Решение № 140712335, 19.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 жовтня 2026 року № 520/26243/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,

представника третьої особи - Подобайло Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі третьої особи Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антосіка Олега Андрійовича від 18 серпня 2026 року про закінчення виконавчого провадження № 81663296.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що постанова старшого державного виконавця від 18.08.2026 про закінчення виконавчого провадження № 81663296 є передчасною, оскільки рішення суду від 03.06.2026 у справі № 520/33587/25 фактично не виконано. На думку позивача, протоколом засідання Комісії № 3 від 31.07.2026 лише визначено необхідність додаткового з`ясування обставин щодо періоду її проживання на забруднених територіях, однак остаточного рішення за заявою про видачу дубліката посвідчення не прийнято, а висновки суду, викладені в рішенні, не враховано. У зв`язку з цим позивач вважає постанову державного виконавця протиправною та просить її скасувати.

Ухвалою суду від 09.09.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за адміністративним у порядку передбаченому положеннями статті 287 КАС України. Витребувано матеріали виконавчого провадження. Призначено відкрите судове засідання.

Від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі № 520/33587/25 виконано шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.11.2025 (вх. № Р-5631 від 17.11.2025) щодо видачі дубліката посвідчення та передачі її на розгляд Комісії. На підтвердження цього посилався на лист Департаменту соціального захисту населення Харківської ОДА від 14.08.2026 № 01-19/05/10958 та протокол засідання Комісії № 3 від 31.07.2026. Відповідач наголошував, що повноваження щодо прийняття рішень про видачу або відмову у видачі посвідчень належать Комісії, тоді як Департамент здійснює її організаційно-технічне забезпечення, а тому вважав постанову державного виконавця від 18.08.2026 про закінчення виконавчого провадження № 81663296 правомірною та просив відмовити в задоволенні позову.

Згідно з частиною четвертою статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

У судове засідання призначене на 13.10.2026 сторони прибули. Представник позивача підтримав попередньо викладену у позові позицію та просив позов задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог повністю заперечував з підстав їх необґрунтованості та безпідставності. Представник третьої особи також заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі № 520/33587/25 частково задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у видачі дубліката посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, та зобов`язано Департамент повторно розглянути заяву позивачки щодо видачі дубліката посвідчення категорії 3 серії НОМЕР_1 від 25.06.1997 з урахуванням висновків суду.

На виконання зазначеного рішення 15.07.2026 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 520/33587/25.

05.08.2026 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 81663296 з примусового виконання виконавчого листа. Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів. Того самого дня державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору та визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.

Листом від 24.06.2026 № 01-19/05/03/8452 Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації повідомив ОСОБА_1 , що її заяву про видачу дубліката посвідчення буде включено до порядку денного найближчого засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян.

31.07.2026 на засіданні Комісії розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо видачі дубліката посвідчення категорії 3 серії НОМЕР_1 від 25.06.1997, виданого Рівненською обласною державною адміністрацією. За результатами розгляду прийнято рішення, оформлене протоколом № 3.

Листом від 14.08.2026 № 01-19/05/10958 Департамент повідомив орган державної виконавчої служби про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 та зазначив, що рішення суду від 03.06.2026 у справі № 520/33587/25 виконано в повному обсязі шляхом повторного розгляду заяви в межах компетенції Департаменту та передачі її на розгляд Комісії. У зв`язку з цим Департамент просив закінчити виконавче провадження.

18.08.2026 старшим державним виконавцем Антосіком Олегом Андрійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 81663296 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 через представника Савіна О.С. 23.08.2026 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила визнати постанову від 18.08.2026 протиправною та скасувати її, а також стягнути з відповідача на її користь судовий збір.

Позивачка зазначила, що рішенням суду Департамент зобов`язано повторно розглянути її заяву з урахуванням висновків суду, тоді як протокол № 3 від 31.07.2026, на її думку, засвідчує лише прийняття Комісією рішення про уточнення обставин щодо місця проживання позивачки, а не остаточне вирішення питання про видачу дубліката посвідчення. Також позивачка вказала, що під час розгляду заяви Комісією не було враховано висновки суду, викладені в рішенні від 03.06.2026 у справі № 520/33587/25.

За твердженням відповідача, Департамент виконав покладений на нього обов`язок шляхом повторного розгляду заяви позивачки в межах наданих повноважень і передачі її на розгляд Комісії, у зв`язку з чим 18.08.2026 державним виконавцем правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 81663296.

Позивачка, вважаючи, що виконавче провадження закінчено передчасно, її право фактично не було відновлене, а рішення суду належним чином виконано, звернулась до суду за оскарженням відповідної постанови державного виконавця.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIІІ «Про виконавче провадження» (далі Закон України № 1404-VIІІ).

Статтею 1 Закону України № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України № 1404 -VІІІ встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 18 Закону України № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

За змістом пункту 1 частини першої статті 26 Закону України № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону України № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З аналізу наведених норм права висновується, що виконавче провадження з підстави, визначеної у пункті 9 частини першої статті 39 Закону України № 1404-VIII, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.10.2023 по справі № 420/1511/23.

Закінчуючи виконавче провадження згідно п.9 ч.1 ст. 39 Закону України № 1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення.

Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 року у справі №520/33587/25, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації, Харківської обласної державної адміністрації в особі Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у видачі ОСОБА_1 дублікату посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром,3-й під., 7-й пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 03491286) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щодо видачі дублікату посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорії 3) серія НОМЕР_1 від 25 червня 1997 року, з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи вище зазначене рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1 раніше було видано посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 3 серії НОМЕР_1 , а його заміни позивач просила у зв`язку зі стиранням печатки, що унеможливлювало подальше використання документа. За таких обставин, суд дійшов висновку, що Департамент, відмовляючи у переданні справи на розгляд Комісії для розгляду питання з видачі повторного посвідчення через відсутність документів, фактично перевірив обґрунтованість первинного встановлення статусу позивача, хоча така перевірка не належить до його повноважень у межах процедури заміни зіпсованого посвідчення. Водночас, оскільки заява позивача не була розглянута Комісією та остаточного рішення щодо видачі посвідчення не прийнято, суд визнав відмову Департаменту протиправною та зобов`язав його повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.

Рішення набрало законної сили 04.07.2026 року. Харківським окружним адміністративним судом 15.07.2026 видано виконавчий лист у справі №520/33587/25.

Постановою державного виконавця від 05.08.2026 відкрито виконавче провадження №81663296 за виконавчим листом №520/33587/25 від 15.07.2026 року.

18.08.2026 постановою державного виконавця у ВП №81663296 закінчено провадження у на підставі заяви боржника, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду до відкриття ВП №81663296.

Так, відповідно до протоколу №3 засідання Комісії з визначення статусу особі, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян від 31.07.2026 доручено секретарю Комісії вжити заходів щодо отримання довідки за формою згідно з додатком 5 до Порядку із зазначенням періоду проживання ОСОБА_1 на відповідній території шляхом направлення запитів до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, Рівненської обласної державної адміністрації, Сарненської районної державної адміністрації та виконавчого комітету Дубровицької міської ради щодо надання зазначеної довідки.

Разом з тим, як вбачається з відомостей програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалою суду від 04.09.2026 у справі №520/33587/25 зобов`язано Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №520/33587/25.

Задовольняючи заяву позивача про встановлення судового контролю, суд у мотивувальній частині ухвали зазначив, що суд не вправі в межах розгляду заяви за статтею 382 КАС України підміняти відповідний орган та визначати наперед результат адміністративного розгляду заяви позивачки. Водночас відповідач зобов`язаний завершити процедуру повторного розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №520/33587/25, та прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення. Посилання відповідача на необхідність отримання додаткової довідки не свідчить про повне виконання судового рішення, оскільки з наданих матеріалів убачається, що остаточне вирішення питання поставлено в залежність від отримання такого документа та має відбутися у майбутньому. З огляду на викладене, враховуючи обов`язковість судового рішення, характер визначеного ним способу захисту та те, що станом на час розгляду заяви процедура повторного розгляду заяви позивачки не завершена, суд прийшов до висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №520/33587/25. З метою забезпечення реального виконання судового рішення суд вважає необхідним зобов`язати Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації подати до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №520/33587/25. При цьому у звіті має бути зазначено результати повторного розгляду заяви ОСОБА_1 щодо видачі дубліката посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорії 3) серії НОМЕР_1 від 25.06.1997, із зазначенням того, яким саме рішенням та у який спосіб завершено її розгляд, а також додано копію відповідного рішення та документів, що підтверджують його виконання.

Відтак, судом, в межах розгляду заяви позивачки про встановлення судового контролю у справі № 520/33587/25, зазначено про невиконання Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

За змістом пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У постанові від 10.04.2025 у справі № 240/28517/23 Верховний Суд наголосив, пункт 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII може бути застосований лише за умови встановлення фактичного повного виконання рішення, при цьому постанова про закінчення виконавчого провадження має бути мотивованою, містити встановлені обставини та зазначення способів їх перевірки, а державний виконавець зобов`язаний пересвідчитись у виконанні рішення саме в обсязі та спосіб, визначені резолютивною частиною судового рішення.

У цій самій постанові Верховний Суд послався на релевантну правову позицію, викладену у постанові від 21.08.2024 у справі № 240/27324/23, в якій підкреслено, що формальне підтвердження або припущення виконання рішення не може вважатися підставою для закінчення виконавчого провадження. У зазначеній постанові Суд заначив, що виконавче провадження з підстав, визначених у пункті 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення. Також суд констатував, що державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

Із вищезазначеного вбачається, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження може бути закінчене виключно за умови фактичного виконання судового рішення у повному обсязі згідно з виконавчим документом. При цьому постанова про закінчення виконавчого провадження з цих підстав має бути належно мотивованою, тобто містити конкретні обставини, що свідчать про повне фактичне виконання рішення. Державний виконавець при цьому зобов`язаний перевірити виконання зобов`язання у чіткій відповідності до резолютивної частини судового рішення, а не обмежуватися формальним посиланням на повідомлення боржника.

Так, у постанові від 31.08.2020 у справі № 809/1370/17 Верховний Суд дійшов висновку, що закінчення виконавчого провадження є передчасним, якщо воно здійснене виключно на підставі повідомлення боржника без перевірки фактичного виконання та без належних підтверджувальних документів, оскільки на державного виконавця покладено обов`язок контролю та перевірки виконання судового рішення.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята на підставі заяви боржника та долучених ним документів, разом з тим, доказів на вжиття державним виконавцем дій та заходів з метою перевірки відповідності вчинених боржником дій щодо виконання рішення суду відповідно до положень його резолютивної частини, а також з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2020 року у справі № 809/1370/17 прямо вказав, що закінчення виконавчого провадження на підставі листа боржника без перевірки фактичного виконання або за наявності суперечностей у наданих матеріалах свідчить про порушення порядку виконання судового рішення. Держава в особі органу державної виконавчої служби зобов`язана пересвідчитися у наявності належних правових підстав для такого закінчення, а не покладатися на декларативні твердження боржника.

Отже, з урахуванням встановлених ухвалою суду від 04.09.2026 у справі № 520/33587/25 обставин, саме по собі повторне винесення питання на розгляд Комісії та вчинення підготовчих дій для отримання додаткових документів не свідчить про завершення процедури повторного розгляду заяви позивачки, оскільки за результатами такого розгляду відповідне рішення не прийнято та не видано нове посвідчення.

Отже, при вирішенні питання про закінчення виконавчого провадження державний виконавець мав надати оцінку правильності та повноті виконання боржником судового рішення, а також досягнення відновлення порушеного права позивача.

Відтак, постанова від 18.08.2026 про закінчення виконавчого провадження № 81663296 не відповідає вимогам пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та постановлена без належного з`ясування фактичного виконання судового рішення, а тому є передчасною, у зв`язку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024 ЄДРПОУ 45752470), за участі третьої особи - Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації адреса (61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 7-й поверх, 3-й під`їзд ЄДРПОУ 03491286) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Антосіка Олега Андрійовича від 18 серпня 2026 року про закінчення виконавчого провадження № 81663296.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024 ЄДРПОУ 45752470) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064, 96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.