Решение № 140707890, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/19019/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

03.07.26 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046350021712 від 22.04.2026 р щодо відмови в перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії» ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 15.04.2026 року.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального підземного та пільгового стажу по професії «гірник підземний з повним робочим днем в шахті» відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 період проходження строкової військової служби з 18.04.2006 по 17.04.2007 року;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального підземного та пільгового стажу роботи , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 періоди роботи з 17.05.2017 по 31.12.2007 року по посаді «гірник підземний з повним робочим днем під землею»

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу по провідною професією відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 з урахуванням роз`яснень роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 періоди роботи з 25.01.2013 по 03.04.2017 року на посаді «гірник очисного забою з повним робочим днем в шахті» та періоди роботи 03.04.2017 по 12.01.2026 року на посаді «машиніст гірничих виїмочних машин з повним робочим днем в шахті».

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2026 року про перерахунок пенсії «перехід на інший вид пенсії» відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській та отримає пенсію по інвалідності. 15.04.2026 року звернувся через веб портал Пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами для перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії» відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було відмовлено перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії».З розрахунком пільгового стажу та підставами відмови в перерахунку пенсії Позивач не згодний та вважає такі дії Відповідача такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення у зв`язку з чим і вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву з якого вбачається, що доводами викладеними Позивачем у позовній заяві Головне управління не погоджується, оскільки Позивачу зараховано всі періоди роботи, а пільговий страховий стаж за Списком № 1 становить 1 рік 5 місяців 2 дні, у Головного управління були відсутні правові підстави для прийняття будь-якого іншого рішення, окрім як про відмову у призначенні пенсії. Крім того відповідачем зазначено, що посилання Позивача на Роз`яснення № 8 є безпідставними, оскільки в даному документі надаються роз`яснення щодо застосування статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення.

04.08.2026 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому останній вказав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяви Позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії, отже, вимоги Позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії протирічат нормам чинного законодавства та обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській та отримає пенсію по інвалідності.

15.04.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності, заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046350021712 від 22.04.2026 відмовлено у переході з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком відповідно згідно ст. 114 Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та віку. Відповідач вказав, що за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж становить 21 рік 05 місяців 26 днів, тривалість підземного пільгового стажу заявника для визначення права становить 19 років, отже заявник матиме право на перехід з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону з 21.01.2035.

Не погоджуючись з розрахунком пільгового стажу та підставами відмови в перерахунку пенсії вважаючи такі дії Відповідача такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно із ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч .3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Положення аналогічного змісту містяться у статті 14 Закону № 1788-XII.

За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований статтею 62 Закону № 1788-ХІІ.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно із п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок № 637 також визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка, тому лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (уточнюючі довідки, відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за перерахунком пенсії регламентований статтею 44 Закону № 1058-IV.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч. 2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії.

За правилами ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Так, спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення щодо відмови позивачу в переведенні з пенсії по інвалідності вперше на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Спірне рішення відповідача не містить періодів та підстав не зарахування певних періодів роботи позивача не містить розрахунку пільгового стажу, а містить лише посилання щодо відсутності необхідного страхового стажу у позивача.

Відповідно до Форма РС-право з розрахунком стажу у зв`язку з переходом на пенсію за віком загальний страховий стаж ОСОБА_1 з урахуванням перетину періодів становить 21 рік 6 місяців 20 днів. До стажу позивача зараховані періоди: з 17.06.2003 по 23.06.2003, з 24.06.2003 по 23.07.2003, з 24.07.2003 по 14.12.2003, з 15.12.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 27.09.2004, з 28.09.2004 по 28.10.2004, з 29.10.2004 по 31.12.2004 з 01.01.2005 по 25.12.2005, з 26.12.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 12.04.2006, з 19.04.2006 по 30.04.2007, з 01.05.2007 по 15.12.2007, з 16.12.2007 по 31.12.2007з 01.01.2008 по 01.03.2008, з 01.04.2008 по 01.11.2008, з 01.11.2009 по 01.12.2009, з 02.12.2009 по 12.01.2026

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача період проходження строкової військової служби з 18.04.2006 по 17.04.2007 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою ст. 2 Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено строкову військову службу.

Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

З вищенаведених законодавчих норм вбачається, що час проходження військової служби зараховується до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому суд вважає за необхідне звернути увагу, що при зарахуванні періоду військової служби до пільгового стажу враховується саме попередня посада, з якої особу було призвано до військової служби. Тобто, на момент призову на військову службу особа мала працювати за професією, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком.

З форми РС-право позивача вбачається, що військова служба у період з 18.04.2006 по 17.04.2007 не зарахована до пільгового стажу роботи позивача.

З копії військового квитка серії НОМЕР_2 вбачається, що позивач з 18.04.2006 року по 17.04.2007 року був призваний на військову службу.

У трудовій книжці позивача та відомостях про розрахунок стажу, вбачається, що в період до та після проходження військової служби, було зараховані позивачу до пільгового стажу.

Таким чином, з урахуванням відомостей у трудовій книжці, військовому квитку та приймаючи до уваги, що на момент призову на військову службу позивач працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язковий державне пенсійне страхування», період проходження військової служби з 18.04.2006 по 17.04.2007 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У спірному рішення відповідачем не вказано підстав не зарахування вказаного періоду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, період військової служби з 18.04.2006 по 17.04.2007 року повинен бути зарахованим до пільгового стажу позивача.

Також, згідно розрахунку стажу позивача, до підземного стажу не зараховано період роботи з 17.05.2007 по 31.12.2007, підстав не зарахування відповідачем не зазначено.

Суд зазначає, що записи трудової книжки позивача містять відомості щодо 17.05.2007 року ОСОБА_1 був прийнятий гірником підземним 3 розряду на дільницю конвеєрного транспорту №1 з повним робочим днем під землею терміном на три місяці, в подальшому 16.08.2007 року був прийнятий до штату шахти на постійно гірником підземним 3 розряду на дільницю конвеєрного транспорту №1 з повним робочим днем під землею

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не вказано будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаного періоду, зазначеного у трудовій книжці, помилок у їх оформленні.

Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином та містяться відомості про проведення атестації робочого місця. Даний факт відповідачами не оспорюється.

Крім того, вказані професія позивача включені до Списку №1, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України, №162 від 11.03.1994 року від 16.01.2003 року №36, згідно Постанови №202 від 31.03.1994 року та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача.

Зарахувавши зазначений період лише до стажу роботи за Списком № 1, відповідач протиправно не зарахував цей період до підземного стажу, хоча саме характер виконуваної роботи та займана Позивачем професія є визначальними для такого зарахування.

Щодо зарахування по спеціального та підземного стажу по провідним професіям періодів роботи з 25.01.2013 по 12.01.2026 року відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 з урахуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 № 1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

Згідно з роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи прохідником - за 1 рік роботи 3 місяці.

Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281 /0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «;Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону № 1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-ІV враховують роз`яснення №8.

Із зазначеного слідує те, що роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8 підлягає врахуванню органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058.

Відповідно до трудової книжки позивача та довідок про підтвердження пільгового трудового стажу №119 від 14.01.2026 та №14/6-239 від 22.01.2026 позивач у спірний період виконував роботи за посадою «гірник очисного забою», а в подальшому був переведений на посаду «машиніст гірничих виїмочних машин» з якої його і було звільнено.

Оскільки сумарний стаж роботи позивача на посаді гірника очисного забою та машиніста гірничих виїмочних машин з повним робочим днем в шахті (провідні професії - 20) складає значно більше ніж 10 років, як зазначено в роз`ясненні Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8, то відповідач повинен застосувати вказане вище роз`яснення та зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи на посадах гірника очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.

Отже, враховуючи висновки суду щодо протиправного не зарахування до пільгового стажу періодів роботи та військової служби позивача суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046350021712 від 22.04.2026 року.

Також суд зазначає щодо обраного позивачем способу захисту його порушеного права наступне.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одночасно з цим суд зауважує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та від 24.05.2024р. у справі №460/17257/23.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046350021712 від 22.04.2026 року щодо відмови у переході з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального підземного та пільгового стажу ОСОБА_1 по професії «гірник підземний з повним робочим днем в шахті» відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 період проходження ним строкової військової служби з 18.04.2006 по 17.04.2007 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального підземного та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 періоди роботи з 17.05.2007 по 31.12.2007 року по посаді «гірник підземний з повним робочим днем під землею».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу по провідною професією відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 з урахуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 періоди роботи з 25.01.2013 по 03.04.2017 року на посаді «гірник очисного забою з повним робочим днем в шахті» та періоди роботи 03.04.2017 по 12.01.2026 року на посаді «машиніст гірничих виїмочних машин з повним робочим днем в шахті».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.04.2026 року про перерахунок пенсії «перехід на інший вид пенсії» відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко