююча особа.

Відповідач пояснює, що розмір пенсії за віком визначається відповідно до статей 27 та 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і залежить від тривалості страхового стажу особи та розміру заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.

Зазначає, що під час обчислення пенсії позивача враховано заробітну плату за період з 01.10.1991 по 30.09.1996 відповідно до довідки про заробіток, а також за період з 01.07.2000 по 30.06.2012 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків.

За доводами відповідача, сума коефіцієнтів заробітної плати до проведення оптимізації становила 184,03800. Під час оптимізації з періоду, за який враховується заробітна плата, було виключено 44 місяці, а саме періоди з 01.02.1995 по 30.09.1996 та з 01.07.2000 по 30.06.2002. Унаслідок цього сума коефіцієнтів заробітної плати після оптимізації становила 153,50912, а індивідуальний коефіцієнт заробітку збільшився з 0,90215 до 0,95943.

Відповідач наголошує, що період оптимізації заробітку визначається автоматично відповідно до застосованого алгоритму обчислення пенсії, а розрахунок проводиться з урахуванням даних, наявних у пенсійній справі та системі персоніфікованого обліку.

Також відповідач зазначає, що обчислення пенсії з урахуванням заробітку за період з 01.08.1991 по 31.07.1996 на підставі долучених позивачем довідок від 01.04.2025 № Л-167 та № Л-168, а також заробітку за період з 01.07.2000 по 28.02.2025, за винятком перерв, не є вигіднішим для позивача. За розрахунком відповідача, застосування такого варіанта призвело б до зменшення індивідуального коефіцієнта заробітку до 0,95431.

Крім того, відповідач посилається на те, що перерахунок пенсії позивача з 01.04.2025 проведено в автоматизованому режимі за даними системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб із врахуванням набутого страхового стажу по 28.02.2025 та заробітку, з якого обчислено пенсію.

За результатами такого перерахунку страховий стаж позивача становив 51 рік 5 місяців 6 днів, або 617 місяців, а індивідуальний коефіцієнт страхового стажу 0,51417. Відповідач зазначає, що загальну тривалість страхового стажу визначено на підставі диплома серії НОМЕР_1 , трудової книжки серії НОМЕР_2 та даних персоніфікованого обліку.

Відповідач також наводить складові визначеного розміру пенсії з 01.04.2025, який становить 4 732,75 грн, зокрема:

- 4 397,28 грн основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону з урахуванням заробітку та коефіцієнта страхового стажу;

- 225,54 грн доплата за 21 рік страхового стажу понад 30 років, установлена відповідно до частини першої статті 28 Закону з урахуванням частини третьої статті 42 Закону;

- 109,93 грн підвищення відповідно до частини третьої статті 29 Закону.

На переконання відповідача, пенсію позивача обчислено з урахуванням найбільш вигідного варіанта розрахунку та відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідач вважає, що матеріали пенсійної справи не містять підстав для визначення іншого розміру пенсії, а тому підстави для проведення перерахунку пенсії у спосіб, запропонований позивачем, відсутні.

З огляду на наведене відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 600/3719/25-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

2. Відповідач 15.08.2025 подав до суду відзив на адміністративний позов.

3. Інших заяв чи клопотань по суті справи, які мають значення для вирішення спору, учасниками справи не подано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як одержувачка пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

2. Як убачається з матеріалів справи, позивачем було подано заяву про перерахунок пенсії за віком з урахуванням положень статей 40 та 42 Закону № 1058-IV, у якій вона порушувала питання щодо правильності визначення заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, застосування оптимізації заробітку та врахування набутого страхового стажу.

3. Листом від 05.05.2025 № 2188-2077/Л-17/8-2400/25 відповідач повідомив позивача про результати розрахунку пенсії, зазначивши, що під час її обчислення враховано заробітну плату за період з 01.10.1991 по 30.09.1996 згідно з довідкою про заробіток та за період з 01.07.2000 по 30.06.2012 за даними персоніфікованого обліку.

У зазначеному листі відповідач також повідомив, що під час оптимізації заробітку з розрахункового періоду виключено 44 місяці з 01.02.1995 по 30.09.1996 та з 01.07.2000 по 30.06.2002. За результатами оптимізації індивідуальний коефіцієнт заробітку становив 0,95943.

Крім того, відповідач зазначив, що з 01.04.2025 проведено автоматизований перерахунок пенсії позивача з урахуванням страхового стажу, набутого по 28.02.2025. За результатами перерахунку загальна тривалість страхового стажу визначена в розмірі 51 рік 5 місяців 6 днів, або 617 місяців, а індивідуальний коефіцієнт страхового стажу становив 0,51417. Розмір пенсії з 01.04.2025 визначено в сумі 4 732,75 грн.

4. Не погоджуючись із визначеним відповідачем розміром пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом, у якому зазначає, що під час обчислення пенсії не було належним чином враховано заробітну плату за відповідні періоди та неправильно застосовано правила оптимізації заробітку. За власним розрахунком позивача, виконаним за допомогою програмного продукту «Програма Пенсійні розрахунки», розмір пенсії має становити 6057,65 грн.

5. У матеріалах справи також наявні заява за формою «Заява про призначення/перерахунок пенсії» від 19.06.2025 та окреме письмове звернення тієї ж дати, у яких позивач виклала свої доводи щодо обчислення пенсії та просила врахувати наведений нею варіант розрахунку.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ

1. Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, чи є вони обґрунтованими, добросовісними, розсудливими та пропорційними, а також чи враховано право особи на участь у процесі прийняття рішення та інші критерії, установлені цією нормою.

Отже, у цій справі суд має перевірити правомірність застосованого відповідачем порядку обчислення пенсії, правильність визначення заробітної плати та страхового стажу, дотримання правил оптимізації заробітку, а також належність розгляду звернення позивача.

2. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсій визначено Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою, яка враховує заробітну плату (дохід) застрахованої особи, визначену відповідно до статті 40 цього Закону, та коефіцієнт страхового стажу особи.

Згідно положень статей 24 та 25 Закону № 1058-IV страховий стаж визначається відповідно до встановлених законом правил, а коефіцієнт страхового стажу залежить від його тривалості та величини оцінки одного року страхового стажу.

Таким чином, розмір пенсії за віком залежить від заробітної плати, яка враховується для її обчислення, та тривалості страхового стажу особи. Правильність визначення кожної з цих складових має безпосереднє значення для встановлення розміру пенсійної виплати.

4. Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Зазначена норма визначає джерела відомостей про заробітну плату та періоди, за які вона враховується для обчислення пенсії. Тому під час перевірки правильності розрахунку необхідно встановити, які саме відомості про заробітну плату використано відповідачем, чи відповідають вони даним персоніфікованого обліку та документам про заробіток і чи правильно визначено індивідуальні коефіцієнти заробітної плати.

Стаття 40 Закону № 1058-IV також передбачає можливість оптимізації заробітку шляхом виключення з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, окремих періодів страхового стажу. Загальна тривалість періодів, які виключаються в межах звичайної оптимізації, обмежується законом. При цьому законодавством передбачено окремі випадки додаткового виключення певних періодів за спеціальними правилами.

Метою оптимізації є усунення впливу окремих несприятливих показників заробітку на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати та, відповідно, на розмір пенсії.

Водночас оптимізація не є довільним виключенням будь-яких місяців заробітку на розсуд пенсіонера або органу Пенсійного фонду. Її застосування має відповідати умовам і обмеженням, установленим законом.

Сам факт виключення певного періоду заробітку не свідчить автоматично про правильність чи неправильність розрахунку. Для цього необхідно встановити індивідуальні коефіцієнти заробітної плати за відповідні місяці та визначити, як їх виключення впливає на середній індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

При цьому, суд наголошує, що чинним законодавством передбачено, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримана після 01 липня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень.

Єдиний виняток із цього правила встановлений в абзаці 3 частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV, який передбачає допустимість за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періодів до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом 3 частини 1 статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Водночас суд зазначає, що закріплена у наведеній нормі можливість оптимізації заробітку стосується призначення пенсій, і не може бути застосована при перерахунку вже призначеної пенсії.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.07.2018 у справі №461/4328/16-а, від 19.03.2021 у справі № 345/3150/16-а.

5. Частина четверта статті 42 Закону № 1058-IV регулює перерахунок пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати та набули додаткового страхового стажу.

Перерахунок пенсії здійснюється з урахуванням установлених законом умов щодо тривалості набутого страхового стажу та порядку врахування заробітної плати. За визначених законом умов такий перерахунок проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення або попереднього перерахунку пенсії.

Отже, під час перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру необхідно розмежовувати врахування додаткового страхового стажу та визначення заробітної плати, яка використовується для обчислення пенсії.

Сам факт продовження роботи та набуття додаткового страхового стажу не означає, що пенсія має бути перерахована за будь-яким варіантом розрахунку, запропонованим пенсіонером. Відповідний розрахунок повинен відповідати вимогам статей 40 та 42 Закону № 1058-IV.

6. Як убачається з листа відповідача від 05.05.2025 та відзиву на позовну заяву, відповідач під час обчислення пенсії позивача врахував заробітну плату за період з 01 жовтня 1991 року по 30 вересня 1996 року на підставі відповідної довідки, а також за період з 01 липня 2000 року по 30 червня 2012 року за даними персоніфікованого обліку.

За твердженням відповідача, сума коефіцієнтів заробітної плати до оптимізації становила 184,03800. Під час оптимізації було виключено 44 місяці заробітку, а саме періоди з 01 лютого 1995 року по 30 вересня 1996 року та з 01 липня 2000 року по 30 червня 2002 року.

Унаслідок оптимізації індивідуальний коефіцієнт заробітної плати збільшився з 0,90215 до 0,95943.

Відповідач також навів альтернативний розрахунок, за яким у разі врахування заробітку за інший період, зокрема до 28 лютого 2025 року, коефіцієнт заробітної плати становив би 0,95431.

Отже, відповідач навів обґрунтування застосованого ним варіанта оптимізації та пояснив, яким чином визначено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

Водночас наведені показники необхідно оцінювати в сукупності з іншими матеріалами справи, оскільки саме по собі посилання на автоматизований характер розрахунку не звільняє орган Пенсійного фонду від обов`язку обґрунтувати правомірність застосованих показників у разі виникнення спору.

7. Судом досліджено наявну у матеріалах справи заяву позивача та доданий до неї розрахунок пенсії.

Зі змісту заяви вбачається, що позивач просила провести перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за період до 2000 року, посилаючись на положення статей 40 та 42 Закону № 1058-IV.

У доданому розрахунку позивач зазначила індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,35698, середньомісячну заробітну плату для обчислення пенсії 10 848,34 грн, коефіцієнт страхового стажу 0,510001 та основний розмір пенсії 5 532,65 грн. З урахуванням доплати за понаднормовий страховий стаж позивач визначила загальний розмір пенсії в сумі 6 057,65 грн.

Разом із тим у тексті заяви позивач прямо не формулювала вимоги про заміну вже виключених відповідачем 44 місяців заробітку іншим періодом або про додаткове виключення періоду з 01 листопада 2005 року по 01 листопада 2010 року.

Отже, зміст заяви та доданого до неї розрахунку не дає підстав стверджувати, що позивач належним чином обґрунтувала конкретний варіант оптимізації заробітку, який, на її думку, мав бути застосований відповідачем.

Суд зазначає, що для перевірки правильності розрахунку пенсії недостатньо лише зазначити бажаний розмір пенсії та кінцеві числові показники. Необхідно також навести вихідні дані, пояснити порядок визначення індивідуального коефіцієнта заробітної плати, указати періоди, які пропонується врахувати або виключити, та обґрунтувати відповідність такого розрахунку законодавчим вимогам.

Натомість у поданих позивачем матеріалах відсутнє достатнє обґрунтування того, яким чином отримано коефіцієнт заробітної плати 1,35698, які саме помісячні показники використано для його визначення та з яких правових підстав запропонований нею варіант має бути застосований під час перерахунку пенсії.

Також позивач не навела належного обґрунтування застосування середньомісячної заробітної плати 10 848,34 грн та не довела, що саме цей показник відповідає правилам перерахунку пенсії, передбаченим частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV.

Таким чином, суд доходить висновку, що власний розрахунок позивача не містить достатнього нормативного та розрахункового обґрунтування для підтвердження права на перерахунок пенсії в заявленому розмірі.

8. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, у цій справі відповідач повинен довести правомірність застосованого ним порядку обчислення пенсії, а суд має оцінити наведені сторонами доводи у взаємозв`язку з наданими доказами.

Відповідач навів відомості про застосовані періоди заробітку, виключені місяці та результати оптимізації. Натомість позивач не надала достатнього розрахункового обґрунтування, яке давало б змогу встановити неправильність визначених відповідачем показників або підтвердити правомірність власного розрахунку пенсії.

За таких обставин суд зазначає, що сам по собі факт незгоди позивача з розміром пенсії не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідача. Для задоволення вимоги про перерахунок пенсії в конкретному розмірі необхідно встановити, які саме норми права застосовано неправильно та як це вплинуло на розмір пенсійної виплати.

9. Суд зазначає, що між позивачем та відповідачем існують розбіжності щодо порядку обчислення її пенсії, зокрема в частині визначення показників заробітної плати, врахування періодів заробітку та застосування оптимізації заробітної плати.

Так, позивач вважає, що під час обчислення пенсії відповідачем неправильно визначено показники, які впливають на її розмір, у зв`язку з чим розмір пенсії має становити 6 057,65 грн. На обґрунтування своєї позиції позивач наводить власний розрахунок, за яким визначає розмір заробітної плати для обчислення пенсії та відповідні складові пенсійної виплати.

Натомість відповідач обґрунтовує визначений ним розмір пенсії застосуванням іншого варіанта розрахунку заробітної плати з урахуванням результатів оптимізації заробітку та страхового стажу позивача. Зокрема, у листі від 05 травня 2025 року № 2188-2077/Л-17/8-2400/25 відповідач навів відомості про враховані періоди заробітної плати, результати оптимізації та показники, використані для визначення розміру пенсії.

Отже, сторони фактично застосовують різні підходи до визначення розміру пенсії, кожен із яких ґрунтується на власному розумінні порядку застосування положень статей 40 та 42 Закону № 1058-IV.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії визначається за встановленими законом правилами, а виключення окремих періодів заробітку допускається за дотримання передбачених законодавством умов. Відтак правильність розрахунку пенсії залежить не лише від арифметичного визначення її складових, а й від правомірності обраного способу обчислення, врахованих періодів заробітку та застосованих показників.

Суд також ураховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29 червня 2022 року у справі № 160/1052/19, щодо необхідності дотримання органом Пенсійного фонду встановленого законом порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії та недопустимості самостійної зміни періодів заробітку без належної правової підстави.

Водночас наведений правовий висновок не означає, що запропонований позивачем розрахунок має бути застосований без перевірки його відповідності вимогам законодавства. Вирішальне значення має дотримання встановлених законом правил визначення заробітної плати для обчислення пенсії та наявність належних підстав для врахування або виключення відповідних періодів заробітку.

10. Оцінюючи наведені сторонами доводи, суд зауважує, що сам факт незгоди позивача із проведеним відповідачем розрахунком пенсії не є достатньою підставою для висновку про його протиправність. Водночас наведення відповідачем власного розрахунку не звільняє його від обов`язку діяти відповідно до встановленого законодавством порядку та належним чином обґрунтувати застосовані показники.

У цій справі позивач наполягає на застосуванні запропонованого нею способу обчислення пенсії та визначає її розмір у сумі 6 057,65 грн. Натомість відповідач посилається на результати проведеного ним розрахунку та оптимізації заробітку, за якими розмір пенсії становить 4 732,75 грн.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи відомості не дають достатніх підстав для безпосереднього висновку про правильність усіх показників, використаних позивачем, та для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії саме в заявленому нею розмірі. Зокрема, позивач не надала достатнього розрахункового обґрунтування, яке б давало змогу встановити правильність запропонованих нею показників заробітної плати та страхового стажу й підтверджувало б необхідність застосування саме такого способу обчислення пенсії.

Водночас суд звертає увагу, що предметом судового контролю є не лише правильність визначення розміру пенсії, а й дотримання суб`єктом владних повноважень установленого законодавством порядку розгляду відповідного питання.

За таких обставин суд вважає, що вирішення спору потребує розмежування питання про наявність підстав для перерахунку пенсії в конкретному розмірі та питання про дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача.

Суд не має підстав підміняти пенсійний орган у здійсненні первинної оцінки наведених позивачем доводів та визначенні правильного способу обчислення пенсії. Водночас це не позбавляє суд можливості перевірити, чи дотримався відповідач установленої процедури, та надати оцінку його діям щодо розгляду відповідного звернення.

Отже, у межах цього спору суд насамперед має встановити, чи було звернення позивача розглянуто відповідно до вимог законодавства та чи прийняв відповідач за результатами його розгляду належне рішення, яке містить обґрунтування застосованого способу обчислення пенсії та висновок щодо порушених позивачем питань.

11. Щодо дотримання відповідачем установленого законодавством порядку розгляду звернення позивача суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV призначення та перерахунок пенсії здійснюються за зверненням особи або автоматично у випадках, передбачених цим Законом.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 1.1 розділу I Порядку № 22-1 заява про призначення або перерахунок пенсії подається за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію, не пізніше десяти днів після надходження заяви.

Отже, у разі звернення особи з питання перерахунку пенсії пенсійний орган зобов`язаний розглянути подане звернення з дотриманням установленої процедури та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду.

Разом з тим суд зазначає, що сама по собі невідповідність звернення затвердженій формі не може бути безумовною підставою для відмови в його розгляді по суті. Вирішальне значення має зміст звернення, який дає змогу встановити дійсне волевиявлення особи щодо реалізації права на пенсійне забезпечення.

Такий підхід відображено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 748/696/17, у якій наголошено на необхідності оцінки змісту звернення та документів, поданих разом із ним. Аналогічний підхід викладено в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23 щодо можливості звернення за призначенням пенсії у формі, передбаченій законодавством про звернення громадян.

Як убачається зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 05.05.2025 року № 2188-2077/Л-17/8-2400/25, відповідач зазначив, що ним розглянуто звернення позивача, та надав пояснення щодо обчислення її пенсії, врахованих періодів заробітної плати, результатів оптимізації заробітку й визначеного розміру пенсійної виплати.

Водночас зі змісту зазначеного листа вбачається, що відповідач обмежився наданням інформаційної відповіді на порушені позивачем питання, не прийнявши за результатами розгляду її звернення окремого рішення про перерахунок пенсії або про відмову в його проведенні.

При цьому використання відповідачем у листі терміна «звернення», а не «заява про перерахунок пенсії», саме по собі не визначає правової природи поданого документа. Визначальними є його зміст та спрямованість волевиявлення особи.

У цій справі зі змісту звернення позивача вбачається, що вона порушувала питання щодо правильності обчислення призначеної їй пенсії та просила здійснити відповідний перерахунок. Отже, таке звернення було спрямоване на реалізацію права позивача на перерахунок пенсії та потребувало належного розгляду пенсійним органом з урахуванням вимог законодавства, яке регулює відповідні правовідносини.

За таких обставин надання відповідачем листа з поясненнями щодо проведеного обчислення пенсії не може вважатися належною заміною рішення, яке має бути прийняте за результатами розгляду питання про перерахунок пенсії у встановленому законодавством порядку.

Суд наголошує, що висновок про неналежний розгляд звернення позивача не означає встановлення судом права на перерахунок пенсії саме в заявленому нею розмірі. Як зазначено вище, наявні в матеріалах справи докази не дають достатніх підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії в сумі 6 057,65 грн. Водночас це не звільняє пенсійний орган від обов`язку належно розглянути звернення позивача, перевірити наведені в ньому доводи та прийняти за результатами такого розгляду мотивоване рішення відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не забезпечив належного розгляду звернення позивача від 16.04.2025, оскільки за результатами його розгляду не прийняв відповідного рішення про перерахунок пенсії або про відмову в його проведенні.

Отже, суб`єкт владних повноважень у спірних відносинах діяв не у спосіб, встановлений законодавством.

Аналогічної позиції у подібних відносинах щодо неналежного розгляду заяви особи про перерахунок пенсії без ухвалення пенсійним органом відповідного рішення у відповідності до Порядку № 22-1 також дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 16 вересня 2024 року (справа № 600/1720/24-а), від 19 листопада 2024 року (справа № 600/2137/24-а), від 27 березня 2025 року (справа №600/2170/24-а), від 18 серпня 2025 року (справа № 600/44/25-а) та ін.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду звернення позивача від 16.04.2025 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути це звернення в порядку, визначеному Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1, і прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення з урахуванням правової оцінки суду.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

2. За звернення до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

3. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд стягує з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не належного розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком із доданими до неї документами відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

4. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судовий збір у сумі 1211,20 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 40329345).

Суддя О.В. Боднарюк