Постановление суда № 140703813, 16.10.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/15469/25

Провадження № 1-кп/727/293/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду 4 м. Чернівці клопотання від 15.10.2026р прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27 ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023р., ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 209 КК України, - ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Чернівці з Чернівецької обласної прокуратури 11.03.2025 р. надійшов на розгляд обвинувальний акт в рамках кримінального провадження № 620025000000001067 від 27.10.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27 ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023р., ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 209 КК України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27 ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023р., ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 209 України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023р.) КК України та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ч.3 ст. 28 ч.4ст. 358, ч.4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023 року). ч.3 ст. ст. 209 КК України, (особи стосовно якої зібрано органом досудового розслідування достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю 16.06.2025р., за заявою ОСОБА_10 про непогодження закриття кримінального провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з реабілітацією померлої) у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023р.); ч. 3 ст. 209 КК України Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями 03.12.2025 року судова справа №727/15469/25, провадження 1кп/727/489/25 розподілена судді ОСОБА_1 . Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 грудня 2025 року справу призначено було до розгляд у підготовче засідання. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2026 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту до Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, для усунення виявлених недоліків. 24.02.2026 року на вищевказану ухвалу прокурором було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 26.02.2026 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 17.03.2026 року задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2026 року про повернення обвинувального акту до Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, для усунення виявлених недоліків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями 18.03.2026 року судова справа №727/15469/25, провадження 1-кп/727/293/26 розподілена судді ОСОБА_11 . При цьому, в протоколі автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.03.2026р. зазначено, що суддя ОСОБА_1 виключена з розподілу як така, що слухала поєднану справу ЄУН 727/15469/5, 1-кп/727/106/26) (а.с. 196 т.2).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.04.2026 року задоволено заяву судді Шевченківського районного суду м. Чернівці ОСОБА_11 про самовідвід, з зазначенням передачі справи до канцелярії Шевченківського районного суду м. Чернівці для виконання вимог ст. 35 КПК України (т. 2 а.с. 204.205)

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями 07.04.2026 року судова справа №727/15469/25, провадження 1-кп/727/293/26 розподілена судді ОСОБА_1 (підстава передачі: на на новий розгляд) (а.с.2 т.3)

В судове засідання, прокурор скерував клопотання про продовження строку дії застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляду домашнього арешту, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 620025000000001067 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту Обгрунтовуючи вищенаведене клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 прокурор вказує, що ризики, про наявність яких зазначено у клопотанні та відповідно попередніх ухвалах слідчого судді т суду продовжують існувати, а це ризики переховування ОСОБА_4 від суду, як на території України так і за кордоном; ризики впливу на представника потерпілої сторони, свідків та ризик вчинення нового злочину. Просить, клопотання задовольнити в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 ппросила застосоувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, при цьому, заперечувала проти клопотання прокурора. Аналогічною була і позиція адвоката ОСОБА_13 .

Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував та підтримав доводи захисників.

Обвинувачена ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечувала та підтримав клопотання захисника.

Обвинувачений ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечував та підтримав думку захисника.

Суд, вивчивши клопотання, заслухавши позицію сторони обвинувачення і сторони захисту, зважає на наступне. Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Згідно зі ст. 331 КПК України, під час підготовчого провадження, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. Відповідно до положень ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Частинами 1, 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Згідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень про застосування практики Європейського суду з прав людини", суд у своїх рішеннях повинен також застосовувати практику Європейського суду з прав людини. Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи мають належним чином досліджувати можливість застосування альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі Вренчев проти Сербії.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04). Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку. При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Судом встановлено, що 22.10.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023р., ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 209 КК України.

Вирішуючи питання про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашньбого арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує її вік, те що остання має постійне місце реєстрації та проживання, міцність соціальних зв`язків, працює, а також і те, що раніше обвинувачена не притягувалася до кримінальної відповідальності, а також наявні ризики, зокрема, - ризик переховування від суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Зокрема злочини, у вчиненні якого відповідно обвинувачуються ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі. Суд, враховує, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування. В рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти. Поряд з цим, не може залишатися поза увагою суду, можливість нелегального перетину кордону обвинуваченим з огляду на умови, які існують в Україні, викликані безпрецедентною військовою агресією російської федерації проти України, що збільшують можливість обвинуваченого для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження. Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду обвинуваченого.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілу сторону, свідків суд враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (чч. 1, 2 ст. 223, ст.224 КПК України). За таких обставин, ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При оцінці даного ризику скоєння іншого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що з огляду на обставини, характер вчиненого існує ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, у тому числі й з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадження, в спосіб спілкування з іншими обвинуваченими по справі.

Варто додати, що відповідно до КПК України, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків за наслідками можливого вчинення обвинуваченим відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинувачений таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З урахуванням наведеного, суд, вважає, що прокурор, довів наявність достатніх даних, що ііснування ризиків того, що ОСОБА_4 у випадку незастосування до неї запобіжного заходу може переховуватись від суду; перешкоджати повному, всебічному судовому провадженню по справі.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч.1 ст.181 КПК України). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження. На думку суду більш м`які запобіжні заходи не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 що спростовує доводи сторони захисту про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов"язання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-179, 181, 194, 196, 314-315, 331, 395 КПК України суд, ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити

Продовжити строк дії відностосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27 ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023р., ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 209 КК України, на два місяці, до 14.12.. 2026 року включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 14.12.2026 року наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не залишати з 23.00 годин до 06.00 годин наступної доби місце свого фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду окрім випадків звернення до медичних закладів в разі необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах)на випадок оголошення повітряної тривоги та не відлучатися за межі міста Чернівці та Чернівецької області без дозволу суду і повідомляти суд про зміну вказаного місця проживання, а також місця роботи;

- утриматися від спілкування з потерпілою стороною, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- продовжити зберігання у відповідних органах державної влади паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, з роз"ясненнячм обвинуваченому вимог ч.5 ст. 181 КПК України.

Копію ухвали вручити для відома сторонам кримінального підготовчого провадження для відома та направити для виконання до Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (місце знаходження: за адресою: м. Вижниця, вул. Романа Шухевича, 4) для виконання. Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 16.10..2026р.

Суддя ОСОБА_1