Решение № 140711656, 13.10.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1454/26

Провадження № 2/385/773/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13.10.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», через свого представника Мешніка К. І., засобами системи електронний суд звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 35151,83 грн заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» вiд 14.08.2024 та судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

стислий виклад позиції сторін

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.08.2024 відповідач підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, отримав кредит у розмірі 15000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна НОМЕР_1 . Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами. Відповідач не надавав своєчасно позивачеві АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом й відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов договору про надання банківських послуг відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 35151,83 грн, з яких 18967,71 грн - за тілом кредиту, 4482,96 грн - за пенею, 11701,16 грн - за за порушення грошового зобов`язання. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву не скористався.

заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Ухвалою судді від 25.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

27.08.2026 позивачем подано заяву щодо усунення вказаних в ухвалі від 25.08.2026 недоліків.

Ухвалою судді від 28.08.2026 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Представник позивача в поданій з позовом заяві зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення не подавав.

Суд вважав за можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивач скористався своїм правом, згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, зазначивши в позовній заяві про розгляд справи за його відсутності, а відповідач, судова повістка якому скеровувалась за адресою його реєстрації, вважається 10.09.2026 повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання в порядку п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки не повідомив, будь яких заяв, в тому числі про відкладення, на адресу суду не подавав. Відповідно суд не вбачає перешкод в проведенні розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Відповідно суд не вбачає перешкод в проведенні розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, що відповідає вимогамст. 223 ЦПК України.

Оскільки відповідач, за умов належного повідомлення, відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, позивач не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів

14.08.2024 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с.26), у якій просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_2 і встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. Анкета-заява містить застереження про те, що в разі виходу з пільгового періоду нараховується процентна ставка 3,1 % на місяць, а також вказівку на те, що вона разом з Умовами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту та Тарифами, розміщеними на сайті банку, складають договір. Того самого дня відповідач підписав удосконаленим електронним підписом (а.с. 27) Запевнення клієнта (а.с. 29-30), з підписанням якого, згідно з п. 5 Анкети-заяви, договір набрав чинності.

На підтвердження умов кредитного договору позивач надав суду текст Умов і правил обслуговування в АТ Універсал Банк при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, таблицю з переліком умов і тарифів за продуктом чорна картка monobank, паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки. Водночас суду не надано доказів підписання усіх цих документів (крім анкети-заяви, паспорта споживчого кредиту (а.с. 32) та Умов і правил обслуговування в АТ Універсал Банк (а.с. 28)) особисто відповідачем ОСОБА_1 .

Згідно з п. 5.10.1 розділу ІІ Умов клієнт доручає банку списувати відсотки за рахунок власних коштів, «а в разі їхньої відсутності за рахунок Кредитного ліміту». Згідно з п. 5.22 розділу ІІ Умов «Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості».

За рахунком ОСОБА_1 14.08.2026 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 15000,00 грн, який залишається актуальним на 14.07.2026, що вбачається з довідки (а.с. 34).

Відповідно до наданої позивачем виписки про рух коштів по рахунку відповідача ОСОБА_1 підтверджується видача кредиту у формі використаного відповідачем кредитного ліміту (а.с. 24-25).

Згідно з наданими позивачем випискою по рахунку та розрахунком заборгованості (а.с. 21-22), відповідач ОСОБА_1 фактично використав кредитний ліміт, але не виконав зобов`язання із своєчасного повернення цих коштів. У зв`язку з цим станом на 14.07.2026 року у нього утворилась заборгованість в розмірі 35151,83 грн, з яких 18967,71 грн - за тілом кредиту, 4482,96 грн - за пенею, 11701,16 грн - за за порушення грошового зобов`язання.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення

За приписами ст. 525, 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу; права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 1069 ЦК України). За ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, зокрема ч. 1 ст. 1049 ЦК України, згідно з якою позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати надання послуг кожному, хто до неї звернеться, зокрема банківське обслуговування; умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. За ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договори щодо фінансових послуг укладаються з урахуванням вимог та в порядку, передбаченими ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону в редакції, чинній на дату укладення договору, у разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Обов`язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається на особу, яка надає фінансову послугу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на дату укладення договору, кожна сторона договору про споживчий кредит отримує по одному примірнику договору з додатками до нього; примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами; примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього.

Згідно з ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на дату укладення договору, зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін; умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. За ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 546 ЦПК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За змістом статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Укладення між сторонами 14.08.2024 договору про надання банківських послуг, встановлення відповідачу кредитного ліміту та користування ним кредитними коштами підтверджуються Анкетою-заявою, Умовами і правилами обслуговування в АТ Універсал Банк при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Запевненням клієнта, довідкою про встановлення кредитного ліміту і виписками за рахунком та відповідачем не заперечуються.

Отже суд встановив, що між кредитором АТ Універсал Банк та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного у письмовій формі Договору про надання банківських послуг «Monobank» від 14.08.2024. Належне виконання кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача.

Суд зауважує, що Закон допускає укладення договору про надання фінансових послуг шляхом приєднання, коли підписанням індивідуальної частини клієнт приєднується до договору в цілому.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконав, суму кредиту у встановлені строки не сплатив. Доказів погашення заборгованості чи спростування розрахунку позивача відповідач суду не надав.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та частково з таким погоджується.

Зокрема суд вважає доведеною суму заборгованості за тілом кредиту, при цьому враховує, що до тіла кредиту, на підставі п. 5.22 розділу ІІ Умов та правил зараховано відсотки за кредитом, про розмір яких домовились сторони в анкеті-заяві.

Одночасно щодо нарахованої заборгованості за пенею та заборгованості за порушення грошового зобов`язання суд вказує на таке.

Згідно ч. 1. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу. Така обставина є загальновідомою.

Викладення Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені), інших платежів за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період воєнного стану.

Отже підстав для стягнення заборгованості за пенею в розмірі 4482,96 грнта за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 11701,16 грн суд не вбачає.

Тож заборгованість за фактично отриманими кредитними коштами, станом на 14.07.2026 становила 18967,71 грн, та саме цю суму слід стягнути з відповідача, задоволивши позов частково.

Водночас відповідач заперечень проти позову чи розрахунку, контррозрахунку не надав, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості оцінити його аргументи.

розподіл судових витрат у справі

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 у зв`язку поданням позову в електронній формі).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в сумі 1436,61 грн (18967,71 / 35151,83 * 2662,40).

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов Акціонерного товариства «Універсал Банк»(код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 14.08.2024 в розмірі 18967,71 грн та 1436,61 грн сплаченого судового збору, а всього 20404 (двадцять тисяч чотириста чотири) грн 32 коп.

В решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 19.10.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 13.10.2026