Решение № 140713864, 19.10.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1705/26Єдиний унікальний № 748/1992/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 рокум. ЧернігівЧернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2026 року позивач звернулася до Чернігівського районного суду Чернігівської області із позовом, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті рідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , спадщину після його смерті, підставі ст.549 ЦК УРСР (в редак.1963 року), яка була чинною на час відкриття спадщини, як спадкоємець за законом першої черги, фактично прийняла його дружина - ОСОБА_5 , оскільки проживала з ним за однією адресою, спадкова справа до майна померлого не заводилась. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , яка за життя розпорядилася належним їй майном (спірним будинком) на користь онука ОСОБА_3 , склавши заповіт. Спадщину після смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_3 прийняв, подавши в установлений строк відповідну заяву до нотаріальної контори. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . ОСОБА_1 , позивач по справі, як спадкоємець за законом другої черги, своєчасно звернулася до Чернігівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але у зв`язку з тим, що померлий ОСОБА_3 за життя не здійснив державної реєстрації права власності на житловий будинок та не одержав правовстановлюючий документ на спірне нерухоме майно, нотаріус не змогла видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом. У позасудовому порядку позивач позбавлена можливості реалізувати своє право, тому виникла необхідність звернутися до суду.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Кухти В.О. від 27 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області Хоменко Л.В. від 02 вересня 2026 року цивільна справа була прийнята до свого провадження.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2026 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 .

У підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі та про підтримання своїх позовних вимог ( а.с. 62).

Відповідач Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області в підготовче засідання явку свого представника не забезпечила, на електронну пошту суду надіслала заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, із якої вбачається про визнання позову ( а.с. 53).

Співвідповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує ( а.с. 68).

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до положень ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що відповідачем позов визнається, про що надано письмову заяву, суд вважає можливим розглянути справу у підготовчому засіданні.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 3 статті 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.

Відповідно до копії технічного паспорта будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 був побудований в 1960 році ( а.с. 27-41).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до записів в погосподарських книгах № 5 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), № НОМЕР_2 (особовий рахунок № НОМЕР_3 ) домогосподарство за адресою АДРЕСА_1 відносилося до категорії "колгоспний двір", станом на 01.07.1990 та ІНФОРМАЦІЯ_4 головою даного домогосподства був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , членом даного двору була його дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , станом на 01.01.1990 року. Будинок за даною адресою обліковується з 1950 року. Право власності до 1991 року не оформлювалося, що підтверджується випискою з погосподарської книги, довідками виконкому Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 335 від 15.06.2026, №399 від 04.09.2026 (а.с. 17, 63).

Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч.2 ст.123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР №885-ХІІ був введений в дію Закон України Про власність.

Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 (із подальшими змінами) «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Оскільки встановлено, що спірний будинок належав до суспільної групи господарств «колгоспний двір», тому голова колгоспного двору - ОСОБА_4 та член цього двору - ОСОБА_5 мали право на частину в праві сумісної власності на підставі статей 120, 123 ЦК УРСР по частині домоволодіння кожен.

Відповідно до наданої копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 та копії актового запису про смерть № 40 від 01.11.1993, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Пакуль Чернігівського району Чернігівської області, про що виконкомом Пакульської сільської ради народних депутатів Чернігівського району в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 40 (а.с.16, 77).

Після смерті ОСОБА_4 до спадкового майна належала частина вказаного вище житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд.

За повідомленням Державного нотаріального архіву Чернігівської області №1964/01-17 від 03.07.2024, спадкова справа до майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , Чернігівською районною державною нотаріальною конторою не заводилась ( а.с. 69).

Довідкою Пакульського старостинського округу Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 335 від 15 червня 2026 року (а.с. 21) підтверджено фактичне прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_4 , що узгоджується з положеннями ст.549 ЦК УРСР (в редак.1963 року), яка була чинною на час відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_5 після смерті чоловіка ОСОБА_4 стала мати право на спірне домоволодіння в цілому: на частину як спадкоємець першої черги за законом після смерті чоловіка та на частку, що належала їй, як колишньому члену колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 та копією актового запису про смерть № 25, виданого Пакульською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області (а.с.15, 76).

За життя ОСОБА_5 розпорядилася належним їй майном на користь онука ОСОБА_3 , склавши заповіт, який 08 квітня 2002 року було посвідчено секретарем виконавчого комітету Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, зареєстрований в реєстрі за № 23, який на змінювався та не скасовувався ( а.с. 87).

Як вбачається із довідки Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 336 від 15.06.2026 ОСОБА_5 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 , разом із онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також без реєстрації проживала онука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ( а.с. 22).

Таким чином ОСОБА_3 , будучи спадкоємцем за заповітом, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняв спадщину після смерті бабусі ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконкомом Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області 26.07.2019 року зроблено відповідний актовий запис № 15 ( а.с. 17).

Як вбачається із довідки Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 662 від 15.11.2024 ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 один. На даний час погосподарський облік згідно погосподарської книги № 2 2015-2020 роки - особовий номер НОМЕР_7 закритий у зв`язку з останньою зареєстрованою людиною за вище вказаною адресою згідно свідоцтва про смерть ( а.с. 25).

Як вбачається з копії спадкової справи № 6/2020, яка надійшла із Чернігівської районної державної нотаріальної контори, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадщину за законом прийняла його рідна сестра - ОСОБА_1 , позивач по справі, яка на підставі вимог ст. 1269 ЦК України, подала відповідну заяву до нотконтори. 13.02.2020 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) ( а.с. 72-74).

Родинні відносини спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як рідних брата та сестри підтверджуються копіями свідоцтв про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_8 , ОСОБА_3 серії НОМЕР_9 ( а.с. 13, 67 ). Зміна дошлюбного прізвища позивача підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_10 ( а.с. 14 ).

Згідно довідки Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 718 від 16.12.2024 за житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 здійснює догляд, фактично користується та утримує домоволодіння в цілому ОСОБА_1 ( а.с. 24).

З довідки КП «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» Чернігівської районної ради Чернігівської області» за № 732 від 05.12.2024 вбачається, що право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013 не зареєстровано (а.с. 23).

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

У зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний будинок на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 було роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , що відображено в поясненнях по спадковій справі державного нотаріуса Чернігівської районної державної нотаріальної контори Завалієвої В.В. № 1965/02-14 від 13.12.2024 року ( а.с. 26-26 зворот.).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 200, 247, 258, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 120, 123, 529, 549 Цивільного кодексу Української РСР, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1233, 1261, 1268,1269 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 рідного брата ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ: 04412509, місце знаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Хоменко Л.В.