Решение № 140709852, 19.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/16112/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія» до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія» від 28.09.2023 вих. №7 щодо надання розстрочення грошового зобов`язання з орендної плати на землю та податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія» щодо надання розстрочення грошового зобов`язання з орендної плати на землю та податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій від 28.09.2023 вих. №7 (фактично направлену 29.09.2023) з урахуванням оплат, які здійснені за період з 10 квітня 2023 року по 19 березня 2024 року в загальній сумі 3 085 000, 00 грн (три мільйони вісімдесят п`ять тисяч гривень) та прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення.

Ухвалою суду від 17.04.2024 відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваної бездіяльності, оскільки відповідачем не було виконано покладеного на нього законом обов`язку щодо здійснення розгляду заяви позивача з прийняттям відповідного рішення.

За час розгляду справи відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Житлово-сервісна компанія» звернулось до Головного управління ДПС у Київській області з листом від 28.09.2023 вих. №7 (фактично направлено засобами поштового зв`язку 29.09.2023), в якому просило надати розстрочення щодо:

- грошового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 724 032,86 грн. (серпень- вересень 2023 року), строк сплати якої ще не настав, на строк 24 місяці з періодами сплати щомісяця по 30 168,04 грн.;

- податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 6 086 879,94 грн. (сума боргу - 6 039 167,07 грн., сума штрафної санкції - 47 712,87 грн.), строк сплати якого вже минув, на строк 120 місяців з періодами сплати щомісяця по 50 723,99 грн.

Податковий борг виник у зв`язку з порушенням термінів сплати грошового зобов`язання з орендної плати за період з лютого 2022 року по січень 2023 року включно.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №574 (далі - Порядок) до заяви було додано докази існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», а також економічне обґрунтування з додатками, в тому числі, договір від 23.01.2020 №2301-20, погоджений генеральний план будівництва, позитивний експертний звіт за ескізним проектом, докази введення в експлуатацію житлових будинків та споруд, містобудівні умови та обмеження №29, технічні умови, оборотна - сальдова відомість по рахункам 631 та 361, довідка про залишки на рахунках за період з лютого 2022 року по серпень 2023 року, фінансова звітність за 2022 рік та перше півріччя 2023 року.

Згідно з вимогами статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 3.2 Розділу ІІІ Порядку за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:

- приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів;

- відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу та при недотриманні обов`язкових вимог, визначених цим Порядком;

- у разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов`язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.

Таким чином, у строк до 28.10.2023 керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів повинен був прийняти відповідне рішення.

Між тим, заява ТОВ «Житлово-сервісна компанія» так і не була розглянута, що відповідачем за час розгляду справи заперечено не було.

Суд зазначає. що у своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-1, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХІІ, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Leias v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Оскільки, в порушення ст. 100 ПК України, Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №574, заява позивача не була розглянута з дотриманням встановленого терміну, суд вважає протиправною таку бездіяльність ГУ ДПС у Київській області.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачена можливість платника податків на одержання відстрочення, розстрочення сплати податків або податкового кредиту в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (пп. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

В даному випадку, на думку суду, способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій, у зв`язку з чим обґрунтованим є заявлене позивачем зобов`язання органу державної податкової служби розглянути заяву ТОВ «Житлово-сервісна компанія» від 28.09.2023 року вих. №7 (фактично направленої 29.09.2023).

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 056, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія» (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 3-А; код ЄДРПОУ 33212404) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія» від 28.09.2023 вих. №7 щодо надання розстрочення грошового зобов`язання з орендної плати на землю та податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія» щодо надання розстрочення грошового зобов`язання з орендної плати на землю та податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій від 28.09.2023 вих. №7 (фактично направлену 29.09.2023) з урахуванням оплат, які здійснені за період з 10 квітня 2023 року по 19 березня 2024 року в загальній сумі 3 085 000, 00 грн (три мільйони вісімдесят п`ять тисяч гривень) та прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія» понесені останнім судові витрати у розмірі 6 056, 00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.