Решение № 140711468, 05.10.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/866/26

Номер провадження №2/351/1099/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Бабшинська К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Заболотівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно. Позовні вимоги мотивувала тим, що житловий будинок в господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належав до суспільної групи колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року в цьому господарстві були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 .

Таким чином кожному з членів даного колгоспного двору станом на 15.04.1991 року належало по 1/6 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були батьками відповідачки ОСОБА_2 та відповідно дідом та бабою позивачки по материнській лінії.

Відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю позивачки, а спадкодавець ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був батьком позивачки. Їх родинні відносини, як батьків та дочки, підтверджують свідоцтвом про одруження батьків позивачки, свідоцтвом про народження позивачк, свідоцтвом про шлюб позивачки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 - дід позивачки. Згідно заповіту все своє майно ОСОБА_4 заповів своїй дочці - відповідачці ОСОБА_2 .. На час смерті ОСОБА_4 відповідачка ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала разом з ним, а тому вона вважається такою, що прийняла спадщину. Після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа.

Згідно довідки нотаріуса № 387/02-14 від 03.09.2024 року відповідачка ОСОБА_2 дійсно являється єдиним спадкоємцем за заповітом на майно померлого ОСОБА_4 , однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із невизначеністю часток у майні колишнього колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 . Згідно заповіту все своє майно ОСОБА_5 заповіла своїй дочці - відповідачці ОСОБА_2 . На час смерті ОСОБА_5 відповідачка ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала разом з нею, а тому вона вважається такою, що прийняла спадщину. Після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа.

Таким чином відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України відповідачка ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, яка залишилась після смерті її матері ОСОБА_5 , а саме 1/6 частки спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний житловий будинок відповідачка ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса, однак їй було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із невизначеністю часток у майні колишнього колгоспного двору.

Вищезазначені обставини/факти були предметом дослідження у судовій справі № 351/2229/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Рішенням Снятинського районного суду від 12.08.2025 року по вищевказаній справі за відповідачкою ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частини спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за відповідачем ОСОБА_3 визнано право власності на 1/6 частину спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, та відповідно право власності на 1/6 частину спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами було визнано за нею, позивичкою ОСОБА_1 .

Співпозивачем по вказаній вище справі був і спадкодавець ОСОБА_6 - батько позивачки. Однак під час розгляду вказаної судової справи він помер. Ухвалою Снятинського районного суду від 12.08.2025 року по вказаній справі закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_6 до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно, у зв`язку із його смертю.

Отже питання щодо 1/6 частини спірного житлового будинку, яка належала її батькові спадкодавцю ОСОБА_6 , як члену колишнього колгоспного двору, не було вирішено під час розгляду судової справи № 351/229/24, у зв`яку із чим вона змушена звертатися до суду із даним позовом, як спадкоємець ОСОБА_6 .

Після смерті батька ОСОБА_6 заведена спадкова справа, заповіту її батько не залишав. Відповідачі відмовилися від прийняття спадщини. Тому вона набула права власності на 1/6 частину спірного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка належала її батькові спадкодавцю ОСОБА_6 , як члену колишнього колгоспного двору.

Проте, нотаріус видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із відсутністю у неї правовстановлюючого документу з державною реєстрацією права власності за померлим ОСОБА_6 на спадкове майно, а саме: на 1/6 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що розташований по АДРЕСА_1 .

Просить визнати за нею право власності на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачка в судовому засіданні позов підтримав повністю, просила його задоволити.

Представник відповідача Заболотівської селишної ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, пр винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності, проти позову не заперечують.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до довідки Заболотівської селищної ради № 163 від 10.06.2024 року станом на 15.04.1991 р. в колгоспному дворі за адресою: АДРЕСА_1 , проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Борщівської сільської ради Антонюк М.М. 08.05.2003р., спадкоємцем всього належного на праві власності ОСОБА_4 майна є ОСОБА_2 ..

Згідно довідки Заболотівської селищної ради № 181 від 06.09.2024 року на день смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , крім нього проживали та були зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .. Заповіт від імені померлого ОСОБА_4 у виконкомі Борщівської сільської ради посвідчувався 08.05.2003 року за № 28, не скасовувався та не відмінявся.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 22.08.2011 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 зареєстровано спадкову справу, № у спадковому реєстрі 51602044.

Відповідно до довідки Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Лахнюк О.М. від 03.09.2024 року ОСОБА_2 дійсно являється єдиним спадкоємцем за заповітом на майно померлого батька ОСОБА_4 ..

Відповідно до постанови Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Лахнюк О.М. від 03.09.2024 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із тим, що спірний житловий будинок належав до колгоспного двору, в спадковому будинку, крім померлого, проживали та були зареєстровані інші члени колгоспного двору, а отже, кожному з них належить відповідна частка в колгоспному дворі, проте частки в майні колгоспного двору не визначені.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Борщівської сільської ради 08.05.2003 року спадкоємцем всього належного на праві власності ОСОБА_5 майна є ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки Заболотівської селищної ради № 182 від 06.09.2024 року на день смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , крім неї, в господарстві проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 -дочка, ОСОБА_6 - зять, ОСОБА_1 - онука, ОСОБА_3 - онук, ОСОБА_9 - правнука, ОСОБА_10 - правнук.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 22.08.2011 року після смерті ОСОБА_5 зареєстровано спадкову справу за № 51602080.

Згідно рішення Снятинського районного суду від 12.08.2005 року у справі № 351/2229/24 за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частку житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано право власності по 1/6 частині вищевказаного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд за кожним.

Згідно довідки Заболотівської селищної ради № 166 від 27.05.2026 року на день смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в спірному житловому будинку були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Заповіт від імені померлого ОСОБА_6 у виконкомі Заболотівської селищної ради не посвідчувався.

Відповідно до довідки Приватного нотаріуса Лахнюк О.М. від 05.03.2026 року після смерті ОСОБА_6 заведена спадкова справа на підставі заяви про прийняття спадщини дочки померлого ОСОБА_1 , заяви про відмову від прийняття спадщини дружини померлого ОСОБА_2 та заяви про відмову від прийняття спадщини сина померлого ОСОБА_3 . Заяв від інших спадкоємців не надходило.

Постановою Приватного нотаріуса Лахнюк О.М. від 05.03.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_6 , у зв`язку із відсутністю у спадкоємця правовстановлюючого документу з державною реєстрацією права власності за померлим на спадкове майно, а саме на 1/6 частину житлового будинку.

Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ від 20.08.2024 року ОСОБА_4 , як голові колгоспного двору, на праві власності належав спірний житловий будинок, що в АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз`яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ «Про власність» вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-ХІІ був введений в дію Закон України "Про власність".

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що оскільки спірний житловий будинок належав колгоспному двору, в якому станом 15.04.1991 р. були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , а отже, кожному зокрема належало по 1/6 частині спірного будинку, однак частки в колгоспному дворі не визначені. Спадкоємцем частки ОСОБА_6 за законом стала позивачка, яка після смерті батька, у встановлений законом термін, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а отже є такою, що прийняла спадщину, відповідачі від прийняття спадщини, у встановлений законом термін, відмовилися. Невизначеність часток не є підставою для відмови у захисті права позивачки.

А тому, є підстави для визнання за позивачкою права власності на 1/6 частину спірного житлового будинку, що по АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 328,1218, 1268, ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, який розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ігор СЕГІН