Решение № 140708248, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуСправа №160/17394/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України (відповідач-1), Державного підприємства ІНФОРЕСУРС (відповідач-2) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України (відповідач-1), Державного підприємства ІНФОРЕСУРС (відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України №3/4431-25 від 26.05.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України та технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти Державне підприємство ІНФОРЕСУРС внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України Про освіту, а саме: в розділі На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ Про освіту - вказати Так, не порушує.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що оскільки перший (бакалаврський) рівень вищої освіти позивач так і не здобув та відповідного диплома не отримував, натомість має лише освітній ступінь молодшого спеціаліста, який відповідає початковому рівню (короткий цикл) вищої освіти, відтак, відповідно до положень статті 10 Закону України Про освіту №2145-VIII від 05.09.2017 року (далі Закон №2145-VIII) відомості, відображені у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) №187440 від 14.08.2024 року щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти не відповідають дійсності. При цьому, на думку позивача, позиція відповідача про те, що повторне зарахування для здобуття відповідного освітнього ступеня свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку, є помилковою, адже позивач не завершував навчання за освітнім рівнем бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував диплом бакалавра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу, оскільки був відрахований із навчання. Відображення в ЄДЕБО недостовірної інформації про порушення позивачем послідовності рівнів освіти безпосередньо створює перешкоди для реалізації його законного права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого п.1 ч.1 ст.23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію №3543-ХІІ від 21.10.1993 (далі Закон №3543-ХІІ). З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги та відновити порушене право з урахуванням обраного способу захисту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17394/25, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

06.08.2025 року до суду надійшов відзив Міністерства освіти і науки України на позовну заяву, в якому відповідач-1 пред`явлений позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, відносно позивача як здобувача освіти обґрунтовано та на законних підставах зазначено про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, оскільки за інформацією в ЄДЕБО здобувач освіти ОСОБА_1 01.09.2016 року був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» та був відрахований з цього закладу освіти 07.12.2016 року, а в подальшому 12.08.2024 року позивач був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Українського державного університету науки і технологій, що свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Так, частиною 2 статті 10 Закону №2145-VIII визначено послідовність рівнів освіти, яка враховується під час вирішення питання про наявність у здобувача освіти права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до зазначеної норми Закону №2145-VIII та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі Порядок №560), згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 року №1/34-Д-24, встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», визначення послідовності здобуття освіти здійснювати за таким алгоритмом: якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"» зазначається «Ні, порушує»; в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня - «Так, не порушує». Листом Міносвіти Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобуття освіти №1/9758-24 від 03.06.2024 року керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Інфоресурс» роз`яснено особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі ЄДЕБО. За Законом України «Про вищу освіту» вища освіта визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень ніж рівень повної загальної середньої освіти. Після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування на навчання на такий же самий освітній рівень означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, що в термінах визначення послідовності здобуття освіти свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Додатком 9 до Порядку №560 передбачено форму довідки про здобувача освіти, яка формується на підставі відомостей ЄДЕБО та містить інформацію про здобуття особою освіти, а також висновок щодо дотримання встановленої законодавством послідовності її здобуття. При цьому відповідачем-1 зауважено, що Міносвіти приймає рішення у формі наказів, відтак, формулювання позовних вимог про визнання протиправною відмови Міносвіти №3/4431-25 від 26.05.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в ЄДБО щодо позивача є некоректним, бо лист Міносвіти від 26.05.2025 № 3/4431-25 не є актом індивідуальної дії і носить рекомендаційний характер, відтак, не створює для позивача чи інших осіб певних правових наслідків, відповідно, не порушує права та інтереси позивача. Водночас, позивачем не доведено факту внесення відповідачем - Міносвіти інформації та/або змін стосовно позивача в ЄДЕБО, або ж вчинення щодо нього дій, які він просить суд визнати неправомірними. Також відсутні підстави для зобов`язання Міносвіти вносити зміни до ЄДЕБО, оскільки питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

11.08.2025 року до суду надійшов відзив Державного підприємства ІНФОРЕСУРС на позовну заяву, в якому відповідач-2 пред`явлений позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що Державне підприємство ІНФОРЕСУРС не є суб`єктом владних повноважень, не здійснює публічно-владні управлінські функції та не надає адміністративні послуги. Розпорядником ЄДЕБО є Міносвіти, а ДП ІНФОРЕСУРС є лише технічним адміністратором, який забезпечує функціонування відомостей ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником. Алгоритм автоматичного формування у довідці про здобувача освіти інформації щодо дотримання послідовності рівнів освіти визначений Міносвіти у листі Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобуття освіти №1/9758-24 від 03.06.2024 року, а відповідне програмне забезпечення ЄДЕБО розроблене ПАТ Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій на замовлення Міносвіти в рамках договору №MOES-C1-EDEBO-01/2 від 07.05.2024 року. ДП ІНФОРЕСУРС на виконання доручення Міносвіти від №1/34-Д-24 від 31.05.2024 року та з урахуванням листа Міносвіти №1/9758-24 від 03.06.2024 року здійснив виключно технічні заходи щодо встановлення додаткового скрипта 17886.sql, без участі у розробленні алгоритму чи визначенні особливостей формування довідок. Внесення до ЄДЕБО та підтримання в актуальному стані інформації про здобувачів освіти, на підставі якої формуються довідки, належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності - закладів освіти, а не Міносвіти чи ДП ІНФОРЕСУРС, які не є суб`єктами освітньої діяльності.

23.01.2026 року до суду від Державного підприємства ІНФОРЕСУРС надійшли додаткові пояснення, у яких у відповідач-2, обґрунтовуючи свою правову позицію, послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.11.2025 року у справі №160/29658/24. Зокрема, у пункті 57 розділу Позиція Верховного Суду зазначеної постанови Верховний Суд дійшов висновку, що ДП ІНФОРЕСУРС не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України та не наділене повноваженнями щодо прийняття рішень про внесення або зміну інформації про здобувачів освіти в ЄДЕБО. Крім того, у пункті 66 зазначеної постанови Верховний Суд наголосив, що за відповідних обставин належним відповідачем у справі є Міністерство освіти і науки України, тоді як позовні вимоги, заявлені до ДП ІНФОРЕСУРС не підлягають задоволенню. Таким чином, ДП ІНФОРЕСУРС не наділене владними управлінськими повноваженнями у спірних правовідносинах, не здійснює публічно-владних управлінських функцій щодо позивача та не уповноважене самостійно приймати рішення стосовно внесення, зміни чи коригування відповідних відомостей у ЄДЕБО. За таких обставин підприємство не має належної компетенції для вирішення питань, які становлять предмет спору, а відтак, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у зазначеній постанові, не є належним відповідачем за заявленими до нього позовними вимогами. З огляду на викладене, відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог у частині, що стосується ДП ІНФОРЕСУРС, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 31.05.2012 року отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , видане Комунальним закладом освіти Навчально-виховний комплекс №59 загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад Дніпропетровської міської ради.

23.06.2014 року Державним вищим навчальним закладом Дніпропетровський політехнічний коледж ОСОБА_1 видано атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 .

Як слідує з диплома молодшого спеціаліста серії НОМЕР_3 , виданого 04.07.2016 року, ОСОБА_1 закінчив у 2016 році Державний вищий навчальний заклад Дніпропетровський політтехнічний коледж за спеціальністю виробництво високомолекулярних сполук та здобув кваліфікацію технік (хімічні технології).

Судом також встановлено, що відповідно до Історії навчання здобувача освіти, 01.09.2016 року ОСОБА_1 зараховано до Державного вищого навчального закладу Український державний хіміко-технологічний університет, форма навчання: денна, спеціальність 161 Хімічні технології та інженерія, ступінь бакалавр, однак 07.12.2016 року позивач був відрахований із закладу освіти.

Згідно з витягом з наказу Українського державного університету науки і технологій №830-ст від 12.08.2024 року, на підставі Правил прийому до Українського державного університету науки і технологій у 2024 році та рішення приймальної комісії від 12 серпня 2024 року, протокол №4, позивача зараховано з 01 вересня 2024 року студентом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти за кошти фізичних/юридичних осіб для здобуття освітнього ступеня бакалавр. Спеціальність: 015 Професійна освіта.

Українським державним університетом науки і технологій сформовано та видано довідку №187440 від 14.08.2024 року про здобувача освіти ОСОБА_1 за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) щодо нього, у якій зазначена відповідна інформація про поточне здобуття освіти позивачем, інформація про раніше здобуті документи про освіту, а також зазначено наступне: У графі: На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту - Ні, порушує.

20.05.2025 року позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України з заявою, в якій просив внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо непорушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України Про освіту, а саме: в розділі На підставі даних, що містяться в Єдиній держаній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту зазначити Так, не порушує.

Листом Міністерства освіти і науки України Про розгляд звернення №3/4431-25 від 26.05.2025 року позивачеві повідомлено про те, що згідно з інформацією, що міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 01.09.2016 року був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Державного вищого навчального закладу Український державний хіміко-технологічний університет та був відрахований з цього закладу освіти 07.12.2016 року; 12.08.2024 року був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Українського державного університету науки і технологій, що свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено Ні, порушує. Після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування на навчання на такий же самий освітній рівень означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, що в термінах визначення послідовності здобуття освіти свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Враховуючи викладене, відсутні підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки.

Вважаючи протиправною вищевказану відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей в ЄДЕБО і такою, що порушує право на отримання відстрочки під час дії воєнного стану на особливий період, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Згідно з частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до статті 3 Закону України від 05 вересня 2017 року №2145-VIII Про освіту (частини перша та друга) кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що рівень освіти завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону №2145-VIII фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону №2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За приписами статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII визначено, що рівень освіти завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.5, п.19 ч.1 ст.1 Закону №1556-VII вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти; результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.

Частина перша статті 4 цього ж Закону передбачає, що кожен має право на вищу освіту. Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.

Здобувачами вищої освіти у розумінні пункту 1 частин другої статті 61 Закону України Про вищу освіту є студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.

Рівні та ступені вищої освіти визначає стаття 5 Закону України Про вищу освіту, частина перша якої встановлює, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв`язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності. Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв`язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення. Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв`язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.

Частиною 2 статті 5 Закону №1556-VII передбачено, що здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону №1556-VII молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Згідно з ч.4 ст.5 Закону №1556-VII бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Частиною 5 статті 5 Закону №1556-VII визначено, що магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Відповідно до положень частини першої, другої статті 6 Закону №1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 Закону №1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва. Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України. Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою. У документі про вищу освіту зазначається найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до документа про вищу освіту - інформація про видані ним (ними) відповідні акредитаційні сертифікати, рішення. Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Згідно з Розділом ХV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1556-VII, освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома спеціаліста. Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводиться у 2016 році;

вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра;

освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році;

після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.

Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту - ТАК/НІ.

Закон, який регламентує спірні у цій справі правовідносини, оперує таким поняттям як послідовність поточного здобуття освіти, однак не надає закріпленого нормативно визначення його змісту.

Проте, провівши аналіз норм частини другої статті 10 Закону України Про освіту, суд висновує, що поточне здобуття освіти буде послідовним, якщо здобуття освіти здійснюється з дотриманням визначеної у вказаних нормах черговості (стадійності, наступності) відповідно до закріпленої в них ієрархії рівнів освіти, тобто, коли наступний, поточний станом на момент формування довідки, рівень освіти є вищим за попередній рівень.

Дотримання визначеної законом послідовності поточного здобуття освіти шляхом підвищення здобутого раніше нижчого рівня освіти, право на безперешкодне отримання якої гарантоване на рівні норм Конституції України (стаття 53), утверджене і забезпечується державою як її головний обов`язок (третє речення частини другої статті 3 Основного Закону України), слугує визначальним критерієм для підтвердження того, що реалізація зазначеного права є пріоритетним і не здійснюється з метою уникнення виконання покладених на громадян обов`язків, у тому числі щодо захисту Батьківщини у особливий період та проходження у зв`язку з цим військової служби.

Таке застосування норм права відповідає висновкам Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29.10.2025 року у справі №200/5372/24, від 07.11.2025 року у справі №160/31314/24, від 14.11.2025 року у справі №160/30918/24, від 15.01.2026 року у справі №300/2794/25 тощо.

У спірних правовідносинах встановлені обставини свідчать про те, що позивач спочатку здобув повну загальну середню освіту, а в подальшому, з урахуванням приписів Розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1556-VII, початкову вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що після набрання чинності Законом №1556-VII (з 06.09.2014 року) прирівнюється до початкового рівня (короткий цикл) вищої освіти за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.

З огляду на такі обставини, перевірка дотримання чи недотримання позивачем послідовності поточного здобуття освіти й визначення змісту вказаного поняття повинно здійснюватися на підставі системного аналізу норм частини другої статті 10, абзацу другого частини другої статті 17 Закону України Про освіту та статті 5 Закону України Про вищу освіту, яка регламентує рівні та ступені вищої освіти.

Так, абзац другий частини другої статті 17 Закону України Про освіту встановлює, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Таким законом є Закон України Про вищу освіту, частина друга статті 5 якого встановлює, що здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Абзац другий частини третьої статті 5 цього Закону №1556-VII закріплює правило, за яким особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Аналогічні умови для виникнення права на здобуття вищої освіти за ступенем бакалавра закріплені у абзаці другому частини четвертої цієї ж статті Закону №1556-VII, а саме - за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Водночас, абзацом другим частини п`ятої статті 5 Закону №1556-VII визначено, що особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

У розумінні ж норм частини другої статті 10 Закону України Про освіту початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, на якому здобувається освітній або освітньо-професійний ступінь молодший бакалавр, є нижчим за рівнем ніж вища освіта, зокрема, першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

При цьому лише наявність у особи освітнього ступеню бакалавр, що здобувається на першому рівні вищої освіти, за умовами абзацу другого частини п`ятої статті 5 Закону №1556-VII, надає такій особі право здобувати ступінь магістра, на відміну від освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра, який такого права не надає.

Отже здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти є вищим за початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, на якому здобувається освітній або освітньо-професійний ступінь молодший бакалавр, яка, своєю чергою, є вищою за рівнем освітою відносно повної загальної середньої освіти.

Тобто, раніше здобутий позивачем рівень освіти початкова вища освіта, який згідно з Розділом ХV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1556-VII відповідає початковому рівню (короткий цикл) вищої освіти, є нижчим за перший (бакалаврський) рівень вищої освіти і, на відміну від бакалаврського рівня, навіть не надає особі можливості здобувати магістерський рівень вищої освіти.

У правозастосовній практиці Верховного Суду, зокрема, у постанові від 15.01.2026 року у справі №300/2794/25 зроблено висновок про те, що послідовним вважається здобуття наступного рівня освіти після успішного завершення попереднього. Закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступень вищої освіти, у тому числі бакалавр, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом бакалавра.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач мав повну загальну середню освіту та здобув початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, що підтверджується наявним у матеріалах справи дипломом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_3 від 04.07.2016 року за спеціальністю виробництво високомолекулярних сполук.

В подальшому, 01.09.2016 року ОСОБА_1 зараховано до Державного вищого навчального закладу Український державний хіміко-технологічний університет, форма навчання: денна, спеціальність 161 Хімічні технології та інженерія, ступінь бакалавр, проте 07.12.2016 року позивач був відрахований із закладу освіти.

Після відрахування 07.12.2016 року позивача з Державного вищого навчального закладу Український державний хіміко-технологічний університет за освітнім рівнем бакалавра, він 12.08.2024 року зарахований до Українського державного університету науки і технологій за освітньо-професійним рівнем - перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, де проходив навчання станом на час виникнення спірних правовідносин.

За встановленими судом обставинами, позивач не завершував навчання за освітнім рівнем бакалавра, не проходив відповідну атестацію та не отримував ані диплом бакалавра, ані диплом магістра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу, оскільки він був відрахований із навчання 07.12.2016 року.

Отже, вищевказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти за освітнім ступенем бакалавр у зв`язку із незавершеністю процесу здобуття такого рівня освіти.

Таким чином, суд доходить висновку, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України Про освіту, оскільки позивач здобуває перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти молодшого спеціаліста, який прирівнюється до рівня молодшого бакалавра.

Оскільки передбаченого законом документа про вищу освіту за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти позивач не отримував, він не вважається таким, що здобув вищу освіту ступеня бакалавр.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.10.2025 року у справі №200/5372/24 за аналогічних правовідносин.

Також аналогічний висновок у схожих правовідносинах Верховний Суд виклав у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі №200/5372/24, де здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти після відрахування продовжив навчання в іншому вищому навчальному закладі.

Суд критично оцінює покликання відповідача-1 на лист Міносвіти від Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти №1/9758-24 від 03.06.2024 року, оскільки такий документ не належить до нормативно-правових актів, а отже має лише рекомендаційний характер для суб`єктів, яким він адресований (керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та ДП ІНФОРЕСУРС).

Те, що позивач раніше вже навчався у закладі вищої освіти за освітнім ступенем бакалавр та був з нього відрахований без отримання диплома бакалавра, не прирівнює його до особи, яка здобула вищу освіту ступеня бакалавр й, відповідно, продовжуючи навчатись в іншому закладі вищої освіти за тим самим освітнім ступенем, ОСОБА_1 здобуває освіту рівня, який раніше ним не був здобутий.

На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно з якими до цієї бази включено документи про освіту позивача: свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, диплом молодшого спеціаліста.

Таким чином, формування та видача ОСОБА_1 довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №187440 від 14.08.2024 року із зазначенням відомостей про порушення ним послідовності здобуття освіти порушили його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти, а також право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 20.05.2026 року у справі №280/9417/24.

За наведених обставин, послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини 2 статті 10 Закону України Про освіту, отже відсутні як правові, так і фактичні підстави для формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням у ній відомостей про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України Про освіту.

Щодо питання внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про здобувача освіти, суд зазначає таке.

Позивачем заявлено вимоги як до Міністерства освіти і науки України, так і до Державного підприємства ІНФОРЕСУРС як технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Згідно з Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі - Положення про ЄДЕБО), власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство ІНФОРЕСУРС, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).

Уповноважені суб`єкти - розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством (абзац четвертий пункту 2 розділу I).

ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти (підпункт 5 пункту 2 розділу ІІ Положення про ЄДЕБО).

Відповідно до пункту 12 розділу III Положення про ЄДЕБО уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

У підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО вказано, що розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб`єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення про ЄДЕБО, уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

ДП ІНФОРЕСУРС не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України та не приймає рішень щодо внесення або зміни інформації в ЄДЕБО про здобувачів освіти.

Формування довідки про здобувача освіти (додаток 9 до Постанови КМУ №560) відбувається автоматизовано згідно із закладеними у ЄДЕБО алгоритмами та є результатом виконання Міносвіти закріплених за ним у законі повноважень як розпорядника ЄДЕБО та володільця наявної у ній інформації.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 29.10.2025 року у справі №200/5372/24, на яку суд вже посилався у цій справі, та від 26.11.2025 року у справі №160/29658/24.

Технічний адміністратор ЄДЕБО здійснює лише технічне і технологічне забезпечення функціонування системи (пункт 2 розділу IV Положення про ЄДЕБО) відповідно до вимог, встановлених розпорядником ЄДЕБО - Міносвіти, яке визначає вимоги до програмного забезпечення ЄДЕБО, визначає алгоритми формування інформації (пункт 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО) та є володільцем усієї інформації, яка міститься в системі.

Суб`єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.

Тобто Український державний університет науки і технологій позбавлений технічної можливості сформувати і видати позивачу іншу довідку з відмінним від наявного в ЄДЕБО змістом інформації про поточне здобуття освіти та недотримання ОСОБА_1 послідовності, встановленої частиною другою статті 10 Закону №1556-VII, адже зазначений документ генерується в автоматизованому режимі за допомогою програмного забезпечення, параметри якого встановлюються Міносвіти.

Міносвіти, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630 (далі - Постанова КМУ №630), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міносвіти є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

У своїй діяльності Міносвіти керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Постанови КМУ №630).

Міносвіти, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року №752 Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти, забезпечує функціонування ЄДЕБО, розробку та затвердження порядку формування та функціонування зазначеної Єдиної бази.

За таких обставин, належним відповідачем у справі є Міністерство освіти і науки України, а позовні вимоги до Державного підприємства ІНФОРЕСУРС не підлягають задоволенню.

Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивач оскаржує саме відмову відповідача-1 щодо внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, проте, з огляду на встановлені судом обставини справи та норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини належним способом захисту порушеного права позивача у цій справі є визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, якими і порушено права позивача, а не визнання протиправною відмови у внесенні таких змін, як помилково просить позивач, та зобов`язання відповідача-1 внести відповідні зміни до цих даних з відображенням інформації про її непорушення.

Наведений спосіб судового захисту повністю узгоджується з правовим підходом, сформованим Верховним Судом у постанові від 03.03.2026 року у справі №340/7912/24.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн, підлягають відшкодуванню на користь останнього пропорційно частині задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача-1 за рахунок його бюджетних асигнувань суми коштів у розмірі 807,47 грн.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 10), Державного підприємства ІНФОРЕСУРС (код ЄДРПОУ 37533381, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. О. Довженка, буд. 3) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про вищу освіту, а саме: у розділі На підставі даних, що містяться в Єдиній держаній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту зазначення Ні, порушує.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 10) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо непорушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про вищу освіту, а саме: у розділі На підставі даних, що містяться в Єдиній держаній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту вказати: Так, не порушує.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 807,47 грн (вісімсот сім гривень 47 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова