Постановление суда № 140701890, 19.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"19" жовтня 2026 р. Справа № 924/502/20 (924/1100/26)

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши матеріали

заяви Приватного підприємства "Вигода", с. Видава Хмельницького району Хмельницької області, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича,

до ОСОБА_1 , м. Хмельницький

ОСОБА_2 , с. Сарнів Хмельницького району Хмельницької області

про спростування майнових дій Приватного підприємства «ВИГОДА», вчинених на виконання Рішення Власників ПП «ВИГОДА» № 1/04-17 від 27.04.2017 року та Заяв про зняття з обліку від 28.04.2017 року і 19.01.2018 року, щодо відчуження на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступного сільськогосподарського рухомого майна: Трактора колісного К-701 (заводський № 8618946, н.з. НОМЕР_1 ); Трактора колісного МТЗ-80 (заводський № 23-08686, н.з. НОМЕР_2 ); Екскаватора ЄО-2621Л-3 (заводський № 23-08684, н.з. НОМЕР_3 ); Комбайна зернозбирального NEW HOLLAND CS 6090 (заводський № 271624012, н.з. НОМЕР_4 ); Трактора колісного NEW HOLLAND T8040 (заводський № НОМЕР_5 , н.з. НОМЕР_6 );

витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь Приватного підприємства «ВИГОДА» (код ЄДРПОУ: 33233377) Екскаватор ЄО-2621Л-3 (заводський № 23-08684, номерний знак НОМЕР_8 );

витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «ВИГОДА» (код ЄДРПОУ: 33233377) Трактор колісний МТЗ-80 (заводський № 23-08686, номерний знак НОМЕР_9 );

стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь Приватного підприємства «ВИГОДА» (код ЄДРПОУ: 33233377) грошовий еквівалент вартості відчуженого сільськогосподарського майна, повернення якого в натурі є неможливим, а саме: Трактора колісного К-701 (заводський № 8618946), Трактора колісного NEW HOLLAND T8040 (заводський № НОМЕР_5 ) та Комбайна зернозбирального NEW HOLLAND CS 6090 (заводський № 271624012), за цінами, що існували на день їх відчуження, у загальному розмірі 1 729 000,00 грн.,

в межах справи №924/502/20 про банкрутство ПП "Вигода",

ВСТАНОВИВ:

13.10.2026 до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява Приватного підприємства "Вигода", с. Видава Хмельницького району Хмельницької області, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича, до ОСОБА_1 , м. Хмельницький, ОСОБА_2 , с. Сарнів Хмельницького району Хмельницької області про спростування майнових дій боржника, витребування майна та стягнення 1729000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі раніше визначеному складу суду від 13.10.2026 вказану заяву передано для розгляду судді Музиці М.В.

За результатами аналізу заяви з доданими документами суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Виходячи з положень ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

За змістом ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та додатків до неї.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів позовної заяви слідує, що ліквідатором банкрута заявлено вимоги майнового характеру про витребування майна та стягнення грошового еквіваленту майна, повернення якого в натурі не є можливим.

Тобто, до сплати підлягав судовий збір в розмірі 1,5% від ціни позову та, з огляду на подання позову в електронному вигляді, із застосуванням коефіцієнту 0,8.

Стаття 163 ГПК України унормовує, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Арбітражним керуючим Багінським А.О. визначено попередню суму судового збору, виходячи з вимоги про стягнення 1 729 000,00 грн., позаяк вартість майна, яке витребовується, на даний час встановити не є можливим.

З викладеного, сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 20 748 грн. (1 729 000,00 грн. х 1,5% х 0,8).

Водночас, заявником надано докази сплати 3 328,00 грн. судового збору та заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру до 3328,00 грн.

Клопотання обґрунтоване тим, що на поточних рахунках ПП «ВИГОДА» грошові кошти повністю відсутні (залишок становить 0,00 грн), а господарська діяльність підприємством не провадиться. Ліквідаційний рахунок у справі не відкривався, продажу майна не здійснювалось.

Окрім того, за весь час виконання повноважень ліквідатора банкрута арбітражний керуючий Багінський А.О. не отримав жодної грошової виплати чи компенсації основної грошової винагороди за проведення ліквідаційної процедури у зв`язку з повною відсутністю коштів у ліквідаційній масі.

При цьому, основні засоби, рухоме майно та грошові кошти боржника були безвідплатно виведені колишнім керівництвом на користь афілійованих осіб напередодні банкрутства, що і стало предметом оскарження у даному позові.

З викладеного ліквідатор ПП "Вигода" виснує, що вимога про попередню сплату судового збору в розмірі понад 20 000 грн є для банкрута абсолютно непосильною та створює непереборний бар`єр у доступі до правосуддя.

Розглянувши подане клопотання, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому стаття 67 Основного Закону України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Одним з таких обов`язкових зборів є судовий збір, визначений Законом України «Про судовий збір», за змістом статті 9 якого:

- судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України;

- суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України;

- кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Згідно з положеннями частини 3 статті 29 та частини 4 статті 30 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) судовий збір є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів, що спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Отже, одним із призначень судового збору є часткове покриття витрат Державного бюджету України на забезпечення функціонування судочинства та, відповідно, гарантування реалізації права особи на належний судовий захист.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК України).

У статті 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат.

У справі STOENESCU v. Romania (№ 14166/19) ЄСПЛ нагадав, що вимога сплачувати збори цивільним судам у зв`язку з позовами, які вони мають розглянути, сама по собі не є несумісною з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (див. Kreuz v. Poland, № 28249/95, § 60, ЄСПЛ 2001-VI). Більше того, немає нічого незвичайного в системі, у якій судові збори за грошові вимоги залежать від суми спору, що входить до межі розсуду держави щодо регулювання та встановлення своєї системи судового збору, як вона вважає за потрібне. Проте система має бути достатньо гнучкою, щоб дозволити стороні скористатися повним або частковим звільненням від сплати судового збору або зменшенням розміру судового збору (див. рішення у справі Nalbant and Others v. Turkey, № 59914/16, § 40, 3 травня 2022 року).

Законодавчо визначений алгоритм розрахунку та сплати судового збору передбачає, зокрема, що, звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає у позовній заяві ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (пункти 3 та 4 частини 3 статті 162 ГПК України).

Виходячи з наведених вище положень, судовий збір:

- є обов`язковим платежем, що справляється на всій території України;

- визначається у відповідності до законодавчо встановлених ставок та ціни позову;

- сплачується до Державного бюджету України;

- має цільове призначення відповідно до БК України;

- може бути примусово стягнутий за судовим рішенням або компенсований за рахунок держави;

- звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру відбувається відповідно до закону.

Діючи відповідно до законодавства, позивач як передумову судового розгляду справи визначає та сплачує судовий збір залежно від вартості майна, розрахунку стягуваних сум, змісту позовних вимог. Розмір належного до сплати в такому випадку судового збору відповідає ознакам прогнозованості очікуваних судових витрат як для самого позивача, так і для інших учасників справи.

Звісно, суд має певну дискрецію щодо судового збору, адже статтею 8 Закону України «Про судовий збір» йому надано право як відстрочити та розстрочити сплату судового збору, так і зменшити його розмір чи звільнити від сплати судового збору, покласти судові витрати на певну сторону у визначених процесуальним законодавством випадках. Однак, про такі дії чітко має бути зазначено судом в процесуальному документі, а на питання регулювання та встановлення системи судового збору (бази судового збору, його ставок тощо) дискреція суду не поширюється.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, зокрема, якщо заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 та пункті 8.18 постанови від 17.06.2026 у справі №917/1219/24 наголосила, що судам при вирішенні питання наявності/відсутності підстав для відстрочення сплати судового збору юридичною особою у кожному конкретному випадку слід оцінювати легітимну мету, пропорційність обмеження доступу до суду з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

Суд приймає до уваги, що хоча норми Закону прямо не передбачають право юридичної особи ( в даному випадку, юридичної особи, яка перебуває на стадії ліквідаційної процедури) на звільнення від сплати або зменшення розміру судового збору, однак, і не скасовують того, що неможливість застосування положень статті 8 Закону до таких юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи та висновками ЄСПЛ, не відповідають вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити судовий збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

Схожа позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.10.2026 у справі №910/505/26.

Так, у нашій справі боржник з 06.10.2020 визнаний банкрутом та перебуває у ліквідаційній процедурі, господарську діяльність товариство не здійснює. За час проведення ліквідації не виявлено майно боржника, інших активів, на які може бути звернуто стягнення, також не здійснено погашення грошових вимог кредиторів з огляду на відсутність коштів.

В свою чергу, дії ліквідатора в даному випадку спрямовані на формування ліквідаційної маси та виконання своїх повноважень у ліквідаційній процедурі.

З викладеного, виходячи з обставин даної справи, суд вважає за можливе зменшити розмір судового збору за подання заяви у справі №924/502/20 (924/1100/26) до 3328,00 грн.

Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

За змістом ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Абз. 2 ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Ліквідатором банкрута разом із позовною заявою подано клопотання про призначення судової експертизи. Тобто, під час розгляду даної справи може виникнути необхідність у проведенні судової експертизи, що, зазвичай, має наслідком зупинення провадження у справі.

В свою чергу, ч. 3 ст. 195 ГПК України забороняє зупинення провадження на стадії її розгляду по суті з підстав призначення судом судової експертизи.

З викладеного вбачається необхідність проведення у справі №924/502/20 (924/1100/26) підготовчого засідання.

Відтак, оцінивши категорію даного спору та його складність, беручи до уваги завдання господарського судочинства, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність здійснення розгляду даної справи в межах справи про банкрутство ПП "Вигода" за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 3 ст. 12, ст.ст. 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву ліквідатора ПП "Вигода" арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича до ОСОБА_1 , м. Хмельницький, ОСОБА_2 , с. Сарнів Хмельницького району Хмельницької області про спростування майнових дій боржника, витребування майна та стягнення 1 729 000,00 грн. до розгляду в межах справи № 924/502/20 та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження

3. Підготовче засідання призначити на 12 год. 00 хв. 10 листопада 2026 року.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.

4. Відповідачам у строк до 09 листопада 2026 року надати відзив на заяву ліквідатора ПП "Вигода" арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://km.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Музика