Постановление суда № 140708245, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/32420/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення, заборону вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з наступними вимогами:

визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення 67-ї сесії VIII скликання Обухівської селищної ради від 06.10.2026 року «Про проведення інвентаризації земель комунальної власності...» у частині надання дозволу на проведення інвентаризації земель з подальшим формуванням земельних ділянок на територію, яка відповідає координатам та графічним матеріалам земельної ділянки, доданим ОСОБА_1 до заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою під городництво від 23.02.2026 (яка була предметом розгляду у справі № 160/23953/26);

заборонити відповідачу Обухівській селищній раді вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою, яка відповідає координатам та графічним матеріалам, доданим ОСОБА_1 до заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою під городництво від 23.02.2026 (яка була предметом розгляду у судовій справі Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/23953/26 рішення по справі від 06.10.2026 року ) до виконання рішення суду по справі № 160/23953/26 від 06.10.2026 року, щодо повторного розгляду питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту зумлеустрою для надання зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду для городництва.

16.10.2026 представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив:

1. Вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення 67-ї сесії VIII скликання Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 06.10.2026 року «Про проведення інвентаризації земель комунальної власності на території Обухівської селищної територіальної громади для формування резерву земельних ділянок учасникам бойових дій та членам сімей загиблих Захисників і Захисниць України» виключно у частині, що поширюється на земельну ділянку орієнтовною площею 0,6000 га, розташовану в районі вулиці Тополиної, 7, Обухівської селищної територіальної громади, Дніпровського району, Дніпропетровської області (відповідно до координат та графічних матеріалів, доданих ОСОБА_1 до заяви від 23.02.2026), - до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі № 160/32420/26.

2. Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та його територіальних органів вчиняти дії щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі (формування нових земельних ділянок з присвоєнням кадастрових номерів, внесення відомостей про зміну цільового призначення або конфігурації меж) на виконання рішення 67-ї сесії VIII скликання Обухівської селищної ради від 06.10.2026 року щодо земельних ділянок, територія яких повністю або частково накладається на земельну ділянку орієнтовною площею 0,6000 га в районі вулиці Тополиної, 7, Обухівської селищної територіальної громади, Дніпровського району, Дніпропетровської області (відповідно до графічних матеріалів до заяви ОСОБА_1 від 23.02.2026), - до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі № 160/32420/26.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем отримано з офіційного вебсайту відповідача офіційний документ - «Результати поіменного голосування від 06 жовтня 2026 р., 67 сесія VIII скликання (частина IV)» (додається до заяви). На сторінці 7 з 9 цього документа зафіксовано факт прийняття 06.10.2026 рішення за повною назвою: «Про проведення інвентаризації земель комунальної власності на території Обухівської селищної територіальної громади для формування резерву земельних ділянок учасникам бойових дій та членам сімей загиблих Захисників і Захисниць України». У відповідь на адвокатський запит отримане відповідне частково оскаржуване рішення селищної ради (сканкопія додається).

23.02.2026 позивач (який сам має статус учасника бойових дій) звернувся до відповідача із заявою та графічними матеріалами про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення вільної земельної ділянки орієнтовною площею 0,6000 га в районі вул. Тополиної, 7, для подальшого отримання її в оренду для городництва.

Оскільки рішенням суду у справі № 160/23953/26 відмову відповідача від 19.06.2026 № 1614 визнано протиправною та скасовано, з юридичної точки зору заява позивача від 23.02.2026 перебуває у статусі нерозглянутої з лютого 2026 року.

Прийняття відповідачем рішення про інвентаризацію та формування нових земельних ділянок (зокрема, для зміни їх конфігурації та цільового призначення з городництва на житлову забудову 02.01 за проєктом від 22.09.2026) на тій самій території площею 0,6000 га в районі вул. Тополиної, 7, у день проголошення судового рішення (06.10.2026), під час наявності нерозглянутої заяви позивача від 23.02.2026, на думку представника позивача, містить очевидні ознаки недобросовісності та використання владних повноважень не з тією метою, з якою вони надані (порушення п. 1, 2, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України).

Заходи забезпечення позову, про які просить позивач у цій заяві, спрямовані виключно на збереження предмета спору у даній справі № 160/32420/26 на час її судового розгляду по суті.

У разі формування та реєстрації в ДЗК нових земельних ділянок на спірній території площею 0,6000 га до завершення розгляду справи № 160/32420/26, навіть після задоволення позовних вимог позивача, позивач для повернення земельного масиву у попередній стан буде змушений:

здійснити значні фінансові витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи (вартість якої становить від 15 000 до 30 000 грн) з метою документального встановлення факту накладення новосформованих у ДЗК кадастрових номерів на координати земельної ділянки позивача від 23.02.2026;

ініціювати новий (третій) судовий процес з вимогами про скасування рішення про затвердження технічної документації з інвентаризації, скасування державної реєстрації сформованих земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та закриття поземельних книг;

у разі передачі новосформованих ділянок третім особам (зокрема з резерву) - залучати таких осіб як співвідповідачів у порядку цивільного судочинства для витребування майна, що затягне відновлення порушеного права позивача на роки.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, у постановах Верховного Суду від 09.01.2025 по справі № 600/1928/24-а, від 14.01.2025 у справі № 280/9045/24.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Судом установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2026 у справі № 160/23953/26 позов адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення шістдесят третьої сесії восьмого скликання Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19.06.2026 № 1614 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва». Зобов`язано Обухівську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6000 га, що розташована в районі вулиці Тополиної, 7, Обухівської селищної територіальної громади, Дніпровського району, Дніпропетровської області, для подальшого отримання її в оренду для городництва, та прийняти відповідне рішення у порядку, визначеному законодавством та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Отже, рішенням суду у справі № 160/23953/26 зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6000 га, що розташована в районі вулиці Тополиної, 7, Обухівської селищної територіальної громади, Дніпровського району, Дніпропетровської області, для подальшого отримання її в оренду для городництва, та прийняти відповідне рішення.

Рішення суду не набрало законної сили.

Як установлено судом, 06 жовтня 2026 року на пленарному засіданні 67-ї сесії VIII скликання відповідач прийняв рішення «Про проведення інвентаризації земель комунальної власності на території Обухівської селищної територіальної громади для формування резерву земельних ділянок учасникам бойових дій та членам сімей загиблих Захисників і Захисниць України».

Відповідно до статті 35 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, формування земельних ділянок, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення проводиться з такими особливостями:

а) підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:

для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;

в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться масив;

б) при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;

формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву;

виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру щодо меж земельних ділянок та інших відомостей про земельні ділянки.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що прийняття відповідачем рішення про інвентаризацію та формування нових земельних ділянок (зокрема, для зміни їх конфігурації та цільового призначення з городництва на житлову забудову 02.01 за проєктом від 22.09.2026) на тій самій території площею 0,6000 га в районі вул. Тополиної, 7, у день проголошення судового рішення (06.10.2026), під час наявності нерозглянутої заяви позивача від 23.02.2026, містить очевидні ознаки недобросовісності та використання владних повноважень не з тією метою, з якою вони надані.

Як слідує зі змісту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2026 у справі № 160/23953/26, позивач у позові просив визнати протиправним та скасувати рішення 63 сесії VIII скликання Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 1614 від 19 червня 2026 року «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва»; зобов`язати Обухівську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва (код КВЦПЗ 01.07), орієнтовною площею 0,6000 га, яка розташована на території Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, згідно із заявою ОСОБА_1 від 23 лютого 2026 року (номер реєстрації у ЦНАП: 197008-000953-065-06-2026).

Вказаним рішенням позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення шістдесят третьої сесії восьмого скликання Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19.06.2026 № 1614 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва»; зобов`язано Обухівську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6000 га, що розташована в районі АДРЕСА_1 , для подальшого отримання її в оренду для городництва, та прийняти відповідне рішення у порядку, визначеному законодавством та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В зазначеному рішенні суд оцінював порядок прийняття, підстави та обґрунтованість Рішення шістдесят третьої сесії восьмого скликання Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19.06.2026 № 1614, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,6000 га для городництва (код КВЦПЗ 01.07), що розташована на території Обухівської селищної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області. Судом не було зроблено висновок про те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки має бути надано позивачеві ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476 (далі Порядок № 476) підставою для проведення інвентаризації земель є рішення власників (розпорядників) земельних ділянок, крім випадків, передбачених абзацами шостим - дев`ятим цього пункту. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 Закону України Про землеустрій.

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:

для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;

в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади, на території якої розташований масив.

Замовниками можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи (пункт 9 Порядку № 476).

Отже, прийняття рішення про проведення інвентаризації земель відноситься до компетенції відповідача.

Відтак, доводи представника позивача про те, що оскаржене рішення відповідача містить очевидні ознаки недобросовісності та використання владних повноважень не з тією метою, з якою вони надані, суд відхиляє.

Також судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Доводи представника позивача про те, що внаслідок інвентаризації земель земельну ділянку, на яку претендує позивач, буде втрачено, нічим не підтверджені. Вкаазані доводи носять характер припущень. Також, повертаючись до рішення у справі № 160/23953/26, суд вкотре наголошує, вказаним рішенням відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не надати такий дозвіл. Питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою буде вирішено після повторного розгляду заяви позивача відповідачем. Крім того, суд також вкотре звертає увагу, що зазначене рішення суду не набрало законної сили.

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Пацкова Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення, заборону вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун