Постановление суда № 140712166, 19.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року Справа № 520/30297/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 24.02.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 24.02.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.05.2025 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.05.2025 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період: з 29.01.2020 по 31.12.2020, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; з 01.01.2022 по 31.12.2022, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; з 01.01.2023 по 19.05.2023, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Ухвалою від 28.09.2026 відкрито спрощене провадження в цій справі.

Представником відповідача, Військовою частиною НОМЕР_2 , подано до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Дослідивши зазначену заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 122 КАС України врегульовано строк звернення до адміністративного суду.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Таке трактування приписів ч. 3 ст. 122 КАС України відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року по справі № 640/25034/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 N 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 N 2352-IX , який набрав чинності 19 липня 2022 року, частини першу та другу статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».

Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, у постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 наголосив, що положення ст. 233 КЗпП в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 КАС України.

До 19.07.2022 КЗпП не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати; після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, зокрема і про стягнення належної працівнику зарплати, обмежено трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (аналогічний висновок зробив КАС ВС у рішенні від 06.04.2023 у справі №260/3564/22).

Судом установлено, що позивач звернувся до суду з позовом щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 23.05.2025, а також перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 із використанням відповідних показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року.

Зважаючи на предмет спору в даній справі позивачу встановлено тримісячний строк звернення до суду відповідно до приписів статті 233 КЗпП України.

Із матеріалів справи судом установлено, що позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 до 23.05.2025.

Судом установлено, що позивач при зверненні до суду з позовом зазначав про ненадання йому під час звільнення з військової служби бухгалтерських документів, розрахунків та довідок, які б містили відомості щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за спірні періоди, а також давали змогу перевірити правильність визначення розміру грошового забезпечення із застосуванням відповідних показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач також посилався на те, що у зв`язку з відсутністю необхідної інформації він звертався до відповідачів із заявами щодо виплати індексації грошового забезпечення за весь період проходження військової служби, однак відповідей на такі звернення не отримав, унаслідок чого, за його твердженням, не мав об`єктивної можливості своєчасно дізнатися про можливе порушення своїх прав.

Крім того, позивач обґрунтовував свою позицію тим, що спірні правовідносини стосуються виплати належних йому сум грошового забезпечення, а тому до частини спірних правовідносин, які виникли до 19.07.2022, підлягають застосуванню положення статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до зазначеної дати, яка не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду з вимогами про стягнення належної заробітної плати. Також позивач посилався на проходження військової служби в умовах воєнного стану та участь у бойових діях як на обставини, що, на його думку, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Водночас, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивача було ознайомлено з детальними розрахунками спірних виплат або що він іншим чином був обізнаний про застосовані під час їх обчислення показники та порядок нарахування відповідних сум.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду не знайшли свого підтвердження, а наявні матеріали справи не дають достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду з цієї причини.

Інших підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідачем не наведено, судом таких обставин також не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 121, 123, 243, 248, 293, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 19 жовтня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ