Постановление суда № 140708351, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/15396/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рябчук О.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо затвердження звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 160/15396/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/15396/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 р. у справі № 160/15396/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного оформлення свідоцтва про хворобу №137/916 від 05.09.2024 року відносно ОСОБА_1 та направлення на затвердження до 20 регіональної військово-лікарської комісії.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити належним чином свідоцтво про хворобу №137/916 від 05.09.2024 року відносно ОСОБА_1 та направити на затвердження до 20 регіональної військово-лікарської комісії.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення Дніпропетровського адміністративного суду від 25.09.2025 р. у справі № 160/15396/25 набрало законної сили 28.10.2025 року.

03.11.2025 року представником позивача засобами поштового зв`язку отримано виконавчий лист №160/15396/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 за заявою позивача встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 25.05.2025 у справі №160/15396/25.

У справі здійснюється процедура судового контролю.

13.10.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 подано звіт про виконання рішення суду у справі №160/15396/25. Так, відповідачем зазначено про виконання судового рішення наступне. Після відмови у прийнятті свідоцтва про хворобу № 137/916 20 регіональною військово-лікарською комісією, згідно відмітки від 05.09.2024 року, та на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 № 160/15396/25, військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 внесено зміни до свідоцтва про хворобу № 137/916 та оформлено належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням недоліків, зазначених 20-ою регіональною ВЛК (належним чином засвідчена копія зміненого свідоцтва додається). З метою недопущення порушення прав Позивача та на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 № 160/15396/25, ІНФОРМАЦІЯ_4 неодноразово направлялися свідоцтво про хворобу та супровідні медичні документи на затвердження до 20 регіональної ВЛК у паперовому форматі у зв`язку з відсутністю технічної можливості здійснити таке направлення в межах «Медичної інформаційної системи Збройних Сил України». Так, 20.01.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. № 502 направлено на ім`я начальника 20-ї регіональної ВЛК виправлене свідоцтво про хворобу з урахуванням указаних недоліків, супровідні медичні документи та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 року у справі № 160/15396/25, що підлягало виконанню, як підстава для прийняття вказаних документів у паперовій формі (звернення додається). Проте, жодної відповіді від 20 регіональної ВЛК на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо ОСОБА_1 станом на момент подання даного звіту не надходило.

Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані, насамперед, приписами ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За приписами ст.ст. 129 та 129-1 Конституції України, обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Ч.ч. 2-3 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, за ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до приписів ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У рішенні від 15.05.2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи позивача.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 р. у справі № 160/15396/25 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити належним чином свідоцтво про хворобу №137/916 від 05.09.2024 року відносно ОСОБА_1 та направити на затвердження до 20 регіональної військово-лікарської комісії.

Відповідно до наданої заяви ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.10.2026 року відповідачем було виконано рішення суду в повному обсязі, а саме після відмови у прийнятті свідоцтва про хворобу № 137/916 20 регіональною військово-лікарською комісією, згідно відмітки від 05.09.2024 року, та на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 № 160/15396/25, військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 внесено зміни до свідоцтва про хворобу № 137/916 та оформлено належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням недоліків, зазначених 20-ою регіональною ВЛК (належним чином засвідчена копія зміненого свідоцтва додається). З метою недопущення порушення прав Позивача та на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 № 160/15396/25, ІНФОРМАЦІЯ_4 неодноразово направлялися свідоцтво про хворобу та супровідні медичні документи на затвердження до 20 регіональної ВЛК у паперовому форматі у зв`язку з відсутністю технічної можливості здійснити таке направлення в межах «Медичної інформаційної системи Збройних Сил України». Так, 20.01.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. № 502 направлено на ім`я начальника 20-ї регіональної ВЛК виправлене свідоцтво про хворобу з урахуванням указаних недоліків, супровідні медичні документи та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 року у справі № 160/15396/25, що підлягало виконанню, як підстава для прийняття вказаних документів у паперовій формі (звернення додається)..

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що рішення суду по даній справі виконане ІНФОРМАЦІЯ_2 в повному обсязі, з огляду на що, суд вважає за необхідне прийняти звіт про виконання рішення суду по даній справі та затвердити такий звіт.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти та затвердити звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2026 року про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі № 160/15396/25.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя О.С. Рябчук