Решение № 140712264, 19.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р. № 520/17401/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363, вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси, 18034) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні;

- стягнути з Національного університету цивільного захисту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 71302,34 грн. (сімдесят одна тисяча триста дві гривні 34 копійки).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не провів з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, тобто, порушив ст.116 КЗпП України, за що передбачена відповідальність, визначена ст.117 КЗпП.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому послався на справу №520/16961/26, у якій ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відкрито спрощене провадження за позовом ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення остаточного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 287362,35 грн. Також відповідач послався на справу №520/6878/26, у якій рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 Національний університет цивільного захисту України зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 05.07.2025 по 26.02.2026 у сумі 41515,65 грн. Відповідач зазначив, що у цій справі подано апеляційну скаргу та відкрито апеляційне провадження. На думку відповідача, у разі задоволення позову у справі №520/17401/26 може мати місце подвійне або потрійне стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Також відповідач послався на положення статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач проходила службу в Національному університеті цивільного захисту України. Відповідно до витягу із наказу Національного університету цивільного захисту України (по особовому складу) від 04.07.2025 №504, підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника кафедри психології діяльності в особливих умовах факультету управління та безпеки населення Національного університету цивільного захисту України, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено зі служби цивільного захисту за підпунктом 4 пункту 176 (у зв`язку із скороченням штату), з правом носіння форменого одягу, виключено з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення 04 липня 2025 року.

У позовній заяві вказано, що відповідачем протиправно не виплачувались частина грошового забезпечення позивача, а як наслідок останньому своєчасно не здійснювались виплати належних йому сум, що стало підставою для звернення до суду з метою захисту порушених прав і інтересів.

Відповідно до ч. 4. ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 р. по справі №520/23715/25 було визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за періоди: з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із збереженням відсотковості показників надбавки за особливості проходження служби та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 р. по справі №520/23715/25 Національний університет цивільного захисту України здійснив нарахування та виплату позивачеві грошових коштів у сумі - 78.615,74 грн (з урахуванням (тобто з утриманням) податків та зборів).

У зв`язку із вказаним позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/6878/26. Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справа № 520/17401/26 позов - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України з приводу непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період 05.07.2025 р.-26.02.2026 р. Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільнені за період 05.07.2025 р.-26.02.2026 р. у сумі - 41.515,65 грн (сорок одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять гривень 65 коп.) з утриманням належних податків і зборів (обов`язкових платежів). Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/23722/25 від 22 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 31.12.2017 у належному та повному обсязі. Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення: з 01.01.2016 по 31.12.2017 включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року за вирахуванням раніше сплачених сум з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/23722/25 від 22 січня 2026 року залишено без змін.

21.05.2026 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/23722/25 від 22 січня 2026 року відповідач провів вдруге нарахування грошових коштів у розмірі 71302.34 грн.

На переконання позивача, останній має право на нарахування та виплату остаточного розрахунку при звільненні, що стало підставою для звернення для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, визначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

У рішенні Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 р. № 4-рп/2012 за ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із ч. 2 ст. 117 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 № 2352-IX, чинний з 19.07.2022 внесені зміни, зокрема в статті 116, 117, 233 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судовим розглядом, що позивача звільнено з військової служби 04 липня 2025 року, а виплату належних йому при звільненні сум грошового забезпечення проведено зокрема, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі №520/23715/25 відповідач провів нарахування відповідних грошових коштів.

Таким чином, у зв`язку із звільненням позивача у роботодавця залишилось зобов`язання виплатити на користь працівника середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні (припиненні правовідносини публічної служби).

У зв`язку із вказаним позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/6878/26. Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 по справі № 520/6878/26 позов - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України з приводу непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період 05.07.2025 р.-26.02.2026 р. Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільнені за період 05.07.2025 р.-26.02.2026 р. у сумі - 41.515,65 грн (сорок одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять гривень 65 коп.) з утриманням належних податків і зборів (обов`язкових платежів). Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі від 27.05.2026 по справі № 520/6878/26 залишено без змін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/23722/25 від 22 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 31.12.2017 у належному та повному обсязі. Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення: з 01.01.2016 по 31.12.2017 включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року за вирахуванням раніше сплачених сум з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/23722/25 від 22 січня 2026 року залишено без змін.

21.05.2026 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/23722/25 від 22 січня 2026 року відповідач провів нарахування грошових коштів у розмірі 71302.34 грн.

Разом з тим судом встановлено, що питання невиплати відповідачем середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні наразі є предметом судового розгляду в межах справи №520/16961/26.

Так, відповідно до КП "Діловодство спеціалізованого суду " позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/16961/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Так, адвокат, Коломойцев М.М., діючи в інтересах позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні та стягнути з Національного університету цивільного захисту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 287362,35 грн. (двісті вісімдесят сім тисяч триста шістдесят дві гривні 35 копійок).

Таким чином, право позивача на отримання середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні нарази захищається у судовому порядку в межах справи №520/16961/26 шляхом множення розміру середньоденної заробітної плати позивача на кількість днів затримки розрахунку при звільненні.

Однак позивач втретє звернувся до Харківського окружного адміністративного суду у межах справи №520/23722/25.

Так, відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/23722/25 від 22 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 31.12.2017 у належному та повному обсязі. Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення: з 01.01.2016 по 31.12.2017 включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року за вирахуванням раніше сплачених сум з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/23722/25 від 22 січня 2026 року залишено без змін.

21.05.2026 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/23722/25 від 22 січня 2026 року відповідач провів втретє нарахування грошових коштів у розмірі 71302.34 грн.

На переконання позивача, останній має право на нарахування та виплату остаточного розрахунку при звільненні, що стало підставою для звернення для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Однак суд критично оцінує вказану позицію позивача з наступних підстав.

Суд зазначає, що стаття 117 КЗпП України не передбачає виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні окремо по кожній із виплат, які належать працівнику на день звільнення. Право на звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виникає у разі фактичного розрахунку щодо всіх виплат, які нараховані, або щодо яких існує спір про їх розмір.

Звернувшись до суду вперше з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач реалізує надане йому право притягти відповідача до відповідальності на підставі ст. 117 КЗпП України, а питання нарахування середнього заробітку було предметом розгляду справи № 520/6878/26 та є предметом розгляду у №520/16961/26 наразі віршується у судовому порядку.

На переконання суду, у зв`язку із наявністю нового факту затримки розрахунку у позивача не виникає право на повторне стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за аналогічні шість місяців, оскільки такий підхід до обрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, знівелює трактування статі 117 КЗпП України.

Тому, повторне стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку виплати всіх сум при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України призведе до застосування до відповідача подвійної відповідальності за одне і теж порушення, що є неприпустимим.

За встановлених обставин суд вважає необґрунтованими доводи позовної заяви, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363, вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси, 18034) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях