Решение № 140711771, 19.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/17566/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., за участю секретаря судового засідання Осташевської І.А. та представників учасників справи: представник позивач не з`явився, представника відповідача Коваля Я.М., представника третьої особи Запорожця А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі позивач або ГУ ПФУ в Рівненській області) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі третя особа), у якому позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн від 07.09.2026 та скасувати постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн від 07.09.2026 за ВП № 79654857.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було винесено протиправну постанову про накладення на позивача штрафу з підстав невиконання ним рішення суду від 05.06.2025 у справі №460/5149/25, оскільки на переконання позивача таке рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було виконано в межах своїх повноважень та норм чинного законодавства. Зокрема позивач зауважує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення суду у справі №460/5149/25 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування коефіцієнтів визначених Постановою №1 та з 01.03.2025 відповідно до Постанови №209, внаслідок якого розмір його пенсії з 01.01.2025 становить 61652,11 грн та з 01.03.2025 - 63152,11 грн. Як зазначає відповідач доплата за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 становить 327207,61 грн, водночас виплата заборгованості буде проводитись після виділення коштів на ці цілі з Державного бюджету України, оскільки статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, а згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Позивач стверджує, що ним вчиняються активні дії щодо виконання рішення в частині виплати заборгованості, зокрема Головним управлінням було підготовлено та направлено до Пенсійного фонду України лист про виділення коштів від 28.08.2026 та про надання технічної можливості технічного опрацювання справи ОСОБА_1 від 03.09.2026, а а тому позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області при виконанні рішення суду у справі №460/5149/25 діяло в межах норм чинного законодавства та своїх повноважень. З огляду на вказане вважає, що постанова про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн у ВП № 79654857 є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Третя особа ( ОСОБА_1 ) подала до суду свої письмові пояснення, у яких третя особа зазначає, що рішення суду у справі від 05.06.2025 у справі №460/5149/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області залишається невиконаним, оскільки станом на 01.10.2026 пенсія нараховується без урахування змін, ухвалених рішенням суду у справі №460/5149/25 та без виплати наявної заборгованості, що порушує право на належне пенсійне забезпечення третьої особи.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 15.09.2026 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 16.09.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2026 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 18.09.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів шляхом подання позивачем до суду оригіналу або копії оспорюваної постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.09.2026 за ВП №79654857, а у разі відсутності такої постанови - клопотання про її витребування.

22.09.2026 на виконання вимог ухвали суду позивач подав до суду копію оскаржуваної постанови від 07.09.2026 за ВП №79654857.

Ухвалою від 28.09.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з особливостями, що передбачені статтями 268, 269, 271, 272, 287 параграфу 2 глави 11 КАС України, залучив до участі у справі як третю особу ОСОБА_1 , судове засідання у справі призначив на 12.10.2026, встановив відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву і витребував у відповідача докази у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, однак 06.10.2026 на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2026 подав до суду витребувані докази у справі, а саме матеріали виконавчого провадження №79654857.

02.10.2026 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача до суду надійшли письмові пояснення по суті спору.

12.10.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.10.2026 з участю уповноважених представників відповідача та третьої особи, суд заслухав їх пояснення, доводи і аргументи по суті спору та дослідив наявні у матеріалах справи докази, після чого суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення і проголошення до 19.10.2026.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Заслухавши в судових засіданнях уповноважених представників учасників справи, розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані учасниками справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №460/5149/25 з урахуванням ухвали суду про виправлення описок від 04.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено повністю та вирішено:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі № 460/5149/25 - без змін.

На виконання вказаного рішення суду від 05.06.2025 у справі №460/5149/25 Рівненський окружний адміністративний суд видав 04.11.2025 виконавчий лист по адміністративній справі №460/5149/25 (далі виконавчий лист або виконавчий документ), у резолютивній частині якого вказано про те, що суд вирішив: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до вказаного виконавчого листа боржником за цим виконавчим документом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ / РНОКПП 21084076), а стягувачем за цим виконавчим документом визначено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ / РНОКПП НОМЕР_1 ).

05.12.2025 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі заяви стягувача від 20.11.2025 (згідно штампа вхідної кореспонденції заява зареєстрована 21.11.2025) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79654857 з примусового виконання виконавчого листа №460/5149/25 від 04.11.2025, виданого Рівненським окружним адміністративним судом.

10.02.2026 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Головному управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (боржнику у ВП №79654857) було направлено вимогу виконавця №2824 про повідомлення в строк до 25.02.2026 про виконання рішення суду з наданням підтверджуючих документів.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження №79654857 з примусового виконання виконавчого листа №460/5149/25 від 04.11.2025, виданого Рівненським окружним адміністративним судом та вимоги виконавця від 10.02.2026 №2824, боржник у цьому виконавчому провадженні (Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області) листом від 24.02.2026 №1700-0902-5/15031 повідомив державного виконавця про виконання рішення суду від 05.06.2025 у справі №460/5149/25, у якому боржник зазначив, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , новий розмір пенсії 35379,21 грн, а сума доплати становить 303037,00 грн, а Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області рішення суду виконано в межах повноважень у добровільному порядку до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, то наявні підстави для закінчення виконавчого провадження беї стягнення виконавчого збору. До вказаного листа позивачем долучено: перерахунок пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою №1703002054 проведений з 01.02.2026, розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1703002054.

24.08.2026 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Головному управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (боржнику у ВП №79654857) було направлено вимогу виконавця №25158 про повідомлення в строк до 31.08.2026 про виконання рішення суду з наданням підтверджуючих документів, де у відповіді зазначити прізвище, ім`я та по батькові особи, відносно якої надається інформація та долучити довідку про проведення перерахунку пенсії.

На виконання вимоги виконавця від 24.08.2026 №25158 боржник у цьому виконавчому провадженні (Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області) листом від 01.09.2026 №1700-1002-5/73858 повідомив, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , новий розмір пенсії 63152,11 грн, а сума доплати становить 303037,00 грн, а Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області рішення суду виконано в межах повноважень у добровільному порядку до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, то наявні підстави для закінчення виконавчого провадження беї стягнення виконавчого збору. До вказаного листа позивачем долучено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1703002054.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.09.2026 у ВП №79654857 на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області накладено штраф у розмірі 5100 грн відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». У вказаній постанові зазначено, що рішення суду в частині виплати пенсії стягувачу боржником добровільно не виконане, а згідно з повідомленням боржника наявна заборгованість на суму доплати до пенсії в розмірі 303037,00 грн за виконавчим документом. Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-77ге17, у постановах Касаційного Господарського Суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18 відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. З огляду на викладене вище наявний факт невиконання без поважних причин боржником рішення суду.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідача про накладення штрафу від 07.09.2026 у ВП №79654857, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Відповідно до норм частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пунктом частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема: виконавчих листів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 частини 3 статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону №1404-VIII, за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У свою чергу, стаття 75 Закону №1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина 1 статті 75 Закону № 1404-VIII).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина 2 статті 75 Закону № 1404-VIII).

Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час ухвалення державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними у розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20 травня 2021 року в справі №420/5465/18.

Позивач, обґрунтовуючи відсутність порушень у його діях, вказує на те, що виплата нарахованих сум за рішенням суду здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які передбачені за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень. Оскільки, на час виникнення спірних правовідносин коштів на погашення заборгованості виділено не було у ГУ ПФУ в Рівненській області не було можливості провести виплати такого боргу, у зв`язку із відсутністю відповідного фінансового забезпечення.

У свою чергу, з тексту постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.09.2026 у ВП №79654857 про накладення на боржника ГУ ПФУ в Рівненській області штрафу у розмірі 5100,00 грн слідує, що її прийнято на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII у зв`язку із невиконанням рішення суду. Постанова мотивована тим, що рішення суду в частині виплати пенсії стягувачу боржником добровільно не виконане з посиланням на повідомлення боржника про наявну заборгованість на суму доплати до пенсії в розмірі 303037,00 грн. за виконавчим документом.

Водночас з матеріалів справи суд встановив, що ГУ ПФУ в Рівненській області на виконання рішення суду у справі №460/5149/25 з 01.01.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, внаслідок чого її розмір склав 61652,11 грн, що підтверджується перерахунком пенсії з 01.01.2025 за пенсійною справою №1703002054, який також був наданий відповідачу на вимогу виконавця від 10.02.2026 №2824.

Також, згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1703002054 сума заборгованості за наслідками проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №460/5149/25 становить 303037,00 грн, про що також ідеться у листі позивача від 24.02.2026 №1700-0902-5/15031 наданого на вимогу виконавця.

Позивач наголошує на тому, що заборгованість у сумі 303037,00 грн облікована та її виплата буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, оскільки статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд з наявного у матеріалах справи листа позивача від 28.08.2026 №1700-0506-5/73126 адресованого Пенсійному фонду України встановив, що позивачем ініційовано питання щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань для погашення заборгованості, що виникла при виконанні рішення суду у справі ОСОБА_1 . Зокрема у листі зазначено, що для подання звіту до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області ЛМУМЮУ та запобігання застосування штрафу до керівника Головного управління за невиконання рішення суду у справі №460/5149/25 позивач просить Пенсійний фонд України виділити додатково кошти та надати дозвіл для виплати пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі та можливість технічного опрацювання справи в підсистемі ПВП ДКГ, а також внести зміни до Плану доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на 2026 рік, з метою забезпечення належного фінансування для погашення заборгованості, що виникла при виконання рішення суду у справі №460/5149/25.

Водночас, обґрунтовуючи постанову про накладення штрафу від 07.09.2026 відповідач зазначив, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, з огляду на що відповідач прийшов до висновку, що наявний факт невиконання без поважних причин боржником рішення суду.

Надаючи оцінку діям (рішенню) відповідача стосовно накладення на пенсійний орган штрафу, суд наголошує, що відповідно до статей 23,116 Бюджетного кодексу України (далі БК України) будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БК України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК України чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з пунктами 1, 2 «Положення про управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України. Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в АР Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими у відповідності до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Основними завданнями управління Фонду є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення, ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та виконання інших завдань, визначених законом (пункт 3 Положення №28-2).

За приписами пункту 4 Положення №28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що фактичне та у повному обсязі виконання рішення суду територіальним органом Пенсійного фонду України можливе лише за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України. А тому, у даному випадку, обґрунтованими є твердженням позивача, що виконання рішення суду залежить не тільки від дій боржника, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від Пенсійного фонду України) присуджених за судовим рішенням виплат.

Таким чином, на переконання суду, невиконання територіальним пенсійним органом судового рішення в частині виплати заборгованості внаслідок проведеного перерахунку пенсії за відсутності фінансового забезпечення та фактичної відсутності бюджетних коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, адже ГУ ПФУ в Рівненській області (боржник) не мало фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому до отримання фінансування виконати судове рішення, зокрема в частині виплати виниклої заборгованості внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду.

Суд зауважує, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об`єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20, від 13.10.2021 у справі №360/4708/20, від 31.05.2022 у справі №360/940/20.

Суд не залишає поза увагою висновки Європейського суду з прав людини про те, що держава не може посилатися на брак коштів як на підставу для невиконання зобов`язань. Однак, у межах процедури оскарження штрафу за Законом України «Про виконавче провадження», предметом аналізу є саме склад правопорушення, вчиненого боржником.

Оскільки виплата здійснюється за рахунок цільових коштів Державного бюджету, а ГУ ПФУ в Рівненській області не наділено правом самостійно змінювати бюджетні призначення або здійснювати виплати за рахунок інших статей витрат, у його діях відсутній елемент суб`єктивної вини (умислу) на ухилення від виконання судового рішення. За умов, коли фактична виплата залежить від надходження асигнувань від Міністерства соціальної політики та доопрацювання централізованої системи, ГУ ПФУ в Рівненській області позбавлене реальної можливості прискорити цей процес власними силами.

Також варто звернути увагу на той факт, що в оскаржуваній постанові виконавець, всупереч вимогам статей 18 та 63 Закону №1404-VIII, не здійснив належної перевірки фактичних можливостей боржника щодо виконання рішення в частині виплати коштів та не надав жодної правової оцінки доводам ГУ ПФУ в Рівненській області про відсутність відповідного фінансового забезпечення.

За таких встановлених судом обставин справи суд вважає, що відповідач діяв без дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 КАС України, оскільки прийняте ним рішення не є обґрунтованим та не враховує об`єктивні перешкоди боржника, який залежить від бюджетних програм. З огляду на те, що накладення штрафу за таких умов перетворюється на формальну санкцію, яка не сприяє реальному захисту прав стягувача, а тому, на переконання суду, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їх зміст та юридичну природу суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття постанови про накладення на позивача штрафу, а тому перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу від 07.09.2026 у ВП №79654857, а також визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.09.2026 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу у ВП №79654857.

5. Розподіл судових витрат.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 287 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання дій неправомірними, скасування постанови, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 07.09.2026 у виконавчому провадженні №79654857 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.09.2026 у виконавчому провадженні №79654857 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, Рівненська обл, 33028, код ЄДРПОУ: 21084076);

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Замкова, буд. 29, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ: 45813957);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2026 року.

Суддя Олександр МАКСИМЧУК