Решение № 140707985, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/5868/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/5868/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Юг» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Юг» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2025 року № 0661890704 прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 995 017,00 грн. та про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 248 754,25 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в період з 30.09.2025 року по 10.11.2025 року проводилась документальна планова виїзна перевірка позивача за період діяльності 01.10.2018 року по 30.06.2025 року. За результатами перевірки був складений акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 17.11.2025 року. 05.12.2025 року контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 995 017,00 грн. та про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 248 754,25 грн. Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом з порушенням вимог чинного законодавства України, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5868/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року відмовлено в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02.04.2026 року до суду Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що перевіркою повноти декларування ТОВ «МЕД - СЕРВІС ЮГ» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.10.2018 по 30.06.2025 встановлено їх заниження на загальну суму 5 527 870,11, внаслідок проведення позивачем дооцінки товарів. Отже проведеною перевіркою встановлено порушення вимог п. 6, 9 П(С)БО 16 «Витрати», п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «МЕД-СЕРВІС ЮГ» занижено задекларовані показники в рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у загальній сумі 5 527 870 грн. в т.ч. за 2020 рік 5 527 870 грн.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Юг» перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на прибуток.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями та пункту 2 частини 1 статті 13 розділу IV, підпункту 9-23 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами), на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.08.2025 №5441-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МЕД - СЕРВІС ЮГ» з 30 вересня 2025 року, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Юг» за період діяльності 01.10.2018-30.06.2025 з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, та з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт № 4838/04-36-07-04/34507694 вiд 17.11.2025 року, яким встановлено порушення ТОВ «МЕД - СЕРВІС ЮГ», зокрема вимог п. 6, 9 П(С)БО 16 «Витрати», п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на суму 995 017 грн. в т.ч. за 2020 рік 995 017 грн.;

На підставі акту № 4838/04-36-07-04/34507694 вiд 17.11.2025 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.12.2025 року № 0661890704.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, подав скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України року від 04.02.2026 залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а скаргу позивача без задоволення.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.

Згідно із підпунктом 14.1.157 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

За змістом пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

За приписами пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Отже, нормами Податкового кодексу України визначено процедуру, що передує прийняттю контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

В даному випадку перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пункту 6, 9 П(С)БО 16 «Витрати», п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 995 017 гривень.

Надаючи оцінку висновкам акту перевірки щодо порушення позивачем вимог пункту 6, 9 П(С)БО 16 «Витрати» та п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Так, 01.10.2020 року на підставі наказу №К-123 позивачем було уцінено належні йому товари на суму 5 527 870,11 грн., що підтверджується актом уцінки товарів №1 від 01.10.2020 року.

29.12.2020 року на підставі наказу №К-312 від 29.12.2020 року позивачем проведено дооцінку товарів та відновлення первісної вартості на 5 527 870,11 грн., що підтверджується актом дооцінки товарів №1 від 29.12.2020 року.

Згідно з п.28 П(С)БО 9 «Запаси» якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше вартості уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується; то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

Контролюючим органом не заперечується, з чим погоджується і суд, що товариство може дооцінювати запаси, які є в на балансі в складі оборотних активів та якщо проводилась уцінка таких запасів.

У такому випадку, товариство зобов`язане включити зміну вартості придбаних товарів до залишків ТМЦ, які обліковуються на рах. 28.« Товари на складі». Водночас ТОВ «Мед-сервіс Юг» сума зміни вартості товару у розмірі 5 527 870,11 грн. була віднесена до складу витрат на рах. 93 «Витрати на збуту».

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд також враховує наступне.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є - підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити; складено назву документа (форми); дату ї місце складання; назву підприємства, від імені якого документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з пунктом 6 П(С)БО 9 «Запаси» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246 для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Національним положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Відповідно до пунктів 24, 25 П(С)БО 9 «Запаси» запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

У пункті 3.15 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 №2 зазначено, що уцінка запасів до чистої реалізації вартості оформлюється актом уцінки.

Згідно пункту 28 П(С)БО 9 «Запаси» якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

Тобто підприємство може дооцінювати запаси, які є в наявності на балансі в складі оборотних активів та якщо проводилась уцінка таких запасів. Однак, повинно включити зміну вартості придбаних товарів до залишків ТМЦ, які обліковуються на рах.28 « Товари на складі».

В той же час, ТОВ «МЕД-СЕРВІС ЮГ» сума зміни вартості товару у розмірі 5 527 870,11 грн. була віднесена до складу витрат на рах. 93 «Витрати на збут».

Загальними положеннями П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92 (із змінами та доповненнями) визначено термін, рах. 93 «Витрати на збут» відображаються витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

витрати на передпродажну підготовку товарів;

витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства.

Отже, позивачем безпідставно включено до складу витрат на збут у 2020 році суму дооцінки належного йому товару.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.6 П(с)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені

При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п.3 П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

Згідно з п.п.9.4 п.9 П(С)БО 16 «Витрати» не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, згідно до п.109.2 ст.109 Податкового кодексу України, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України

У зв`язку із вищенаведеним, суд приходить до висновку про доведеність порушення позивачем вимог пунктів 6, 9 П(С)БО 16 «Витрати», пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «МЕД-СЕРВІС ЮГ» занижено задекларовані показники в рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у загальній сумі 5 527 870 грн. в т.ч. за 2020 рік 5 527 870 грн.

Таким чином, вимоги позову є необґрунтованими, відповідно підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2025 року № 0661890704 відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Юг» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська