Решение № 140710141, 14.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року справа №380/14461/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючого судді Коморного О.І.,

секретар судового засідання Карпенко Ю.В.

за участю

представник позивача Кавалець Ю.В.

представник відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові та зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Личаківського відділу ДВС у м. Львові ЛМУ МЮ України щодо не зняття арештів з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного у межах виконавчих проваджень № 25118200 та № 30404257;

- зобов`язати Личаківський відділ ДВС у м. Львові ЛМУ МЮ України зняти арешти з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладені на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 25118200 від 15.03.2011 (реєстраційний номер обтяження 11015601) і постанови про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 30404257 від 16.12.2011 (реєстраційний номер обтяження 11975824) з виключенням з електронних реєстрів інформаційних систем Міністерства юстиції України відомостей про ці обтяження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , звернувшись до нотаріуса з метою упорядкування питань щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, дізнався про наявність арештів, накладених на все його нерухоме майно в межах виконавчих проваджень № 25118200 та № 30404257, відкритих у 2011 році. З метою з`ясування актуального стану виконавчих проваджень та правових підстав для збереження арештів позивач звернувся до відповідних органів державної виконавчої служби. Згідно з отриманою інформацією, виконавче провадження № 30404257 було закінчено 20.03.2013 у зв`язку з повним погашенням боргу, а виконавче провадження № 25118200 також було закінчено. При цьому відомості про наявність незавершених виконавчих проваджень щодо позивача, зокрема з примусового стягнення виконавчого збору, відсутні. Вважає, що за таких обставин відсутні правові підстави для подальшого збереження арештів на його нерухоме майно. Зазначає, що 04.06.2026 звернувся до Личаківського відділу ДВС у м. Львові із заявою про зняття арештів та виключення відповідних відомостей з реєстрів, однак листом від 23.06.2026 № 34888 йому було відмовлено у задоволенні заяви. Позивач вважає таку відмову та бездіяльність відповідача щодо незняття арештів протиправними, оскільки після закінчення виконавчих проваджень арешти майна підлягали зняттю, а їх подальше збереження за відсутності незавершених виконавчих проваджень не має правової мети та створює невиправдані обмеження у здійсненні права власності. Просить суд визнати протиправною бездіяльність Личаківського відділу ДВС у м. Львові щодо незняття арештів з усього нерухомого майна та зобов`язати відповідача зняти арешти, накладені в межах виконавчих проваджень № 25118200 та № 30404257, із виключенням відповідних відомостей з електронних реєстрів, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою від 17 липня 2026 року відкрито провадження у цій адміністративній справі.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року витребувано докази.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Згідно довідки з державного реєстру речових прав та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ОСОБА_1 наявний арешт нерухомого майна боржника на суму 308 153,71 грн :

Арешт від 15.03.2011 (Реєстраційний номер: 11015601), на підставі постанова Личаківського відділу державної виконавчої служби про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 25118200 від 15.03.2011.

Арешт від 16.12.2011 (Реєстраційний номер: 11975824), на підставі постанови Личаківського відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП № 30404257 від 16.12.2011.

Арешт від 24.04.2012 (Реєстраційний номер: 12431481), на підставі постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах виконавчого провадження ВП № 30404257 від 24.04.2012.

Арешт від 24.06.2014 (Номер запису про обтяження: 6108302, спеціальний розділ), на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 37673343 від 18.06.2014.

Згідно листа Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові від 23 березня 2026 року за № 18183, на виконанні перебувало виконавче провадження № 32615384 з примусового виконання рішення про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Кредобанк». 29 квітня 2013 року виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, а оригінали матеріалів цього провадження згодом були знищені через закінчення трирічного строку зберігання. Для зняття арешту, накладеного в межах цього провадження, до відділу необхідно надати відповідні відомості згідно із законодавством. Також у листі зазначено, що у відділі перебували й інші провадження щодо вказаної особи, але з іншим РНОКПП, а для отримання інформації стосовно виконавчих проваджень № 25118200 та № 30404257 необхідно звертатися до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області.

Згідно листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області від 23 березня 2026 року за № 4821, на виконанні у відділі перебувало два виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 . Перше виконавче провадження № 37673343 з виконання виконавчого листа від 25.02.2011 про стягнення коштів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». У межах цього провадження 18.06.2014 було накладено арешт на майно. 09.10.2015 виконавче провадження було закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ надіслано для подальшого виконання до Залізничного відділу ДВС. Друге виконавче провадження № 30404257 з виконання виконавчого листа від 02.12.2011 про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Фольксбанк». У межах цього провадження 24.04.2012 було накладено арешт на все майно боржника. 20.03.2013 виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним погашенням боргу за ініціативою стягувача, проте 20.03.2013 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яку виділено в окреме виконавче провадження № 37428204. У листі також зазначено, що на момент завершення цих виконавчих проваджень у державного виконавця не було правових підстав для припинення чинності арештів, оригінали матеріалів підлягали знищенню через закінчення трирічного строку зберігання, а розв`язання питання щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця можливе виключно в судовому порядку.

Згідно листа Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові від 23 червня 2026 року за № 39888 у відповідь на заяву про зняття арештів, зазначено, що виконавчі провадження № 25118200 та № 30404257, у межах яких було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , передавалися на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області. Відділ зазначає вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна, передбачених статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», і резюмує, що за відсутності прямо передбачених законом умов у Личаківського відділу ДВС відсутні підстави для самостійного зняття арешту.

На виконання ухвали суду, Личаківський відділ ДВС у м. Львові Львівського МУ МЮ України надав пояснення суду, що відповідно до відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (окремого спецрозділу, який є складовою Автоматизованої системи виконавчого провадження) виконавчі провадження АСВП №25118200 ,АСВП №30404257 в межах яких було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрованого АДРЕСА_1 були передані на виконання в ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Згідно наданих пояснень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебували виконавчі провадження:

1) ВП № 30404257 з виконання виконавчого листа виданого Залізничним районним судом м. Львова №2-2069 від 02.12.2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Фольксбанк" заборгованості за кредитним договором № ЛА53759 від 17.11.2008р. у розмірі 1 011 503,80 грн.

Постановою від 16.12.2011 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно боржника.

12.01.2012 накладено арешт на кошти на рахунках боржника.

12.03.2012 на виконання постанови б/н заступника начальника УДВС ГТУЮ у Львівські й області Заразки О.В. від 27.12.22012 виконавче провадження передано до ППВР ВДВС ГТУЮ у Львівській області.

29.03.2012 прийнято до виконання згідно акту приймання-передавання відділом ПВР ВДВС ГТУЮ у Львівській області.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.04.2012 було накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення 1 011 503,8 грн. 28.05.2012 накладено арешт на кошти на рахунках боржника в ПАТ Універсал Банк», ПАТ «Райффайзен Банк».

11.06.2012 оголошено в розшук автомобіль SUZUКІ NЕW GRАND VІТАRА, що належить боржнику.

20.03.2013 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі листа ПАТ "Фольксбанк" від 31.01.2013 року № Ю-3/1924 про погашення боргу згідно виконавчого документа у повному обсязі.

В межах виконавчого провадження ВП № 30404257, 20.03.2013 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору на суму 101 150,38 грн, яка була виділена в окреме виконавче провадження ВП №37428204 та підлягала примусовому виконанню.

2) ВП №37428204 з виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 20.03.2013 №30404257 на суму 101 150,38 грн.

Постановою від 05.04.2013 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору виділеної в окреме провадження. Виконавче провадження повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю у боржника майна, зокрема перевіркою майнового стану було встановлено, що згідно повідомлення Управління Держкомзему у м. Львові № 40/11/12 за боржником земельних ділянок не зареєстровано, згідно листів Головного управління ПФУ № 72/11-15 та Львівського міського центру зайнятості № 8041/04 боржник на обліку у вказаних установах не перебуває і допомоги чи пенсії не отримує, накладено арешт на кошти боржника у банківських установах однак кошти на арештованих рахунках відсутні.

Згідно повідомлення Держтехнагляду № 31/1047 за боржником техніка не зареєстрована, згідно повідомлень ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" відсутня інформація щодо реєстрації за боржником об`єктів нерухомого майна, відповідно до повідомлення УДАІ за боржником зареєстровано автомобіль SUZUКІ NЕW GRАND VІТАRА, однак даний автомобіль перебуває в заставі ПАТ АКБ "Львів" і банк заставодержатель заперечує щодо звернення стягнення на вищевказане майно.

3) ВП №25118200 з виконання виконавчого листа №2-1368/2011 від 25.02.2011 виданого Залізничним районним судом м. Львова солідарне стягнення із ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ПАТ "Райффазен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції ПАТ "Райффазен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 22.11.2007р. у розмірі 307480,59 грн. Стягнення із ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ПАТ "Райффазен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції ПАТ "Райффазен Банк Аваль" з кожного по 673,12 грн. судових витрат.

Постановою від 15.03.2011 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно боржника. 31.03.2011 оголошено в розшук майно боржника.

05.04.2011 описано автомобіль марки Suzuкі, модель Nеw Grаnd Vіtаrа АТ, тип легковий універсал-В, № двигуна НОМЕР_2 , N кузова НОМЕР_3 , сірого кольору, ДНЗ НОМЕР_4 .

06.05.2011 на виконання постанови начальника ВДВС ГУЮ у Львівські області від 26.04.2011 виконавче провадження передано з Личаківського ВДВС ЛМУЮ для подальшого виконання до ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області.

06.05.2011 провадження прийнято до виконання згідно акту приймання-передавання.

29.12.2012 постановою про арешт коштів боржника накладено арешт на рахунки боржника.

05.04.2013 виконавче провадження повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяла на час винесення постанови).

4) ВП №3767343 з виконання виконавчого листа №2-1368/2011 від 25.02.2011 виданого Залізничним районним судом м. Львова солідарне стягнення із ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ПАТ "Райффазен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції ПАТ "Райффазен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 22.11.2007р. у розмірі 307480,59 грн.

Стягнення із ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ПАТ "Райффазен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції ПАТ "Райффазен Банк Аваль" з кожного по 673,12 грн. судових витрат.

07.05.2013 відкрито виконавче провадження, боржнику надано термін для добровільного виконання рішення суду.

В межах виконавчого провадження ВП №3767343 накладено арешт , на все майно божника постановою від 18.06.2014 та на кошти боржника постановою від 26.08.2014.

21.09.2015 винесено постанову про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

09.10.2015, керуючись п.10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяла на час винесення постанови), винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавчий документ надіслано для подальшого виконання до Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Відповідно до пояснень Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на виконанні перебувало виконавче провадження АСВП № 52049420 з виконання виконавчого листа № 2-1368/2011 від 25.02.2011 року, виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 307480,59 грн. 28.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 47 (за письмовою заявою стягувача) Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону що діяла на момент винесення постанови).

Державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження, зокрема: АСВП № 52770186 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 52049420 від 19.09.2016, виданої державним виконавцем Залізничного ВДВС у м. Львові про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 30748,05 грн.

27.09.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Також повідомлено суд, що надати більш детальну інформацію на виконання ухвали суду від 23 вересня 2026 щодо зазначеного виконавчого провадження неможливо, у зв`язку із закінченням строку зберігання завершеного виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Пунктом 2 розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), встановлено, що виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

За приписами частин 1, 2 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Суд встановив, що час виникнення спірних правовідносин виникнення обтяжень та відкриття виконавчих проваджень 2011-2014 роки.

Як встановлено судом із наданих відповідей державної виконавчої служби, 15.03.2011 та 16.12.2011 здійснено відкриття ВП № 30404257 та накладення арештів, 24.04.2012 та 18.06.2014 - накладення арештів у межах ВП № 30404257 та ВП № 37673343.

Судом встановлено, що виконавчі провадження щодо позивача були завершені у 2013-2015 роках (зокрема, 20.03.2013 закінчено ВП № 30404257 у зв`язку з повним погашенням боргу; 29.04.2013 повернуто виконавчий документ стягувачу у ВП № 32615384; 09.10.2015 закінчено ВП № 37673343 із направленням документа за належністю). Понад 10 років будь-які відкриті виконавчі провадження стосовно позивача відсутні, а нові виконавчі документи на виконання не надходили.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 932/5808/25, де наголошено, що арешт майна боржника є похідним і забезпеченням заходом примусового виконання рішення, який не може існувати автономно та безстроково за відсутності відкритого виконавчого провадження.

Суд зауважує, що збереження арештів на майно позивача за відсутності відкритих виконавчих проваджень та реальної можливості продовження примусового виконання судових рішень становить невиправдане та непропорційне втручання у право особи на мирне володіння своїм майном, що суперечить статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки суб`єкт владних повноважень, Личаківський відділ ДВС у м. Львові ЛМУ МЮ України, протиправно не вжив заходів щодо скасування обтяжень майна позивача після завершення виконавчих проваджень, суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною та зобов`язати відповідача зняти арешти й вилучити відповідні записи з електронних реєстрів.

За правилами пунктів 2, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому належним способом захисту порушеного права є лише такий спосіб, який відповідає вимогам матеріального закону і призводить до поновлення прав позивача до такого стану, що існував до порушення права, а якщо відновлення такого стану є неможливим - компенсує позивачу шкоду, завдану неправомірним рішенням.

З огляду на викладені вище обставини суд зазначає, що позовні вимоги слід задовольнити.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 2130,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, -

ухвалив :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Личаківського відділу ДВС у м. Львові ЛМУ МЮ України щодо не зняття арештів з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного у межах виконавчих проваджень № 25118200 та № 30404257.

3. Зобов`язати Личаківський відділ ДВС у м. Львові ЛМУ МЮ України зняти арешти з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладені на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 25118200 від 15.03.2011 (реєстраційний номер обтяження 11015601) і постанови про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 30404257 від 16.12.2011 (реєстраційний номер обтяження 11975824) з виключенням з електронних реєстрів інформаційних систем Міністерства юстиції України відомостей про ці обтяження.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Личаківського відділу ДВС у м. Львові ЛМУ МЮ України (м. Львів, просп. В. Чорновола, 39, 79019; ЄДРПОУ 35009358) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2 130,00 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16.10.2026.

Суддя Коморний О.І.