Постановление суда № 140702210, 19.10.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 638/9704/24

провадження № 6/619/365/26

Ухвала

19 жовтня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 638/9704/24,

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

заінтересовані особи:

- Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК»,

- ОСОБА_1 ,

вимоги заявника: про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Питання, що вирішується ухвалою.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 08.10.2026 в системі «Електронний суд» звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити вибулого стягувача Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» у виконавчому листі №638/9704/24. У обґрунтування заяви зазначено, що 12.05.2025 рішенням Дергачівського районного суду Харківської області у справі № 638/9704/24 стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 002/10108045-SP від 16 травня 2023 року. 29.06.2026 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, за яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором відповідно кредитного договору № 002/10108045-SP від 16 травня 2023 року.

У судове засідання сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документу.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причину не явки не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся за зареєстрованою адресою.

Крім того, учасники справи були обізнані про наявність заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», оскільки згідно з ч. 2 ст. 183 ЦПК України, матеріали заяви містять докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Перевіривши заяву та додані документи, суддя дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2025 року у цивільній справі № 638/9704/24 стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором відповідно до заяви № 322095 від 06 травня 2021 року у розмірі 103977,36 грн.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, 06 травня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002/10108045-SP.

Крім того, судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 з 05 травня 2021 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , відкритого відповідно до заяви № 322095, із зазначенням номера кредитного договору № 002/10108045-SP.

На обґрунтування заявлених вимог заявником зазначено те, що 29 червня 2026 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/10108045-SP від 16 травня 2023 року.

На підтвердження набуття права вимоги заявником також надано Реєстр прав вимоги, який є додатком № 1 до договору факторингу від 29 червня 2026 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/10108045-SP від 16 травня 2023 року в розмірі 103977,36 грн.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

При цьому обов`язковою умовою заміни стягувача у виконавчому документі є підтвердження належними та допустимими доказами переходу до заявника саме того права вимоги, яке було предметом судового розгляду та щодо якого ухвалено судове рішення, що підлягає виконанню.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали заяви та надані на її обґрунтування докази, суд встановив наявність істотних розбіжностей між відомостями щодо кредитного зобов`язання, яке було предметом судового розгляду у справі № 638/9704/24, та відомостями щодо кредитного зобов`язання, право вимоги за яким, як стверджує заявник, перейшло до нього на підставі договору факторингу.

Так, із рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2025 року вбачається, що предметом судового розгляду була заборгованість ОСОБА_1 , яка виникла на підставі кредитного договору № 002/10108045-SP, укладеного 06 травня 2021 року, відповідно до заяви № 322095 від 06 травня 2021 року, тоді як у договорі факторингу № НІ/11/35-Ф від 29 червня 2026 року та Реєстрі прав вимоги, що є додатком № 1 до нього, зазначено про відступлення права грошової вимоги до цього ж боржника за кредитним договором № 002/10108045-SP, однак із іншою датою укладення, а саме 16 травня 2023 року.

Отже, незважаючи на збіг номера кредитного договору, прізвища, імені та по батькові боржника, а також розміру заборгованості, відомості щодо дати виникнення договірних правовідносин, зазначені у документах, на підставі яких заявник обґрунтовує своє правонаступництво, не відповідають обставинам, встановленим судовим рішенням від 12 травня 2025 року.

Суд звертає увагу, що дата укладення кредитного договору поряд із його номером та відомостями про сторін є однією з обставин, які дозволяють ідентифікувати конкретне договірне зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

При цьому наявність однакового номера кредитного договору та розміру заборгованості сама по собі не є безумовним підтвердженням тотожності зобов`язань за наявності суперечливих відомостей щодо дати укладення договору.

Заявником не надано належних та достатніх доказів, які б усували вказані розбіжності та дозволяли суду достовірно встановити, що право грошової вимоги за кредитним договором № 002/10108045-SP від 16 травня 2023 року, зазначеним у договорі факторингу та Реєстрі прав вимоги, є тотожним праву вимоги за кредитним договором № 002/10108045-SP від 06 травня 2021 року, заборгованість за яким стягнута рішенням суду у справі № 638/9704/24.

Крім того, матеріали заяви не містять доказів, які б підтверджували, що зазначення у договорі факторингу та Реєстрі прав вимоги дати укладення кредитного договору 16 травня 2023 року замість 06 травня 2021 року є технічною помилкою, опискою чи наслідком зміни умов первісного кредитного зобов`язання.

За таких обставин суд позбавлений можливості на підставі наданих заявником доказів встановити, що предметом відступлення за договором факторингу № НІ/11/35-Ф від 29 червня 2026 року було саме право вимоги, яке належало АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі кредитного договору від 06 травня 2021 року та було підтверджене рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2025 року.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про заміну стягувача у виконавчому документі суд не вирішує повторно спір щодо наявності або розміру заборгованості боржника, а перевіряє наявність передбачених законом підстав для процесуального правонаступництва, зокрема факт переходу до заявника права вимоги за зобов`язанням, щодо якого ухвалено судове рішення.

Сам факт укладення договору факторингу між первісним та новим кредиторами не є достатньою підставою для заміни стягувача у виконавчому документі, якщо з наданих доказів неможливо встановити, що за цим договором відступлено саме те право вимоги, яке підтверджене відповідним судовим рішенням.

Суд також враховує, що процесуальне правонаступництво не може ґрунтуватися на припущенні про тотожність кредитних зобов`язань лише з огляду на збіг окремих їх реквізитів, оскільки заміна стягувача у виконавчому документі має наслідком набуття іншою особою права вимагати примусового виконання судового рішення.

Водночас встановлені судом розбіжності не дають достатніх підстав для категоричного висновку про те, що йдеться про два самостійні кредитні договори, однак за відсутності належних доказів їх тотожності не дозволяють вважати доведеним факт переходу до заявника права вимоги за зобов`язанням, яке було предметом судового розгляду.

Відтак, суд доходить висновку, що заявником не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту набуття ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитним зобов`язанням ОСОБА_1 , за яким рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2025 року у справі № 638/9704/24 стягнуто заборгованість на користь АТ «ТАСКОМБАНК».

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про заміну стягувача у виконавчому листі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 260, 442 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» його правонаступником у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2025 року по справі № 638/9704/24 - відмовити.

Надіслати учасникам справи протягом двох днів з дня її складення копію ухвали в електронній формі у порядку, визначеному законом, а боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сиди після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Нечипоренко