Постановление суда № 140710771, 19.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30026/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР СТЕПУ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язанням вчинити певні дії,

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР СТЕПУ" звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.10.2025 р. № 13362590/45170305 про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної ТОВ "ДАР СТЕПУ", № 1 від 10.10.2024 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "ДАР СТЕПУ" податкову накладну № 1 від 10.10.2024 р. датою її подання на реєстрацію;

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.10.2025 р. № 13362591/45170305 про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної ТОВ "ДАР СТЕПУ", № 2 від 17.10.2024 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "ДАР СТЕПУ" податкову накладну № 2 від 17.10.2024 р. датою її подання на реєстрацію

Ухвалою від 29.09.2026 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належним чином засвідчені документи на підтвердження вказаних у заяві обставин.

12.10.2026 р. від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що протягом 2024-2026 років у ТОВ "ДАР СТЕПУ" внаслідок фактичного блокування фінансово-господарських процесів викликаного безперервним зупиненням реєстрації податкових накладних відповідачем, виник значний податковий борг перед бюджетом на суму майже 600000 грн. Дії контролюючого органу повністю позбавили позивача можливості нормально функціонувати та розвивати товариство. Перебування у статусі ризикового призвело майже до повної зупинки фінансово-господарської діяльності товариства. Позивач перебував у надважкому фінансовому стані. Велика кількість контрагентів в односторонньому порядку відмовилися від подальшої співпраці як тільки дізналися про внесення товариства до переліку ризикових платників податків. Наявність тотального фінансового та ринкового бар`єру, штучно створеного неправомірними діями контролюючого органу. є об`єктивно непереборною обставиною у розумінні ст.121 КАС України. Будь-яке ініціювання позивачем процедури оскарження статусу ризиковості (шляхом подання повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості) до моменту фактичного та повного погашення боргу було процесуально приреченим на автоматичну відмову з боку ДПС, а тому утворювало б завідомо безперспективний процес. Позивач об`єктивно чекав на законне досудове вирішення ключової проблеми - виключення з переліку ризикових платників податків, що автоматично усунуло б першопричину та правове підґрунтя абсолютно всіх блокувань. Також вказує на критичний дефіцит внутрішніх організаційних та кадрових ресурсів агропідприємства. У штаті ТОВ "ДАР СТЕПУ" фактично працює лише один директор та два трактористи, профільні фахівці - бухгалтер, юрист відсутні. Формування правової позиції у спорі з податковим органом за таких умов утворює складний багатоетапний процес, якому обов`язково передує звернення до залучених сторонніх бухгалтерів для первинного відновлення, збору, копіювання та структурування колосального масиву інформації. Лише після формування та внутрішнього аудиту первинних документів матеріали передаються адвокату для підготовки позову. Вказана процедура, разом із обов`язком сплати судового збору, покладає на платника податків надмірний фінансовий тягар, тоді як абсолютно всі наявні грошові кошти підприємства у пропущений період першочергово направлялися на погашення податкової заборгованості. Перші кошти від реалізації продукції надійшли у серпні 2026 року, що надано товариству фінансову можливість сплатити судовий збір та профінансувати витрати на професійну правничу допомогу адвоката. Крім того, військовий стан здійснив вплив на господарську діяльність товариства, оскільки ринкові ціни на вирощені зернові та олійні культури зменшилися вдвічі, тоді як собівартість їх виробництва суттєво зросла.

При вирішенні даної заяви суддя виходить з наступного.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачено тримісячний строк для звернення до суду у разі, коли позивач скористався досудовим порядком вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 р. у справі № 640/20468/18 сформував правовий висновок про те, що інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З матеріалів справи слідує, що позивач скористався правом на оскарження рішень комісії регіонального рівня від 14.10.2025 р. № 113362590/45170305, № 13362591/45170305 в адміністративному порядку шляхом подачі скарги, рішення за результатами розгляду яких прийнято ДПС України 31.10.2025 р.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішень від 14.10.2025 р. № 113362590/45170305, № 13362591/45170305 про відмову в реєстрації податкових накладних від 10.10.2024 р. № 1, від 17.10.2024 р. № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних сплинув 31.01.2026 р.

З позовною заявою ТОВ "ДАР СТЕПУ" звернулося до суду 25.09.2026 р., тобто з пропуском встановленого ч.4 ст.122 КАС України строку.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суддя враховує, що згідно з вимогами ч.1 ст.121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 р. у справі № 500/1912/22 зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, у постанові від 20.11.2019 р. у справі № 9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У постанові від 10.01.2024 р. у справі № 420/1782/23 Верховний Суд зазначив, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 13.02.2024 р. у справі № 140/9165/23.

При цьому, поважність причин попуску строку звернення до суду повинен доводити скаржник (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 р. у справі № 806/2321/16).

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 р. у справі № 640/12324/19.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що внаслідок віднесення ТОВ "ДАР СТЕПУ" до ризикових платників податків товариство опинилося у тяжкому матеріальному стані, а наявність податкового боргу у розмірі 600000 грн. унеможливило своєчасне звернення до суду внаслідок відсутність коштів на сплату судового збору та оплату витрат на адвоката.

Між тим, суддя повторно зазначає, що перебування у статусі ризикових платників податків жодним чином не перешкоджає зверненню до суду з позовом щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, так як статут ризикового платника податку не пов`язаний з неможливістю оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. В той же час, у разі незгоди із рішенням контролюючого органу про віднесення товариства до ризикових платників податків позивач не був позбавлених права на його оскарження в судовому порядку, а тривале перебування ТОВ "ДАР СТЕПУ" у даному статусі (з 29.10.2024 р. по 21.07.2026 р.) навпаки свідчить про невжиття самим позивачем заходів щодо скасування даного статусу.

Також суддя не бере до уваги доводи позивача про наявність податкового боргу, що унеможливило сплату судового збору та витрат на оплату адвоката, оскільки на час виникнення права на звернення до суду податковий борг ТОВ "ДАР СТЕПУ" складав 600000 грн., в той час як на момент звернення до суду з цим позовом податковий борг збільшився до 5000000 грн., що не стало перепоною для сплати судового збору та оплати витрат адвоката, що спростовує твердження позивача про наявність податкового боргу як перепону подачі позовної заяви до суду.

При цьому, при наявності тяжкого матеріального стану ст.121 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено можливість подачі заяви про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору.

Отже, вказані причини пропуску строку звернення до суду не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Посилання позивача на відсутність у штаті бухгалтера, юриста суддя відхиляє, так як правовий статус юридичної особи передбачає здатність останньої забезпечити належний рівень правового та бухгалтерського супроводу своєї діяльності. Відсутність у штаті юриста або бухгалтера є наслідком внутрішньої управлінської політики позивача, що має суб`єктивний характер. Неналежна організація бізнес-процесів та дефіцит кадрів не є об`єктивними, непереборними обставинами, які перешкоджали вчасному зверненню до суду за захистом своїх прав.

До того ж, суддя враховує, що позивач не надав доказів неможливості визначення осіб, відповідальних за ведення претензійно-правової роботи, укладення договору про надання правової допомоги. Разом з тим, відсутність у штаті юриста, не стала на заваді звернення ТОВ "ДАР СТЕПУ" в порядку адміністративного оскарження рішень від 14.10.2025 р. № 113362590/45170305, № 13362591/45170305 про відмову в реєстрації податкових накладних від 10.10.2024 р. № 1, від 17.10.2024 р. № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних до ДПС України.

Щодо наявності воєнного стану, то суддя зазначає, що за практикою Верховного Суду, введення воєнного стану не може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання позовної заяви, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.

Разом з тим, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Вказаний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 04.04.2023 р. у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 р. у справі № 496/4633/18.

Позивач вказує на те, що внаслідок введення воєнного стану ринкові ціни на вирощені зернові та олійні культури зменшилися вдвічі, а собівартість їх виробництва різко зросла через суттєве подорожчання мінеральних добрив, засобів захисту рослин та паливно-мастильних матеріалів. Між тим, як це вплинуло на неможливість своєчасного звернення до суду ТОВ "ДАР СТЕПУ" належним чином не обґрунтувало.

Отже, наведені позивачем обставини не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних та підтверджених належними доказами перешкод для своєчасного звернення до суду, у зв`язку з чим підстави для визнання причин пропуску строку поважними відсутні.

У зв`язку з наведеним вище, суд зазначає, що наведені позивачем обставини у поданій заяві мають суб`єктивний характер, стосуються виключно внутрішніх організаційних процесів позивача та не підтверджують наявність об`єктивних, непереборних та істотних перешкод, які б заважали реалізації права на судовий захист у встановлений законом строк.

З урахуванням наведеного, суддя доходить висновку, що ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту заяви від 12.10.2026 р. не встановлено, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суддя зазначає, що, незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на його підтвердження, позивач у поданій заяві не навів поважних причин, які б унеможливили позивача звернутись до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист в межах такого строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п.9 ч.4 ст.169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом, та при цьому не навів поважних причин його пропуску та не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву ТОВ "ДАР СТЕПУ" належить повернути на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 248 КАС України, суддя -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР СТЕПУ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу разом з доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання її повного тексту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Бездрабко