Постановление суда № 140706799, 16.10.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/15620/26

Провадження № 2/175/4913/26

УХВАЛА

"16" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Матросова Євгенія Олександрівна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток у спільному майні, визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Матросова Євгенія Олександрівна до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток у спільному майні, визнання права власності на спадкове майно.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит до ЄДДР, відповідь на який було надано суду 14.10.2026 року.

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.

Відповідно до статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити наступні елементи, а саме:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

- у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

В позовній заяві зазначена ціна позову в розмірі 584696,25 грн, разом з тим до позовної заяви додано звіт про оцінку майна, з якого вбачається, що вартість житлового будинку складає 2338785 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд вчинити наступні дії, а саме:

- визнати житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3378893712020), таким, що є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Підгороднє, Дніпровського району Дніпропетровської області про що 29.09.2023 року складено відповідний актовий запис № 758, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого (повторно) Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.06.2026 року, остання зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

- визначити частки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Підгороднє, Дніпровського району Дніпропетровської області про що 29.09.2023 року складено відповідний актовий запис № 758, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого (повторно) Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.06.2026 року, остання зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3378893712020) рівними, а саме: за ОСОБА_2 1/2 частку, за ОСОБА_3 1/2 частку.

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Підгороднє, Дніпровського району Дніпропетровської області про що 29.09.2023 року складено відповідний актовий запис № 758, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого (повторно) Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.06.2026 року, остання зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3378893712020).

Таким чином, з огляду на вищеперераховане вбачається, що позивачем заявлено чотири вимоги майнового характеру, а судовий збір сплачено тільки за одну вимогу майнового характерну у розмірі 4677,57 грн, відповідно до платіжної інструкції № 8428-3474-4542-5209 від 23.09.2026 року, тому судовий збір сплачено не повністю.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Згідно з Постановою ВП ВС від 25.08.2020 року по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, з урахуванням наведеного аналізу правових позицій, суд доходить висновку про те, що майнова вимога це вимога, яка наділена економічним (майновим) змістом та спрямована на захист прав та інтересів, об`єктом яких виступає благо (майно).

Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

У п. 15, 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наведений висновок Великої Палати Верховного Суду послідовно застосовується Верховним Судом і до вимог про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та про визначення часток у цьому праві (ухвала Верховного Суду від 18.04.2022 у справі № 511/2303/19, від 03.06.2024 у справі № 382/1278/21, від 20.12.2024 у справі № 760/17052/22).

Таким чином, за кожну вимогу майнового характеру слід сплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних особі становить 3328 грн.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з звітом про оцінку майна від 20.07.2026 року, ринкова вартість житлового будинку становить 2 338 785 грн.

Розрахунок максимальної суми судового збору за подання даного позову 5 розмірів прожиткового мінімуму * 3328 грн прожитковий мінімум = 16640 грн.

Розрахунок 1 % від ціни позову = 2 338 785 грн * 1 % = 23387,85 грн.

Таким чином, законодавець встановив максимальний розмір за подання позовної заяви майнового характеру, яку подано фізичною особою у розмірі 16640 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 8428-3474-4542-5209 від 23.09.2026 року, у даній справі судовий збір сплачено у розмірі 4677,57 грн.

Розрахунок судового збору для представника позивача: 16640 грн 4677,57 грн = 11962,43 грн * 0,8 =9569,94 грн .

Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 9569,94 грн.

Судовий збір слід доплатити за наступними реквізитами, а саме:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA208999980313151206000004457

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Приклад заповнення графи "Призначення платежу":

101 1234567890;Судовий збір, за позовом ОСОБА_4 , Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.

Як роз`яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Суд зазначає, що представник позивача адвокат Матросова Є.О. звернулась до суду з вимогою про визнання права власності у порядку спадкування, проте не повністю визначила суб`єктний склад учасників справи (третіх осіб без самостійних позовних вимог щодо предмету спору, зокрема нотаріуса).

Таким чином, позивачу та його представнику слід уточнити суб`єктний склад учасників процесу задля захисту прав або інтересів у спосіб передбачений законом та додати копії позовної заяви та копії всіх документів, що подаються з ним, відповідно до кількості учасників та/або уточнити позовні вимоги щодо вже сформованого кола відповідачів та третіх осіб.

Судом було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, установленим ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: ціна позову визначена неправильно, у позовній заяві неповністю сплачено суму судового збору, представником позивача не повністю визначено коло учасників спірних правовідносин, позовна заява не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, тому у суду є достатні підстави вважати, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства у частині оформлення та дотримання вимог щодо процесуальної форми позовної заяви, тому подану позовну заяву слід залишити без руху.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Таким чином, до позовної заяви не додано доказів надсилання позовної заяви з додатками іншім учасникам справи.

Звертається увага позивача, що позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, а клопотання у порядку ст.51 ЦПК України не може бути розглянуто до вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід роз`яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Слід зауважити, що залишення заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Матросова Євгенія Олександрівна, до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток у спільному майні, визнання права власності на спадкове майно, - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу. Разом з тим, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.С. Краснокутська